Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Item
    Research on the relationship mechanism of Chinese agrarian enterprises activity in the context of globalization
    (Sumy State University, 2022) Maslak, N.H.; Lei, Z.
    З поглибленням глобалізації і бурхливим розвитком світової економічної інтеграції з’явилася масштабна і далекосяжна зовнішня активність у міжнародному співтоваристві. Як швидко зростаюча країна, що розвивається, Китай поступово інтегрувався в інтеграцію світової економіки, а зовнішня діяльність сільськогосподарських підприємств стала важливим способом реалізації макростратегії Китаю і для розвитку і зростання сільськогосподарських підприємств. Хоча фундамент сільськогосподарських підприємств в сільськогосподарських підприємствах Китаю слабкий і для масштабної зовнішньої діяльності ще не час, закордонна інвестиційна діяльність сільськогосподарських підприємств Китаю перебуває на новій стадії розвитку і має широкі перспективи розвитку. В даний час зовнішня діяльність китайських сільськогосподарських підприємств не є зрілою, а іноземна інвестиційна діяльність не тільки стикається з обмеженнями з боку міжнародних і внутрішніх факторів навколишнього середовища, але і через відсутність комплексних можливостей і умов діяльності сільськогосподарських підприємств серйозно постраждала зовнішня діяльність багатьох китайських сільськогосподарських підприємств. У даній роботі проаналізовано механізм взаємозв'язку зовнішньої діяльності китайських сільськогосподарських підприємств на тлі глобалізації з точки зору економіки та організації з метою кращого сприяння сталому розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
  • Item
    "Green" Vector of the Economic Development of the Country
    (Sumy State University, 2021) Nesterenko, V.O.; Dolhosheieva, O.I.; Kirilieva, A.V.; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Вороненко, Вячеслав Игоревич; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych
    Стаття присвячена знаходженню шляхів забезпечення "зеленого" економічного зростання в Україні. "Зелене" економічне зростання означає таке зростання, що засноване на стимулюванні екологічного та економічного розвитку, одночасно забезпечуючи як безпеку природних ресурсів, так і безперебійне користування екосистемними послугами, від яких залежить добробут суспільства. Метою даного дослідження є знаходження основних факторів розвитку економічного середовища для розроблення дієвої "зеленої" стратегії розвитку економіки країни. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення "зеленого" економічного зростання країни у сучасних умовах. В роботі були використані методи аналізу, синтезу, порівняння, діалектичний та абстрактно-логічний метод. Визначено основні цілі та задачі розвитку "зеленої" економіки на національному та глобальному рівнях, розкриті питання факторів які впливають на екологізацію в Україні, а також розглянуто питання істинних заощаджень як результату природокористування. На основі цього проаналізовано проблеми та загрози для "зеленої" економіки в Україні. Розраховано істинні заощадження України за 2010-2019 роки на основі чого визначено можливі шляхи подолання проблеми їх зменшення, що сприятиме "зеленому" розвитку економіки. Виявлено, що в системі відтворення "зелених" економічних процесів інвестиції відіграють важливу роль, оскільки вони сприяють відновленню та збільшенню виробничих ресурсів, а також прискорюють економічне зростання країни-реципієнта. Встановлено, що необхідно розробити адекватну відповідь на глобальні екологічні загрози, що є наслідком необмеженого використання природних ресурсів. Для досягнення цієї мети "зелене" економічне зростання має виступати каталізатором інвестицій та інновацій, які сприятимуть сталому зростанню та приведуть до нових економічних можливостей.
  • Item
    Qualitative Mechanisms of Modern Economic System’s Development
    (Sumy State University, 2021) Stepura, T.M.
    У статті зроблено спробу обгрунтувати авторську концепцію новітніх квалітативних механізмів розвитку сучасної економічної системи. Розглянуто еволюцію концепту якості у філософськоекономічному дискурсі. Зʼясовано зміст синтетичного квалітативного підходу як теоретикометодологічної основ формування концепції квалітативної економіки, виходячи з того, що основні засади її сучасного розвитку базуються на функціоналі якості. Визначено основний принцип функціонування теоретико-еталонної моделі квалітативної економіки та її змістовну сутність. Означено модернізаційні зміни, які відбуваються у ключових механізмах економічного розвитку і сигналізують про формування квалітативної економіки. Ці зміни стосуються ресурсного забезпечення, перебудови способів виробництва, процесів обміну і споживання, реформування інституту власності та появи нових економічних еліт. При цьому невідʼємною складовою економічного розвитку стають якісні його аспекти, цінності, соціальний капітал і соціальна довіра. Викладено авторське бачення логіки квалітизації економіки. Окреслено основі ознаки квалітативної економіки. Зазначено, що швидкість модернізаційних змін дозволяє твердити про квалітативну революцію в економіці.
  • Item
    The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development
    (Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro Oleksiiovych
    У статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.
  • Item
    Економічний аналіз в системі управління біоекономікою та сталим розвитком підприємницьких структур
    (Сумський державний університет, 2021) Мішенін, Євген Васильович; Мишенин, Евгений Васильевич; Mishenin, Yevhen Vasylovych; Жилінська, О.І.; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Маслій, М.Ю.
    У статті досліджено методологію застосування економічного аналізу в системі управління біоекономікою та сталим розвитком підприємницьких структур у форматі організаційноекономічного механізму, який включає такі підсистеми: результативно-цільову, функціональну (загальну, та спеціальну), забезпечуючу, адаптивну підсистеми, а також підсистему верифікації. У цих підсистемах визначено роль та складові економічного аналізу. У контексті ефективного функціонування організаційно-економічного механізму управління підприємницької діяльності розглянуто методологію проведення управлінського аналізу як комплексної форми економічного аналізу. Окреслено змістовну основу комплексного економічного аналізу, визначено його функції: оціночну, діагностичну та регулюючу. У роботі сформовані теоретико-методичні підходи до оцінки та аналізу ефективності управлінських рішень та організаційно-економічного механізму управління підприємницькою діяльністю в цілому.
  • Item
    Sustainable Agricultural Land Use for an Open Land Market: Prospects or Challenges?
    (Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Nesterenko, V.I.
    Діяльність недосконалого державного регулювання в сфері землекористування сформувало ряд еколого-соціально-економічних проблем на основі індивідуальних, регіональних та загальнонаціональних інтересів. У статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо впливу на стале сільськогосподарське землекористування враховуючи нові законодавчі виклики при скасуванні мораторію на продаж земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. У даному дослідженні основна увага акцентується на реалізації цілей сталого розвитку, зокрема цілі 15 – збереження екосистем суші та оперативному завданні 15.3 – відновлення деградованих земель та ґрунтів з використанням інноваційних технологій. Систематизація наукових досліджень в сфері сталого землекористування виявила необхідність в додатковому аналізі та пошуку нових шляхів реформування галузі землекористування враховуючі інституційні та законодавчі зміни, а також формування вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки. Метою статті є виявлення перспектив та можливих загроз в розвитку сталого сільськогосподарського землекористування в умовах відкритого функціонування ринку землі. Для досягнення поставленої мети у роботі було застосовано інструментарій компаративного аналізу. Об’єктом дослідження є земельний фонд України. Період дослідження з 2015 року по 2020 рік. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних статистичної організації Європейської Комісії (Євростат), Світового банку та Державної служби статистики України. У роботі представлені механізми впливу на ефективне стале сільськогосподарське землекористування з урахуванням досліджуваної статистичної інформації та сьогоднішніх реалій. Проведений компаративний аналіз стану земель сільськогосподарського призначення та систематизація нормативно-правових актів які регулюють галузь землекористування виявив ряд потенційно можливих проблем. Для запобігання негативних наслідків в сфері землекористування, авторами запропоновано комплекс заходів за для стабілізування сталого розвитку сільськогосподарського землекористування.
  • Item
    Ensuring the Economic Competitiveness of Small Green Energy Projects
    (Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Popov, V.S.; Martymianov, A.S.
    Малі "зелені" енергопроекти визнані важливою формою допомоги малозабезпеченим верствам населення для досягнення цілей сталого розвитку, проте їх економічна віддача не завжди дозволяє конкурувати з традиційними енергопроєктами. Основна причина тому – недосконалість існуючих технологій відновлюваної енергетики та порівняно висока вартість виробництва енергії за їх допомогою. На прикладі України, що має значну залежність від імпорту викопних палив і розвиває відновлювану енергетику за державної підтримки, показано, що проблеми конкурентоспроможності галузі існують в межах загального енергоринку, тобто порівняно з проєктами традиційними енерговиробництв. Ключовими бар’єрами зростанню конкурентоспроможності малих "зелених" енергопроєктів є брак доступних фінансових ресурсів, непослідовність державної енергополітики, прогалини у ціноутворенні в енергосекторі та інші. Зазначені фактори суттєво стримують поширення технологій зеленої енергетики у вітчизняній економіці. Поряд з цим, оцінювання конкурентоспроможності моделі "зеленого" енергобізнесу на прикладі приватної дахової сонячної фотоелектричної станції показало, що виробництво "зеленої" енергії доступне кожному домогосподарству та малому підприємцю і є економічно прибутковим за існуючих механізмів державної підтримки. На ринку відновлюваної енергетики України сьогодні поки що немає конкуренції, тому створення бізнесу в цій сфері є доцільним і актуальним. У перспективі конкурентоспроможні "зелені" бізнес-проєкти забезпечать помірні ціни на електроенергію для споживачів та прибутки для енерговиробників, стимулюватимуть декарбонізацію енергосектору. Продовження реформ з ціноутворення на енергію, розширення програм з енергоефективності з акцентом на управління попитом та постійне інвестування у відновлювальні джерела енергії для забезпечення енергетичної безпеки і скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць є подальшими напрямами вдосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики.
  • Item
    Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach
    (Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych
    У статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.
  • Item
    Financial Support for Smart Manufacturing towards Industry 4.0 in the Context of Sustainable Development
    (Sumy State University, 2020) Булавінова, Наталія Олександрівна; Булавинова, Наталья Александровна; Bulavinova, Nataliia Oleksandrivna; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna
    Трансформаційні зміни в екосистемі за останні два десятиліття призвели до технологічного прориву, що змусило весь науковий світ заговорити про Четверту промислову революцію. На тлі змін, які уособлює революція, визначальним є дослідження питання розумного виробництва як головної ланки революції. Парадигмою в розвитку розумного виробництва є не лише розвиток технологій: штучний інтелект, блокчейн у виробництві, промисловий Інтернет речей, робототехніка, кібербезпека та інші, а й фінансова забезпеченість всіх його процесів. Так як розумне виробництво є специфічною категорією економічного розвитку, то потребує і специфічного фінансування. В статті досліджується термінологічне визначення Smart Manufacturing. Був вивчений ринок Smart Manufacturing та здійснено прогноз на найближчі роки. Зазначається, що на початок 2019 року ринок складав 204,95 млрд доларів США, а на 2025 прогнозується 422,88 млрд доларів США. В роботі обґрунтовано, що Smart Factory є механізаційним цехом для Smart Manufacturing, так як Smart Factory, на думку авторів, є середовищем становлення технологій, завдяки яким покращується робота механізмів виробництва. Визначено важливість становлення Industry 4.0 за принципами сталого розвитку, так як діяльність людства призвела до деструкції екосистеми. Досліджено бюджети провідних країн світу для розвитку Smart Manufacturing. Лідером є Німеччина, яка планує закласти в бюджет на розвиток програми Industry 4.0, основою якої є Smart Manufacturing 200 млн дол. США державного фінансування та 300 млн дол США приватного(інвестиції бізнесу). Авторами зазначено важливість впровадження відповідального інвестування. Вивчено інвестиційний клімат України. Так, Україна в 2019 році за рейтингом Doing Business знаходиться на 64 місці, за рейтингом Global Competitiveness Index – на 85 місці, за рейтингом Global Innovation Index – на 47 місці та за рейтингом Transparency International – на 126 місці.
  • Item
    The Economic Instruments for the Development of the Renewable Energy Sector in the EU and Ukraine
    (Sumy State University, 2020) Piven, V.S.
    Дослідження розкриває теоретичні та практичні аспекти сектора зеленої енергетики. У статті порівнюється рівень розвитку сектора зеленої енергетики в Європейському Союзі та Україні. Приймаються різні показники, в тому числі частка енергії з відновлюваних джерел в Україні, взаємозв'язок між рівнем ВВП на душу населення і часткою відновлюваних джерел енергії в ЄС та Україні, а також структура поновлюваних енергоресурсів України та ЄС. в обліковий запис. У статті обговорювалася роль фінансових і нефінансових інструментів для розвитку сектора зеленої енергетики в країнах ЄС. У дослідженні говориться, що країни можна розділити на три групи, де в групу A входять країни з високорозвиненою сектором зеленої енергетики, до групи B – країниучасниці з прогресом в переході на альтернативні джерела енергії, а в групу C – країни зі слабким чи ні прогресу в розвитку сектора відновлюваної енергетики. Дослідження пояснює вплив економічного процвітання в розвинених країнах на сектор відновлюваної енергетики. Він досліджує наявність дуже невеликої позитивної кореляції між незалежної змінної і залежною змінною. В цілому це демонструє відсутність кореляції між економічним станом дуже розвинених країн і рівнем їх екологічної ефективності. У статті пропонуються зміни в політиці для стабільного розвитку зеленої енергетики як в ЄС, так і в Україні. Перегляд існуючих середньострокових і довгострокових планів уряду і їх адаптація до поточних обставин, поступове скорочення субсидій і реформа ціноутворення на енергію, регулятивна спрямованість на енергоефективність, залучення приватних інвестицій за рахунок використання внутрішніх і донорських інвестицій визначаються як важливі дії для стабільного розвитку сектора зеленої енергетики.