Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
7 results
Search Results
Item Фактори впливу на функціонування фондового ринку України(Сумський державний університет, 2022) Середа, О.О.Сучасні виклики перед економікою та фінансовою системою України обумовили необхідність визначення чинників, які впливають на функціонування національного фондового ринку. Обґрунтовано вибір факторів, що чинять вплив на фондовий ринок в умовах кризи. Доведено, що внутрішні та зовнішні детермінанти впливу на фондовий ринок слід аналізувати за двома напрямками: фактори реального сектора економіки та фактори фінансового сектору. На основі даних статистики зроблено динамічний аналіз ВВП, рівня інфляції, України, світу, США, Європейського союзу в контексті впливу на розвиток національного фондового ринку. Проаналізовано вплив обсягів реалізованої продукції та сальдо торгового балансу. Значну увагу приділено механізму впливу облікової ставки НБУ, ставок рефінансування ФРС США та Європейського центрального банку на кон’юнктуру фондового ринку.Item Проблеми забезпечення економічної стабільності: міжнародний досвід та Україна(Сумський державний університет, 2022) Гладинець, Н.Ю.; Петричко, М.М.; Росола, У.В.У статті розглянуто проблеми забезпечення економічної стабільності в Україні та зарубіжних країнах. Метою статті є оцінювання рівня економічної стабільності України та зарубіжних країн, а також дослідження проблем забезпечення еко-номічної стабільності в сучасних умовах. Зазначено, що економічна стабільність країни залежить від процесу розробки та реалізації загальноекономічної політики. Важливим є врахування зарубіжного досвіду економічного регулювання, спрямова-ного на розвиток економічної системи та його узгодження із ключовими макроекономічними індикаторами та можливості його застосування в Україні. Встановлено, що на економічну стабільність країни впливає сукупність різноманітних чинників: рівень ВВП, рівень інфляції, рівень доходів населення, стабільність національної валюти, політична й економічна ситуація в країні, досконалість законодавства, система фінансового моніторингу в країні, стан платіжного балансу. В статті про-аналізовано окремі макроекономічні індикатори, які відображають рівень розвитку країни та її економічний добробут: обсяг ВВП, обсяг ВВП на одну особу, рівень інфляції. Порівняння обсягів ВВП різних країн як загалом, так і на одну особу, дозволяє виявляти тенденції та параметри якості життя, рівень добробуту, а також формувати орієнтири загально-економічної політики країни на перспективу, визначати стратегічні та тактичні цілі соціально-економічного розвитку держави. Прові-вши порівняння обсягу ВВП України з іншими країнами, було встановлено, що за рівнем економічного розвитку Україна зна-чно відстає від європейських країн. Динаміка обсягу ВВП на одну особу в Україні також значно відстає як від європейських країн, так і країн колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано динаміку зміни рівня цін в Україні та окремих європейських країнах. Встановлено, що рівень інфляції суттєво посилився не лише в Україні, але і в інших європейських країнах через війну в Україні. Інфляція в багатьох країнах стрімко зросла, що викликано стрімким зростанням цін на енергоносії, продовольство та сировину, нестачею робочої сили та перебоями з постачанням.Item Analysis of changes in the world economy caused by the Russian-Ukrainian war(Sumy State University, 2022) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Teslyk, A.V.Російське вторгнення в Україну спричинило низку негативних наслідків як для України, так і світового господарства загалом. Серед них – значна гуманітарна катастрофа, зростання еміграції, зубожіння населення, а також наростання гло-бальної продовольчої кризи. Метою статті є аналіз впливу російсько-української війни на світову економіку та окреслення змін, що відбулися внаслідок збройної агресії у системі міжнародних економічних відносин. Для досягнення поставленої мети автори провели ґрунтовний аналіз актуальних наукових публікацій та статистичних даних щодо прогнозу рівня інфляції через російсько-українську війну у 2022 та 2023 рр. за глобальними регіонами; надходження світового продовольства з Укра-їни та Росії у довоєнний період; порівняли індекси цін на продукти харчування за 2020–2022 рр. Визначено, що глобальні ціни на продовольство зросли ще до повномасштабного вторгнення в Україну завдяки впливу пандемії COVID-19 на ланцюги поставок, проте російська агресія спричинила зростання цін до максимуму за останні роки. Хоч вартісний аспект ста-білізується, існує загроза посиленню кризи через дію санкції проти Росії, подальше руйнування інфраструктури в Україні, порівняно меншу пропускну здатність зернового коридору, невизначеність українських фермерів щодо подальшої діяльності та непридатних для вирощення культур земель через російське вторгнення. Визначено найбільш залежні країни від імпорту пшениці з України, серед яких країни Африки, Молдова, Пакистан, Ізраїль та ін. Крім прямого впливу на сільськогосподарське виробництво та експорт, війна впливає на торгівлю добривами та корисними копалинами (нафта, газ). Крім того, виникає необхідність у побудові нових логістичних ланцюгів через закриття повітряного простору та блокування портів. Наступна негативна тенденція у світовій економіці, спричинена російсько-українською війною, – коливання цін на енергоносії є одним із ключових факторів змін у світовій економіці, зокрема через те, що експорт енергетичних товарів становить набагато більшу частку світової торгівлі, аніж продовольство. Вторгнення Росії в Україну та подальша міжнародна реакція у вигляді санкцій спричинили ще один негативний шок і підрив у світовій економіці з безпосередніми наслідками для прямих іноземних інвестицій та інших потоків капіталу. Досліджено тенденції у галузі світового туризму, який зазнав значних збитків через пандемію у 2020 році, а також після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.Item Using the canonical modeling approach to analyze the relationship between bank capitalization indicators and macroeconomic stability(Sumy State University, 2022) Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina YuriivnaУ статті узагальнено теоретичні аспекти макроекономічної стабільності та капіталізації банківського сектору у рамках національного розвитку економіки. Авторами систематизовано основні підходи до визначення зазначених категорій на основі огляду публікацій іноземних та вітчизнянних науковців. Визначено основні вітчизнянні та іноземні індикатори банківської капіталізації та макроекономічної стабільності. Метою дослідження є визначення та аналіз основних показників банківської капіталізації та макроекономічної стабільності та оцінка їх взаємозв’язків на основі побудованої канонічної моделі. Також завданням статті є розробка практичних рекомендацій банкам з урахуванням результаттів канонічного аналізу. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових праць у сфері економічного зростання держави та капіталізації банківського сектору. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити зв`язок макроекономічної стабільності та банківської капіталізації з економічними, фінансовими, соціальними та бізнес-процесами. Серед основних індикаторів макроекономічної стабільності виділено такі: ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття, курс національної валюти тощо. Серед основних індикаторів банківської капіталізації виділено відношення капіталу до активів (для країн Великої сімки) та нормативи Н1 та Н2 (для України). Авторами проаналізовано зазначені вище індикатори у країнах Великої сімки та України протягом 2009-2020 років. Для досягнення мети дослідження авторами використано канонічний аналіз та програмне забезпечення Statistica. Модель була побудована на основі квартальних статистичних даних України з 2015 по 2020 роки. Отримані результати канонічного аналізу підтвердили сильний зв`язок між обсягом ВВП та капіталу банків, що становить 0,791, між ВВП та нормативом Н2 – 0,851, між обсягом капіталу банків та доходами населення – 0,835. Це обумовлює необхідність подальшого урахування банками коливань ВВП та доходів населення при розробці ресурсної політики. Побудована модель відображає нерозривні зв`язки між процесами у банківській системі та макроекономічними процесами. Також банкам потрібно розроблювати та впроваджувати відповідні плани дій за негативних сценаріїв росту економіки та збідніння населення.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Comparison of Ukraine and the EU on Key Indicators of a Healthy Economy(Sumy State University, 2020) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Назаренко, А.П.Сучасні підходи до управління економікою ґрунтуються на принципах сталого розвитку, що забезпечує дотримання балансу між економічними, екологічними та соціальними таргетами державної політики, урівноваженням поточних та майбутніх інтересів суспільства. Механізмом досягнення цільових значень індикаторів сталого розвитку є формування здорової економіки. Здорова економіка забезпечує можливості стабільного зростання та мінімізує суспільні ризики, спричинені економічними проблемами. Важливість формування здорової економіки підтверджується значною кількістю наукових досліджень на дану тематику у розвинених країнах світу, зокрема, Європейському Союзі. Українська наукова спільнота фактично ігнорує дане питання. Це свідчить про різні підходи до управління економікою, визначення пріоритетних напрямків її розвитку, узгодження економічних та соціальних, стратегічних та тактичних цілей. У роботі здійснено порівняльний аналіз ключових індикаторів, за якими визначається здорова економіка. До таких індикаторів належать: ВВП, чисельність зайнятого населення та рівень інфляції. Згідно численних досліджень саме ці показники є найбільш показовими під час оцінювання економічної системи, щоб визначити, чи можна вважати її здоровою. У результаті дослідження було виявлено суттєві розбіжності за досліджуваними показниками між Україною та Європейським Союзом. На основі використання статистичної інформації було встановлено стійку тенденцію до зростання ключових показників соціально-економічного розвитку в Європейському Союзі. Натомість аналогічні показники в Україні свідчать про економічну нестабільність, яка має значний негативний вплив на подальший розвиток країни та перспективи формування здорової економіки. Таким чином, здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Європейського Союзу загалом відповідає визначенню здорової економіки та створює передумови для сталого розвитку Європейського Союзу. Натомість економіка України зосереджена на вирішенні тактичних проблем та в нинішньому стані не спроможна на вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку.