Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
11 results
Search Results
Item Management problems of innovative technologies(Sumy State University, 2023) Stasyshyn, A.V.; Oliskevych, M.M.; Kozytskyy, V.A.Стаття присвячена дослідженню проблем управління інноваційними технологіями. З метою вивчення процесу розро-блення та накопичення інноваційних технологічних знань здійснено ендогенний аналіз розподілу економічних факторів у різ-них секторах економіки, зокрема секторі досліджень і розробок. Методологія дослідження базується на підході системної динаміки, який дає змогу системно вивчати динаміку складних економічних і соціальних проблем, враховуючи інформаційні та матеріальні затримки, а також петлі зворотних зв’язків та ендогенні причинно-наслідкові співвідношення. Побудовано комп’ютерну імітаційну модель для опису динаміки інноваційних технологій, проведено аналіз чутливості економічних змін-них системи на зміну різних параметрів, що визначають економічне зростання та темпи росту технологічних інновацій. Управління інноваційними процесами включає методи обробки інформації, прийняття ефективних рішень, генерування інно-ваційних ідей, розроблення ефективних послідовностей, створення нових продуктів, запровадження сучасних засобів впливу на споживачів. Більшість з них розробляються у науково-дослідницьких секторах економіки поряд з неперервним процесом накопичення знань, що отримуються в результаті емпіричних досліджень та практичного досвіду підприємців і менеджерів. Результати моделювання засвідчують, що управлінські рішення реагують на зміну параметрів, які зазнають непередбачу-ваних шоків, але динаміка технологічного зростання не залежить від початкових умов системи за умови запровадження ефективної політики публічного управління. Відтак, інноваційні технології отримуються як один із видів знань у секторі досліджень та розробок і використовуються всіма економічними агентами, включаючи державу та бізнес, а конкурентні ринкові сили не можуть повністю контролювати процеси розповсюдження та виробництва знань, які створюють інно-ваційні технології. Характер розвитку інноваційних технологій особливо важливий сьогодні, у ситуації невизначеності та високого ризику, проблем та викликів, які ми спостерігаємо під час війни в Україні.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Міжнародні логістичні системи: дослідження трансформацій під впливом рецесії та визначення перспективних напрямів розвитку логістичної архітектури(Сумський державний університет, 2020) Сабадаш, Віктор Володимирович; Сабадаш, Виктор Владимирович; Sabadash, Viktor Volodymyrovych; Чорна, Я.В.; Фалько, К.С.Рецесія, викликана пандемією COVID-19, впливає на діяльність економічних суб’єктів у переважній більшості секторів. Очевидно, що вплив фактору пандемії на транспортнологістичний сектор досяг значного масштабу. Логістичні компанії, які приймають участь у переміщенні (доставці) й зберіганні товарів (вантажів), безпосередньо постраждали від SARSCoV-2. Будучи невід’ємною частиною виробничо-збутових ланцюгів як всередині країн, так і на глобальному ринку, логістичні компанії безпосередньо сприяють торгівлі й комерції та допомагають компаніям доставляти свою продукцію (товари) клієнтам (покупцям, споживачам). Таким чином, збої в ланцюгу поставок, викликані пандемією, суттєво впливають на конкурентоспроможність компаній, комунікації, економічне зростання, створення і збереження робочих місць, масштабування бізнесу. У роботі досліджено функціонування логістичних систем і міжнародних транспортних ланцюгів поставок у складних умовах рецесії, викликаної пандемією COVID-19. Проведено критичний аналіз архітектури, можливостей і ефективності глобальної логістики та викликів, що формують сучасні тренди й поведінку (виробничу, збутову, маркетингову, ін.) економічних суб’єктів. У роботі досліджено впливи пандемії SARS-Cov-2 на ефективність даних систем, а саме – економічний і маркетингові аспекти, а також зрушення в організаційній структурі. У дослідженні виявлено й проаналізовано актуальні трансформації торговельних і логістичних зв’язків і наголошено на необхідності розбудови нової логістичної архітектури з урахуванням ключових чинників впливу на галузь через визначення комплексу економічних (фінансових, комерційних, інвестиційних) показників, що відбивають стан галузі з подальшим розробленням ефективних стратегічних заходів з підтримки й розбудови логістичної архітектури на базі інновацій і упровадження неконфліктних бізнес-практик.Item Economic Optimization of Resource Use Based on Smart Grid(Sumy State University, 2020) Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Ігнатченко, Віталій Михайлович; Игнатченко, Виталий Михайлович; Ihnatchenko, Vitalii Mykhailovych; Shaparenko, S.V.; Starodub, I.A.; Yaryomenko, D.O.У світі відбуваються зміни в підходах до розробки енергетичної політики. Здійснюється перехід від старої моделі енергетичного сектора, в якій домінували великі виробники, неефективні мережі, викопне паливо, недосконала конкуренція на ринках природного газу, вугілля, електроенергії, − до нової моделі, яка створює більш конкурентне середовище і вирівнює можливості для розвитку, і домінування одного з видів виробництва енергії або джерел постачання палива. Традиційна мережа заснована на централізованих електростанціях, які постачають електроенергію споживачам через прості односторонні системи передачі і розподілу є неефективною. Велика частина нинішніх генеруючих потужностей в Україні використовує в основному викопне паливо, що значно сприяє збільшенню концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі з відповідними негативними наслідками для клімату. У той же час перевага віддається підвищенню енергоефективності та використання енергії з відновлюваних і альтернативних джерел. Реалізація заходів з адаптації та запобігання зміні клімату також є одним з пріоритетів розвитку світової енергетики. Це створює нові економічні та науково-технічні проблеми для України. Однак в той же час це відкриває нові перспективи для пошуку і впровадження інноваційних розробок в області видобутку, переробки викопного палива, енергопостачання та споживання, що призводить до необхідності створення нової енергетичної політики держави. У статті розглядаються теоретичні та методологічні підходи, що розкривають переваги використання Smart Grid. Підкреслюється, що забезпечення енергетичної безпеки та екологічної стійкості енергетичного сектора має грунтуватися на використанні поновлюваних джерел енергії. У статті аналізуються основні фактори, які можуть вплинути на розвиток технології Smart Grid. Також стаття присвячена досвіду країн ЄС, які впроваджують інтелектуальні енергетичні системи для економічної оптимізації використання відновлювальних джерел енергії.Item Адаптивні системи управління техніко-технологічним оновленням аграрних підприємств(Сумський державний університет, 2017) Данько, Ю.І.; Ларіна, Т.Ф.Поступовий розвиток агропромислового комплексу України та вихід аграрної галузі на ключову позицію у забезпеченні дохідності бюджету країни вимагає осучаснення матеріальнотехнічної бази сільськогосподарських підприємств. Необхідною умовою є розроблення систем управління, здатних забезпечити адаптацію техніко-технологічного стану до світового рівня аграрного виробництва. Запропоновано стратегію відновлення технологічного устаткування на аграрному підприємстві, що базується на принципах системного підходу, яка починатися з виявлення вичерпної множини факторів, що впливають на цей процес, і встановлення зв'язків між ними. Набув подальшого розвитку методичний підхід до економіко-математичного моделювання процесу відновлення машин і технологічного устаткування на аграрних підприємствах, який формується на основі побудови, дослідження взаємозв'язків і вибору оптимальних параметрів системи "виробнича програма – машинний парк – ремонтне виробництво".Item Передумови впровадження реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств(Сумський державний університет, 2017) Кобизський, Д.С.Різкий спад основних економічних показників українського машинобудування зокрема та промисловості в цілому вимагає якнайшвидших та якнайдієвіших заходів для створення ефективної методичної платформи виходу із кризи. Для пошуку найбільш ефективних інструментів та визначення пріоритетних напрямків автором статті проведений аналіз передумов, що призвели до поточної ситуації. Досліджено такі важливі і водночас проблемні, аспекти, як: мотиваційна робота з персоналом, корпоративна свідомість, залучення інновацій, освоєння нових продуктів, освоєння нових ринків збуту, наповнення портфеля замовлень. Як пріоритетний напрямок оперативного перепроектування визначено маркетингову діяльність, а у як найбільш ефективний інструментарій – реінжиніринг маркетингової діяльності. Визначено завдання для створення нового обличчя маркетингу машинобудівного підприємства, його нових функцій, меж впливу та задач. Визначені передумови створюють прозорі вихідні умови для подальшої розробки найбільш ефективних та дієвих методичних рекомендацій реінжинірингу маркетингової діяльності українських машинобудівних підприємств.Item Енергоефективність національної економіки в контексті її еколого-економічної безпеки(Сумський державний університет, 2016) Іскаков, Андрій Андрійович; Искаков, Андрей Андреевич; Iskakov, Andrii Andriiovych; Кобушко, Ігор Миколайович; Кобушко, Игорь Николаевич; Kobushko, Ihor MykolaiovychУ статті досліджено основні проблеми, що стримують розвиток енергозбереження в Україні. Виділено чинники, що перешкоджають впровадженню програм підвищення енергоефективності та енергозбереження, зокрема: низька мотивація, нестача інформації, недостатній досвід фінансування проектів, низький рівень організації та координації проектів підвищення енергозбереження. У роботі проаналізовано світовий досвід розвинених країн в управлінні енергозбереженням (на прикладі Німеччини та Японії). Здійснено аналіз заходів, що сприяли успішній реалізації програм з енергоефективності у цих країнах. У статті обґрунтовано необхідність запозичення досвіду інших країн та одночасного вирішення проблем довкілля з раціональним використання ресурсів. Серед основних заходів, що мають значний вплив на енергоефективність української економіки, автором виділено: масштабне впровадження та обслуговування приладів обліку витрат енергоресурсів; модернізацію систем теплопостачання будинків; використання твердого палива, зрідженого газу та альтернативних джерел енергії; заохочення енерговитратних підприємств до енергозбереження шляхом надання податкових пільг.Item Технологічний розвиток підприємства: критичне осмислення та авторське трактування(Сумський державний університет, 2016) Лігоненко, Л.О.Втрата колишніх технологічних надбань та здобутків, необхідність забезпечення конкурентоспроможності української продукції в умовах переходу до економіки знань та очікування нової технологічної революції зумовлюють інтерес до наукового розроблення проблематики управління технологічним розвитком на рівні підприємства. Вихідною базою для цього є розуміння сутності даного поняття. У статті проведено критичний аналіз існуючих трактувань терміна «технологічний розвиток» та споріднених до нього понять (технічний, організаційно-технічний, інноваційно-технологічний, науково-технологічний), які набули поширення в макро- та мікроекономічних дослідженнях; визначені недоліки, обмеження та дискусійні положення. Визначені сутнісні характеристики цього поняття, що дозволило запропонувати розширене авторське трактування його сутнісних характеристик та зовнішніх проявів.Item Основна причина невдачі реформи в рибогосподарській галузі України(Сумський державний університет, 2011) Вдовенко, Н.М.Проаналізовано проблеми розвитку рибогосподарської галузі України. Показано, що рибогосподарське виробництво перебуває в критичному технологічному та економічному стані. Запропоновано напрями вирішення його основних проблем за допомогою держави. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29657