Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
2 results
Search Results
Item Management of Country’s Social Brand Under Conditions of Uncertainty in the Health Domain(Sumy State University, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Demchyshak, N.; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Kriskova, P.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Volk, A.Пандемія коронавірусу XXI століття на практиці показала, що наявні на той момент механізми національних систем медичного та соціального забезпечення населення різних країн світу виявилися не спроможними швидко та ефективно адаптуватися та реалізовувати ефективні заходи щодо запобігання негативним наслідкам для досягнення стану резильєнтності та якості життя населення. У статті емпірично обґрунтовано напрямки та силу впливу пандемії COVID-19 на соціальний бренд країни з метою формування дієвих національних стратегій протидії ризикам у сфері громадського здоров’я та підтримки соціального бренду країни для її основних внутрішніх стейкхолдерів у період невизначеності. Стаття присвячена аналізу каналів, через які пандемія COVID-19 вплинула на різні аспекти національних систем управління Австрії, Словенії, Франції та України. Для аналізу використане поєднання методів кореляційного аналізу, каузального моделювання та побудови когнітивних карт для візуалізації залежностей. Виявлено, що ключовими показниками, які верифікують зазначений вплив є задоволеність потреб у медичному огляді та догляді, забезпеченість медичної системи лікарняними ліжками та загальні витрати на соціальний захист населення. Індикатором соціальної привабливості країни для її внутрішніх стейкхолдерів прийнято показник чистої міграції та емпірично визначено, що на цей показник значний вплив мають забезпеченість медичної системи та ефективність її функціонування, особливо у період аналізу даних з урахуванням стану пандемії. Виявлено залежність між соціальною та економічною забезпеченістю населення та його схильністю до критичної оцінки власного здоров’я, готовності до профілактики захворювань та формування більш високих вимог до медичного обслуговування. Визначені закономірності будуть корисними при розробленні національної стратегії побудови ефективної в умовах невизначеності системи медичного та соціального забезпечення населення, що є вагомою складовою політики її бренд-менеджменту.Item Country Innovative Development: Impact of Shadow Economy(Sumy State University, 2020) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Криклій, Олена Анатоліївна; Криклий, Елена Анатольевна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Aliyeva, A.A.; Demchuk, K.У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо визначення впливу незаконної економічної діяльності та розширення тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Систематизація наукових праць з вищезазначених проблем доводить, що у згаданих наукових працях немає комплексності та єдності, що, в свою чергу, доводить необхідність подальшого теоретичного та емпіричного пошуку в цій сфері. Таким чином, у роботі була висунута наукова гіпотеза про негативний вплив тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Для перевірки цієї гіпотези був розроблений науково-методологічний підхід, що складається з декількох етапів: 1) кореляційний аналіз з метою усунення проблеми мультиколінеарності між змінними управління; 2) аналіз описової статистики набору даних; 3) проведення тесту Хаусмана з метою уточнення специфікації моделі регресії (модель фіксованих або випадкових ефектів); 4) реалізація панельного регресійного аналізу даних для всієї вибірки країни та окремо для України, характеристика її результатів. Технічно всі етапи дослідження реалізуються за допомогою програмного забезпечення Stata 12/SE. Вибірка дослідження складається з 9 країн (Азербайджан, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна). Часовий горизонт – 2008-2018. Запуск панельного регресійного аналізу даних (специфікація моделі – з фіксованими ефектами) дозволяє підтвердити гіпотезу дослідження для всієї вибірки країни (збільшення тіньової економіки негативно вплинуло на інноваційний розвиток країни: збільшення відношення тіньової економіки до ВВП на 1% призводить до зниження Глобального індексу інновацій на 0,5 бала), але для України це окремо не доведено. Це підводить нас до висновку, що інноваційний розвиток в Україні не залежить від масштабу тіньової економіки через те, що ми маємо більш значні перешкоди на шляху до впровадження інновацій (інституційна неефективність, недоліки регулювання тощо).