Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
5 results
Search Results
Item Bibliometric analysis of scientific publications in the field of online education(Sumy State University, 2023) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Котенко, Станислав Игоревич; Kotenko, Stanislav IhorovychОнлайн навчання стало вимушеним для здобувачів освіти в Україні з початком пандемії, а потім повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України. Актуальними стають питання розвитку онлайн освіти, створення ефективних інструментів її реалізації. Значна частина освітян та учнів виїхали за кордон в евакуацію і тому саме дистанційний формат є для них найбільш прийнятним. Аби уникнути значних втрат у здобутті знань через війну, потрібно розвивати саме онлайн освіту та формувати відповідний начальний контент. У статті представлено результати бібліометричного аналізу рядку наукових публікацій, присвячених онлайн освіті, які були опубліковані у «доковідний» та «післяковідний» періодів (2014–2018 рр. та 2019–2023 рр. відповідно). Метою дослідження є вивчення понятійного апарату терміну «Онлайн освіта» у розрізі 5 років до початку пандемії COVID-19 та після. Для проведення аналізу автори використали такі бібліометричні інструменти як VOSviewer та Bibexcel. За результатами проведеного бібліометричного аналізу авторами сформована графічна візуалізація та кластерний розподіл понятійного апарату (включно із взаємозв’язками). При побудові мережевої візуалізації було використано метод нормалізації LinLog/modularity. Проаналізовані найбільш цитовані публікації визначених часових періодів. Таким чином, відбулося різке зростання публікаційної активності науковців за тематикою онлайн навчання та онлайн освіти починаючи з 2019 року. Зроблені висновки щодо сучасних трендів в онлайн освіті, пов’язаних з глобальною пандемією. При побудові кластерів візуалізації було виявлено чотири закономірності: складові кластеру відображають поняття класичних освітніх елементів, які перейшли в онлайн-середовище; основні переваги онлайн-освіти та інструменти, які роблять її доступною для користувачів; елементи процесу онлайн-навчання та їх особливості; основну методику онлайн-викладання, яка базується на використанні масових відкритих онлайн курсів та навчальних відео на різних платформах. Наукові дослідження за період пандемії COVID-19 і розробки у сфері дистанційних технологій навчання стати основою для збереження освітнього процесу в період війни в Україні. Як показують дослідження в різних країнах, зростає кількість платформ, відкритих начальних курсів, які можуть бути використані педагогами і викладачами під час навчання здобувачів освіти.Item Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization(Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychУ статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.Item Problems of Unemployment in Ukraine Under the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Nahornyi, M.V.; Maslii, M.Yu.; Nikulina, M.P.; Yehorov, Y.V.У статті досліджено проблеми безробіття в Україні, обумовлені впливом поточної пандемії COVID-19. Проаналізовано причини зростання безробіття в державі протягом 2020-2021 рр., до яких віднесено: суворі карантинні обмеження на ведення бізнесу; дисбаланс попиту і пропозиції на вітчизняному ринку праці; неадекватний рівень заробітної плати в окремих галузях; структурні зміни в економіці, у т.ч. внаслідок локдаунів. Сукупний вплив зазначених факторів призвів до зростання чисельності зареєстрованих безробітних у 1,5 раза під час першої хвилі карантинних обмежень навесні 2020 року, тоді як у наступні хвилі локдаунів 2020-2021 рр. масштаби безробіття у національній економіці знизилися. У цьому контексті ідентифіковано й обґрунтовано наслідки масового безробіття в Україні, серед яких виокремлено: зниження життєвого рівня, підвищення соціальної незахищеності громадян; скорочення податкових надходжень, проблеми з наповненням Пенсійного фонду; диспропорції у розвитку різних видів економічної діяльності; зростання злочинності; загострення проблем працевлаштування трудових мігрантів, що повернулися в країну; негативний вплив на демографічну ситуацію. Поряд з цим, виявлено позитивні тенденції зростання зайнятості у таких галузях, як онлайн торгівля, цифрові банківські послуги, доставка продуктів додому, дистанційна робота. Натомість суттєве скорочення робочих місць відбулося серед HR-менеджерів, маркетологів, ІТ-спеціалістів, адміністративного персоналу, працівників готельно-ресторанного бізнесу тощо. На підставі проведеного аналізу сформовано шляхи виходу з поточної кризи на ринку праці України, які охоплюють створення нових робочих місць за багаторівневими програмами модернізації інфраструктури територій, підтримку малого та середнього бізнесу на місцях, розвиток дистанційної зайнятості, повернення трудових мігрантів на батьківщину тощо.Item The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro OleksiiovychУ статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.