Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
6 results
Search Results
Item Mechanism of formation of a stakeholder-oriented management strategy for tourism industry enterprises: theoretical, methodological and practical recommendations(Sumy State University, 2023) Roik, O.R.; Mykhailyshyn, V.V.У статті викладено теоретичні, методологічні та прикладні засади формування та розвитку стейкхолдерно-орієнто-ваної стратегії управління підприємств туристичної галузі. Розглянуто методологію їх розвитку на основі комплементар-ності у межах стратегічного управління. Сформовано положення концепції формування стейкхолдерно-орієнтованої стра-тегії управління підприємств туристичної галузі та розроблено механізми її імплементації. У статті розкрито особливості функціонування туристичного бізнесу в Україні в умовах війни. Мета дослідження полягає полягають у розробленні теоре-тичних, методологічних і практичних засад формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління підприємствами туристичної галузі, комплексному аналізі та обґрунтуванні імперативів та стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управ-ління, формуванні комплексу взаємопов’язаних механізмів практичного впровадження її положень у діяльність підприємств з метою набуття та утримання стратегічних конкурентних переваг та отримання синергетичних та мультиплікативних ефектів. Для дослідження зазначеної проблематики використовувалися різні методологічні підходи, в тому числі системний підхід, методи логічного і порівняльного аналізу, а також теоретичні підходи до управління і моделювання соціальних систем і організаційних структур. Визначено стратегічні орієнтирі відновлення та розвитку туризму у повоєнний час. Проаналі-зовано проблеми, з якими довелося зіткнутися підприємствам туристичної сфери під час війни. Обґрунтовано теоретико-методичні та практичні рекомендації щодо побудови механізму формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управ-ління підприємств туристичної галузі, враховуючи мотиви і потреби учасників та стейкхолдерів підприємства туристичної діяльності. Це дозволяє об’єднати та узгодити інтереси як ініціатора партнерських відносин, так і потенційного учасника, та на цій основі сформулювати консолідовані цілі про доцільність стратегічного партнерства для всіх зацікавлених сто-рін. Теоретико-методичні та практичні рекомендації щодо механізму формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління підприємств туристичної галузі можуть знайти застосування у практичній діяльності органів влади на макро- і мезорівнях при розробці варіантів управління взаємодією стейкхолдерів у процесі регулювання прямих інвестицій, програмно-прогнозних і проєктних розробок, стратегій розвитку суб’єктів в галузі туризму.Item Підходи до вирішення еколого-економічних конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами(Сумський державний університет, 2020) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Торба, Іван Валерійович; Торба, Иван Валерьевич; Torba, Ivan Valeriiovych; Ковальова, А.В.Стаття присвячена вирішенню конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами, що виникають переважно через забруднення обмежених водних ресурсів стічними водами. Основною метою дослідження є аналіз причин та видів виникнення конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами, а також способів їх вирішення. Систематизація наукових досліджень та підходів до вирішення проблеми конфліктів у сфері водокористування дозволила дійти висновку, що дане питання є малодослідженим і потребує додаткового розгляду. Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження недоліків в існуючій системі державного управління водними ресурсами, зокрема, при вирішенні конфліктів, що виникають між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами. З підписанням угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами. Проте недостатньою мірою реалізовано залучення зацікавлених сторін до управління водними ресурсами за басейновим принципом, зокрема, ігноруються їх економічні, соціальні та екологічні інтереси. Між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами мають місце конфлікти при використанні спільних водних об’єктів та прибережної території. Для вирішення такого роду конфліктів запропоновано використання механізмів водозбереження, зокрема, перехід на реклеймінг водних ресурсів. Це дозволить у довгостроковій перспективі скоротити витрати на воду, що використовується для господарських потреб, та знизити антропогенне навантаження на спільний для водокористування водний об’єкт. Для прогнозування оптимального варіанта вирішення конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами запропоновано використовувати теорію ігор. Результати проведеного дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, керівниками підприємствводокористувачів, науковцями та іншими зацікавленими сторонами у сфері водокористування.Item Специфіка інформаційних запитів стейкхолдерів у фінансовому секторі в умовах сталого розвитку(Сумський державний університет, 2018) Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna VolodymyrivnaСтаття присвячена виявленню специфіки інформаційних запитів стейкхолдерів у фінансовому секторі щодо соціальної відповідальності ведення бізнесу, екологічності та інших аспектів сталого розвитку. Соціальний вимір сталого розвитку пов’язаний з умовами праці, правами людини, суспільством та відповідальністю за якість продукту. Екологічні показники відображають результати діяльності, пов’язані з біорізноманітністю та відповідними нормативними вимогами, а також інформацію щодо видатків на охорону навколишнього середовища, впливу на продукцію та послуги, що надає фінансова установа. Економічна складова відображає потоки капіталу між різними групами стейкхолдерів, а також економічний вплив на суспільство. У статті наведено перелік інформаційних запитів різних груп стейкхолдерів фінансового сектору економіки, а саме: споживачів, акціонерів, постачальників, посередницьких інститутів, громадських організацій, місцевих спільнот, співробітників та їх професійних спілок. Серед основних інформаційних запитів стейкхолдерів: обсяг використаних ресурсів; викиди в повітря, обсяг парникових газів; обсяг відходів; інвестиції; соціальне відповідальне інвестування і місцевий розвиток; зайнятість населення; умови та безпека праці; освіта та підвищення кваліфікації співробітників; політична підзвітність; корпоративне управління; бізнес-стратегія тощо.Item Прозорість державних компаній як основа їх підзвітності перед стейкхолдерами(Сумський державний університет, 2017) Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Макаренко, Інна Олександрівна; Макаренко, Инна Александровна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia SerhiivnaДержавні компанії України потребують якісно нового рівня розкриття інформації про свою діяльність у контексті євроінтеграційних процесів. Метою дослідження є аналіз стану розкриття інформації компаніями державного сектору України перед стейкхолдерами в рамках адаптації до вимог європейського законодавства та забезпечення прозорості діяльності. Авторами визначено ключові напрями врахування інформаційних запитів стейкхолдерів у звітності цих компаній на основі внесення змін до діючого порядку її складання та додаткового розкриття нефінансової інформації з урахуванням європейського досвіду. У статті також зроблено висновок про критично низький рівень прозорості державних компаній в Україні у частині оприлюднення як фінансової звітності, підтвердженої аудитором, так і нефінансової звітності, що не дозволяє повною мірою задовольнити потреби стейкхолдерів у якісній та достовірній інформації для прийняття ними економічних рішень.Item Recent Regional Attractiveness for Shared Value Projects(Sumy State University, 2016) Kreckova, Z.Recent decade proved corporate focus on pure profit-maximization as badly selected strategy for the long-term growth and sustainability. The pressure from stakeholders as well as search for new sources of revenues gave birth to the Shared Value concept creation by Michael Porter. The concept that should be able to satisfy both profit creation and address some of pressing social issues. The paper presents own research based on the methodology of Shared Value Initiative. Comparative research, specifically crossregional comparisons, as well as, cross-comparison of the regions and the social issue were used as a data analysis method. The exclusive Shared Value Initiative Case Examples database describing 164 implemented corporate projects around the world was analysed, both by geographical regions and social issues addressed. The analysis shows polarization of regions. While several regions magnetize Shared Value projects (Global-scale, South America, Central America and Caribbean, North America, Africa, and Asia), the rest of the world seems to be overlooked. In terms of social issues solved, majority of projects focused on Global (Community) Development, Education, including Workforce Development and Health and Nutrition.Item Система організаційно-економічного забезпечення соціально-екологічної відповідальності бізнесу(Сумський державний університет, 2016) Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychСтаття присвячена теоретичним засадам формування системи організаційно-економічного забезпечення соціально-екологічної відповідальності бізнесу. Зазначена система містить ряд блоків: діагностичний, блок впровадження заходів соціально-екологічної відповідальності бізнесу та блок соціально-економічної трансформації підприємства. Зазначені структурні елементи поєднуються у цілісний механізм прямими й зворотними зв’язками, визначають напрями й характер взаємодії всередині системи. При цьому визначальна роль у запровадженні соціально-екологічної відповідальності бізнесу належить стейкхолдерам різного рівня ієрархії. У статті наведено авторський підхід до оцінки соціально-економічної ефективності системи забезпечення соціально-екологічної відповідальності бізнесу, який на відміну від існуючих базується на взаємозв’язку між рівнем соціально-екологічної відповідальності бізнесу, гудвілом та фінансовими результатами діяльності підприємства, а також додатково враховує підвищення рівня соціально-екологічної безпеки регіону.