Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
Search Results
Item Impact of Gender Aspects of Sustainable Entrepreneurship on Country Innovative Development(Sumy State University, 2020) Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla VolodymyrivnaЦя стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо визначення впливу гендерних аспектів сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Систематизація наукових напрацювань із вищезазначеної проблематики свідчить про недостатність емпіричних досліджень. Таким чином, подальші теоретичні та емпіричні дослідження у визначеному напрямку є актуальними. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив гендерних детермінант сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Для досягнення поставленої мети у роботі розроблено науково-методичний підхід на основі поєднання кореляційного та регресійного аналізів. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність: 1) кореляційний аналіз з метою усунення проблеми мультиколінеарності між змінними управління; 2) аналіз описової статистики набору даних; 3) регресійний аналіз панельних даних та характеристика його результатів. Практичну реалізацію усіх етапів даного дослідження здійснено з використання програмного забезпечення Stata 12/SE. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 9 країн (Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 роки. За результатами регресійного аналізу встановлено, що між гендерними аспектами сталого підприємництва та інноваційним розвитком країни не існує суттєвих взаємозв’язків. Зокрема, отримані результати свідчать про те, що збільшення частки жінок у робочій силі на 1% призводить до збільшення глобального індексу інновацій на 0,9 бала з ймовірністю 99%. При цьому збільшення індексу Джині на 1% призводить до збільшення Глобального індексу інновацій приблизно на 0,5 бала з 90% ймовірністю. Окрім цього, базова освіта жіночої робочої сили та безробіття жінок не мають статистично значущого впливу на результативний показник. За результатами дослідження автор приходить до висновку, що гендерна перспектива сталого підприємництва повинна розвиватися швидше, для того, щоб трансформуватися у дієвий механізм інноваційного та сталого розвитку країни.Item Country Innovative Development: Impact of Shadow Economy(Sumy State University, 2020) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Криклій, Олена Анатоліївна; Криклий, Елена Анатольевна; Kryklii, Olena Anatoliivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Aliyeva, A.A.; Demchuk, K.У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо визначення впливу незаконної економічної діяльності та розширення тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Систематизація наукових праць з вищезазначених проблем доводить, що у згаданих наукових працях немає комплексності та єдності, що, в свою чергу, доводить необхідність подальшого теоретичного та емпіричного пошуку в цій сфері. Таким чином, у роботі була висунута наукова гіпотеза про негативний вплив тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Для перевірки цієї гіпотези був розроблений науково-методологічний підхід, що складається з декількох етапів: 1) кореляційний аналіз з метою усунення проблеми мультиколінеарності між змінними управління; 2) аналіз описової статистики набору даних; 3) проведення тесту Хаусмана з метою уточнення специфікації моделі регресії (модель фіксованих або випадкових ефектів); 4) реалізація панельного регресійного аналізу даних для всієї вибірки країни та окремо для України, характеристика її результатів. Технічно всі етапи дослідження реалізуються за допомогою програмного забезпечення Stata 12/SE. Вибірка дослідження складається з 9 країн (Азербайджан, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна). Часовий горизонт – 2008-2018. Запуск панельного регресійного аналізу даних (специфікація моделі – з фіксованими ефектами) дозволяє підтвердити гіпотезу дослідження для всієї вибірки країни (збільшення тіньової економіки негативно вплинуло на інноваційний розвиток країни: збільшення відношення тіньової економіки до ВВП на 1% призводить до зниження Глобального індексу інновацій на 0,5 бала), але для України це окремо не доведено. Це підводить нас до висновку, що інноваційний розвиток в Україні не залежить від масштабу тіньової економіки через те, що ми маємо більш значні перешкоди на шляху до впровадження інновацій (інституційна неефективність, недоліки регулювання тощо).