Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
7 results
Search Results
Item "Green" Vector of the Economic Development of the Country(Sumy State University, 2021) Nesterenko, V.O.; Dolhosheieva, O.I.; Kirilieva, A.V.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo ValeriiovychСтаття присвячена знаходженню шляхів забезпечення "зеленого" економічного зростання в Україні. "Зелене" економічне зростання означає таке зростання, що засноване на стимулюванні екологічного та економічного розвитку, одночасно забезпечуючи як безпеку природних ресурсів, так і безперебійне користування екосистемними послугами, від яких залежить добробут суспільства. Метою даного дослідження є знаходження основних факторів розвитку економічного середовища для розроблення дієвої "зеленої" стратегії розвитку економіки країни. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення "зеленого" економічного зростання країни у сучасних умовах. В роботі були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, діалектичний та абстрактно-логічний метод. Визначено основні цілі та задачі розвитку "зеленої" економіки на національному та глобальному рівнях, розкриті питання факторів які впливають на екологізацію в Україні, а також розглянуто питання істинних заощаджень як результату природокористування. На основі цього проаналізовано проблеми та загрози для "зеленої" економіки в Україні. Розраховано істинні заощадження України за 2010-2019 роки на основі чого визначено можливі шляхи подолання проблеми їх зменшення, що сприятиме "зеленому" розвитку економіки. Виявлено, що в системі відтворення "зелених" економічних процесів інвестиції відіграють важливу роль, оскільки вони сприяють відновленню та збільшенню виробничих ресурсів, а також прискорюють економічне зростання країни-реципієнта. Встановлено, що необхідно розробити адекватну відповідь на глобальні екологічні загрози, що є наслідком необмеженого використання природних ресурсів. Для досягнення цієї мети "зелене" економічне зростання має виступати каталізатором інвестицій та інновацій, які сприятимуть сталому зростанню та приведуть до нових економічних можливостей.Item Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kwilinsky, A.S.; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaУ статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.Item Ensuring the Economic Competitiveness of Small Green Energy Projects(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Popov, V.S.; Martymianov, A.S.Малі "зелені" енергопроекти визнані важливою формою допомоги малозабезпеченим верствам населення для досягнення цілей сталого розвитку, проте їх економічна віддача не завжди дозволяє конкурувати з традиційними енергопроєктами. Основна причина тому – недосконалість існуючих технологій відновлюваної енергетики та порівняно висока вартість виробництва енергії за їх допомогою. На прикладі України, що має значну залежність від імпорту викопних палив і розвиває відновлювану енергетику за державної підтримки, показано, що проблеми конкурентоспроможності галузі існують в межах загального енергоринку, тобто порівняно з проєктами традиційними енерговиробництв. Ключовими бар’єрами зростанню конкурентоспроможності малих "зелених" енергопроєктів є брак доступних фінансових ресурсів, непослідовність державної енергополітики, прогалини у ціноутворенні в енергосекторі та інші. Зазначені фактори суттєво стримують поширення технологій зеленої енергетики у вітчизняній економіці. Поряд з цим, оцінювання конкурентоспроможності моделі "зеленого" енергобізнесу на прикладі приватної дахової сонячної фотоелектричної станції показало, що виробництво "зеленої" енергії доступне кожному домогосподарству та малому підприємцю і є економічно прибутковим за існуючих механізмів державної підтримки. На ринку відновлюваної енергетики України сьогодні поки що немає конкуренції, тому створення бізнесу в цій сфері є доцільним і актуальним. У перспективі конкурентоспроможні "зелені" бізнес-проєкти забезпечать помірні ціни на електроенергію для споживачів та прибутки для енерговиробників, стимулюватимуть декарбонізацію енергосектору. Продовження реформ з ціноутворення на енергію, розширення програм з енергоефективності з акцентом на управління попитом та постійне інвестування у відновлювальні джерела енергії для забезпечення енергетичної безпеки і скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць є подальшими напрямами вдосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики.Item The Economic Instruments for the Development of the Renewable Energy Sector in the EU and Ukraine(Sumy State University, 2020) Piven, V.S.Дослідження розкриває теоретичні та практичні аспекти сектора зеленої енергетики. У статті порівнюється рівень розвитку сектора зеленої енергетики в Європейському Союзі та Україні. Приймаються різні показники, в тому числі частка енергії з відновлюваних джерел в Україні, взаємозв'язок між рівнем ВВП на душу населення і часткою відновлюваних джерел енергії в ЄС та Україні, а також структура поновлюваних енергоресурсів України та ЄС. в обліковий запис. У статті обговорювалася роль фінансових і нефінансових інструментів для розвитку сектора зеленої енергетики в країнах ЄС. У дослідженні говориться, що країни можна розділити на три групи, де в групу A входять країни з високорозвиненою сектором зеленої енергетики, до групи B – країниучасниці з прогресом в переході на альтернативні джерела енергії, а в групу C – країни зі слабким чи ні прогресу в розвитку сектора відновлюваної енергетики. Дослідження пояснює вплив економічного процвітання в розвинених країнах на сектор відновлюваної енергетики. Він досліджує наявність дуже невеликої позитивної кореляції між незалежної змінної і залежною змінною. В цілому це демонструє відсутність кореляції між економічним станом дуже розвинених країн і рівнем їх екологічної ефективності. У статті пропонуються зміни в політиці для стабільного розвитку зеленої енергетики як в ЄС, так і в Україні. Перегляд існуючих середньострокових і довгострокових планів уряду і їх адаптація до поточних обставин, поступове скорочення субсидій і реформа ціноутворення на енергію, регулятивна спрямованість на енергоефективність, залучення приватних інвестицій за рахунок використання внутрішніх і донорських інвестицій визначаються як важливі дії для стабільного розвитку сектора зеленої енергетики.Item Economic Optimization of Resource Use Based on Smart Grid(Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Ігнатченко, Віталій Михайлович; Игнатченко, Виталий Михайлович; Ihnatchenko, Vitalii Mykhailovych; Shaparenko, S.V.; Starodub, I.A.; Yaryomenko, D.O.У світі відбуваються зміни в підходах до розробки енергетичної політики. Здійснюється перехід від старої моделі енергетичного сектора, в якій домінували великі виробники, неефективні мережі, викопне паливо, недосконала конкуренція на ринках природного газу, вугілля, електроенергії, − до нової моделі, яка створює більш конкурентне середовище і вирівнює можливості для розвитку, і домінування одного з видів виробництва енергії або джерел постачання палива. Традиційна мережа заснована на централізованих електростанціях, які постачають електроенергію споживачам через прості односторонні системи передачі і розподілу є неефективною. Велика частина нинішніх генеруючих потужностей в Україні використовує в основному викопне паливо, що значно сприяє збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі з відповідними негативними наслідками для клімату. У той же час перевага віддається підвищенню енергоефективності та використання енергії з відновлюваних і альтернативних джерел. Реалізація заходів з адаптації та запобігання зміні клімату також є одним з пріоритетів розвитку світової енергетики. Це створює нові економічні та науково-технічні проблеми для України. Однак в той же час це відкриває нові перспективи для пошуку і впровадження інноваційних розробок в області видобутку, переробки викопного палива, енергопостачання та споживання, що призводить до необхідності створення нової енергетичної політики держави. У статті розглядаються теоретичні та методологічні підходи, що розкривають переваги використання Smart Grid. Підкреслюється, що забезпечення енергетичної безпеки та екологічної стійкості енергетичного сектора має грунтуватися на використанні поновлюваних джерел енергії. У статті аналізуються основні фактори, які можуть вплинути на розвиток технології Smart Grid. Також стаття присвячена досвіду країн ЄС, які впроваджують інтелектуальні енергетичні системи для економічної оптимізації використання відновлювальних джерел енергії.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Socio-Environmental and Economic Problems of Solar Panels Recycling(Sumy State University, 2020) Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Tereshchenko, V.S.; Piven, V.S.; Панченко, Андрій Андрійович; Панченко, Андрей Андреевич; Panchenko, Andrii Andriiovych; Переход, Євген Анатолійович; Переход, Евгений Анатольевич; Perekhod, Yevhen AnatoliiovychВикористання альтернативних джерел енергії, зокрема сонячної енергії, зростає швидкими темпами в останні роки. Ця тенденція спонукає виробників обладнання для сонячних електростанцій збільшувати обсяги виробництва. У той же час виникає питання утилізації використаних модулів, оскільки кожен матеріал має свій термін служби. Згідно з технічними характеристиками, середній термін служби сонячних модулів і панелей становить 25-30 років. Виведення з експлуатації може відбутися раніше цього часу з наступних причин: моральний і фізичний знос, механічні пошкодження, заміна застарілого обладнання, модернізація сонячних електростанцій. Уже в 2030 році необхідно буде замінити сонячні модулі, встановлені у 2000 році. Тому виникають гострі питання не тільки щодо розробки й впровадження технологій переробки відходів обладнання з сонячних електростанцій, а й щодо використання організаційно-економічних методів в цій сфері. У даній статті розглядаються основні проблеми, що виникають при використанні й утилізації сонячних модулів, аналізується досвід інших країн у вирішенні цих проблем. При використанні відновлювальних джерел енергії потрібно мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище на всіх етапах – від виробництва обладнання для електростанцій до утилізації та переробки цього обладнання.