Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
3 results
Search Results
Item The Impact of the Coronavirus Pandemic on the Economy of Ukraine: a Sectoral Analysis of the Consequences and Opportunities for Recovery(Sumy State University, 2021) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Kharchenko, D.V.; Zbyrannyk, O.M.У статті досліджено стан і тенденції розвитку української економіки у період пандемії коронавірусу COVID-19, економічні можливості відновлення економіки у короткостроковій перспективі. У роботі наведено аналіз і структуру ключових секторальних соціально-економічних втрат і збитків (недоотримання доходів) економічними агентами під впливом пандемії. У дослідженні визначено і проаналізовано такі основні економічні групи наслідків COVID-19, як: скорочення ВВП; спад промислового виробництва; значне зменшення доходів від економічної діяльності авіаперевізників і морського транспорту; торговельно-розважальних центрів, туристичної індустрії; зменшення доходів домогосподарств із одночасним збільшенням їх витрат; зростання прибутку фармацевтичних компаній та індустрії ігрових, освітніх, інших онлайндодатків (зокрема, доставки їжі та ліків); зниження бізнес- та інвестиційної активності і зростаючий попит інвесторів на менш ризикові активи на українському ринку; зміна трендів у роздрібній і онлайн торгівлі; цифровізація бізнес-процесів. У роботі досліджено вплив фактору "віддаленого" і "гібридного" формату роботи на ринок зайнятості (як національний, так і глобальний вимір). За результатами дослідження зроблено висновки про ключові актуальні можливості (прогнозовані) відновлення національної економіки за секторами (сферами економічної діяльності) у пост-ковідний період за умови незапроваження нових локдаунів восени 2021 р. внаслідок розповсюдження у світі нового штаму Delta вірусу. Очікуване відновлення національної економіки прогнозовано буде поступовим і повільним через суттєві економічні, політичні й епідеміологічні ризики (поки незначні обсяги вакцинації і ризик нової хвилі пандемії). В умовах високої невизначеності глобальних економічних і безпекових трендів невеликим і слабким економікам доцільно формувати короткострокові національні стратегії відновлення, орієнтуючись у першу чергу на власні фінансові ресурси і економічні можливості, надаючи фінансову і законодавчу підтримку національним компаніям і внутрішньому ринку.Item Социально-экономический анализ хозяйственного уклада Воздвиженского трудового братства(Сумской государственный университет, 2020) Авдасёв, В.Н.У статті розглянуті історія створення, існування та ліквідації Воздвиженського трудового братства. Проаналізовані історія землеволодіння, функціонування підприємств, організація виробництва, економічні і технологічні досягнення, діяльність у революційний час і ліквідація братства. Показані умови побуту і господарювання в братстві. Аналізуються фактори (економічні, технічні, технологічні, організаційні, соціальні), які могли служити джерелами економічних успіхів братства. Показані матеріальні активи (зокрема племінної і насіннєвий фонди, а також знаряддя праці), які становили основу виробничих факторів братства. Окрема увага приділяється економічним відносинам і організаційним засадам у братстві. Предметом дослідження також є умови господарювання братства в період революції 1917 року і громадянської війни. Розглядаються трансформації, яких зазнали соціальне і господарське життя братчиків в 1920 роки, включаючи репресії з боку радянської влади.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.