Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 52
  • Item
    Current state and prospects for the development of eco-hotels in Ukraine
    (Sumy State University, 2024) Ilnytska-Hykavchuk, H.Ya.
    У статті розкрито стан, проблеми та перспективи розвитку екологічних готелів в Україні. Встановлено, що готельне господарство негативно впливає на природні ресурси, забруднює викидами навколишнє середовище. Зменшення негативного впливу на довкілля можливе завдяки функціонуванню галузі на засадах сталого розвитку. Розкрито принципи діяльності в готельній сфері на основі концепції сталого розвитку. Наведено наявні основні системами сертифікації готелів в світі. Встановлено, що на готельному ринку України лідирує програма екологічної сертифікації Green Key, проте кількість готе-лів, які пройшли екологічну сертифікацію в Україні, ще невелика. В основному готелі, які пройшли екологічну сертифікацію, знаходяться в Києві та Львові (мережа Reikartz, Radisson). Встановлено, що основними перешкодами для впровадження екологізації готельного господарства є відсутність фінансових ресурсів, низька поінформованість суспільства про екологічні практики готелів, низька екологічна культура суспільства, слабка державна підтримка закладів екологічного спрямування, вища вартість послуг. Виділено, що перевагами впровадження екологічних готелів є зниження витрат за рахунок економії ресурсів, зростання позитивного іміджу серед суспільства, активізація використання продуктів місцевого виробництва, популяризація місцевих традицій, ремесел, продукції, використання екологічно чистих продуктів харчування, миючих засобів, зменшення забруднення довкілля, позитивний вплив на здоров’я людей. Запропоновано впроваджувати такі заходи для еколо-гізації діяльності готелів: екологічні матеріали в будівництві, екологічні миючі засоби, органічна продукція харчування міс-цевого вирощування, впровадження екологічного менеджменту, використання продукції та послуг місцевих громад, економія води, збір і використання дощової води, економія енергії, сортування відходів, використання продуктів у великих упаковках, не використовувати пластик, турбота про працівників, використання екологічно чистих транспортних засобів та інше.
  • Item
    The essence of startup: factors of success and failure
    (Sumy State University, 2024) Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Karepina, A.S.; Пономаренко, Ігор Олександрович; Ponomarenko, Ihor Oleksandrovych
    У статті було проаналізовано бібліографічні дані предметної області «стартап» з використанням публікацій, індексованих Scopus за 2012–2022 роки. Спостерігається значне зростання дослідницького інтересу до теми стартапів, що свідчить про зростаючу важливість та актуальність цієї сфери. Країнами-лідерами досліджень стартапів визначено США та Китай (24,1% та 21,5% від загальної кількості публікацій відповідно). Також з’ясувалося, що основною тематикою дослідження стартапів є інженерія (22,5% від загальної кількості публікацій), за нею йдуть комп’ютерні науки (12%) та бізнес, управління та облік (10,2%). Було розроблено co-occurrence-мережу «стартап», яка містить 191 ключове слово, згруповане в 4 кластери. Було проведено порівняльний аналіз стартапу та традиційного бізнесу за такими критеріями як: ризик та інноваційність, здатність до змін, здатність до вдосконалення, інвестиції, масштабованість, бізнес-стратегія, час виходу на ринок, вплив на ринок, інтелектуальна власність. Було запропоновано розділити основні чинники невдачі стартапів на 5 типів за характером проблем, які постають перед власником стартапу, таких як: маркетинг; фінанси; навички, досвід і ставлення; правові та нормативні питання; питання продукту та бізнес-моделі.
  • Item
    Integration of Ukrainian agricultural science into the global environmen
    (Sumy State University, 2023) Stoliarchuk, N.M.
    У світлі війни в Україні та глобальної економічної кризи наука набуває все більшого значення. Роль аграрної науки у вирі-шенні глобальних проблем продовольчої безпеки відчувається особливо необхідною. У статті визначено важливу роль укра-їнської аграрної науки в економіці України та постконфліктному відновленні сільськогосподарських земель. Метою дослі-дження є висвітлення важливості ролі української аграрної науки в глобальному середовищі. У процесі написання наукової статті було визначено створення об’єктів права інтелектуальної власності в Національній академії аграрних наук Укра-їни, а також результати комерціалізації наукової та наукоємної продукції Національної академії аграрних наук України. Окреслено основні міжнародні інституції, членом яких є Національна академія аграрних наук України. Визначено основні стратегічні напрями наукового забезпечення соціально-економічного розвитку аграрного сектору України. Охарактеризо-вано Банк генетичних ресурсів рослин та Банк генетичних ресурсів тварин, який створено НААН. Визначено пріоритетні завдання інноваційного розвитку НААН. Встановлено, що Національна академія аграрних наук України є важливою скла-довою української та міжнародної науки, яка усвідомлює сучасні реалії та реалізує заходи щодо розвитку наукової сфери. Зокрема, академія долає негативні тенденції та виклики, враховуючи війну в Україні. Підвищується відповідальність за наукові та виробничі показники діяльності, формується план дій щодо виявлення проблемних питань та усунення причин їх виникнення. Академія бере активну участь у постконфліктній відбудові сільськогосподарських територій України. Мобілізу-ються ресурси науково-технічної та матеріальної бази, зменшується залежність від комерційних структур, створюються умови для зміцнення науково-виробничих комплексів, координації їх роботи та розвитку на місцевому рівні. Академія розви-вається за рахунок інноваційної інфраструктури з урахуванням євроінтеграційних процесів та доступу до міжнародних інвестиційних ресурсів.
  • Item
    Management problems of innovative technologies
    (Sumy State University, 2023) Stasyshyn, A.V.; Oliskevych, M.M.; Kozytskyy, V.A.
    Стаття присвячена дослідженню проблем управління інноваційними технологіями. З метою вивчення процесу розро-блення та накопичення інноваційних технологічних знань здійснено ендогенний аналіз розподілу економічних факторів у різ-них секторах економіки, зокрема секторі досліджень і розробок. Методологія дослідження базується на підході системної динаміки, який дає змогу системно вивчати динаміку складних економічних і соціальних проблем, враховуючи інформаційні та матеріальні затримки, а також петлі зворотних зв’язків та ендогенні причинно-наслідкові співвідношення. Побудовано комп’ютерну імітаційну модель для опису динаміки інноваційних технологій, проведено аналіз чутливості економічних змін-них системи на зміну різних параметрів, що визначають економічне зростання та темпи росту технологічних інновацій. Управління інноваційними процесами включає методи обробки інформації, прийняття ефективних рішень, генерування інно-ваційних ідей, розроблення ефективних послідовностей, створення нових продуктів, запровадження сучасних засобів впливу на споживачів. Більшість з них розробляються у науково-дослідницьких секторах економіки поряд з неперервним процесом накопичення знань, що отримуються в результаті емпіричних досліджень та практичного досвіду підприємців і менеджерів. Результати моделювання засвідчують, що управлінські рішення реагують на зміну параметрів, які зазнають непередбачу-ваних шоків, але динаміка технологічного зростання не залежить від початкових умов системи за умови запровадження ефективної політики публічного управління. Відтак, інноваційні технології отримуються як один із видів знань у секторі досліджень та розробок і використовуються всіма економічними агентами, включаючи державу та бізнес, а конкурентні ринкові сили не можуть повністю контролювати процеси розповсюдження та виробництва знань, які створюють інно-ваційні технології. Характер розвитку інноваційних технологій особливо важливий сьогодні, у ситуації невизначеності та високого ризику, проблем та викликів, які ми спостерігаємо під час війни в Україні.
  • Item
    Convergence of Neuromarketing Technologies in Modern Conditions of Economic Development
    (Sumy State University, 2021) Sadchenko, O.V.
    У періоди соціально-економічних, інноваційно-екологічних і політичних трансформацій громадська система може не виконувати свої функції, що призведе до порушення стійкості суспільного життя. Економіка трансформацій, як невід’ємна частина розвитку соцієтальної системи, в кінцевому підсумку, призводить до зміни самого клієнта і його потреб і запитів. Ці процеси, в свою чергу, проявляються в ігноруванні загальновизнаних економіко-екологічних цінностей, політичних, ідеологічних, культурних і моральних. Розвиток технологій в минулому зазвичай визначався протягом тривалих періодів будь-яким одним відкриттям або прогресом в одній області. На сьогоднішній день з розвитком цифровізації, загальним впровадженням інформаційних технологій в різні сфери життя: обслуговуванні, виробничо-господарської діяльності, освіті, культурі, і так далі, відбувається конвергенція економіки, менеджменту і маркетингу за короткі часові терміни. Це явище викликане стрімким розвитком інформаційнокомунікаційних технологій, мікроелектроніки, мікробіології, симуляцій, наноманіпуляцій, "сильного" штучного інтелекту в більшості країн світу. Особливо значущим нам представляється конвергенція інформаційних технологій, біотехнологій, нанотехнологій і когнітивної науки. І в таких сучасних конвергентних умовах різко розвиваються нейромаркетінгові технології на новому рівні. Питання розвитку і застосування нейромаркетінгових технологій заслуговують вивчення, щоб не було надалі етичного "шоку" і примусу до придбання на несвідомому рівні. Такі технології використовували і раніше в різних сферах економічної діяльності, в психології і в рішенні інших питань. Нейромаркетінгові технології змінюють уявлення про навколишнє середовище: природу, людину, розум. Складно описати результати таких процесів трансформацій, де змінам піддаються всі аспекти життя людини.
  • Item
    Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні
    (Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.
    Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.
  • Item
    Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні
    (Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.
    Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.
  • Item
    Міжнародні логістичні системи: дослідження трансформацій під впливом рецесії та визначення перспективних напрямів розвитку логістичної архітектури
    (Сумський державний університет, 2020) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Чорна, Я.В.; Фалько, К.С.
    Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик.
  • Item
    Соціально-економічне управління в Неплюєвському братстві: освіта, що випереджала час
    (Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шевель, А.О.; Панченко, І.А.; Скрипка, Є.О.; Сєрік, Т.С.
    У статті досліджуються основи освітніх інновацій в Хрестовоздвиженському трудовому братстві, що було засновано відомим філософом, землевласником і меценатом М. М. Неплюєвим у 1880-х роках в 30 км північніше Глухова. Показані соціально-економічні успіхи, які змогла досягти спільнота у виробничій та соціальній сферах. Характеризуються освітні інновації, завдяки яким виховувалися юні братчики: необхідність постійного практичного застосування інноваційних технологій і методів роботи, відтворення мотивів самонавчання і отримання нових знань, зумовленість постійного прийняття рішень, здатність лідирувати і організовувати процеси колективної діяльності, самоорганізації і самоврядування та ін. Показано зв’язок методів організації, суспільних відносин та господарської діяльності, за якими жило Братство, із сучасністю. Зокрема, націленість господарства Братства на використання відновлюваних ресурсів та забезпечення сестейнового стану прилежних екосистем наближає його до цілей і завдань Третьої промислової революції, яка наразі відбувається в світі. Пріоритет інформаційного виробництва у Братстві і його спрямованість на механізацію трудових процесів роблять більш зрозумілими логіку сучасної Четвертої промислової революції. І, нарешті, неоціненним здобутком братчиків є досягнутий ними пріоритет особистісного розвитку людини. Саме це сьогодні стає конче необхідним у світлі П’ятої промислової революції. Особливо зазначається, що в Братстві завдяки її освітній системі вдалося створити унікальний відтворювальний потенціал, який включав: систему необхідного самовідтворення людських особистостей; систему відтворення максимально ефективного використання та використання природного капіталу; систему відтворення синергетичного поєднання людського, природного і фізичного капіталів.
  • Item
    Ефективність розумних енергомереж: китайський підхід
    (Сумський державний університет, 2019) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych
    У роботі розглянуто питання оцінювання ефективності проектів у сфері розумних енергомереж, що важливо для оцінювання результатів функціонування реалізованих проектів та визначення найбільш перспективних проектів, серед тих, які пропонуються до реалізації. Завдання роботи визначити та проаналізувати підходи до оцінювання розумних енергомереж, які застосовуються у Китайській Народній Республіці (КНР). З цією метою виділено два типові підходи, які набули поширення та активно використовуються в КНР. При чому один з них (Індексна система оцінки розвитку енергомережі (Grid development assessment index system) є універсальним: використовується для оцінки як наявних, так і потенційних проектів, – інший (Індикативна система оцінювання пілотних проектів розумних енергомереж (Smart grid pilot project evaluation indicator system) застосовується виключно для оцінювання пілотних проектів (проектів розумних енергомереж, що можуть бути реалізовані). Актуальність роботи обґрунтовується необхідністю визначення найкращих світових практик оцінювання Smart Grid-проектів з огляду на перспективи розвитку розумних енергомереж в Україні, а відтак необхідність відбору найбільш ефективних проектів та визначення найбільш перспективних напрямків розвитку енергетичного сектору. Розбудова розумних енергомереж є необхідною умовою інтеграції української енергетичної системи з енергосистемою Європейського Союзу. Географічний вибір Китайської Народної Республіки для цілей дослідження пояснюється суттєвим прогресом країни у розбудові розумної енергомережі впродовж обмеженого часового інтервалу. Початок активної діяльності у даному напрямку у КНР припадає на період, коли країни Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки здійснили базові реформи, необхідні для реалізації складних інфраструктурних проектів у сфері розумних енергетичних мереж.