Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
15 results
Search Results
Item Vectors of restructuring of economic systems in the course of digital transformations(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Rozghon, Yu.V.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Kalinichenko, L.L.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr MykolaiovychСтаття розкриває зміст цифрових трансформацій в ході Четвертої промислової революції (Industry 4.0). Спрямування останньої визначено як явище формування кіберфізичних систем, які покликані замістити працю людини у виробничих процесах. Проаналізовано ключові трансформації, які відбуваються в ході Industry 4.0. До них можна віднести: формування Інтернету речей; застосування штучного інтелекту; побудова «розумних» мережевих систем на рівні підприємства, міста, території; кібергізація фізичного світу; інтеграція когнітивних здатностей людини й штучного інтелекту; побудова циркулярної економіки; формування самоорганізованих систем на основі хмарних технологій та ін. В ході цифрових трансформацій відбуваються значні зміни форми і змісту соціально-економічних систем, що впливає на співвідношення складових елементів, які формують ці системи. Це явище визначається як реструктуризація. Аналізуються причини, які обумовлюють ключові напрями реструктуризації економічних систем в ході цифрових трансформацій. Такими є: зміна номенклатури товарів та послуг, зміна структури технологічних процесів, зміна організаційної структури виробництва, зміна структури виробничих професій, зміна структури освітніх процесів, зміна матеріально-інформаційного змісту виробництва, зміна структури транспортних операцій, зміна співвідношення людських та машинних операцій, зміна регіональної структури виробництва, зміна соціальної структури суспільства.Item Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaУ статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.Item Formation of Human Capital in the Digital Economy(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Piven, V.S.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Kyrylenko, M.V.У статті досліджено роль та різні прояви людського капіталу у функціонуванні та розвитку цифрової економіки. Ключовим контекстом дослідження є явище відтворення складових людського капіталу, включаючи процеси виробництва та споживання. Як важлива передумова відтворення аналізується явище впорядкування трьох основних витоків функціонування економічних систем: матеріального, інформаційного та синергетичного. Взаємозв'язок та взаємодія цих витоків відіграють важливу роль у формуванні різних видів капіталу, зокрема людського. У статті розкрито зміст та напрями інвестування в основні компоненти відтворювального циклу економічної системи: попит, відносини власності, виконавці, органи управління, інфраструктура та природні фактори. Зосереджено увагу на аналізі триалектичних основ відтворення людського капіталу через формування та взаємодію основних витоків людини: біологічного, соціального та трудового. Людина-споживач цифрової економіки принципово відрізняється від споживача людини попередніх епох. Головне, що переважна більшість особистих потреб стає самоціллю, а не засобом отримання матеріальних благ у майбутньому. Людина-виробник все частіше переходитиме від впливу на матеріальні предмети праці (зміна форм, розмірів, властивостей) до впливу на інформацію (розвиток креативних індустрій, вибір корисної інформації з великих масивів даних). На основі аналізу предметної основи трьох промислових революцій (третьої, четвертої та п’ятої) прогнозуються трансформаційні зміни, які мають відбутися на етапі переходу до нової соціально-економічної формації. Основні з них – це підтримка людської свідомості, цифровізація та мережева компетенція; формування здатності жити в умовах Інтернету речей; соціологізація розвитку тощо.Item Анатомия фазовых переходов в экономических системах: предприятие, регион, макроэкономика(Сумский государственный университет, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychВиконано змістовний аналіз категорій: "фаза", "фазовий перехід", "фазовий бар’єр". Під фазою розуміється однорідна частина різнорідної системи, відокремлена від інших частин поверхнею розділу. Фазовий перехід означає стрибкоподібну зміну властивостей системи при безперервній зміні факторів зовнішнього середовища. Під фазовим бар'єром розуміють комплекс передумов, необхідних для реалізації системою фазового переходу. Досліджено триалектичний механізм реалізації фазових переходів через зміни трьох груп взаємопов'язаних і взаємообумовлених системоформувальних чинників: матеріально-енергетичних, інформаційних і синергетичних. Необхідною умовою фазового переходу є формування необхідних передумов, тобто відповідних параметрів системи у всіх трьох групах факторів. Визначаються передумови для реалізації фазового переходу до постіндустріальної формації: створення альтернативної енергетики з масовим акумулюванням енергії, формування нової виробничої основи на базі адитивних технологій і 3D-принтерів, створення єдиної ("цифрової") основи використання інформації, формування "хмари" як глобальної системи пам'яті, застосування штучного інтелекту і "розумних" кіберфізичних систем, тотальна мережизація систем на основі Інтернету, формування горизонтальних виробничо-споживчих структур. Розглянуто особливості ФП в економічних системах і аналізується роль людини в їх розвитку і трансформації. Аналізується еволюція тріади сутнісних начал людини (біо-трудо-соціо) в ході епохальних фазових переходів в історії цивілізації. Наводяться приклади реалізації фазових переходів в історії розвитку економічних систем. Відзначається каталізуюча роль природних чинників у виникненні ФП. Наводяться факти, що характеризують хід перебігу сучасного фазового переходу.Item Инновационные методы в управлении корпоративными структурами(Сумский государственный университет, 2014) Семкина, Т.В.; Смирнова, А.А.У статті представлені принципи адаптації механізмів національної економіки в цілому та окремих економічних суб'єктів до мінливих умов економіки , а також обставин, що впливають на вибір саме цих механізмів адаптації. Розглянуто принципи застосування дієвих управлінських технологій на підприємстві мінімізуючи істотні втрати на створення та інформаційно-технічну підтримку корпоративної інформаційної системи для досягнення поставлених цілей. Розглянуто особливості нелінійних процесів і явищ в складних економічних системах, взаємодіючих з нестабільною зовнішнім середовищем, що характеризується невизначеністю і урізаним горизонтом передбачуваності. Представлено концепцію системного підходу, що використовується у формуванні та структуризації корпоративних систем управління , принципово обмеженого при описі поведінки сучасних економічних процесів, що відрізняються взаємозалежністю і нелінійністю сильно пов'язаних подій і відповідно складністю механізмів управління в динамічно нестійкою середовищі , свідомо передбачають стійкість і лінійність поведінки систем. Розглянуто особливості функціонування корпоративних структур в нестабільному ринковому оточенні. Стратегічне адаптивне планування як метод формування пасивної складовою стратегії змін полягає у варіюванні цілей і внутрішніх можливостей економічної системи для прийняття правильних рішень та погодження роботи всіх підсистем підприємстваItem Sustainable Development: Definitions, Principles, Policies(Sumy State University, 2013) Daly, H.E.У даній роботі концепція сталого розвитку розглядається з декількох точок зору. Аналізуючи змістовне навантаження слова «сталий», автор стверджує, що логіка зобов'язує нас назвати те, що в даний момент необхідно підтримувати сталим, і те, за допомогою чого підтримується сталість. Автор стверджує, що економіка, є тією складовою, яку необхідно підтримувати стало, в той час як біосфера виконує підтримуючу функцію (забезпечує стійкість). У дослідженні аналізуються два підходи до визначення основи сталості. Згідно неокласичної економіки, корисність у майбутньому має залишатися на не зменшуваному рівні. Згідно підходу екологічної економіки – фізичний випуск продукції повинен підтримуватися з часом, а здатність біосфери підтримувати фізичні потоки повинна бути на не зменшуваному рівні. Автор стоїть на засадах екологічної економіки і аргументує свою позицію наступними твердженнями. По-перше, корисність це безрозмірна величина, яку неможливо виміряти. По-друге, і що більш важливо, навіть якщо корисність і була б вимірною, то це все ж не те, що ми би хотіли залишити майбутнім поколінням. Ми не можемо заповідати корисність або щастя для майбутніх поколінь. Ми можемо залишити їм речі і, меншою мірою, знання. Автор статті порівнює підходи оптимізації на мікро- та макрорівнях під кутом забезпечення стійкості. Основне правило мікроекономічної оптимізації полягає у збільшенні випуску продукції то тих пір, доки гранична вигода перевищує граничні витрати. Рівність граничних витрат та граничної корисності є максимальним значенням обсягу виробництва, рівень якого перевищувати не доцільно. Макроекономіка не має точки (правила) «зупинки», більше того, в неокласичній економіці зазвичай розуміють, що ВВП має рости завжди. Проте в дійсності економіка є підсистемою, де домінують перетворення матерії та енергії для задоволення людських потреб. На думку автора, важливим моментом є те, що макроекономіка також є складовою більшої системи – біосфери. Оптимальний розмір економічної системи по відношенню до екосистеми є критичним моментом, на який в макроекономічних дослідженнях не звертали уваги. Зменшення бідності є важливою ціллю розвитку, проте не може бути досягнутою за рахунок економічного зростання по декільком причинам. Зокрема, зростання національного доходу збільшує екологічні та соціальні витрати швидше, ніж зростають вигоди від виробництва. Таке економічне зростання робить нас біднішими, а не багатшими.Item Механизм гибкого контроллинга как инновационный метод в управлении корпоративными структурами(Сумский государственный университет, 2013) Смирнова, А.А.У статті представлений принцип дії механізму гнучкого контролінгу як інноваційного методу управління корпоративними структурами. Розглянуто принципи застосування даного методу як інструменту ефективного управління корпоративними структурами, що дозволяють забезпечити різноманітність і гнучкість процесів управління для досягнення поставлених цілей. Розглянуто особливості контролінгу в управлінні корпоративними структурами в умовах нестабільного економічного середовища. Подано концепцію механізму контролінгу в управлінні корпоративними структурами, яка дозволяє забезпечити необхідну різноманітність процесів управління для досягнення динамічного комплексу цілей. Розглянуто особливості функціонування корпоративних структур у нестабільному ринковому оточенні. На прикладі механізму гнучкого контролінгу як способу адаптації до реалій сформованої нестабільності в економіці України представлена його здатність оперативно і тонко спрямовувати управління корпоративними структурами для прийняття правильних рішень та погодження роботи всіх підсистем підприємства.Item Theoretical aspects of synergetic model formulation in the economic systems innovative-investment development(Sumy State University, 2013) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Palienko, M.V.В роботі наведено та проаналізовано різні підходи до трактування категорій «інвестиції» та «інновації». На основі проведеного теоретичного аналізу даних категорій виділено основні спільні характеристики і особливості досліджуваних дефініцій. У статті показано, що основою теоретичного розуміння протікання інвестиційно-інноваційних процесів є представлення будь-якої економічної системи у вигляді складної відкритої системи, що дозволяє використовувати принципи синергетичного походу для розробки дієвих моделей переходу систем з одного стану в інший якісно нове, а також робить можливим пошук універсальних принципів самоорганізації та еволюції складних економічних систем. При дослідженні економічних явищ традиційно використовують графічні моделі, що дозволяє якісно простежити тенденції у розвитку економічних систем. Математичні моделі використовуються не так часто, оскільки існує певна складність в їх побудові. Причина в тому, що практично будь-яка економічна система являє складну систему, стан якої залежить від багатьох факторів. Згідно з визначенням складних систем незначна зміна одного з параметрів за рахунок самоузгодженого поведінки може спричинити істотну зміну загальної картини. Слід зазначити, що багато параметрів висловити чисельно неможливо, оскільки вони носять явний якісний характер, а деякі з них навіть не можуть бути об'єктивно виявлені. Певна складність у тому, що для кожної системи слід складати свої моделі, які будуть діяти тільки на певному проміжку часу, оскільки в процесі еволюції зазвичай з'являються нові діючі фактори. У статті в рамках синергетичного підходу проведено аналіз нелінійних моделей економічного зростання, а саме: моделі поширення (дифузії) інновацій. Встановлено, що жодна із запропонованих моделей не описує основні синергетичні закономірності інноваційно- інвестиційного розвитку економічних систем – послідовний перехід від сану організації, в якому спостерігається нормальне функціонування системи, до стану самоорганізації в результаті непередбачуваного впливу зовнішнього середовища. У роботі запропоновано модель, що дозволяє на якісному рівні описати самоузгоджену еволюційну поведінку інвестиційно-інноваційного процесу економічних систем. В основу даної моделі покладена система Лоренца яка є однією з найбільш універсальних моделей поведінки складної системи, значно віддаленої від рівноважного стану. Зазвичай дана система подається у вигляді диференційних рівнянь, які визначають часові залежності параметра порядку, сполученого поля і керуючого параметра. Відповідно в роботі сполучене поле зводитися до обсягу залучених інвестицій, параметр порядку до корелятора між об’ємом інвестицій та інновацій, а роль керуючого параметра відіграє число підприємств, діючих згідно певної інноваційної стратегії. У рамках адіабатичного наближення показано рішення даної моделі, що відповідає рівнянню типу Ландау-Халатникова, синергетичний потенціал якої збігається з аналогічним потенціалом для звичайної системи Лоренца.Item Индустриальный метаболизм как основа управления развитием предприятий и макроэкономических систем(Сумский государственный университет, 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychУ статті розглядається індустріальний метаболізм як основа управління розвитком підприємств і макроекономічних систем. Автор аналізує проблеми вимушеної трансформації метаболізму системи, що вимагають істотної зміни її структури і здійснюваних функцій. Значну увагу приділено квазінаркотичній трансформації метаболізму, як можливості реалізовувати свій метаболізм (або його фрагменти) з набагато меншими витратами вільної енергії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34147Item Методологія синергетики в дослідженні процесів трансформації економічних систем(Сумський державний університет, 2012) Кирилюк, Є.М.; Прощаликіна, А.М.Обґрунтовано необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків економічної теорії з іншими суспільними та природничими науками для виявлення особливостей та специфіки еволюції економічних систем. Визначено особливості синергетичного підходу до аналізу системних перетворень. Виявлено ознаки розвитку й ефективності світогосподарської системи під впливом системних трансформацій різних рівнів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34146