Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
10 results
Search Results
Item Economic analysis of energy efficiency of China's and India's national economies(Sumy State University, 2023) Узі, Зіхуей; Узи, Зихуей; Ji, Zihui; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaРозвиток суспільства сильно залежить від енергії. Однак екстенсивне використання енергії викликає глобальні проблеми, такі як виснаження ресурсів і потепління клімату. Китай та Індія є типовими швидкозростаючими країнами, що розвива-ються, економічний прогрес в яких залежить від традиційного споживання енергії. Для реалізації бачення сталого розвитку цих держав необхідно вивчити економічну ефективність використання енергії цими націями. На основі аналізу тенденцій енергоспоживання та валового внутрішнього продукту в Китаї та Індії з 1990 по 2019 роки в цій статті обговорюються зміни індексу енергоспоживання на одиницю валового внутрішнього продукту. Автори дійшли висновку, що споживання енер-гії в Китаї та Індії здебільшого здіснюється промисловістю, житловим сектором і транспортом. Якщо аналізувати за типами ресурсів, Китай споживає переважно вугілля, нафтопродукти та електроенергію, тоді як Індія живиться здебіль-шого вугіллям, нафтопродуктами, біопаливом та відходами. Оскільки обидві країни переважно використовують вугілля та нафтопродукти, які належать до викопного палива, вони викидають велику кількість вуглекислого газу, що загрожує якості навколишнього середовища. Зважаючи на це, Китай та Індія повинні зосередитися на розвитку зеленої енергетики. Загальне споживання енергії в Китаї набагато більше, ніж в Індії, а валовий внутрішній продукт Китаю перевищує індійський. Однак енергоспоживання Китаю на одиницю валового внутрішнього продукту менше, ніж в Індії. Чим вище споживання енергії на одиницю валового внутрішнього продукту, тим більша залежність економічного розвитку країни від енергії. Тож пропозиції авторів полягають у стимулюванні розвитку невикопних джерел енергії та коригуванні енергетичного балансу досліджува-них країн, переробки твердих відходів та заохоченні торгівлі викидами, кліматичних інвестицій та фінансування в державах для досягнення цілей сталого розвитку.Item Еколого-економічні аспекти трансформації енергетичного забезпечення житлового сектору України(Сумський державний університет, 2022) Скрипка, Є.О.Статтю присвячено трансформації енергетичного забезпечення житлового сектору та вирішенням проблем руйну-вання енергетичної інфраструктури в умовах війни. Було проаналізовано загальний збиток українській економіці та інфра-структурі від військових дій. Найбільше постраждали дороги, житлові будинки та активи підприємств. Сумарні втрати складають 75% усіх втрат. Відбулося зростання темпів інфляції в Україні, що більшою мірою було спричинене знищенням логістичних ланцюжків та критичної інфраструктури. Відбулося підвищення цін на продовольчі та непродовольчі товари та енергоресурси. В підсумку все це призвело до зростання інфляції у липні 2022 року в порівнянні з липнем 2021 в 2,17 разів. Також досліджено втрати в енергетиці та проаналізовано споживання електроенергії. Загальні втрати енергокомплексу України становлять 523 млрд грн. На сьогоднішній день зруйновано близько 40% електростанцій і вся країна перебуває в режимі аварійних відключень електроенергії. Тому нами було запропоновано альтернативне забезпечення енергозалежності житлового сектора. А саме впровадження інноваційних енергоефективних технологій використання природних ресурсів для енергозабезпечення житлового сектору. Наразі одним із найкращих методів вирішення даної проблеми може стати енерго-модернізація житла та використання альтернативних джерел енергії. Реконструкція та модернізація застарілих фасадів будівель шляхом застосування різноманітних енергоефективних матеріалів дозволяє створювати енергонезалежні житлові будинки, а впровадження сонячних батарей необхідної потужності, вертикальних вітряних турбін, спеціальних вітрогене-раторів, сонячних колекторів у поєднанні з грунтовими тепловими насосами, дозволяє підтримувати температуру всередині будинку на рівні комфортної для людини температури, а сонячний колектор підтримує відповідну температуру в системі гарячого водопостачання. За нашим переконанням саме завдяки втіленню в життя таких проектів можна відносно легко пройти зимовий період та переорієнтувати економіку України зі споживання на виробництво енергії.Item Managing the Energy-Efficient Development of the University: Restraints and Ways to Overcome Them(Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Olondar, A.A.; Pidopryhora, N.M.; Maslii, M.Yu.Проблема скорочення енергоспоживання шляхом запровадження енергоефективних технологій сьогодні стоїть перед усіма університетами світу. Заклади вищої освіти, особливо в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою, часто стикаються зі значними бар’єрами при досягненні цієї мети. Частково ці перешкоди у держав, що розвиваються, пов’язані з технічними обмеженнями. Проте більшість з них належать саме до організаційних, економікофінансових, соціальних та освітніх, як це має місце в транзитивних економіках. Ця ситуація актуалізує питання ідентифікації бар’єрів енергозбереженню в університетських кампусах і формування комплексу організаційно-економічних та мотиваційних заходів щодо системної реалізації потенціалу енергозбереження у закладах вищої освіти. Результати дослідження на прикладі Сумського державного університету (Україна) підтверджують вирішальну роль ініціативної команди енергоменеджерів, необхідність визнання і постійної підтримки керівництвом енергоефективного розвитку університету, широкого залучення викладачів і студентів до енергозберігаючої діяльності. Створення відтворювального фонду енергоефективності в університеті може суттєво допомогти подолати брак інвестицій та проблему тривалої окупності енергоефективних та "зелених" енерготехнологій. Крім того, популяризація досягнень закладу освіти з енергозбереження шляхом налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, формування системи морального та економічного стимулювання до енергозберігаючої діяльності активно спряє успішній розбудові енергоефективної політики університету.Item Енергоефективність національної економіки в контексті її еколого-економічної безпеки(Сумський державний університет, 2016) Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii Andriiovych; Кобушко, Ігор Миколайович; Кобушко, Игорь Николаевич; Kobushko, Ihor MykolaiovychУ статті досліджено основні проблеми, що стримують розвиток енергозбереження в Україні. Виділено чинники, що перешкоджають впровадженню програм підвищення енергоефективності та енергозбереження, зокрема: низька мотивація, нестача інформації, недостатній досвід фінансування проектів, низький рівень організації та координації проектів підвищення енергозбереження. У роботі проаналізовано світовий досвід розвинених країн в управлінні енергозбереженням (на прикладі Німеччини та Японії). Здійснено аналіз заходів, що сприяли успішній реалізації програм з енергоефективності у цих країнах. У статті обґрунтовано необхідність запозичення досвіду інших країн та одночасного вирішення проблем довкілля з раціональним використання ресурсів. Серед основних заходів, що мають значний вплив на енергоефективність української економіки, автором виділено: масштабне впровадження та обслуговування приладів обліку витрат енергоресурсів; модернізацію систем теплопостачання будинків; використання твердого палива, зрідженого газу та альтернативних джерел енергії; заохочення енерговитратних підприємств до енергозбереження шляхом надання податкових пільг.Item Економіко-правові аспекти реформування сфери енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії в Україні(Сумський державний університет, 2016) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla Volodymyrivna; Личко, Т.С.У статті досліджено економіко-правові аспекти реформування управління енергетичною сферою України в частині адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу у галузі енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, а також економічного стимулювання енергозбереження. Обґрунтовано необхідність адаптації українського законодавства у сфері енергоефективності до європейських стандартів у контексті виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. На підставі аналізу вітчизняних нормативно-законодавчих актів у галузі енергозбереження та відновлювальної енергетики, механізмів економічного стимулювання енергоефективних заходів оцінено рівень відповідності економіко-правової бази України європейському законодавству. Проаналізовано державні стратегії, плани і програми у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, оцінено поточний стан і перспективи їх виконання. Визначено недоліки чинної законодавчої бази у сфері економічного стимулювання зростання енергоефективності в Україні та запропоновано шляхи її вдосконалення.Item Інституційне забезпечення енергоефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2016) Бортнюк, Т.Ю.; Мощич, С.З.Енергоефективність є пріоритетним напрямом енергетичної політики більшості країн світу, що обумовлено вичерпанням невідновлюваних паливно-енергетичних ресурсів, відсутністю реальних альтернатив їх заміни. В Україні енергоефективність є важливим елементом державної політики, одним із пріоритетів розвитку національної економіки. У статті розглянуто особливості інституційного забезпечення досягнення енергоефективності національного господарства. Визначено основні механізми реалізації політики енергоефективності в сучасних умовах. Реалізація механізмів підвищення енергоефективності національної економіки здійснюється за допомогою запровадження стандартизації, сертифікації, маркування, нормування, державного нагляду, енергопаспортизації та енергетичного аудиту. Обґрунтовано доцільність використання механізму державно-приватного партнерства у сфері енергоефективності, що дозволить подолати проблеми дефіциту фінансового забезпечення енергоефективних заходів, сприятиме підвищенню ефективності управління, впровадженню інноваційних рішень, передачі технологій, розподілу підприємницьких та інвестиційних ризиків між партнерами.Item Формирование ресурсоэффективной стратегии предприятия в условиях инновационных изменений(Сумский государственный университет, 2014) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Шевцов, Сергій Валерійович; Шевцов, Сергей Валерьевич; Shevtsov, Serhii ValeriiovychВ статье предложены научные подходы к разработке ресурсоэффективных стратегий на микроуровне в условиях перехода национальных экономик на инновационный путь развития. Определена сущность стратегии ресурсосбережения на предприятии как системы долгосрочных целей ресурсосберегающей деятельности хозяйствующего субъекта, определяемых общими задачами его развития, а также выбора наиболее эффективных путей их достижения. Сформулированы принципы построения ресурсоэффективной стратегии на микроуровне с учётом инновационных факторов, к которым относятся принципы инвайронментализма, соответствия, предприимчивости и коммуникабельности, гибкости и альтернативности, инновационности. На основе анализа возможных ограничений и резервов развития предприятия сформированы составляющие ресурсоэффективной стратегии, выделены основные программные меры разработки стратегии ресурсосбережения, в частности, внедрение технических регламентов ресурсопотребления, обновление и модернизация основных производственных фондов, обязательная сертификация энергопотребляющего оборудования, утилизация отходов основного производства, использование альтернативных видов энергии и т.д.Item Формування системи конкретних функцій управління енергоефективністю підприємства(Сумський державний університет, 2014) Плоха, О.Б.; Іваненко, О.В.Раціональне споживання енергетичних ресурсів входить до національних пріоритетів держави, адже є важливим фактором енергетичної безпеки України. Разом із транспортною інфраструктурою та житлово-комунальним господарством промислові підприємства споживають значну частину енергетичних ресурсів держави. Управління ефективністю споживання енергетичних ресурсів на вітчизняних підприємствах сприяє з ниженню витрат та підвищенню конкурентоспроможності на ринку. Використання системного підходу до управління енергоефективністю підприємств передбачає створення системи управління енергоефективністю, системоутворювальним чинником якої є функціональна повнота. Ефективність споживання енергетичних ресурсів залежить від ефективності їх використання, а також від рівня їх втрат на певних стадіях процесу виробництва на підприємстві. У статті обґрунтовано доцільність управління енергетичними потоками підприємства з а стадіями проходження процесу виробництва, такими як підготовка виробництва, виробництво, обслуговування виробництва, забезпечення виробництва та реалізація готової продукції. Система конкретних функцій управління енергоефективністю, сформована за результ атами дослідження, є складовою частиною системи управління підприємством та методичною основою для подальшого розроблення показників оцінки енергоефективності на підприємстві.Item Environmental problems, risks and challenges of contemporary production(Сумський державний університет, 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Romanko, O.S.У статті аналізуються екологічні проблеми сучасного виробництва, а також основні проблеми у сфері управління екологічними ризиками, оптимізації виробництва енергії та енергоефективності. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34181Item Управління інноваційним потенціалом промислового підприємства в процесі підвищення енергоефективності виробництва(Видавництво СумДУ, 2010) Мехович, C.А.; Ткаченко, М.О.В статті проаналізовано стан ефективності використання енергетичних ресурсів машинобудівними підприємствами, енергозбереження представлено як пріоритетний напрямок реалізації інноваційного потенціалу підприємства, ефективність використання якого може бути підвищена завдяки постійному моніторингу його стану та приведенню у відповідність найкращій практиці, для чого запропоновано використовувати бенчмаркінг. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9033