Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
90 results
Search Results
Item Financial Support for Smart Manufacturing towards Industry 4.0 in the Context of Sustainable Development(Sumy State University, 2020) Булавінова, Наталія Олександрівна; Булавинова, Наталья Александровна; Bulavinova, Nataliia Oleksandrivna; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia SerhiivnaТрансформаційні зміни в екосистемі за останні два десятиліття призвели до технологічного прориву, що змусило весь науковий світ заговорити про Четверту промислову революцію. На тлі змін, які уособлює революція, визначальним є дослідження питання розумного виробництва як головної ланки революції. Парадигмою в розвитку розумного виробництва є не лише розвиток технологій: штучний інтелект, блокчейн у виробництві, промисловий Інтернет речей, робототехніка, кібербезпека та інші, а й фінансова забезпеченість всіх його процесів. Так як розумне виробництво є специфічною категорією економічного розвитку, то потребує і специфічного фінансування. В статті досліджується термінологічне визначення Smart Manufacturing. Був вивчений ринок Smart Manufacturing та здійснено прогноз на найближчі роки. Зазначається, що на початок 2019 року ринок складав 204,95 млрд доларів США, а на 2025 прогнозується 422,88 млрд доларів США. В роботі обґрунтовано, що Smart Factory є механізаційним цехом для Smart Manufacturing, так як Smart Factory, на думку авторів, є середовищем становлення технологій, завдяки яким покращується робота механізмів виробництва. Визначено важливість становлення Industry 4.0 за принципами сталого розвитку, так як діяльність людства призвела до деструкції екосистеми. Досліджено бюджети провідних країн світу для розвитку Smart Manufacturing. Лідером є Німеччина, яка планує закласти в бюджет на розвиток програми Industry 4.0, основою якої є Smart Manufacturing 200 млн дол. США державного фінансування та 300 млн дол США приватного(інвестиції бізнесу). Авторами зазначено важливість впровадження відповідального інвестування. Вивчено інвестиційний клімат України. Так, Україна в 2019 році за рейтингом Doing Business знаходиться на 64 місці, за рейтингом Global Competitiveness Index – на 85 місці, за рейтингом Global Innovation Index – на 47 місці та за рейтингом Transparency International – на 126 місці.Item The Economic Instruments for the Development of the Renewable Energy Sector in the EU and Ukraine(Sumy State University, 2020) Piven, V.S.Дослідження розкриває теоретичні та практичні аспекти сектора зеленої енергетики. У статті порівнюється рівень розвитку сектора зеленої енергетики в Європейському Союзі та Україні. Приймаються різні показники, в тому числі частка енергії з відновлюваних джерел в Україні, взаємозв'язок між рівнем ВВП на душу населення і часткою відновлюваних джерел енергії в ЄС та Україні, а також структура поновлюваних енергоресурсів України та ЄС. в обліковий запис. У статті обговорювалася роль фінансових і нефінансових інструментів для розвитку сектора зеленої енергетики в країнах ЄС. У дослідженні говориться, що країни можна розділити на три групи, де в групу A входять країни з високорозвиненою сектором зеленої енергетики, до групи B – країниучасниці з прогресом в переході на альтернативні джерела енергії, а в групу C – країни зі слабким чи ні прогресу в розвитку сектора відновлюваної енергетики. Дослідження пояснює вплив економічного процвітання в розвинених країнах на сектор відновлюваної енергетики. Він досліджує наявність дуже невеликої позитивної кореляції між незалежної змінної і залежною змінною. В цілому це демонструє відсутність кореляції між економічним станом дуже розвинених країн і рівнем їх екологічної ефективності. У статті пропонуються зміни в політиці для стабільного розвитку зеленої енергетики як в ЄС, так і в Україні. Перегляд існуючих середньострокових і довгострокових планів уряду і їх адаптація до поточних обставин, поступове скорочення субсидій і реформа ціноутворення на енергію, регулятивна спрямованість на енергоефективність, залучення приватних інвестицій за рахунок використання внутрішніх і донорських інвестицій визначаються як важливі дії для стабільного розвитку сектора зеленої енергетики.Item Аналіз дефініційної основи терміна "екологічні (зелені) інвестиції" та їх класифікація(Сумський державний університет, 2020) Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia Serhiivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Федина, Світлана Миколаївна; Федина, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana Mykolaivna; Попова, А.Г.У роботі проаналізовано зміст і сутність терміну "екологічні (зелені) інвестиції". Досліджено структуру зеленої економіки та її мету для кожної зі складових. Узагальнюючи існуючі трактування терміну "екологічні (зелені) інвестиції", авторами запропоновано власне визначення екологічних інвестицій. Авторське трактування терміну екологічні (зелені) інвестиції враховує соціальну, економічну та екологічну сфери сталого розвитку. Домінантою авторського трактування терміну "екологічні (зелені) інвестиції" є інвестування в екологізацію фінансових структур. Було розглянуто існуючі підходи до класифікації зелених інвестицій, у ході чого з’ясовано, що види зелених інвестицій залежать не лише від ознак інвестицій (ризику, періоду, спрямованості), а в основному від об’єкта, виду, джерела інвестування саме в зелену сферу діяльності. У статті узагальнено і систематизовано класифікацію екологічних (зелених) інвестицій, які можна розділити відповідно до сфери діяльності об’єктів інвестування, регіональної ознаки суб’єктів залучення екологічних інвестицій, терміну та способу залучення інвестицій. Також було розглянуто основний інструментарій у сфері зеленого інвестування, зокрема кредитні зелені лінії Міжнародних багатосторонніх банків, що дають можливість отримати кошти для стимуляції озеленення на проекти, спрямовані на розвиток озеленення країнзасновників, приватне зелене кредитування та зелені облігації. Авторами сформовано рекомендації щодо підвищення екологічної ефективності впровадження зеленої економіки в Україні. У ході дослідження було з’ясовано, що зелені інвестиції є так званим "фінансування майбутнього", що зумовлено необхідністю поєднання питань фінансування та виконання глобальних цілей сталого розвитку.Item Managing the Energy-Efficient Development of the University: Restraints and Ways to Overcome Them(Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Olondar, A.A.; Pidopryhora, N.M.; Maslii, M.Yu.Проблема скорочення енергоспоживання шляхом запровадження енергоефективних технологій сьогодні стоїть перед усіма університетами світу. Заклади вищої освіти, особливо в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою, часто стикаються зі значними бар’єрами при досягненні цієї мети. Частково ці перешкоди у держав, що розвиваються, пов’язані з технічними обмеженнями. Проте більшість з них належать саме до організаційних, економікофінансових, соціальних та освітніх, як це має місце в транзитивних економіках. Ця ситуація актуалізує питання ідентифікації бар’єрів енергозбереженню в університетських кампусах і формування комплексу організаційно-економічних та мотиваційних заходів щодо системної реалізації потенціалу енергозбереження у закладах вищої освіти. Результати дослідження на прикладі Сумського державного університету (Україна) підтверджують вирішальну роль ініціативної команди енергоменеджерів, необхідність визнання і постійної підтримки керівництвом енергоефективного розвитку університету, широкого залучення викладачів і студентів до енергозберігаючої діяльності. Створення відтворювального фонду енергоефективності в університеті може суттєво допомогти подолати брак інвестицій та проблему тривалої окупності енергоефективних та "зелених" енерготехнологій. Крім того, популяризація досягнень закладу освіти з енергозбереження шляхом налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, формування системи морального та економічного стимулювання до енергозберігаючої діяльності активно спряє успішній розбудові енергоефективної політики університету.Item Соціально-відповідальний маркетинг як спосіб підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання(Сумський державний університет, 2020) Рибіна, Олена Іванівна; Рыбина, Елена Ивановна; Rybina, Olena Ivanivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Кужьор, О.Із розвитком ринкової економіки виникають проблеми дотримання балансу інтересів усіх учасників виробництва, споживачів та суспільства в цілому. Цим викликаний інтерес до концепції соціально-відповідального маркетингу, що дозволяє підприємствам акцентувати увагу на сталий розвиток і соціальні цінності при вирішенні завдань бізнесу. Метою статті є дослідження впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу суб’єктами господарювання. У статті розглянуто основні аспекти концепції соціально-відповідального маркетингу, його значення для суб’єктів господарювання. Визначено суміжні напрямки досліджень, пов’язані з соціально-відповідальним маркетингом, на основі бібліометричного аналізу статей, опублікованих у базі даних Scopus з 2010 по 2019 рік із використанням програмного забезпечення VOSviewer. Установлено, що найбільша кількість публікацій за досліджуваною тематикою наявна в США, Великобританії, Іспанії та Австралії. Згруповано основні принципи соціально-відповідального маркетингу та виділено його характерні ознаки. Особливу увагу приділено аналізу його базисних інструментів. Інструментарій соціальновідповідального маркетингу ширший, ніж класичного маркетингу, і включає: комплекс маркетингу; дослідження споживача; дослідження соціальних та екологічних наслідків від виробництва; споживання вироблених товарів та послуг. Авторами зазначено, що з традиційними аналітичними методами при реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу, з огляду на стратегічну спрямованість сучасного маркетингу, необхідно використовувати багатовимірні методи аналізу: SPACE-аналіз, PEST-аналіз, ETOM-аналіз, QUEST-аналіз, SNW-аналіз, SWOTаналіз та KPI-аналіз. Проаналізовано ключові особливості впровадження соціальновідповідального маркетингу на підприємствах України. В роботі обгрунтовано, що соціальновідповідальний маркетинг – це концепція управління маркетингом, за якою метою підприємства є визначення власних потреб, потреб та інтересів цільових ринків та їх задоволення більш ефективними, ніж у конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту як споживачів, так і суспільства в цілому.Item The Role of Knowledge Management for Industrial Safety Compliance(Sumy State University, 2020) Pi, Shih-Ming; Al-Zu’bi, GhassanУ статті досліджується роль управління знаннями в забезпеченні безпеки в промисловому секторі. У статті з’ясовується, що проблеми з дотриманням норм безпеки чинять негативний вплив на діяльність підприємств. Підкреслюється, що управління знаннями, яке останнім часом стало новою тенденцією в бізнесі, чинить сильний вплив на управлінську діяльність підприємства. Визначено різні підходи до визначення концепції управління знаннями. Створення системи управління знаннями підтримувалося багатьма політичними, соціальними, економічними та технологічними факторами, включаючи більш широке поширення систем інформаційних технологій у компаніях, можливості спілкування в комп'ютерних мережах, сегментацію та спеціалізацію навичок, мобільність робочої сили та інтелектуальних активів, а також проблеми конкуренції в діловому середовищі. У статті представлені та проаналізовані найбільш поширені і популярні визначення цього поняття. Дотримання правил безпеки позитивно позначається на економічній і неекономічній діяльності підприємства. Системний підхід до управління безпекою та здоров'ям на робочих місцях в промисловості застосовується вже багато років. Більш конкретно, проблеми з дотриманням безпеки негативно впливають на діяльність підприємств, тому дотримання безпеки повинно стати пріоритетом управління підприємствами. У статті було з'ясовано, що існує тісний зв'язок між управлінням знаннями і дотриманням вимог безпеки. У статті показано, які дії необхідні для забезпечення безпеки і як вони пов'язані з етапами управління знаннями. У роботі було виявлено, що позитивний вплив заходів безпеки (відновлювана зайнятість, стабільний розвиток підприємства, кращі екологічні показники) пов'язаний з посиленням фінансових та нефінансових результатів діяльності підприємств і, як результат, з управлінням знаннями.Item Формування системи індикаторів сталого розвитку для оцінювання біосоціальної економіки(Сумський державний університет, 2019) Федина, Світлана Миколаївна; Федына, Светлана Николаевна; Fedyna, Svitlana MykolaivnaУ роботі проведено порівняння найчастіше використовуваних методик оцінки рівня сталого розвитку. Досліджено системи індикаторів сталого розвитку для оцінки окремих його сфер (зокрема економічної, екологічної та соціальної), а також проаналізовано агреговані індекси, призначені для комплексної оцінки розвитку як на макрорівні, так і на рівні конкретних окремих територіальних одиниць. За кожною методикою було наведено структуру системи індексів з їх розбиттям на сфери та блоки/категорії, було визначено основні недоліки кожної з методик. Серед розглянутих методик наступні: методика, запропонована Глобальним біопактом, Світовим банком, системи індикаторів, що містяться у Стратегії зеленого зростання ОЕСР та ін. Щодо агрегованих індексів, то в роботі проведено структурний аналіз та досліджено інформаційне наповнення таких показників: Індекс соціального прогресу, Індекс екологічної ефективності, Глобальний індекс адаптації до кліматичних змін та Індекс людського розвитку. Перелічені системи індикаторів та індекси використовуються на глобальному рівні, їх використання для України потребує адаптації. Пристосування подібних методик до українських реалій було показано на основі системи індикаторів цілей сталого розвитку (ЦСР). Кожна ціль має ряд завдань, виконання яких необхідне для її досягнення. До кожного завдання відповідно пропонуються кілька індикаторів для оцінки рівня їх виконання, їхній аналіз показав, що для України для індикаторів за більшістю ЦСР не визначено метадані. У приведених методиках майже не представлено індикатори для оцінки біоекономічного напряму (за винятком біорізноманіття), тому розробка моделі оцінки біосоціальної економіки потребує включення показників, що характеризуватимуть рівень використання біоресурсів, біотехнології та біоенергетику.Item Біоекономіка: сутність поняття, стратегії, стан та перспективи розвитку підприємницьких форм в Україні(Сумський державний університет, 2019) Федина, С.М.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Ігнатченко, В.М.У роботі проаналізовано різні підходи до визначення дефініції «біоекономіки», з’ясування її сутності, сфер впливу (галузі застосування), її технологічну основу (біотехнології). Було визначено, що біоекономіка перебуває в тісному зв’язку з циркулярною економікою, з’ясовано сутність циркулярної економіки, її основні відмінності від лінійної економіки та економіки переробки. Також приділена увага біоекономічним стратегіям, що застосовуються у різних країнах, визначено основні напрями розвитку біоекономік цих країн, здійснено огляд програмних документів Європейського Союзу, присвячених біоекономічним питанням, а також основні фонди, міжнародні об’єднання, форуми, що функціонують в біоеконоічній сфері та об’єднують зацікавлених сторін. Проаналізовано загальний обсяг біоекономіки в Європі (визначено частку біоекономіки та її відсоток в окремих сферах господарювання у розрізі частки доходу від біоекономіки за кожною з розглянутих галузей та часткою зайнятості населення у сфері біоекономіки), визначено основні завдання зростання біоекономіки в Європі. Визначено цілі сталого розвитку, досягнення яких так чи інакше пов’язано з біоекономікою. Було розглянуто рейтинг країн за розвитком біоекономіки, побудований на основі Глобального індексу біотехнологій та інновацій, який формується на основі показників продуктивності, захисту прав інтелектуальної власності, інтенсивності, підтримки підприємств, освіти та кадрів, фінансування наукових досліджень та розробок, а також політики та стабільності, визначено місце України у цьому рейтингу у розрізі кожного показника. Визначено основні економічні галузі в Україні, в яких застосовуються біотехнології. Біоекономічна стратегія України поки ще не сформована, з огляду на це було визначено основні перешкоди на шляху розвитку біоекономіки в Україні та напрямки, які необхідно розвивати.Item Analysis of the United Territorial Communities Strategies in the Context of Sustainable Development Policy Implementation(Sumy State University, 2019) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Derbenov, K.O.Концепція сталого розвитку все більше набуває ознак основної ідеологічної парадигми існування людства, що орієнтується не лише на економічний, а й на соціальний та екологічний розвиток. Основні її ідеї, що згруповані в глобальних Цілях сталого розвитку, поступово імплементуються на національних рівнях багатьох країн, у тому числі і України, знаходячи своє відображення у таких важливих політичних документах як Програми та Стратегії соціальноекономічного розвитку регіонів чи навіть об’єднаних територіальних громад, що виникли в процесі реформи децентралізації. В даній статті було детально проаналізовано кількість адаптованих цілей сталого розвитку на національному (Україна) та регіональному (Сумська область) рівнях, а також запропоновано зведені рейтинги їх важливості. За отриманими результатами було виявлено пріоритетні напрями сталого розвитку країни в цілому (передусім економічний, що передбачає розвиток промисловості та інфраструктури, підвищення інноваційності, енергоефективності та соціальних, що передбачає покращення рівня охорони здоров’я, правосуддя та освіти), та її регіональний вектор розвитку (економічне зростання, що пов’язано з передусім покращенням ситуації на ринку праці, а вже потім розвитком промисловості і інфраструктури, соціальне покращення, що пов’язано з подоланням бідності та покращенням стану та якості освіти, налагодженням співпраці та партнерства). На місцевому рівні було проаналізовано стратегії дев’ятьох об’єднаних територіальних громад Сумської області на предмет використання методології сталого розвитку. Їх основними пріоритетами були виявлені забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів та зміцнення глобального партнерства в інтересах сталого розвитку, а також створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям.Item Транспарентність екологічної звітності як основа розвитку ринку зелених інвестицій(Сумський державний університет, 2018) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ статті проаналізовано основні передумови формування вітчизняного ринку зелених інвестицій. Так, виявлено тенденцію зниження обсягів іноземного капіталу у національну економіку, що, передусім пояснюється наявними економічними та воєнно-політичними конфліктами. З іншої точки зору, наявні екологічні проблеми, забезпечення зеленого зростання та реалізація індикативних цілей сталого розвитку 2030 потребують залучення додаткових фінансових ресурсів. У статті ринок зелених інвестицій розглядається як альтернативне джерело залучення додаткових фінансових ресурсів на імплементацію цілей сталого розвитку 2030, особливо для країн, що розвиваються. Метою статті є аналіз основних передумов формування системи екологічної звітності (як складової нефінансової корпоративної звітності) та забезпечення її транспарентності з метою формування інформаційного підгрунтя розвитку ринку зелених інвестицій. Так, визначено, що відсутність уніфікованого принципу формування загальнодоступних екологічних звітів є одним із стримуючих чинників розвитку вітчизняного ринку зелених інвестицій. Автором проаналізовано зарубіжний досвід та тенденції оприлюднення нефінансової корпоративної звітності, що містить екологічні аспекти діяльності компанії. При цьому встановлено, що в країнах (Англія, Японія, Індія, Малайзія, Франція, Данія, Південна Африка, США та Мексика) з високим відсотком розкриття інформації (більше 90 %) є на законодавчому рівні вимоги щодо оприлюднення інформації. Визначено, що дотримання принципу транспарентності (відкритості) нефінансової корпоративної звітності, що містить інформацію про екологічні та соціальні аспекти діяльності компанії, є вирішальним фактором під час прийняття рішення зеленими інвесторами. Крім того, визначено, що поєднання державного регулювання, вимог фондових бірж та потенційних зелених інвесторів є ефективним механізмом підвищення якості розкриття корпоративної звітності. Достовірна та сучасна система нефінансової корпоративної звітності є базисом для розвитку дієвого ринку зелених інвестицій та залучення іноземних інвесторів.