Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
11 results
Search Results
Item Online Shopping Behaviour of Slovak During the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Olearova, M.; Bacik, R.; Iannaccone, B.; Gavura, S.У статті розглянуто вплив пандемії COVID-19 на поведінку споживачів у контексті онлайн-шопінгу, що став важливим елементом сучасної торгівлі. Зазначено, що міста та регіони, зокрема у Словаччині, впроваджували різноманітні заходи для стримування поширення коронавірусу, такі як обмеження пересування, закриття традиційних магазинів і соціальне дистанціювання. Це спричинило суттєві зміни у споживчих звичках, оскільки зростаючий ризик зараження спонукав споживачів уникати громадських місць і переходити до електронної комерції як безпечнішого та зручнішого способу здійснення покупок. У цьому контексті досліджено фактори, що впливають на наміри споживачів використовувати онлайн-платформи для здійснення покупок. Особливу увагу приділено таким аспектам, як суб’єктивні стандарти, які визначають вплив соціального середовища на прийняття рішень, та сприйнята корисність, що відображає оцінку зручності й ефективності використання електронних платформ. На основі даних опитування 250 споживачів у Словаччині проведено кореляційний аналіз із застосуванням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена. Встановлено позитивний зв’язок між внутрішніми (особисті переконання) і зовнішніми (вплив друзів, родичів, суспільства) суб’єктивними стандартами та схильністю до здійснення онлайн-покупок. Результати також підкреслюють значний вплив сприйнятої корисності послуг електронної комерції на стимулювання онлайн-активності споживачів, особливо у період дії карантинних обмежень, коли доступ до традиційних магазинів був обмежений. Отримані дані мають вагоме значення для підприємств електронної комерції, оскільки вони дозволяють краще зрозуміти поведінку споживачів і адаптувати маркетингові стратегії до актуальних умов. Підвищення рівня комфорту, безпеки та простоти використання онлайн-платформ може стати ключовим чинником успішного залучення клієнтів. Автори підкреслюють, що перехід до цифрової комерції є важливим елементом адаптації бізнесу в умовах пандемії та невизначеності. У висновках узагальнено основні результати дослідження, зазначено його обмеження та запропоновано напрями для подальшого вивчення впливу кризи на поведінку споживачів, включаючи аналіз довгострокових змін у їхніх перевагах та практиках.Item Virtual Teams in The University: A Critical Literature Review and A Research Agenda(Sumy State University, 2024) Miranda, F.J.; Chamorro-Mera, A.У контексті глобальних змін, викликаних пандемією COVID-19, університети зіткнулися з необхідністю адаптуватися до нових умов функціонування, що стало потужним стимулом для інтернаціоналізації та цифровізації освітніх процесів. Одним із важливих аспектів цього процесу стало зростання ролі віртуальних робочих груп, які об'єднують студентів і дослідників з різних країн та культурних контекстів. Метою дослідження є всебічний аналіз наукових робіт, присвячених віртуальним командам університетів, для визначення ключових напрямів розвитку та окреслення перспектив майбутніх досліджень у даній галузі. Використовуючи систематичний огляд літератури з баз даних WoS і Scopus та застосовуючи метод PRISMA для збору даних, було вибрано сорок сім відповідних наукових статей для аналізу. Основна увага приділялася визначенню того, які аспекти віртуальних команд були досліджені, коли і де це відбувалося, хто є провідними авторами у цій галузі, та які методи були застосовані. Проведене дослідження дозволило виявити, що, незважаючи на збільшення кількості досліджень віртуальних команд з кінця XX століття, університетські віртуальні команди не отримали достатньої уваги у науковій літературі. Водночас більшість досліджень було проведено у Сполучених Штатах, що свідчить про необхідність розширення дослідницьких горизонтів, враховуючи значний вплив культурних факторів на діяльність віртуальних команд. Також було зауважено, що переважна більшість аналізованих робіт зосереджена на студентських групах, у той час як дослідницькі команди, які відіграють важливу роль у підтримці інтернаціоналізації наукових мереж, залишаються недостатньо дослідженими. Дослідження пропонує аналітичний огляд на основі моделі життєвого циклу віртуальних команд, розділяючи аналіз на три основні категорії: вхідні дані (формування команд, технологічне забезпечення, культурні аспекти), операційні процеси (спілкування, управління проєктами, розвиток команд) та результати (ефективність команди, досягнуті результати, вплив на освітній процес). Отримані в роботі результати підкреслюють необхідність подальших досліджень віртуальних команд у різних культурних та географічних контекстах, а також розробку ефективних стратегій управління для підтримки продуктивної взаємодії між членами віртуальних команд у глобалізованому освітньому середовищі.Item Management of Country’s Social Brand Under Conditions of Uncertainty in the Health Domain(Sumy State University, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Demchyshak, N.; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Kriskova, P.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Volk, A.Пандемія коронавірусу XXI століття на практиці показала, що наявні на той момент механізми національних систем медичного та соціального забезпечення населення різних країн світу виявилися не спроможними швидко та ефективно адаптуватися та реалізовувати ефективні заходи щодо запобігання негативним наслідкам для досягнення стану резильєнтності та якості життя населення. У статті емпірично обґрунтовано напрямки та силу впливу пандемії COVID-19 на соціальний бренд країни з метою формування дієвих національних стратегій протидії ризикам у сфері громадського здоров’я та підтримки соціального бренду країни для її основних внутрішніх стейкхолдерів у період невизначеності. Стаття присвячена аналізу каналів, через які пандемія COVID-19 вплинула на різні аспекти національних систем управління Австрії, Словенії, Франції та України. Для аналізу використане поєднання методів кореляційного аналізу, каузального моделювання та побудови когнітивних карт для візуалізації залежностей. Виявлено, що ключовими показниками, які верифікують зазначений вплив є задоволеність потреб у медичному огляді та догляді, забезпеченість медичної системи лікарняними ліжками та загальні витрати на соціальний захист населення. Індикатором соціальної привабливості країни для її внутрішніх стейкхолдерів прийнято показник чистої міграції та емпірично визначено, що на цей показник значний вплив мають забезпеченість медичної системи та ефективність її функціонування, особливо у період аналізу даних з урахуванням стану пандемії. Виявлено залежність між соціальною та економічною забезпеченістю населення та його схильністю до критичної оцінки власного здоров’я, готовності до профілактики захворювань та формування більш високих вимог до медичного обслуговування. Визначені закономірності будуть корисними при розробленні національної стратегії побудови ефективної в умовах невизначеності системи медичного та соціального забезпечення населення, що є вагомою складовою політики її бренд-менеджменту.Item Enhancing Value Co-Creation Through the Lens of DART Model, Innovation, and Digital Technology: An Integrative Supply Chain Resilient Model(Sumy State University, 2022) Abdalatif, O.A.; Yamin, M.A.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання управління глобальними ланцюгами постачань. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання проблеми управління глобальними ланцюгами постачань засвідчила, що з урахуванням нових викликів і загроз потребують трансформації процеси управління як самими підприємствами, так і їх ланцюгами постачань. Актуальність розв'язання наукової проблеми полягає в тому, що пандемія COVID-19 мала значний вплив на виробничі процеси майже усіх галузей економіки всього світу, що призвело до загрози функціонування глобальних ланцюгів постачання. Компанії змушені шукати чинники, які впливають на стійкість ланцюга постачання та покращують операційну ефективність діяльності. Метою даної роботи є дослідження стійкості ланцюга постачання компанії під час дії пандемії COVID-19. Для досягнення поставленої мети, у рамках даного дослідження авторами розроблено інтегровану стійку модель ланцюга постачання. Представлена модель поєднує фактори, які лежать в основі моделі DART:інновації, цифрові технології та створена спільна додана вартість. Детерміновану вибірку даних сформовано на основі результатів опитування 329 співробітників логістичних компаній. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що створення спільної доданої вартості в ланцюгу постачання оцінюється наступними факторами: діалог, доступ, оцінка ризиків, прозорість, інновації та цифрові технології. Окрім цього, результати емпіричного аналізу засвідчили, що рівень пояснювальної дисперсії для обраної моделі у створенні спільної доданої вартості становив 71.9%. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути взяті до уваги при розробці стійкої моделі ланцюга постачання із поєднанням моделі DART: інновацій, цифрових технологій та створення спільної доданої вартості.Item The big five personality traits as antecedents of panic buying(Sumy State University, 2022) Kurnaz, A.Стаття присвячена аналізу індивідуальних рис особистості як передумов панічної покупки. Автор зазначає, що в надзвичайні періоди, людям властиво змінювати купівельну поведінку та панічно скуповувати певні продукти або групи продуктів. Теоретична основа концепції панічних покупок містить різні теорії, включаючи індивідуальні та соціально-психологічні. Відповідно до головної мети дослідження, концепція панічної покупки розглядається з точки зору індивідуальних теорій. Попри наявність низки наукових праць, присвячених дослідженню факторів, які спричиняють панічні покупки, автором наголошено на наявності прогалин у науковій літературі, присвяченій дослідженню ролі індивідуальних особливостей особистості під час панічних покупок. Детерміновану вибірку даних сформовано на основі результатів опитування 852 респондентів, які проживають у Туреччині. В основі даного дослідження покладено п'яти факторну модель «Велика пʼятірка». Для тестування характеристик особистості, у роботі було застосовано опитувальник великої пʼятірки "The Big Five Inventory" та шкалу вимірювання панічних покупок "Panic Buying Scale". Емпіричне дослідження проведено з використанням інструментарію аналізу факторного аналізу та моделювання структурних рівнянь. Отримані результати засвідчили, що доброзичливість (одна з пʼяти головних особистісних рис) має статистично значущий негативний вплив на панічні покупки, тоді як невротизм – статично значущий позитивний вплив. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що рівень панічних покупок є нижчим, коли люди мають розвинуту рису характеру – доброзичливість. Своєю чергою, невротизм сприяє панічним покупкам. За результатами дослідження не було встановлено суттєвого впливу сумлінності, відкритості та екстраверсії на панічні покупки. У статті наголошено, що розуміння головних мотивів поведінки людей під час панічних покупок є суттєвим для ефективного управління під час надзвичайних ситуацій та вживання необхідних запобіжних заходів.Item The Relationship between Metaphorical Perceptions of Consumption and Mental WellBeing in the Period of COVID-19(Sumy State University, 2022) Zengin, H.У статті визначено сутність та трансформацію сприйняття суспільством концепції споживання під час пандемії COVID19. Для аналізу концепції споживання автором використано метафори, які є важливим маккретинговим комунікаційним інструментом при визначенні та інтерпретації дефініцій. Метою дослідження є визначення зв’язку між споживанням та психічним самопочуттям споживачів під час пандемії. Теоретичний внесок та актуальність даної статті полягає у намаганні інтерпретувати концепцію споживання у свідомості людей під час пандемії. Оригінальність дослідження полягає у спробі виявити взаємозвʼязки між інтерпретаціями феномену споживання та психічним самопочуттям населення. Для метафоричної інтерпретації використано теорію концептуальної метафори, розроблену Лакоффом і Джонсоном у 1999 році. Автором наголошено, що метафоричний підхід є одним з альтернативних, який заснований на суб’єктивному досвіді, що дозволяє ідентифікувати та осмислити конкретні, широковживані та абстрактні поняття, а також символи чи елементи, які є складнішими для розуміння та сприйняття. Для визначення рівня психічного самопочуття споживачів застосовано шкалу психічного самопочуття Уорвіка-Едінбурга (Warwick-Edinburgh Mental Well-being Scale, WEMWBS). Усі метафори (розроблені та оцінені відносно концепції споживання) згруповано в три концептуальні категорії: "задоволення, ненаситність та марнославство", "необхідність і потреба", а також "звикання та шкідливість". Отримані результати засвідчили, що середній рівень психічного самопочуття всіх учасників оцінюється на рівні 53,46. У статті автором визначено, що за концептуальними категоріями, найнижчий рівень психологічного самопочуття виявлено у категорії "звикання та шкідливість". Автором встановлено, що учасники, які інтерпретували поняття споживання як "негативне", мали низький рівень психічного самопочуття.Item Cosmetology Advertising Perspectives: Application of Ethical Theories During COVID-19 Crisis(Sumy State University, 2021) Vasudevan, H.; Aslan, I.Статтю присвячено аналізу маркетингових підходів промоціїкосметологічної продукції під час COVID-19 з погляду теорії утилітаризму і кантіанства. Встановлено, що однією з причин поширення негативних наслідків впливу COVID-19 є нехтування населенням країн питань етики та рівноправності. Неспроможність виявити етичні проблеми впровадження відповідних заходів попередження COVID-19 спричинила масову втрату людських життів. У роботі висунута гіпотеза про необхідність врахування етичних та моральних особливостей залучення людей до споживання продуктів, що є корисними для здоров’я з при формуванні плану заходів з зменшення негативного впливу COVID-19. Встановлено, що утилітаризм та кантіанство є найбільш популярними етичними теоріями, в яких викладені чіткі та дієві принципи поведінки споживачів. Обґрунтовано напрями промоції косметологічної продукції з теорії з погляду теорії утилітаризму, які можуть сприяти підвищенню споживання косметичних засобів та зниженню негативного впливу на здоров’я населення COVID-19. На прикладі реклами косметичних товарів країн Європи та Азії, встановлено, що теорії утилітаризму та кантіанства мали позитивний вплив на споживачів під час COVID-19. У ході дослідження авторами доведено, що досліджувані теорії найбільш ефективно сприяли визначенню цінності та вартості косметичних товарів суспільством. Однак, авторами зазначено, що перш, ніш прийняти теорію утилітаризму чи кантіанства, суспільство повинно мати чітке розуміння, якими є переваги означених теорій в промоції товарів. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що для забезпечення дотримання етичних стандартів при розробленні нових та інноваційних маркетингових стратегій, тактик та практик в умовах пандемії COVID-19, необхідно застосовувати етичні теорії у всіх сферах. Крім цього, маркетингові агенції повинні використовувати аристотелівські етичні цінності при формуванні рекламних кампаній.Item Willingness to Use E-Commerce During Coronavirus Pandemic in Saudi Arabia(Sumy State University, 2021) Albliwi, S.; Alsolami, L.A.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання поширення у світі електронної комерції завдяки наслідкам пандемії Covid-19. Основною метою проведеного дослідження є визначення факторів змін в розвитку електронної комерції Саудівської Аравії. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання поставленої проблеми дозволила висунути гіпотезу, що пандемія COVID-19 стала каталізатором нової хвилі зростання темпів збільшення обсягів електронної торгівлі в Саудівській Аравії. Для перевірки висунутої гіпотези проведено анкетування 160 респондентів, які працюють у сфері приватної електронної комерції. До анкети включено питання щодо визначення демографічного профілю респондентів та розвитку електронної комерції. Оцінювання відповідей трьох блоків питань, щодо розвитку електронної комерції здійснювалося за пʼяти бальною шкалою Лейкарта. Більшість учасників анкетування є чоловіками – 66,2%. 56,2% учасників є віком від 30 до 40 років; 38,75% – мають 5-10 річний стаж роботи в приватному бізнесі, 40,6% – мають досвід роботи у компаніях з чисельністю понад 500 осіб, 43% – проживають у місті Ер-Ріяд. За результатами опрацювання відповідей першого блоку питань анкети щодо розвитку електронної комерції встановлено, що відсутність альтернатив має статистично не значущий вплив на наміри споживачів здійснювати купівлі на електронному ринку (середньозважене значення – 3.19 ± 0.75). Результати аналізу відповідей другого блоку питань свідчать про те, що доступність до засобів електронної комерції має позитивний вплив на готовність споживачів здійснювати онлайн-покупки (середньозважене значення – 3,43 ± 1,17). Аналіз відповідей третього блоку питань засвідчив, що дослідження головних причин збитків під час пандемії COVID-19 є статистично не значущими для електронної комерції (середньозважене значення – 3,29 ± 0,90). До того, більшість учасників анкетування (56,2%) зазначили, що їх компанії були не готовими до чергової хвилі карантинних обмежень. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути основою для подальшого аналізу впливу COVID-19 на різні сегменти електронного ринку. Отримані результати можуть бути використані для визначення рівня сприйняття населенням особливостей електронної комерції та бажання здійснювати купівлі в інтернетмагазинах.Item From Marketing to Crisis Management: How Key Messages Changed During Corona Pandemic in Saudi Food Industry(Sumy State University, 2021) Almutairi, F.A.У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо впливу пандемії COVID-19 на маркетингову діяльність підприємств харчової промисловості. Основною метою дослідження є аналіз впливу COVID-19 на ефективність стратегій розсилки повідомлень через соціальні мережі на прикладі підприємств харчової промисловості Саудівської Аравії. Систематизація наукових напрацювань із означеної тематики засвідчила, що пандемії та епідемії суттєво впливають на бізнес-процеси підприємств, зокрема, їх маркетингову діяльність. Теоретичним підґрунтям даної роботи є низка досліджень, присвячених оцінюванні ефективності процесу адаптації бізнес-цілей компаній з метою зменшення впливу негативних наслідків COVID-19. Автором зазначено, що викликані COVID-19 зміни споживчої поведінки обумовлюють необхідність оновлення маркетингових стратегій компаній з урахуванням прогнозування коротко- та довгострокових змін на ринку. Емпіричний аналіз засновано на результатах онлайн-опитування трьох найбільших компаній на ринку харчової промисловості Саудівської Аравії: Shawarmer SA, Maestro Pizza та Hungerstation. Дослідження проведено з використанням кількісних методів. Для досягнення поставленої мети автором: 1) визначено особливості комунікації компаній зі споживачами до та під час пандемії COVID-19 на прикладі мереж швидкого харчування Shawarmer SA, Maestro Pizza та Hungerstation; 2) виявлено зміни стратегій розсилки повідомлень у соціальних мережах. За результатами аналізу сторінок компаній у соціальній мережі Twitter встановлено, що пандемія COVID-19 суттєво змінила спосіб взаємодії компаній зі споживачами. Автором систематизовано відповідні стратегії взаємодії зі споживачами. У дослідженні емпірично підтверджено та теоретично доведено, що розсилка повідомлень у соціальних мережах є одним із дієвих інструментів комунікації зі споживачами під час пандемії. Отримані результати можуть бути корисними при розробленні клієнтоорієнтованих маркетингових стратегій.Item Innovations in Health Care Management: the Effect of the Pandemic on the Labour Market Change(Sumy State University, 2020) Kadar, B.; Reicher, R.Zs.Пандемія COVID-19 мобілізувала наукову спільноту до дослідження питань економічних та соціальних наслідків її дії на глобальному рівні. Пандемії обумовила виникнення незворотніх змін в політичній, економічній стабільності, а також структурних змін на ринку праці. Авторамо зазначено, що попри прийняті урядом Угорщини зусилля протидії економічному колапсу, пандемія значно трансформувала суспільний устрій. Так, низка експертів наголошують на неефективності прийнятих заходів. Суспільство було позбавлено соціальної комунікації, вільного пересування, що обмежило можливості туризму та відпочинку. Крім цього, значна частка населення втратила роботу. Економічні наслідки пандемії є незаперечними для угорського народу, так само як для італійців та французів, які серйозно постраждали від дії панлемії. Авторами довелено, що дві третини населення Угорщини не відчуває перебільшення зі сторони засобів масової інформації щодо тяжкості спалаху COVID-19. Метою статті є аналіз можливих напрямів фінансової підтримки економічих секторів, які найбільше постраждали від впливу пандемії, забезпечуючи повну безпеку громадян. З іншої сторони, на макроекономічному рівні постає питання щодо довгострокових наслідків впливу пандемії COVID-19, тобто яким чином країни зможуть подолати зростання безробіття та зміни в торгових відносинах між країнами. Підгрунтям дослідження стали результати анкетування лідерів студентських спілок та вчених чотирьох університетів. Вікова група респондентів – від 18 до 30 років. Метою опитування було визначення ставлення респондентів до економічних наслідків, спричинених пандемією. Методологія дисперсійного аналізу дозволила визначити, як різні соціальні групи, сгруповані за демографічними характеристиками та предметними сферами, сприймають економічні наслідки COVID-19. Емпіричні результати дослідження свідчать про наявність найбільших розбіжностей в ставленні респондентів до змін у способі життя та охорони здоров'я. Встановлено, що пандемія значно змінла умови праці (перехід від роботи в офісі до віддаленого робочого міссця), навчання у школах та закладах вищої освіти. У статті доведено, що найбільш значущі негативні тенденції очікуються на ринку праці. Таким чином, молоде покоління, яке нині навчається у закладах вищої освіти, стане одним із найбільших постраждалих від вірусу в довгостроковій перспективі.