Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
5 results
Search Results
Item Результати дослідження глухівського єврейського кладовища вченими міжнародного науково-дослідного проєкту у 2023- 2024 роках(Сумський державний університет, 2024) Назарова, В.В.; Гриценко, А.П.; Ворона, П.С.У рамках виконання спільного українсько-ізраїльського науководослідного проєкту «Збереження культурної спадщини єврейського цвинтаря у Глухові Сумської області як єдиного єврейського некрополя на сході України засобами цифрової гуманітаристики» у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка разом із вченими з Інституту єврейських досліджень імені Шехтера (м. Єрусалим, Ізраїль) активізувалося дослідження історії Глухівського єврейського цвинтаря в рамках діяльності єврейської громади Глухова протягом XVIII – XX століть. Станом на 2019 рік краєзнавцями та істориками були ідентифіковані 1040 надгробних плит Єврейського кладовища в Глухові. Зокрема, 438 із них датувалися періодом ХІХ – початком ХХ ст. (до 1921 року). Загалом реалізація запланованого на два білатерального міжнародного наукового співробітництва з Державою Ізраїль сприяє вирішенню питання фізичного збереження стародавнього єврейського цвинтаря у Глухові шляхом дослідження єврейської спадщини студентами та аспірантами Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка у співпраці з ізраїльськими партнерами, а також створення веб-сайту та бази даних із об’єднанням електронних світлин, геоданих поховань, а також відомостей про поховання та надгробки. Загальна кількість відомих поховань Глухівського єврейського цвинтаря наразі досягла кількості – 1056, а загальна кількість ідентифікованих поховань завдяки проведеним у 2023-2024 роках пошукам зросла до 446.Item Жанрові особливості радянського образотворчого мистецтва за доби “Відлиги” та “Застою”(Сумський державний університет, 2023) Гриценко, А.П.; Прокопчук, В.С.; Чумаченко, О.А.У статті авторами визначенні жанрові особливості радянського образотворчого мистецтва протягом періодів “Відлиги” та “Застою”, зокрема, соцреалізму, як основному жанрі, та дослідженні впливу радянської комуністичної пропаганди вибудованої навколо образотворчого мистецтва та виокремленні його впливу на мистецьку течію. У добу Застою, жанр соцреалізму піддається остаточній консервації своїх притаманних рис. Авторами статті, перш за все, звернено увагу на вплив внутрішньої політики та боротьби з західними жанрами на еволюцію соцреалізму, коли під час виставки авангардистів М. Хрущов розкритикував жанрові особливості соцреалізму, вказуючи на необхідність збереження соціальної реальності. За періоду правління Л. Брежнєва відбувалися розгони демонстрацій, таких як “Бульдозерна вистава”, що також мало значний вплив на формування жанрових рис соцреалізму. У статті розкрито еволюцію жанрових особливостей соцреалізму та відзначено його адаптацію до політичних й ідеологічних змін у періоди “Відлиги” та “Застою”. Авторами висвітлено важливі етапи цього процесу, звернено увагу на вплив внутрішньої політики та зовнішніх викликів на формування образотворчого мистецтва в радянському суспільстві в умовах пропаганди.Item Інтеграція комуністичної пропаганди в систему освіти СРСР в 1920-х роках: історико-політологічний аспект(Сумський державний університет, 2023) Гриценко, А.П.; Мозговий, О.С.У статті авторами досліджується вплив комуністичної пропаганди на систему освіту в СРСР. Аналізується роль системи освіти в поширенні комуністичної пропаганди з метою формування нового, радянського типу людини. В ході аналізу встановлено, що в основі поширення пропаганди через систему освіти лежить конфлікт між баченням комуністичної революції Марксом та Леніним. Маркс вважав, що комуністична революція має відбутися в індустріально-розвиненій країні з численним робітничим класом, в той час як Ленін прагнув здійснити революцію в Росії, яка під критерії Маркса не підпадала. Тому Ленін прагнув компенсувати це масованою пропагандою, яка мала додати населенню Росії революційного запалу, і освіті тут відводилась першочергова роль.Item Ліквідація неписьменності 20- 30-х років ХХ століття як соціальний та політичний проєкт радянської влади: філософський аспект(Сумський державний університет, 2023) Гриценко, А.П.; Курок, О.І.; Прокопчук, В.С.У статті розглядаються філософські аспекти соціальних та політичних складників кампанії з ліквідації неписьменності дорослих у період 20-30- х років ХХ століття. Авторами зазначається, що з підписанням декрету Ради народних комісарів від 26 грудня 1919 року “Про ліквідацію безграмотності серед населення РРФСР”, а пізніше розпорядження Раднаркому УСРР від 21 травня 1921 року “Про боротьбу з неписьменністю”, організація навчання грамоти дорослого населення стала одним із найважливіших напрямів у роботі радянських органів влади. Вказується, що філософська парадигма ліквідації неписьменності мала на меті не лише навчити населення читати й писати, щоб отримати грамотного працівника для розвитку економіки, а й навчити населення комуністичній ідеології. У статті кампанія ліквідації неписьменності аналізується як соціальний та політичний проєкт радянської влади.Item Порівняльна характеристика соціального статусу та рівня життя викладачів Глухівської чоловічої гімназії та Глухівського учительського інституту в 1870-х – 1900-х роках(Сумський державний університет, 2022) Ащаулова, Т.А.; Гриценко, А.П.У статті на основі історичних джерел авторами досліджено соціальний статус рівень життя викладачів Глухівської чоловічої гімназії та Глухівського учительського інституту в 1870-х – 1900-х роках. В ході аналізу статистичних даних було встановлено, що річна заробітна плата гімназійних та інститутських викладачів на початку XX століття коливалася від 1300 до 3000 рублів. Це були відносно найвищі показники заробітної плати викладачів тодішніх закладів освіти. Завдяки цьому педагоги цих закладів освіти мали достатньо високий рівень життя. В той де час було досліджено, що практично всі викладачі Глухівської гімназії, що мали статус чиновників, були випускниками закладів вищої освіти. До того ж, розмір заробітної плати викладачів учительського інституту при подібному розмірі доплат та вислуги років був на 10-30 % нижчим, що свідчить про більш високий соціальний статус, а, від так, і соціально-економічний рівень викладачів саме гімназій, а не учительських інститутів.