Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
74 results
Search Results
Item Strategic Management of a Company’s Employer Brand: Experience of International Companies(Sumy State University, 2024) Trunina, I.; Pryakhina, K.; Bilyk, M.У статті розглядається стратегічне управління брендингом роботодавця в міжнародних компаніях та його значний позитивний вплив на залучення й утримання талантів. У сучасному конкурентному глобальному ринку сильний бренд роботодавця має важливе значення для організацій, які прагнуть виділитися та утримати найкращі таланти. Концепції розвитку бренду роботодавця, залучення талантів та оцінки лояльності працівників є складними для моніторингу в сучасному вітчизняному бізнес-середовищі. У зв'язку з цим постає питання про те, як компанії з успішними брендами роботодавців розробили свої стратегії та продовжують підтримувати їх на ринку. Саме тому метою даного дослідження є розробка стратегічних напрямів формування бренду роботодавця та його подальшого вирівнювання на основі узагальнення успішних практик міжнародних технологічних компаній. Процедура діагностики бренду роботодавця складається з трьох етапів. Перший крок включає загальний аналіз бренду роботодавця компаній на прикладі міжнародних компаній Apple, Google та Microsoft, а також дослідження Дорожньої карти місії та цілей бренду роботодавця міжнародних компаній. Другий крок - моніторинг складових внутрішнього та зовнішнього бренду роботодавця. Третій крок - оцінка лояльності працівників за допомогою eNPS. Стверджується, що організації повинні інтегрувати місію, бачення та цілі свого бренду роботодавця та HR-стратегії із загальною місією, баченням та стратегією компанії. Таке узгодження має вирішальне значення для розвитку цілісної корпоративної культури і, як наслідок, розробки чіткої ціннісної пропозиції бренду роботодавця. Управління лояльністю співробітників є важливим аспектом моніторингу бренду роботодавця, оскільки необхідно підтримувати позитивне робоче середовище та налагоджувати ефективні зовнішні комунікації для виховання амбасадорів бренду роботодавця. Розроблені стратегічні напрямки, засновані на позитивних практиках міжнародних компаній з розвиненим брендом роботодавця, мають практичне застосування для компаній, які хочуть управляти ціннісною пропозицією для своїх співробітників та узгоджувати ідентичність бренду роботодавця.Item Harnessing Innovation to Combat Corruption: Effective Assessment of an Official’s Propensity for Corruption(Sumy State University, 2024) Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Stoyanets, N.Одним із найважливіших завдань в управлінні діяльності державних органів є запобігання корупції серед працівників та забезпечення доброчесності при виконанні їх організаційно-розпорядчих чи адміністративних обов’язків. Центральне місце в протидії корупції посідає вивчення поведінкових патернів службових осіб, які ухвалюють рішення щодо здійснення корупційних дій при виконанні своїх професійних обов’язків. Систематизація літературних джерел та підходів до дослідження мотивів до корупції засвідчила, що основними рушійними силами корупційної поведінки є намір індивідуальних та колективних характеристик, а саме бажання отримати фінансову вигоду, незадоволеність роботою, корупційне середовище всередині організації, а також безкарність за вчинення корупційних правопорушень. У статті розроблено суб'єктно-орієнтований підхід до оцінювання схильності службової особи до корупційної практики. Особливістю розробленої методики є визначення поведінкових та особистісних характеристик службової особи під час здійснення нею професійної діяльності, а також врахування синергетичного ефекту, що виникає у випадку одночасної позитивної відповіді респондента на контрольні питання. Авторська методика для оцінювання схильності службової особи до корупційної практики містить 16 ключових запитань, які були включені до опитувальника. Важливим елементом запропонованої методика є формування «ідеальної матриці», яка містить комбінації факторів, які посилюють наміри службових осіб до корупційної практики. «Ідеальна матриця» була схвалена за результатами проведення мозкового штурму з групою експертів. Об’єктом дослідження виступили 50 службових осіб установ та організацій міста Суми (Україна) віком від 27 до 65 років. За результатами оцінювання встановлено, що третина респондентів мали високий та середній рівень схильності до корупційної діяльності. Емпіричні розрахунки засвідчили, що чоловіки є більш толерантними до корупції у порівняні з жінками та державні службовці у віці від 51-65 років мають найвищі показники схильності до корупції серед досліджуваних інших вікових груп Дана методика дозволяє латентно кількісно оцінити рівень схильності службової особи до корупційної діяльності, та відповідно запровадити комплекс заходів для раннього попередження злочинних корупційних діянь у сфері державного управління.Item How Do Psychological Factors, Cognitive Biases and Cognitive Dissonance Affect the Work Performance and Decision Making?(Sumy State University, 2023) Tovmasyan, G.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо впливу психологічних факторів на робоче середовище. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання проблеми підвищення продуктивності працівників та якості прийняття управлінських рішень підтверджує, що ефективність виконання роботи та прийняття рішень в організаціях залежить від психологічних факторів. Основною метою статті є дослідження впливу психологічних факторів, когнітивних упереджень та когнітивного дисонансу на продуктивність роботи та процеси прийняття рішень. Методичним інструментарієм проведеного дослідження були методи статистичного аналізу. Емпіричні розрахунки здійснено на основі опитування працівників компаній в Армії. Загальна вибірка для дослідження становила 100 респондентів. За результатами, 83% респондентів вважають, що найефективнішими менеджерами/співробітниками є спокійні та збалансовані люди (флегматики). Когнітивні упередження та дисонанс можуть заважати робочій продуктивності, хоча іноді люди не усвідомлюють цього. За частими ситуаціями, серед яких найпоширеніші когнітивні упередження, включають упередження вибору, групове мислення, упередження до влади, ефект страуса, оптимістичне упередження, упередження підтвердження, упередження якорування тощо. Проте 90% респондентів не вживають жодних заходів для подолання когнітивних упереджень, оскільки багато з них не усвідомлюють їх наявність. 75% респондентів відзначили, що вони відчувають когнітивний дисонанс у своїй поведінці, але не вживають заходів для його подолання. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично обґрунтовує необхідність впровадження інноваційних методів групового прийняття рішень, розвитку критичного та інноваційного мислення працівників, а також застосування інноваційних форм та стилів лідерства для розвитку людського капіталу компаній. Аналіз може бути корисним для організаційних керівників, менеджерів і працівників, які бажають краще розуміти чинники, які впливають на процеси прийняття рішень та робочу продуктивність.Item Network Leadership is a Promising Direction in Management Science(Sumy State University, 2023) Балагуровська, Інна Олексіївна; Балагуровская, Инна Алексеевна; Balahurovska, Inna OleksiivnaПідвищення конкурентоспроможності компанії та забезпечення її фінансової стійкості вимагає постійного удосконалення компетенцій її працівників та розвиток їх лідерських якостей. Соціальні особливості лідерства та його вплив на розвиток організацій є важливою та актуальною тематикою досліджень науковців з ефективного менеджменту. Така тенденція пов’язана з необхідністю дослідження практичних управлінських інструментів, які менеджери використовують для підвищення ефективності функціонування керованої системи. Слід зазначити, що результати дослідження свідчать, що мережеве лідерство є одним зінноваційних механізмів розвитку компетенцій працівників компанії. У статті використано інструментарій бібліометричного аналізу наукових публікацій з тематики мережеве лідерство. Вихідну базу досліджень згенеровано з науково метричної бази даних Scopus. На основі результатів бібліометричного аналізу наукових праць з даної тематики визначено специфіку мережевого процесу та практичність його використання в соціальному феномені лідерства. Автором обґрунтовано логічні закономірності між широким управлінським поняттям «лідерство» та соціальними особливостями ідеї «мережевого лідерства». При цьому встановлено, що фокус керівника на покращення умов соціального ресурсу в керованій системі є висхідним базисом розвитку компанії та забезпечення її конкурентоспроможності. У статті проаналізовано та систематизовано теоретичні концепції, що пов’язують категорію нетворкінг з феноменом мережевого лідерства в організаціях, де менеджери зосереджуються на соціальній складовій керованої організаційної системи – соціальному капіталі. Дослідження сприяє систематизації наукових напрацювань у вивченні проблематики лідерства та його значення у забезпеченні конкурентоспроможності компанії. Отримані результати можуть бути використані керівниками компаній та організацій, які прагнуть підвищити ефективність функціонування шляхом розвитку професійного потенціалу трудового колективу.Item Theoretical and Methodological Aspects of Innovative-Industrial Cluster Development in the Era of Digitalization(Sumy State University, 2022) Safarov, G.; Sadiqova, S.; Urazayeva, M.; Abbasova, N.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з питань визначення основних теоретичних та практичних засад функціонування інноваційно-промислових кластерів у різних країнах світу, а також формалізації впливу цифровізації на їх діяльність. У статті узагальнено наукові підходи до визначення основних характеристик та особливостей функціонування інноваційно-промислових кластерів. З метою обґрунтування теоретичних закономірностей взаємозв’язку між діяльністю інноваційно-промислових кластерів та процесами цифровізації, у роботі здійснено бібілометричний аналіз основних публікацій Scopus за означеним напрямком з використанням інструментарію Vosviewer. У ході дослідження визначено головні змістовноконтекстуальні кластери наукових досліджень з релевантної тематики, охарактеризовано еволюційні закономірності їх зміни за досліджуваний період. З метою визначення емпіричних закономірностей впливу цифровізації на інноваційно-промисловий розвиток, авторами розроблено інтегральний показник інноваційнопромислового розвитку. Індекс враховує основні параметри та регіональні особливості промислового, підприємницького та інноваційного розвитку. Інтегрування індикаторів проведено з використанням методу головних компонент та адитивної згортки. У роботі здійснено моделювання впливу параметрів цифровізації економіки на інтегральний показник інноваційно-промислового розвитку з використанням інструментарію регресійного моделювання панельних даних у програмному продукті Stata 14.2/SE. У дослідженні застосовано однофакторні регресійні моделі для визначення детермінант цифрового розвитку держави, які найбільшою мірою залежать від волатильності інноваційно-промислового розвитку країни. Обʼєктом дослідження є 10 країн, серед яких Азербайджан, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія та Україна. Періодом дослідження обрано 2009-2021 рр. (чи останній доступний період). Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування.Item Management of the Sports Industry for Ensuring the Public Health: Prospect of Implementing the Innovations(Sumy State University, 2022) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Gurmach, A.; Juscius, V.Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між менеджментом спорту та забезпеченням здоров’я населення. Дослідження актуальних напрямків розвитку менеджменту спортивної індустрії було проведено за допомогою бібліометричного аналізу. Його результати засвідчили, що сучасна система менеджменту спорту має враховувати якість надання спортивних послуг та можливості їх комерціалізації, вплив спору на життя та здоров’я людей, роль спорту в забезпеченні сталого розвитку, фінансове забезпечення спортивної індустрії. Для оцінювання впливу спортивної галузі на громадське здоров’я та якість життя населення було сформовано набір статистичних індикаторів, що характеризують функціонування спортивної галузі (кількість спортивних споруд, залучення населення до занять спортом та оздоровчою діяльністю) та стан здоров’я населення (параметри очікуваної тривалості життя, захворюваності та смертності) України за 2000-2021 роки. Розрахунки було проведено за допомогою регресійного моделювання за методом Прайса-Вінстена з урахуванням часового лагу від 0 до 4 років. Отримані результати засвідчили, що на сучасному етапі розвиток спортивної галузі має обмежений вплив на показники здоров’я населення. Зокрема, було виявлено, що заняття фізкультурнооздоровчою активністю населення сприяє скороченню рівня його смертності, а заняття населення такою активністю на підприємствах, в установах та організаціях сприяє також скороченню частки населення, що має надмірну вагу. До того, зафіксовано прямий зв'язок між зростанням спортивної активності населення та погіршенням окремих параметрів громадського здоров’я (зокрема, захворюваності на туберкульоз, гіпертонію, смертності від деяких хвороб). При цьому було підтверджено, що активність населення у заняттях спортом значною мірою залежить від кількості спортивних споруд. Це дозволило оцінити трансмісійні ефекти впливу наявності спортивних споруд на здоров’я населення. Розрахунки засвідчили, що зростання кількості спортивних споруд для занять професійним спортом переважно має негативний вплив на показники здоров’я та життя населення, у той час, як вплив майданчиків з тренажерним обладнанням є переважно позитивним. Це дозволяє обґрунтувати напрямки, на розвиток яких має бути зосереджений менеджмент спортивної галузі для забезпечення максимізації її позитивного впливу на здоров’я населення.Item Innovative ecosystem: the role of lean management auditing(Sumy State University, 2022) Dobrowolski, Z.; Sulkowski, L.; Adamisin, P.У статті систематизовано аргументи та контраргументи у рамках наукової дискусії щодо особливостей проведення аудиту. Аудиторська діяльність організації сприяє досягненню цілей, встановлених вищим керівництвом, а також виявленню змін та загроз на початковому етапі. Аудит дозволяє здійснити оцінку ефективності використання ресурсів та процесів, а також сприяє підвищенню довіри до компанії, що є важливою умовою для залучення інвесторів, особливо в інноваційних екосистемах. Авторами наголошено на наявності теоретичних прогалин у дослідженні питань аудиту ощадливого управління, який необхідний для підвищення ефективності процесів управління. Метою статті є ідентифікація витрат у процесі проведення аудиту та формування принципів аудиту ощадливого управління. Для досягнення поставленої мети авторами систематизовано науковий доробок з означеної тематики. У статті проаналізовано стандарти та керівництва з внутрішнього аудиту. Для дослідження авторами застосовано рефлексивний підхід, за якого респонденти є інформантами та експертами. Емпіричне дослідження проведено з використанням глибинного інтерв’ю 19 внутрішніх аудиторів, які працюють в державних організаціях Польщі. Період дослідження обрано з 2017 по 2020 роки. За результатами аналізу встановлено, що внутрішні аудитори мають обмежені знання щодо застосування концепції аудиту ощадливого управління, тоді як вони знають про її переваги. У роботі розроблено модель аудиту ощадливого управління, яка сприяє покращенню процесу аудиту, що є важливим з точки зору екосистеми інновацій. Авторами визначено витрати від аудиторської діяльності та сформовано принципи аудиту ощадливого управління. Отримані результати мають теоретичну цінність. Крім цього, результати дослідження можуть бути корисними практикам при удосконаленні внутрішнього аудиту, що у більшій мірі відповідатиме очікуванням зацікавлених сторін у відношенні використання ресурсів та виконання задач.Item Methodological Approach to Identification of Innovative Determinants of Human Capital Management(Sumy State University, 2022) Safarov, Q.; Sadiqova, S.; Urazayeva, M.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питання ідентифікації сутнісних характеристик людського капіталу та виявлення основних кількісних індикаторів його оцінювання. У статті визначено еволюційні закономірності зміни підходів до трактування сутності людського капіталу. Основною метою дослідження є формування інтегрального показника оцінювання людського капіталу та виявлення найбільш релевантних інноваційних драйверів та інгібіторів його розвитку. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми оцінювання людського капіталу засвідчила, що існує значна варіація як національних підходів до вирішення поставленого завдання, так і їх наднаціональних аналогів. Враховуючи відсутність уніфікованого підходу до оцінювання людського капіталу, у статті запропоновано авторський підхід до вирішення поставленого завдання з використанням формули Фішберна та адитивної згортки. Релевантність відбору попередньо нормалізованих часткових індикаторів до інтегрального показника підтверджено на основі тесту альфа Кронбаха. Композитний індикатор оцінювання людського капіталу включає ряд показників, що мають соціальну, економічну та інституціональну природу. Враховуючи трансформацію усіх компонентів бізнес-середовища та національної економіки, обумовлених становлення Індустрії 4.0, актуальності набуває необхідність визначення саме інноваційних факторів розвитку людського капіталу. Для досягнення поставленого завдання буде сформовано вибірку потенційних драйверів та інгібіторів впливу на композитний індикатор оцінювання людського капіталу, що мають інноваційну природу. З метою реалізації поставленого завдання автором побудовано регресійну модель на панельних даних. Усі розрахунки проведено за допомогою програмного продукту Stata 12/SE. Результати моделювання показали, що більшість детермінант інноваційного розвитку не мають статистично значимого впливу на індекс людського капіталу, і навпаки. Тим не менш, індекс людського капіталу позитивно впливає на експорт інформаційно-комунікативних технологій, але негативно впливає на імпорт комп'ютерів, комунікацій та послуг, а також експорт високотехнологічних товарів. Водночас зростання індексу людського капіталу негативно впливає на зростання частки експорту комп’ютерів, комунікацій та послуг у структурі комерційного імпорту та високотехнологічного експорту. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними науковцям, органам державної влади та місцевого самоврядування, бізнес-структурам та підприємцям.Item Innovations in Human Resources Management: Impact on Economic growth(Sumy State University, 2021) Danova, M.; Kravcakova Vozarova, I.; Sira, E.Науковою спільнотою все більше уваги приділяється дослідженню інновацій в управлінні трудовими ресурсами як фактору економічного зростання країни. Авторами зазначено, що управління трудовими ресурсами сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки. Однак, серед наукової спільноти відсутній єдиний загальноприйнятий підхід щодо виявлення факторів конкурентоспроможності, які мають найбільший вплив на економічне зростання країни. У рамках даної статті узагальнено теоретичні напрацювання та підходи у галузях економічного зростання, економіки знань, інновацій та конкурентоспроможності. На основі аналізу наукових публікацій, авторами висвітлено вплив окремих факторів на економічне зростання країни. Головною метою статті є визначення впливу рівня освіти, ефективності державної підтримки розвитку освіти на рівень конкурентоспроможності країни. Підґрунтям дослідження стали емпіричні дані щодо якісних параметрів ефективності управління трудовими ресурсами. Авторами визначено канали впливу ефективності управління трудовими ресурсами на економічне зростання країни. Для досягнення поставленої мети, у ході дослідження застосовано методи економетричного аналізу та прогнозування, а також кореляційний метод, коефіцієнт кореляції Пірсона та ретроспективний аналіз. Об'єктом дослідження обрано країни Вишеградської четвірки (Чехія, Словаччина, Угорщина та Польща). За результатами дослідження виявлено статистично значущий вплив досліджуваних факторів на економічне зростання країни. Авторами систематизовано фактори, які підвищують рівень ефективності управління трудовими ресурсами у досліджуваних країнах. Представлено результати порівняння рівнів економічного та соціального розвитку досліджуваних країн, а також систематизації наукових напрацювань та підходів до економічного зростання, що стало базисом для формування пропозицій щодо підвищення конкурентоспроможності країн на основі інноваційних підходів.Item Marketing and Management of Innovations in Public Governance as Core Determinants of Trust(Sumy State University, 2021) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Семенов, Володимир Миколайович; Семенов, Владимир Николаевич; Semenov, Volodymyr Mykolaiovych; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn IvanovychДержавне управління суттєво трансформувалось за останні кілька десятиліть під впливом численних численними зовнішніх та внутрішніх факторів. Цифровізація соціально-економічних відносин призводить до появи та впровадження нового виду інновацій у державному управлінні - електронного врядування. Тому розробка стратегії маркетингу та менеджменту таким видом інновацій, як електронне врядування, вважається необхідною передумовою довіри до уряду. Метою статті є визначення впливу електронного врядування на довіру до уряду та розробка рекомендацій щодо маркетингу та менеджменту ним. У статті систематизовано основні національні та зарубіжні підходи до вимірювання ефективності електронного врядування як на рівні центрального, так і субцентрального урядів. Також здійснено бібліометричний аналіз за допомогою VOSviewer v.1.6.16 з метою виявлення ключових контекстуальних напрямків наукових досліджень з питань електронного врядування та маркетингу та менеджменту, а також конкретизація їх змістовних перетинів. У статті висунуто та перевірено наукову гіпотезу про позитивний вплив електронного врядування на бренд центральної та субцентральної влади та лояльність громадян. Для перевірки цієї гіпотези було здійснено регресійний аналіз на панельних даних за допомогою програмного забезпечення Stata 12/SE. У регресійній моделі як вимірник ефективності електронного врядування (незалежна змінна) обрано Індекс розвитку електронного урядування (EGDI), який є композитним індикатором з трьох індексів, таких як індекс онлайн-послуг, індекс телекомунікацій та індекс людського капіталу. У якості параметра оцінювання довіри до центрального та субцентрального уряду та лояльності громадян (залежна змінна) обрано показник показник довіри до уряду, який розраховується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і характеризує частку людей, які повідомляють про довіру до національного уряду. Регресійна модель також включає вибірку контрольних змінних, таких як світові показники управління. Вибірка країн складається з 19 країн-членів ОЕСР (європейських країн): Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція, Угорщина, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Швеція, Великобританія, Естонія, Латвія, Литва та Словенія. 2008-2020 (зокрема, 2008, 2010, 2012, 2014, 2016, 2018, 2020). За результатами бібліометричного та регресійного аналізу було розроблено набір практичних рекомендацій щодо перспектив маркетингу та менеджменту електронним управлінням центральних та субцентральних органів влади.