Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
5 results
Search Results
Item Convergence of Neuromarketing Technologies in Modern Conditions of Economic Development(Sumy State University, 2021) Sadchenko, O.V.У періоди соціально-економічних, інноваційно-екологічних і політичних трансформацій громадська система може не виконувати свої функції, що призведе до порушення стійкості суспільного життя. Економіка трансформацій, як невід’ємна частина розвитку соцієтальної системи, в кінцевому підсумку, призводить до зміни самого клієнта і його потреб і запитів. Ці процеси, в свою чергу, проявляються в ігноруванні загальновизнаних економіко-екологічних цінностей, політичних, ідеологічних, культурних і моральних. Розвиток технологій в минулому зазвичай визначався протягом тривалих періодів будь-яким одним відкриттям або прогресом в одній області. На сьогоднішній день з розвитком цифровізації, загальним впровадженням інформаційних технологій в різні сфери життя: обслуговуванні, виробничо-господарської діяльності, освіті, культурі, і так далі, відбувається конвергенція економіки, менеджменту і маркетингу за короткі часові терміни. Це явище викликане стрімким розвитком інформаційнокомунікаційних технологій, мікроелектроніки, мікробіології, симуляцій, наноманіпуляцій, "сильного" штучного інтелекту в більшості країн світу. Особливо значущим нам представляється конвергенція інформаційних технологій, біотехнологій, нанотехнологій і когнітивної науки. І в таких сучасних конвергентних умовах різко розвиваються нейромаркетінгові технології на новому рівні. Питання розвитку і застосування нейромаркетінгових технологій заслуговують вивчення, щоб не було надалі етичного "шоку" і примусу до придбання на несвідомому рівні. Такі технології використовували і раніше в різних сферах економічної діяльності, в психології і в рішенні інших питань. Нейромаркетінгові технології змінюють уявлення про навколишнє середовище: природу, людину, розум. Складно описати результати таких процесів трансформацій, де змінам піддаються всі аспекти життя людини.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Міжнародні логістичні системи: дослідження трансформацій під впливом рецесії та визначення перспективних напрямів розвитку логістичної архітектури(Сумський державний університет, 2020) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Чорна, Я.В.; Фалько, К.С.Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик.Item Соціально-економічне управління в Неплюєвському братстві: освіта, що випереджала час(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шевель, А.О.; Панченко, І.А.; Скрипка, Є.О.; Сєрік, Т.С.У статті досліджуються основи освітніх інновацій в Хрестовоздвиженському трудовому братстві, що було засновано відомим філософом, землевласником і меценатом М. М. Неплюєвим у 1880-х роках в 30 км північніше Глухова. Показані соціально-економічні успіхи, які змогла досягти спільнота у виробничій та соціальній сферах. Характеризуються освітні інновації, завдяки яким виховувалися юні братчики: необхідність постійного практичного застосування інноваційних технологій і методів роботи, відтворення мотивів самонавчання і отримання нових знань, зумовленість постійного прийняття рішень, здатність лідирувати і організовувати процеси колективної діяльності, самоорганізації і самоврядування та ін. Показано зв’язок методів організації, суспільних відносин та господарської діяльності, за якими жило Братство, із сучасністю. Зокрема, націленість господарства Братства на використання відновлюваних ресурсів та забезпечення сестейнового стану прилежних екосистем наближає його до цілей і завдань Третьої промислової революції, яка наразі відбувається в світі. Пріоритет інформаційного виробництва у Братстві і його спрямованість на механізацію трудових процесів роблять більш зрозумілими логіку сучасної Четвертої промислової революції. І, нарешті, неоціненним здобутком братчиків є досягнутий ними пріоритет особистісного розвитку людини. Саме це сьогодні стає конче необхідним у світлі П’ятої промислової революції. Особливо зазначається, що в Братстві завдяки її освітній системі вдалося створити унікальний відтворювальний потенціал, який включав: систему необхідного самовідтворення людських особистостей; систему відтворення максимально ефективного використання та використання природного капіталу; систему відтворення синергетичного поєднання людського, природного і фізичного капіталів.