Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
Search Results
Item Жанрові особливості радянського образотворчого мистецтва за доби “Відлиги” та “Застою”(Сумський державний університет, 2023) Гриценко, А.П.; Прокопчук, В.С.; Чумаченко, О.А.У статті авторами визначенні жанрові особливості радянського образотворчого мистецтва протягом періодів “Відлиги” та “Застою”, зокрема, соцреалізму, як основному жанрі, та дослідженні впливу радянської комуністичної пропаганди вибудованої навколо образотворчого мистецтва та виокремленні його впливу на мистецьку течію. У добу Застою, жанр соцреалізму піддається остаточній консервації своїх притаманних рис. Авторами статті, перш за все, звернено увагу на вплив внутрішньої політики та боротьби з західними жанрами на еволюцію соцреалізму, коли під час виставки авангардистів М. Хрущов розкритикував жанрові особливості соцреалізму, вказуючи на необхідність збереження соціальної реальності. За періоду правління Л. Брежнєва відбувалися розгони демонстрацій, таких як “Бульдозерна вистава”, що також мало значний вплив на формування жанрових рис соцреалізму. У статті розкрито еволюцію жанрових особливостей соцреалізму та відзначено його адаптацію до політичних й ідеологічних змін у періоди “Відлиги” та “Застою”. Авторами висвітлено важливі етапи цього процесу, звернено увагу на вплив внутрішньої політики та зовнішніх викликів на формування образотворчого мистецтва в радянському суспільстві в умовах пропаганди.Item Ліквідація неписьменності 20- 30-х років ХХ століття як соціальний та політичний проєкт радянської влади: філософський аспект(Сумський державний університет, 2023) Гриценко, А.П.; Курок, О.І.; Прокопчук, В.С.У статті розглядаються філософські аспекти соціальних та політичних складників кампанії з ліквідації неписьменності дорослих у період 20-30- х років ХХ століття. Авторами зазначається, що з підписанням декрету Ради народних комісарів від 26 грудня 1919 року “Про ліквідацію безграмотності серед населення РРФСР”, а пізніше розпорядження Раднаркому УСРР від 21 травня 1921 року “Про боротьбу з неписьменністю”, організація навчання грамоти дорослого населення стала одним із найважливіших напрямів у роботі радянських органів влади. Вказується, що філософська парадигма ліквідації неписьменності мала на меті не лише навчити населення читати й писати, щоб отримати грамотного працівника для розвитку економіки, а й навчити населення комуністичній ідеології. У статті кампанія ліквідації неписьменності аналізується як соціальний та політичний проєкт радянської влади.