Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 25
  • Item
    Формування стратегії економічної безпеки суб’єктів господарювання в умовах рейдерства
    (Сумський державний університет, 2024) Татар, М.С.; Свидло, О.С.
    Запропоновано схему механізму управління економічною безпекою суб’єктів господарювання, що складається з взаємопов’язаних етапів та відбиває загальну логіку дослідження. Запропоновано оцінювання рівня економічної безпеки методом інтегрального таксономічного оцінювання. Наведено запропоновані показники для розрахунку інтегрального показника економічної безпеки підприємства та можливі варіанти інтерпретації рівня економічної безпеки підприємства. Розглянуто комплексну систему превентивних заходів захисту бізнесу, реалізація яких дозволить ліквідувати загрозу рейдерської атаки. Процес вибору стратегії управління економічною безпекою в умовах нестабільності середовища та загрози рейдерських атак пропонується здійснювати, виходячи з виділених зон економічної безпеки підприємства, що формуються на основі отриманих значень комплексного інтегрального показника економічної безпеки підприємства.
  • Item
    Стратегічне управління безпекою організацій
    (Сумський державний університет, 2024) Котляров, В.О.
    Висвітлено, що формування стратегічного управління економічною безпекою організацій, має ґрунтуватися на певних стратегічних принципах. До таких принципів ми можемо віднести: системність побудови, інтегрованість із загальною системою управління організацій, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку організацій, комплексний характер управлінських рішень, високий рівень динаміки управління, варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень, адекватність реагування на деякі загрози економічним інтересам, адаптивність системи економічної безпеки, що формується, ефективність управлінських рішень, що приймаються, законність прийнятих управлінських рішень. Визначено, що правильне стратегічне управління економічною безпекою організацій показує, що організація перебуваючи в ситуації невизначеності, непередбачуваності, зміни як внутрішніх так і зовнішніх умов господарювання, приймає ризикові рішення в умовах жорсткої конкуренції, домагається запобігання, ослаблення або захисту від існуючих або прогнозованих небезпек загроз або ризиків, що забезпечує досягненню поставлених цілей у бізнесі. При цьому ресурси організацій використовуються не тільки для запобігання ризикам та загрозам, а насамперед для досягнення основних цілей бізнесу.
  • Item
    Стан державного боргу України в умовах воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2023) Бей, С.О.; Головай, Н.М.; Долюк, А.В.
    У статті досліджено тенденції та динаміку зростання державного боргу України впродовж 2015–2022 рр. Метою даної роботи є дослідження стану державного боргу України в умовах воєнного стану та пошук шляхів його оптимізації. Здійснено аналіз стану державного боргу України до повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави і в період військових дій. Падіння економіки припадає на період початку агресії російських військ на сході України, окупації частини України та пандемії COVID-19. Встановлено, що накопичені проблеми у сфері управління державним боргом та вій-ськові дії, які розпочалися 24 лютого 2022 року, призвели до стрімкого зростання обсягу державного боргу в Україні. Отже, державний борг продовжуватиме зростати та потреба у борговому фінансуванні залишиться і в 2023–2024 рр. Зосеред-жено увагу на важливості визначення стратегічних напрямів оптимізації державного боргу та пошуку більш ефективних рішень у цьому напрямку.
  • Item
    Sustainability as a priority of socio-economic development of Ukraine
    (Sumy State University, 2022) Bogush, L.G.
    У статті виявлені проблеми, обґрунтовані перспективи прискорення соціально-економічного розвитку України з ура-хуванням магістральних критеріїв підвищення його збалансованості та резильєнтності задля максимізації ефектів підви-щення рівня і якості життєдіяльності населення як основних результатів і стимулів конкурентоспроможності національної економіки, пересічних територіальних громад, виробників і працівників. Історично сформовані параметри господарювання, середовища життєдіяльності та якості відтворення в Україні характеризуються помітними економічними, демографіч-ними та екологічними диспропорціями, які потребують централізації зусиль щодо їх пом’якшення і подолання з боку органів влади, міжнародних донорських організацій, регіональних спільнот (зокрема, в особі органів місцевої влади і самоврядування). Це передбачає кардинальний перегляд підходів до пріоритетів, орієнтирів, важелів соціально-економічного розвитку як на ближчу, так і на віддалену перспективу з урахуванням наскрізних орієнтирів його прискорення, збалансованої диверсифіка-ції, забезпечення належного рівня резильєнтності. Найбільш узагальнено резильєнтна соціально-економічна система має характеризуватися усвідомленістю (зокрема, унормованістю) процесів, різноманіттям (варіативністю механізмів функціо-нування), здатністю до саморегулювання (в т. ч. завдяки задіянню механізмів інтеграції, адаптивності, актуалізації поточ-них пріоритетів), що забезпечують здатність протистояти спектру викликів і криз за рахунок внесення певних змін без шкоди для основних цінностей соціуму, його інституцій та сфер життєдіяльності. Перелік системних і територіально локалізованих ризиків, що впливатимуть на перспективи прискорення соціально-економічного розвитку України, окреслю-ється основними загрозами соціальній стабільності, факторами природної і техногенної небезпеки виробничої та побутової життєдіяльності. Підвищення резильєнтності вітчизняної економіки, соціуму загалом забезпечить використання: переваг економіко-географічного положення, геополітичного становища України; збережених параметрів конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу робочої сили, а також суспільних інституцій з їх відтворення; виробничого потенціалу ланок регіональної спеціалізації (промислових, агропереробних, соціокультурних), у т. ч. в формуванні, активізації транскордонних систем господарювання, логістики і транзитів.
  • Item
    System of Corporate Social and Environmental Responsibility Indicators of Enterprises for Managerial Decision-Making Taking the Needs of Stakeholders into Account
    (Sumy State University, 2020) Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Бондар, Анатолій Валерійович; Бондарь, Анатолий Валерьевич; Bondar, Anatolii Valeriiovych
    У сучасних умовах розвитку глобалізаційних процесів будь-які переваги мають важливе значення для кожної компанії в конкурентній боротьбі за споживача. Одна з них – реалізація заходів корпоративної соціально-екологічної відповідальності підприємств та врахування її практики при формуванні стратегії розвитку компанії. У дослідженні розглядається питання прийняття управлінських рішень щодо реалізації корпоративної соціально-екологічної відповідальності на підприємствах під впливом зацікавлених сторін. Ведення господарської діяльності на принципах соціальної та екологічної відповідальності на сьогоднішній день є не тільки слідкуванням сучасним трендам, але й важливою складовою стратегії реагування на нові виклики. Комплекс заходів та проектів, які реалізують підприємства задля охорони довкілля та покращення якості життя населення, зазвичай, є затребуваним, та позитивно впливає на їх імідж. Водночас, не завжди ці дії відповідають реальним потребам зацікавлених сторін. Саме необхідність врахування інтересів стейкхолдерів стала основою ідеї щодо розроблення простої та зрозумілої для користувачів системи показників корпоративної соціально-екологічної відповідальності. Метою дослідження стало формування науково-методичних підходів до визначення індикаторів корпоративної соціально-екологічної відповідальності, які враховують запити його основних груп стейкхолдерів, та формують загальне бачення на шляху до формулювання стратегії розвитку підприємства та прийняття ефективних управлінських рішень при вирішенні соціальних, економічних та екологічних проблем. В результаті дослідження було розроблено комп’ютерну програму CSLinked, яка дозволяє аналізувати показники корпоративної соціальної відповідальності підприємств з урахуванням потреб зацікавлених сторін та забезпечує самооцінку компанії за трьома групами показників – економічним, соціальним та екологічним.
  • Item
    Organizational and Economic Potential of Joint Engagement of Venture Capital and Business Process Re-engineering in the Marketing Activities of Industrial Enterprises
    (Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Pasyevin, O.O.; Khymchenko, Y.V.
    Українська промисловість являє собою стратегічно важливу галузь, що зберігає потенціал для сприяння стрімкому розвитку національної економіки. Разом з тим, даний потенціал може бути реалізовано виключно при виборі інноваційного вектору найближчого майбутнього галузі. Разом із активізацією інноваційної діяльності промислові підприємці постають перед проблемою дефіциту необхідних коштів, високими ризиками та застарілими підходами до ведення та організації діяльності. Саме в даній перспективі автори статті пропонують дослідити організаційно-економічний потенціал спільного залучення венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій сфері промислових підприємств. Саме маркетингова діяльність промислових підприємств рекомендована автором як найбільш ефективна для оперативного адаптації компанії до різких перетворень в зовнішньому бізнес-просторі. Перебуваючи в безпосередньому контакті з існуючим та потенційним споживачем та його вимогами, маркетингова діяльність здатна визначити стратегічні вектори розвитку компанії та імплементувати нові правила ведення бізнесу в поточну діяльність компанії. Так, в ході дослідження авторами проаналізовано організаційні засади венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій діяльності, зв'язок між зазначеними напрямками в організації інноваційної діяльності та спільні підходи до розробки стратегічних програм розвитку промислових підприємств в умовах різких трансформаційних перетворень у зовнішньому бізнессередовищі. Реінжиніринг бізнес-процесів в маркетинговій діяльності позиціонується як інновація, що може бути залучена за рахунок венчурного капіталу, і в той же дана інновація здатна радикально трансформувати підприємство та принципи його діяльності для подальшого ефективного використання залучених інвестицій та ефективної інноваційної діяльності.
  • Item
    Analysis of the United Territorial Communities Strategies in the Context of Sustainable Development Policy Implementation
    (Sumy State University, 2019) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Derbenov, K.O.
    Концепція сталого розвитку все більше набуває ознак основної ідеологічної парадигми існування людства, що орієнтується не лише на економічний, а й на соціальний та екологічний розвиток. Основні її ідеї, що згруповані в глобальних Цілях сталого розвитку, поступово імплементуються на національних рівнях багатьох країн, у тому числі і України, знаходячи своє відображення у таких важливих політичних документах як Програми та Стратегії соціальноекономічного розвитку регіонів чи навіть об’єднаних територіальних громад, що виникли в процесі реформи децентралізації. В даній статті було детально проаналізовано кількість адаптованих цілей сталого розвитку на національному (Україна) та регіональному (Сумська область) рівнях, а також запропоновано зведені рейтинги їх важливості. За отриманими результатами було виявлено пріоритетні напрями сталого розвитку країни в цілому (передусім економічний, що передбачає розвиток промисловості та інфраструктури, підвищення інноваційності, енергоефективності та соціальних, що передбачає покращення рівня охорони здоров’я, правосуддя та освіти), та її регіональний вектор розвитку (економічне зростання, що пов’язано з передусім покращенням ситуації на ринку праці, а вже потім розвитком промисловості і інфраструктури, соціальне покращення, що пов’язано з подоланням бідності та покращенням стану та якості освіти, налагодженням співпраці та партнерства). На місцевому рівні було проаналізовано стратегії дев’ятьох об’єднаних територіальних громад Сумської області на предмет використання методології сталого розвитку. Їх основними пріоритетами були виявлені забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів та зміцнення глобального партнерства в інтересах сталого розвитку, а також створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям.
  • Item
    Innovative Development of Ukraine: Strategies, Models, Mechanisms
    (Sumy State University, 2019) Ivanova, O.M.; Ivanova, V.V.
    У статті розглянуто взаємозв’язок інноваційної активності та конкурентоспроможності. Сильна конкуренція зумовлює активність суб’єктів господарювання у розробці та впровадженні інновацій, забезпечуючи інноваційну основу для їх власної сильної конкурентної позиції та конкурентоспроможності України. В Україні наявний "розрив" між можливостями генерації інновацій та умовами їх генерації і впровадження. Обгрунтовано можливість і необхідність інноваційного розвитку України на основі використання достатньо потужного інноваційного потенціалу та інших факторів сприяння інноваційному розвитку економіки. Це потребує від держави створення умов для захисту конкуренції, визначення системи стратегій та розробки стратегічного плану для їх реалізації. Запропоновано теоретико-множинну модель системи стратегій та модель механізму реалізації загальної стратегії управління економікою – стратегії інноваційного розвитку. Для реалізації стратегії інноваційного розвитку України пропонується інноваційна стратегія – розвиток інтелектуально-орієнтованого підприємництва. Реалізацію обраної інноваційної стратегії необхідно здійснити за двома стратегічними напрямами: збільшення людського капіталу та активізація формування людського потенціалу, створення умов для здійснення інтелектуально-орієнтованого підприємництва. Запропоновано включити до системи стратегій низку ключових функціональних стратегій, які узгоджені із загальної стратегією та забезпечать її реалізацію: освітню – розвиток інтелектуальних здібностей та компетенцій, структурно-галузеву – пріоритетний розвиток високотехнологічних і нематеріаломістких галузей та активне використання знаннєвого потенціалу для модернізації всіх галузей економіки, організаційно-структурну – формування кластерної моделі економіки. Україні необхідна інформаційна стратегія для інформаційної підтримки інноваційного розвитку економіки та механізм її реалізації.
  • Item
    Впровадження стратегії "блакитного океану" в аграрному секторі України
    (Сумський державний університет, 2018) Рощина, Н.В.; Черненко, Н.О.
    У статті досліджено позиції України на світовому аграрному ринку та причини її екстенсивного розвитку. Розглянуто досвід аграрної політики Японії, який доцільно використати для створення та розвитку сільської виробничої інфраструктури України, стимулювання сільськогосподарських науково-дослідних робіт. Авторами зазначено, що iснують «Блакитні океани» – нові сфери та невідомі ділянки ринку. Натомість у «червоних океанах» кордони галузі визначені й погоджені, а правила конкуренції давно відомі. Тому компанії з «червоної території» намагаються витіснити конкурентів, щоб перетягнути на себе велику частину попиту. З часом ринок стає тіснішим, можливості для зростання і здобуття прибутку скорочуються, починається смертельна конкуренція, яка заливає океан червоним кольором. У «блакитних океанах» немає конкуренції, тому вони дають можливість зростати і отримувати прибуток. Для освоєння блакитних океанів потрібний творчий підхід, зазвичай вони виникають усередині «червоних», що розширює кордони галузі. У статті зазначено, що ця стратегія є актуальною для сучасної сфери прогнозування загроз в агросекторі, вона націлена на пошук нового, а не вивчення і розвиток старого. Особливу увагу приділено теоретичним аспектам застосування стратегії «блакитного океану» як інструменту стратегічного успіху в аграрному секторі. Проаналізовано основні переваги щодо застосування запропонованої стратегії. Зазначено, що разом із наведеними перевагами впровадження стратегії «блакитного океану» адекватне ставлення до процесу імплементації стратегічних орієнтирів на сучасному етапі економічних відносин вимагає від менеджменту підприємства розуміння стратегічної логіки як «червоного», так і «блакитного» океанів. У результаті дослідження доведено, що за умов упровадження представленої стратегії Україна має можливість як зберегти свої конкурентні переваги, так і створити окремий попит на продукцію ринку ІТ в агросекторі.
  • Item
    Аналіз та систематизація проблемних і перспективних факторів розвитку сільськогосподарської галузі України
    (Сумський державний університет, 2018) Гриценко, Павло Валерійович; Гриценко, Павел Валериевич; Hrytsenko, Pavlo Valeriiovych; Гриценко, В.П.
    У роботі проаналізовано основні тенденції сільськогосподарської галузі України. Наведено статистичні дані динаміки експорту агропромислового комплексу, які засвідчують істотне зростання продажів такої продукції, як зернові культури та жири рослинного і тваринного походження. Визначено перспективні фактори розвитку, серед яких найбільш потужними є ресурсний та виробничий потенціал. Досліджено низку проблемних факторів, серед яких найбільш деструктивними є невідповідність продукції міжнародним стандартам та кризовий стан суміжних галузей. На основі єдиної державної стратегії розвитку сільського господарства України на 2015–2020 роки визначено основні державні стратегічні пріоритети розвитку галузі. Результатом дослідження є узагальнення та формалізація всіх чинників та пріоритетів до систематизованої схеми, що відображає сучасний стан сільського господарства і перспективи його подальшого розвитку.