Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
20 results
Search Results
Item Approaches to the formation of a system of evaluation indicators for analysing the effectiveness of the commercialisation chain(Sumy State University, 2024) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Reshetniak, Yaroslav ViacheslavovychСкорочення життєвого циклу товарів, поява нових предметів, посилення конкуренції та виникнення нових ринків, постійні зміни в потребах споживачів змушують підприємства виводити на ринок нові товари. Однак не всі інноваційні рішення закінчується комерційним успіхом. При цьому відсутня єдина система оцінювання комерціалізації інновацій, яка відповідала б потребам підприємств різних сфер діяльності. Метою роботи є систематизація показників та розроблення рекомендацій, що можуть використовуватися при формуванні системи оцінки комерціалізації інновацій. На даний момент існують різні підходи до оцінки комерціалізації інновацій. В їх основі – різні показники, згруповані за певними критеріями з певними вагомостями. Підприємство може обрати один із описаних підходів або розробити власний. При цьому потрібно враховувати наступні моменти. Розробляючи систему оцінювання комерціалізації доцільно використовувати велику кількість показників, які найбільше відповідають задачам організації. Складаючи даний набір показників слід враховувати різні аспекти (ефекти) комерціалізації. Краще орієнтуватися на об’єктивні показники (індекси), однак за їх відсутності та необхідності обчислення показників, які мають різні одиниці вимірювання, потрібно їх нормалізувати. При визначенні вагомостей груп, окремих показників для досягнення більшої об’єктивності, можна скористатися одночасно рівноважним, зважувальним та методом зважування загальних категорій одночасно. Після розрахунку інтегрального показника потрібно перевірити його на адекватність, шляхом розрахунку різними методами та порівняння значення при різних сценаріях. Даних підхід до розроблення системи оцінювання комерціалізації інновацій сприятиме формуванню достатньо об’єктивної системи оцінки, що враховує різні впливи від комерціалізації (економічний, ринковий, соціальний, екологічний тощо).Item Formation of the company’s digital competitive advantages(Sumy State University, 2023) Barabas, D.O.; Panasiuk, O.O.; Kryvonos, A.I.Цифрова трансформація супроводжується збільшенням конкуренції і конкурентних результатів. Посилення цифровізації призводить до гіперконкуренції і зменшення стійкості конкурентної переваги.У статті розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти формування цифрових конкурентних переваг компаній в умовах невизначеності та ризику. У центрі уваги даної статті сфери бізнесу, де компанії можуть розвивати свої цифрові конкурентні переваги. У ході дослідження було виокремлено джерела цифрових конкурентних переваг компанії в системі цифрової економіки. Визначено послідовність формування нових конкурентних переваг, яка складається з чотирьох етапів. Зазначено необхідність у створенні комплексної системи формування та підтримки конкурентних переваг компанії, що включає в себе сукупність постійно здійснюваних інноваційних, інвестиційних, маркетингових, організаційно-управлінських, кадрових та соціальних заходів. Зроблено акцент на інформаційних технологіях і системах, їх розвитку та впливі на ефективність діяльності підприємств. Систематизовано процес формування цифрових конкурентних переваг підприємства залежно від різних підходів до трактування конкурентоспроможності. Узагальнено технологію пошуку конкурентних переваг в умовах цифровізації. Зазначено, що в усіх аспектах діяльності компанії повинні здійснюватися зміни, що сприяють збільшенню кількості конкурентних переваг. Роботизація бізнес-процесів є ще одним напрямом цифрової трансформації, який дозволяє автоматизувати повторювані операції за допомогою програмних роботів. Це допомагає збільшити продуктивність та ефективність роботи компаній. Збір та аналіз великих обсягів даних також грають важливу роль у формуванні конкурентних переваг. Оптимальне використання даних дозволяє приймати швидкі та точні бізнес-рішення. Визначено ключові конкурентні переваги, що набувають компанії в результаті цифрової трансформації. Отже, виходячи з вищесказаного, сьогодні будь-яка компанія, незалежно від її розміру і галузі, яка бажає залишатися конкурентоспроможною, повинна інтегрувати цифрову стратегію в свою корпоративну стратегію. Автор аргументує, що цифрова трансформація сприяє змінам в конкурентній ситуації на ринках. Компаніям необхідно активно впроваджувати цифрові технології, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Використання електронного бізнесу, роботизація бізнес-процесів та аналіз даних стають ключовими факторами успіху.Item The model for forecasting sales of energy supply systems based on renewable energy sources(Sumy State University, 2023) Hilorme, T.V.; Nakashidze, L.V.; Liashenko, I.I.Побудова ефективної моделі прогнозування продажу продукції (робіт, послуг) дозволяє підприємствам досягти бажа-ного рівня конкурентоздатності. Виникає потреба в розробленні теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо фор-мування концепції управління технологіями енергозбереження з огляду на відповідність концептуальним засадам сталого розвитку, а саме орієнтуючись на безвуглецеві технології отримання енергії. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що вирішення проблеми енергозаощадження та перехід на технології, які надають змогу частково або й цілком віді-йти від використання газу та іншого викопного органічного палива, є пріоритетними в Україні на сьогодні. Визначено, що найбільш актуальними для промислових підприємств, що займаються продажом систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії є економіко-математичні методи, які враховують фактор сезонності. Метою статті є побудова моделі прогнозування продажу систем енергозабезпечення на основі відновлювальних джерел енергії. Основним методом дослідження є кореляційно-регресійний аналіз. Обґрунтовано модель прогнозування продажу систем енергозабезпе-чення економічним агентам промисловими підприємствами, в основу якої покладено визначення функціональної залежності між фактором сезонності (сезонна компонента, гармонійна складова моделі) та цільовою функцією забезпечення ефектив-ної часової послідовності управлінських рішень/заходів і яка, на відміну від існуючих, враховує тривалість фактора сезон-ності, що підвищує ефективність управлінських рішень завдяки оптимізації часового лагу між їх прийняттям і реалізацією. Як висновок, коефіцієнт еластичності за витратами на енергозбереження з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції промислового підприємства досягає 100-кратного значення. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та положення доведені до рівня практичних рекомендацій щодо обґрунтування управлінських рішень та запровадження технологій енергозбереження на промислових підприємствах.Item Проблеми забезпечення економічної стабільності: міжнародний досвід та Україна(Сумський державний університет, 2022) Гладинець, Н.Ю.; Петричко, М.М.; Росола, У.В.У статті розглянуто проблеми забезпечення економічної стабільності в Україні та зарубіжних країнах. Метою статті є оцінювання рівня економічної стабільності України та зарубіжних країн, а також дослідження проблем забезпечення еко-номічної стабільності в сучасних умовах. Зазначено, що економічна стабільність країни залежить від процесу розробки та реалізації загальноекономічної політики. Важливим є врахування зарубіжного досвіду економічного регулювання, спрямова-ного на розвиток економічної системи та його узгодження із ключовими макроекономічними індикаторами та можливості його застосування в Україні. Встановлено, що на економічну стабільність країни впливає сукупність різноманітних чинників: рівень ВВП, рівень інфляції, рівень доходів населення, стабільність національної валюти, політична й економічна ситуація в країні, досконалість законодавства, система фінансового моніторингу в країні, стан платіжного балансу. В статті про-аналізовано окремі макроекономічні індикатори, які відображають рівень розвитку країни та її економічний добробут: обсяг ВВП, обсяг ВВП на одну особу, рівень інфляції. Порівняння обсягів ВВП різних країн як загалом, так і на одну особу, дозволяє виявляти тенденції та параметри якості життя, рівень добробуту, а також формувати орієнтири загально-економічної політики країни на перспективу, визначати стратегічні та тактичні цілі соціально-економічного розвитку держави. Прові-вши порівняння обсягу ВВП України з іншими країнами, було встановлено, що за рівнем економічного розвитку Україна зна-чно відстає від європейських країн. Динаміка обсягу ВВП на одну особу в Україні також значно відстає як від європейських країн, так і країн колишнього Радянського Союзу. Проаналізовано динаміку зміни рівня цін в Україні та окремих європейських країнах. Встановлено, що рівень інфляції суттєво посилився не лише в Україні, але і в інших європейських країнах через війну в Україні. Інфляція в багатьох країнах стрімко зросла, що викликано стрімким зростанням цін на енергоносії, продовольство та сировину, нестачею робочої сили та перебоями з постачанням.Item Sustainability as a priority of socio-economic development of Ukraine(Sumy State University, 2022) Bogush, L.G.У статті виявлені проблеми, обґрунтовані перспективи прискорення соціально-економічного розвитку України з ура-хуванням магістральних критеріїв підвищення його збалансованості та резильєнтності задля максимізації ефектів підви-щення рівня і якості життєдіяльності населення як основних результатів і стимулів конкурентоспроможності національної економіки, пересічних територіальних громад, виробників і працівників. Історично сформовані параметри господарювання, середовища життєдіяльності та якості відтворення в Україні характеризуються помітними економічними, демографіч-ними та екологічними диспропорціями, які потребують централізації зусиль щодо їх пом’якшення і подолання з боку органів влади, міжнародних донорських організацій, регіональних спільнот (зокрема, в особі органів місцевої влади і самоврядування). Це передбачає кардинальний перегляд підходів до пріоритетів, орієнтирів, важелів соціально-економічного розвитку як на ближчу, так і на віддалену перспективу з урахуванням наскрізних орієнтирів його прискорення, збалансованої диверсифіка-ції, забезпечення належного рівня резильєнтності. Найбільш узагальнено резильєнтна соціально-економічна система має характеризуватися усвідомленістю (зокрема, унормованістю) процесів, різноманіттям (варіативністю механізмів функціо-нування), здатністю до саморегулювання (в т. ч. завдяки задіянню механізмів інтеграції, адаптивності, актуалізації поточ-них пріоритетів), що забезпечують здатність протистояти спектру викликів і криз за рахунок внесення певних змін без шкоди для основних цінностей соціуму, його інституцій та сфер життєдіяльності. Перелік системних і територіально локалізованих ризиків, що впливатимуть на перспективи прискорення соціально-економічного розвитку України, окреслю-ється основними загрозами соціальній стабільності, факторами природної і техногенної небезпеки виробничої та побутової життєдіяльності. Підвищення резильєнтності вітчизняної економіки, соціуму загалом забезпечить використання: переваг економіко-географічного положення, геополітичного становища України; збережених параметрів конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу робочої сили, а також суспільних інституцій з їх відтворення; виробничого потенціалу ланок регіональної спеціалізації (промислових, агропереробних, соціокультурних), у т. ч. в формуванні, активізації транскордонних систем господарювання, логістики і транзитів.Item Методологічні основи оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства(Сумський державний університет, 2019) Ходаківська, О.В.; Патика, Н.І.; Гаргасас, А.У статті обґрунтовано методологічні основи оцінювання конкурентоспроможності, визначено їх зміст, систематизовано різновиди, що дало можливість визначитися з методичними підходами до розроблення інструментарію оцінювання рівня конкурентоспроможності сільського господарства України в умовах міжнародної економічної інтеграції. Встановлено, що оцінювання конкурентоспроможності для економіко-господарських систем різного рівня (країна, галузь, регіон, підприємство, товар) має багато спільного – використовуються ті самі методи аналізу, схожі алгоритми досліджень, споріднені показники. Особливо це характерно для досліджень конкурентоспроможності галузі, оскільки ринкові позиції останньої, з одного боку, є ринковими позиціями сукупності її суб’єктів господарювання або товарів, що виробляються, а з іншого – позиціями, що формують конкурентоспроможність країн та регіонів. Доведено, що методологічні засади оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства як галузі національної економіки передбачають урахування двох аспектів: по-перше, конкурентоспроможність є порівнянною характеристикою суб’єкта, що виходить на ринок, тому її можна оцінювати винятково порівняно з іншими подібними суб’єктами або з урахуванням їх ринкових позицій; по- друге, оцінка на різних ринках може збігатися щодо методів, що застосовуються, однак повинна відрізнятися щодо показників, критеріїв, індикаторів оцінювання, що використовуються, з можливістю змішування, часткової взаємозамінності та доповнюваності цих груп. Систематизовано критерії оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства, що поширені у світовій практиці, які пропонується розглядати в трьох площинах: макрорівень, мезорівень та показники зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано алгоритм оцінювання конкурентоспроможності сільського господарства.Item Методики оцінювання туристичної конкурентоспроможності: український і міжнародний досвід(Сумський державний університет, 2016) Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Пономарьова, Г.С.У статті проаналізовано міжнародну методику оцінювання конкурентоспроможності подорожей і туризму Всесвітнього економічного форуму. Досліджено динаміку зміни кількісного наповнення Індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму (ІКПТ), проаналізовано динаміку топ-10 країн за ІКПТ у 2007–2015 рр., визначено країни-лідери та країни-аутсайдери. Проведено аналіз українських методик оцінювання туристичної привабливості і туристичного потенціалу, визначено їх домінанти, вид інформаційного наповнення, а також основні фактори, що враховуються ними. З урахуванням українського і міжнародного досвіду запропоновано авторський підхід до оцінювання туристичної конкурентоспроможності, який базується на застосуванні статистичних показників, що характеризують екологічні, культурно-історичні, економічні, соціальні та інфраструктурні фактори.Item Розробка процесів бізнес-моделювання виробничих та збутових підприємств в умовах Третьої промислової революції(Сумський державний університет, 2016) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Кальченко, С.О.; Марченко, Т.В.Сучасне підприємство, яке представляє сукупність інтересів багатьох зацікавлених сил, функціонує неізольовано на ринку, а у тісній взаємозалежності із діяльністю та інтересами інших контрагентів: клієнтів, постачальників, посередників, конкурентів тощо. Стійкої конкурентної переваги досягають успішні підприємства завдяки вдало підібраній бізнес-моделі діяльності для конкретного часу і конкретного ринкового середовища. Динаміка останнього вимагає від підприємств приймати своєчасні та свого роду унікальні рішення щодо бізнес-моделі функціонування на ринку. В статті досліджено теоретичні основи розвитку процесу бізнес- моделювання та визначено основні складові, що формують виробничий потенціал підприємств. Бізнес-моделювання – це безперервний і поточний процес, який вимагає від творців моделей детального знання та розуміння діяльності своєї компанії, стратегічного осмислення, щоб використовуючи виклики майбутнього, довести свою компанію до успіху і процвітання. У роботі зазначено, що подальше застосування неефективних бізнес-моделей і несвоєчасне визначення, повільний перехід до них можуть привести багато вітчизняних компаній до суттєвих фінансових втрат і навіть позбавити можливості залишитися в бізнесі в принципі. Для побудови чіткої бізнес-моделі глибина декомпозиції визначається складністю процесу і необхідним ступенем деталізації. Для того щоб отримати дійсно повне уявлення про бізнес-процес, необхідно зробити декомпозицію до атомарних бізнес-функцій.Item Формування конкурентної галузевої структури підприємства з врахуванням кон’юнктури на ринку агропродовольчої продукції(Сумський державний університет, 2016) Данько, Ю.І.Стрімкий розвиток вітчизняного агропромислового комплексу зумовлює аграрні підприємства вести пошук інструментів, що забезпечать покращення конкурентних позицій на ринку. Одним із питань, які постійно знаходяться під контролем менеджменту аграрних підприємств, є оптимізація галузевої структури у відповідності до потреб споживачів. Аналіз динаміки змін в галузевій структурі аграрних підприємств по Україні показав, що впродовж всього періоду незалежності держави спостерігається поступове зниження питомої ваги продукції тваринництва у загальному обсязі валової продукції, та відповідне зростання частки рослинницької продукції. Встановлено, що процес формування галузевої структури призвів до змін в організації ведення господарювання в аграрному секторі. Виробництво переважної більшості сільськогосподарських культур технічного (соняшник, ріпак) та зернового блоку (кукурудза, ячмінь) зосередилося в крупних агрохолдингах. В таких умовах сільськогосподарські підприємства мають шукати варіанти побудови оптимальної галузевої структури з орієнтацією на конкретні сегменти у відповідності до кон’юнктури ринків агропродовольчої продукції. Проведені дослідження показали, що існує логічний взаємозв’язок між станом та тенденціями зміни кон’юнктури на ринку агропродовольчої продукції України та внутрішнім потенціалом діяльності підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності аграрного підприємства, його менеджмент має прийняти стратегічні управлінські рішення відносно побудови оптимальної галузевої структури.Item Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства поліграфічної галузі(Сумський державний університет, 2015) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Лютенко, Д.А.Стаття присвячена вивченню процесу управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства, що працює в поліграфічній галузі. У роботі здійснено аналіз конкурентоспроможності потенціалу підприємства і сформовані рекомендації щодо її підвищення. На основі використання стратегічного аналізу до оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства виявлені головні причини низького рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому й обґрунтована необхідність управління процесом її підвищення. Запропоновані основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства та продукції. Виявлено можливість зменшення собівартості продукції за рахунок введення нових технологій, ефективного використання виробничих площ та вдалої маркетингової діяльності. Головним результатом упровадження запропонованих заходів буде підвищення рівня конкурентоспроможності на рівні окремого підприємства.