Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
59 results
Search Results
Item Digital Development and Technological Innovations: Inequality and Asymmetry(Sumy State University, 2023) Trofymenko, M.; Bulatova, O.; Trofymenko, A.; Vyshniakov, O.Стрімке поширення цифровізації впливає на розвиток країн і людства, на долю конкретної людини. Сучасний цифровий розрив, який досліджується у статті, посилює соціальну стратифікацію світового господарства, ускладнює досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Нерівність (соціальна й технологічна) для пересічної людини обмежує доступ до технологій, можливостей їх використання і отримання корисності, для людства – гальмує соціально-економічний розвиток, поглиблюючи цифровий розрив. З іншого боку, новітні цифрові технології створюють принципово нові можливості прогресивного розвитку. Усунення причин цифрового розриву розширяє переваги цифрових технологій, що вимагає впровадження цифрових політик у відповідні політики сталого відновлення, узгоджених спільних дій всіх акторів цифрової екосистеми, залучення до міжнародних партнерств, застосування міжнародної допомоги тощо. У статті проведена комплексна оцінка асиметрії цифрового розвитку регіонів світу із використанням інтегральних показників, оскільки рівень нерівномірності при порівнянні за різними одиничними індикаторами цифрового розвитку суттєво відрізняться. Основними етапами (завданнями) дослідження стали: систематизація показників цифрового розвитку, їх аналіз з точки зору закономірностей зміни, нерівномірності та диференціації, розрахунок інтегральних індексів цифрового розвитку регіонів та їх рейтингування, розрахунок узагальнюючих оцінок нерівномірності та розриву. За інтегральним рівнем цифрового розвитку лідером серед інших регіонів світу залишається європейський регіон має найвищий рівень цифрового розвитку (82%), азійськотихоокеанський регіон займає випереджає американський, відповідно 74,56% та 67,67%. Середньосвітовий індекс цифрового розвитку складає 64,21%. Цифровий розрив залишається дуже високим (370,3 рази), що пов’язано зі збереженням відставанням країн африканського регіону у можливостях доступу та використання цифрових технологій.Item Management of International Trade in the Context of Ensuring Innovative Development(Sumy State University, 2023) Huseynova, L.; Huseynov, A.Перед компаніями, які пропонують свої продукти та послуги на зовнішньому ринку, постає низка унікальних внутрішніх та міжнародних викликів, глобальна конкуренція та додаткові вимоги. Розвиток найкращих практик і врахування еволюції торговельних процесів, стратегій, правил, а також технологічних інновацій є обов’язковими для безперервності та процвітання на міжнародному ринку. У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо місця та перспектив системи міжнародних товарно-валютних відносин в умовах інноваційних процесів та перспектив міжнародного обміну науково-технічними знаннями та технологіями. Основною метою дослідження є підтвердження гіпотези про присутність функціональних зв’язків між міжнародною торгівлею та рівнем інноваційного розвитку країни відповідно до національних особливостей. Методичним інструментарієм дослідження є методи канонічного кореляційного аналізу та множинного панельного регресійного моделювання, що дозволили формалізувати як явні, так і латентні зв’язки між досліджуваними об’єктами. Об’єктом дослідження є дані 44 країн Європи та Азії за період з 2006 по 2021 рр.. У зв’язку з цим масив вхідних даних подано у вигляді незалежних змінних (регресорів), які ідентифікують рівень інноваційного розвитку країн, та залежних змінних (регресантів), які вказують на динаміку міжнародної торгівлі, ведення бізнесу, загальних внутрішніх економічних умов. Крім того, змінні з кожного визначеного блоку було застосовано під час побудови канонічної кореляційної моделі. Виявлені кореляційно-регресійні залежності в цілому дають підстави підтвердити гіпотезу про прямий зв’язок між рівнем інноваційного розвитку країни та її позиціюванням у сфері міжнародної торгівлі. Емпірично обґрунтовано обернену функціональну залежність між індикатором заявок на патенти резидентами та балансом поточного рахунку. У майбутніх дослідженнях методологію для розробки функціональної бази для аналізу впливу інновацій на екосистему конкретних підприємств необхідно адаптувати враховуючи національні аспекти бізнес-середовища та державну політику щодо підтримки цифровізації етапів виробництва.Item Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations(Sumy State University, 2022) Кузнєцова, Анжела Ярославівна; Кузнецова, Анжела Ярославовна; Kuznietsova, Anzhela Yaroslavivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Panimash, Y.; Zsolt, Z.; Zsolt, P.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань удосконалення інструментарію державного управління в контексті застосування інноваційних механізмів протидії тіньовим фінансовим операціям. Основною метою проведеного дослідження є формалізація інноваційних стратегій протидії тіньовому виведенню капіталу за участю фінансових посередників. Систематизація літературних джерел та підходів до проблеми детінізації економіки засвідчила, що характерною особливістю функціонування тіньового ринку є активна участь фінансових посередників у тіньових операціях. Інформаційною базою дослідження є дані Світового банку та Організації економічного співробітництва та розвитку, Групи з розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей, Міжнародного транспарентного а Всесвітнього економічного форумів. Періодом дослідження є 2003-2021 рр. Об'єктом дослідження є обрані країни ЄС, Україна, Молдова та Чорногорія, як країни-кандидати на членство в ЄС. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи бібліометричного аналізу для узагальнення наявного наукового доробку з даної проблематики, аналізу зміни кількості пошукових запитів з проблем тінізації економіки, кластеризації регіонів за кількістю пошукових запитів з питань тіньової економіки. Методи інтелектуального аналізу даних (метод одновимірного розгалуження CART та методи агломерації) застосовано для кластеризації країн залежно від характеру політики детінізації економіки. За результатами бібліометричного аналізу узагальнено теорії, що описують тіньову економіку, зокрема: теорія інновацій, теорія централізації, інституційна теорія. У статті представлені результати кластерного аналізу, який засвідчив доцільність виділення трьох кластерів країн: кластер 1 – Кіпр, Чехія, Данія, Фінляндія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Португалія; кластер 2 – Болгарія, Хорватія, Естонія, Франція, Мальта, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Бельгія, Греція, Австрія, Угорщина, Словаччина, Словенія; кластер 3 – Литва, Латвія, Румунія, Польща, Молдова, Чорногорія, Україна. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що всю сукупність інноваційних сценаріїв реалізації політики детінізації економіки можна розділити на три типи (еволюційний сценарій, сценарій послідовної трансформації, форсований сценарій), залежно від швидкості зміни показників розвитку тіньового сектору економіки та їх чутливості до заходів, що реалізуються.Item "Business-Education-Science" Coopetition and Innovation Transfer for Sustainable Development(Sumy State University, 2022) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Zhylinska, O.; Pal, Z.; Kuttor, D.Сьогодні співробітництво "бізнес-освіта-наука" – це інноваційний підхід у досягненні цілей сталого розвитку на різних рівнях економіки та в різних сферах людського життя. Зокрема, великий потенціал існує в контексті четвертої, восьмої та дев'ятої цілей сталого розвитку. Метою статті є аналіз ключових тенденцій, емпіричне підтвердження та формалізація впливу коопетиції "бізнес-освіта-наука" на сталий розвиток. Ключові напрямки міждисциплінарних досліджень коопетиції "бізнесосвіта-наука" для сталого розвитку визначені шляхом бібліометричного аналізу 6035 документів за 38 років із застосуванням засобів баз даних Scopus та програмного забезпечення VOSviewer. Отримані результати дозволили сформувати 7 кластерів міждисциплінарних досліджень з цього питання. Також проведено порівняльний аналіз України та топ-10 країн за рівнем сталого розвитку, інноваційного розвитку та співробітництва бізнесу й освіти. Крім того, проведено динамічний аналіз сталого та інноваційного розвитку в Україні, динамічний аналіз співпраці бізнесу та освіти в Україні, Фінляндії, Данії та Швеції за 2012- 2021 роки. Вибірка з 10 країн-лідерів у рейтингу сталого розвитку у 2021 році (Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Австрія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Ірландія та Естонія) була сформована за 10 останніх років (2012-2021) для дослідження взаємозв’язків між рівнем коопетиції «бізнес – освіта – наука» та рівнем сталого розвитку, зокрема оцінками Індикатора співпраці університетів і промисловості та Індексу сталого розвитку. На першому етапі, для емпіричного підтвердження гіпотези про вплив коопетиції "бізнес – освіта – наука" на сталий розвиток, застосовано тест Шапіро-Вілка для нормальних даних та відповідно кореляційний аналіз Пірсона/Спірмена. На другому етапі, для формалізації та визначення цього впливу, побудовано регресійну модель системної динамічної оцінки панельних даних (модель Ареллано–Бовера/Блунделла– Бонда). У дослідженні застосовано тест Ареллано-Бонда на нульову автокореляцію в помилках із першим диференціюванням, щоб показати відсутність неправильно визначеної моделі. За результатами дослідження доведено, що якщо рівень коопетиції "бізнес – освіта – наука" (на прикладі оцінки Індикатора співробітництва університетів і промисловості) збільшується на 1%, то рівень сталого розвитку (зокрема, оцінка за Індексом сталого розвитку) також зросте на 0,04%. Отримані результати мають практичну цінність та можуть бути корисними для бізнесу, освіти, науки та управління для подальших досліджень та підвищення рівня сталого та інноваційного розвитку.Item Marketing and Management in Insurance: Impact of Innovations Measures(Sumy State University, 2021) Sidelnyk, N.; Margasova, V.; Duzhyi, V.Страхова галузь має величезний інноваційний потенціал розвитку, головним чином, в напрямку машинного навчання, аналітичного прогнозування, правил захисту споживачів, «неструктурованих даних», штучного інтелекту, блокчейну та телематики. Попри те, що технологічні інновації набувають широкого розповсюдження лише за підтримки суспільства, вплив пандемії COVID-19 значно прискорив процес розвитку технологічних інновацій. Таким чином, у статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо ролі маркетингу та менеджменту в розвитку страхування (стратегії, функції, принципи) у контексті ключових інноваційних показників. Автори відмітили, що маркетинг та менеджмент в страхуванні є діяльністю, яка спрямована на оптимізацію та контроль інноваційної та маркетингової діяльності страхової компанії. Комбінація цих понять дозволить зайняти стратегічно вигідну позицію на страховому ринку. У роботі виділено два види страхового маркетингу, а саме: 1) структурний (спрямований на розв'язання проблеми економічної ефективності діяльності страхових компаній) та 2) товарний (сприяє поліпшенню фінансової діяльності та підвищенню прибутковості). Основною метою дослідження є перевірка гіпотези щодо функціонального зв’язку між рівнем інноваційного розвитку країни та ключовими детермінантами страхування, що є рушійною силою трансформації маркетингових стратегій у страхових компаній. Вивчення впливу індикаторів інноваційного розвитку на страховий сектор досліджуваних країн у роботі здійснено у наступній логічній послідовності: формування масиву вхідних даних; вибір відповідних показників за допомогою методу головних компонент; формалізація функціональних зв’язків між змінними шляхом побудови п’яти панельних багатофакторних регресійних моделей із випадковими ефектами; інтерпретація отриманих результатів. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 17 країн Центральної та Східної Європи за 2004-2019 роки. Вхідні дані представлені у вигляді семи незалежних змінних (регресорів), шість з яких є детермінантами інноваційного розвитку, одна – контрольна змінна, та п'ять залежних змінних (регресантів), які ідентифікують страховий сектор. За результатами дослідження емпірично підтверджено висунуту гіпотезу. Встановлено, що найбільш значний позитивний вплив на залежні змінні мають індекс інновацій, витрати на дослідження та розробки, а також заявки на патенти резидентів. Основними напрямками маркетингу та менеджменту у страхуванні є застосування нових технологій у страховому маркетингу та процес впровадження нових страхових продуктів чи послуг. Результати дослідження можуть бути корисними страховим компаніям, які прагнуть оптимізувати діяльність за допомогою інноваційного розвитку.Item Commercialization of Intellectual Property: Innovative Impact on Global Competitiveness of National Economies(Sumy State University, 2021) Virchenko, V.; Petrunia, Yu.; Osetskyi, V.; Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Sheludko, V.Стаття присвячена дослідженню ролі інтелектуальної власності в сучасній постіндустріальній економіці. У роботі проаналізовано інноваційний вплив інтенсивної комерціалізації постіндустріальної економіки на конкурентні переваги країни в глобальному економічному середовищі. Метою дослідження є перевірка гіпотези про вирішальну роль розвитку інтелектуальної власності у забезпеченні розширеного суспільного відтворення та формування глобальної конкурентоспроможності національної економіки у процесі інноваційної модернізації виробництва. Для досягнення поставленої мети, у ході дослідження застосовано теоретичні методи та прикладний інструментарій статистичного аналізу. В основу дослідження покладено дедуктивний підхід, що передбачає поступове сходження від загального до конкретного. Зокрема, кількісному аналізу емпіричних даних передує вивчення теоретичних засад дослідження та ознайомлення із сучасною базою даних з досліджуваної проблематики. Таким чином, це дозволило дійти важливих висновків щодо інноваційної ролі інтелектуальної власності у формуванні глобальної конкурентоспроможності національної економіки та заходів державної політики щодо захисту прав творців інтелектуального продукту та стимулювання комерціалізації інтелектуальної власності в рамках національної економіки. У рамках даної роботи, проаналізовано трансмісійний механізм, що сполучає систему цивільного обороту результатів інтелектуальної діяльності та сферу суспільного виробництва і, у такий спосіб, створює передумови для залучення до господарського обороту об’єктів інтелектуальної власності з наступною трансформацією у інтелектуальний капітал підприємств реального сектору економіки. Доведено, що інтенсивна комерціалізація інтелектуальної власності має інноваційний вплив на конкурентоспроможність національної економіки та стимулює розширене суспільне відтворення. Комплексний аналіз статистичних даних за допомогою комбінації кількісних методів (кластерний аналіз та аналіз основних компонентів) підтвердив гіпотезу про визначальну роль інтелектуальної власності в сучасній системі суспільного відтворення. До того, результати аналізу продемонстрували мультиплікативний інноваційний вплив розвитку інтелектуальної власності на конкурентоспроможність країни в глобальному економічному середовищі. Аналіз головних компонент засвідчив, що чинна система інституційного та організаційно-економічного забезпечення господарського обороту результатів інтелектуальної діяльності в Україні не дозволяє сформувати стійкі конкурентні переваги національної економіки на засадах інноваційної модернізації суспільного виробництва. Отримані результати дослідження дозволили визначити пріоритетні напрями державної політики щодо стимулювання комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, а саме: внесення змін до спеціального законодавства в цілях його гармонізації з нормами права ЄС у сфері захисту інтелектуальної власності; запровадження фіскальних преференцій пільгового характеру для суб’єктів господарювання, які здійснюють комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності; створення умов для розвитку венчурного фінансування та банківського кредитування суб’єктів інноваційної діяльності, що забезпечуватиме інноваційний вектор розвитку виробництва та глобальну конкурентоспроможність національної економіки.Item The Regional Innovations Governance: Slovakia with Regard to Convergence Criteria(Sumy State University, 2021) Korcsmaros, E.; Machova, R.; Seben, Z.; Zsigmond, T.Стаття присвячена аналізу особливостей та проблемам управління регіональним інноваційним розвитком. У 1979 році Європейською Спільнотою було впроваджено систему "Європейський механізм валютних курсів" з метою урегулювання коливань валютних курсів у країнах-членах ЄС. Автори зазначили, що підписання Договору про вступ Словаччини та дев’яти інших країн до ЄС відбулось 16 квітня 2003 року в Афінах. Своєю чергою, підписання договору передбачало прийняття єдиної валюти (євро). У рамках статті автори проаналізували фактори, які сприяли економічному відновленню Словаччини її інноваційному розвитку за 10 років після введення єдиної валюти. У роботі представлено стислу характеристику єврозони та хронологічний порядок вступу країн до ЄС. У статті підлягають розгляду питання щодо загальних умов управління інноваційним розвитком країни та їх змін з введенням євро валюти в ЄС, та, зокрема, в Словаччині. Для перевірки тісноти зв’язку між середніми значеннями інфляції та дефіцитом державного бюджету, середнім значенням інфляції та державним боргом використано коефіцієнт кореляції Пірсона. Джерелом статистичних даних є вебсайт Eurostat. Дане дослідження має низку обмежень. Зокрема, статистичні дані, представлені у базі даних Eurostat є орієнтовними, тоді як, розглядаючи можливість приєднання окремої країни до ЄС, відповідальні органи використовують більш надійні дані. При цьому через відсутність статистичних даних щодо вартості словацької крони після вступу країни до ЄС, критерій ERM II, який відповідає за вступ країни до єврозони не може бути детально проаналізований. Наступним критерієм обмеженням є можливі внесення коректив при обчисленні інфляції та середніх номінальних довгострокових процентних ставок. Опускаючи критерії обмеження, автори прийшли до висновку, що Словаччина вчасно прийняла рішення щодо введення єдиної валюти євро до 1 січня 2009 року. Отримані результати засвідчили, що виходячи з рівня інфляції 2018 року, введення євро валюти у Словаччині було б неможливим, оскільки реальний рівень інфляції (2,5 відсотка) перевищує гранично допустимий (2,23 відсотка). Однак, опускаючи орієнтовний характер дослідження та не враховуючи значення ERM II, отримані результати можна вважати практично значущими.Item State Financial Management as the Basis for Innovative Development: CrossCountry Analysis(Sumy State University, 2020) Sadigov, M.M.Ключовим елементом забезпечення ефективної державної діяльності є управління державними фінансовими ресурсами та координація його фінансових потоків. З огляду на стрімкі темпи розвитку інноваційних технологій та формування курсу розвитку країн на глобальну цифровізацію, існує потреба вивчити взаємозв'язок між рівнем інноваційного розвитку країни та її державним фінансовим менеджментом. У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо місця та перспектив участі держави у формуванні основи для інноваційного розвитку. Основна мета дослідження - підтвердити гіпотезу про функціональні зв'язки між основними складовими бюджетних ресурсів та рівнем інноваційного розвитку країни. У зв’язку з цим масив вхідних даних представлений у вигляді дев’яти незалежних змінних (регресорів), чотири з яких позначають окремі статті доходів бюджету, а п’ять - видатків та двох залежних змінних (регресантів), які визначають рівень інноваційного розвитку країни. Дослідження впливу державних фінансових ресурсів на рівень інноваційного розвитку країни у статті проводиться в такій логічній послідовності: формування масиву вхідних даних; формалізація функціональних зв'язків між змінними шляхом побудови двох панельних багатофакторних регресійних моделей із випадковими ефектами та інтерпретації отриманих результатів. Дев'ять країн СНД та їх найближчі сусіди були обрані об'єктом дослідження на період з 2011 по 2018 рік. Дослідження емпірично підтверджує вищезазначену гіпотезу, про що свідчать наступні виявлені залежності. Рівень інноваційного розвитку (представлений індексом інновацій) залежить від змін у структурі державного бюджету, зокрема прямо пропорційно до оплати праці найманих працівників та обернено пропорційно до загальних доходів та інших витрат. У той же час зміна видатків на дослідження та розробки в країні прямо пропорційна статтям компенсація найманим працівникам та субсидія та інші трансферти, а також обернено пропорційна статті податкових надходжень та витрат. Результати дослідження можуть бути корисними для державних органів, які забезпечують управління державними фінансами та прагнуть оптимізувати діяльність для підтримки інноваційного розвитку країни.Item Does Fiscal Decentralization Influence on Management Efficiency of Country Innovative Development?(Sumy State University, 2020) Молоток, Ігор Федорович; Молоток, Игорь Федорович; Molotok, Ihor FedorovychУ статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії про вплив фіскальної децентралізації на управління інноваційним розвитком місцевої громади та країни в цілому. Основна мета дослідження – перевірити гіпотезу про те, що децентралізація витрат та децентралізація доходів позитивно впливають на менеджмент інноваційного розвитку країни. Тестування гіпотези передбачає реалізацію регресійного аналізу панельних даних і складається з декількох етапів, таких як: 1) усунення мультиколінеарності змінних управління на основі кореляційного аналізу; 2) ідентифікація специфікації регресійної моделі (модель з фіксованими чи випадковими ефектами) за допомогою тесту Хаусмана; 3) реалізація регресійного аналізу та характеристика його результатів (підтвердження або відхилення гіпотези). Слід також зазначити, що вибірка країни складається з 12 унітарних європейських країн (Чехія, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія та Україна). Часовий горизонт – 2008-2018. Глобальний індекс інновацій обрано як кількісна характеристика інноваційного розвитку країни, тоді як відношення доходів місцевого бюджету до доходів консолідованого бюджету, відношення витрат місцевих бюджетів до витрат консолідованого бюджету, відношення податкових надходжень місцевих бюджетів до валових доходів місцевих бюджетів є вимірниками фінансової децентралізації у даному дослідженні. Також у роботі обрано набір контрольних змінних, які часто використовуються в моделях економічного зростання та відображають макроекономічні перспективи розвитку країни, що імплементуються задля посилення точності результатів моделювання. Практична реалізація вищезазначених етапів дозволила визначити, що специфікація моделі з фіксованими ефектами є більш доцільною (за тестом Хаусмана) для всіх трьох вимірників фінансової децентралізації. Реалізований регресійний аналіз панельних даних дозволив підтвердити гіпотезу про позитивний вплив децентралізації доходів на інноваційний розвиток країни та негативний вплив децентралізації видатків на неї. У свою чергу, не існує статистично значимого зв’язку між співвідношенням доходів місцевого бюджету до доходів консолідованого бюджету та Глобальним індексом інновацій. Ці висновки з точки зору реалізації реформи фінансової децентралізації можуть бути застосовані з позиції забезпечення балансу між перерозподілом владних повноважень (видатків) від центральних до місцевих органів влади та фінансовими можливостями місцевого бюджету. У свою чергу, з точки зору інноваційного розвитку країни отримані результати слід враховувати наступним чином: відсутність фінансових ресурсів місцевого бюджету для покриття всіх перерозподілених повноважень центрального уряду робить неможливим вкладення коштів у розвиток інновацій, однак збільшення фінансових можливостей місцевого самоврядування створює можливості не лише для фінансування основних функцій, а також фінансування розширених функцій, таких як інноваційний розвиток.Item Innovations in Human Resources Management in Eurointegration Conditions: Case for Ukrainian Agro-Industrial Complex(Sumy State University, 2019) Butko, M.; Popelo, O.; Pishenin, I.Темпи зростання економічного розвитку АПК і вплив дестабілізуючих факторів на функціонування суб’єктів господарювання активізують низку проблем сталого розвитку аграрного сектору України. У сучасних трансформаційних умовах об’єктивна оцінка рівня економічної ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств агробізнесу в процесах планування, організації, контролю, аналізу і прогнозування перспектив його розвитку є важливою складовою системи управління. На думку авторів, реалізація інноваційної моделі розвитку економіки держави потребує суттєвих модернізаційних перетворень і комплексного використання не лише новітньої техніки, технологій, а й наукомістких підходів до менеджменту, передусім для забезпечення стійкого розвитку пріоритетних сегментів економіки України, до яких відноситься агропромисловий комплекс. Визначено, що агропромисловий комплекс України є ключовим бюджетоформуючим елементом економіки України. Розглядаючи аграрний сектор як складну економічну систему, автори стверджують, що вирішення проблем оцінки та ефективного використання трудового потенціалу потребує інтегрального підходу, який стає фундаментом для створення універсальної методичної бази оцінки ефективності використання трудового потенціалу для вирішення регіональних проблем щодо забезпечення трудовим потенціалом, заснований на з’єднанні загальних закономірностей процесу підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. У статті представлено комплексне оцінювання економічної ефективності використання трудового потенціалу за допомогою запропонованої авторами методики визначення коефіцієнта конвергенції. Проведено групування та ранжування регіонів України за коефіцієнтом конвергенції, за результатами якого виділено у групи регіонів: регіони з високим, вище середнього, середнім та низьким коефіцієнтом конвергенції. Розроблено концепцію інтегрованого управління трудовим потенціалом в умовах інноваційного розвитку агропромислового комплексу. Застосування представлених методологічних положень сприятиме подальшому удосконаленню методів оцінки ефективності управління трудовим потенціалом, а також підвищенню готовності працівників до сприйняття інновацій.