Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
20 results
Search Results
Item Проблеми в історичній політиці та шляхи їх подолання: досвід України і Польщі(Сумський державний університет, 2024) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Струпінська, Д.В.Історична політика відіграє важливу роль у формуванні національної ідентичності та забезпеченні суспільної згуртованості, особливо в контексті сучасних викликів, які постають перед Україною. У статті досліджуються основні підходи до реалізації політики пам’яті в європейських державах та Україні, аналізуються успішні практики примирення і формування загальнонаціонального історичного наративу. Автори аналізують європейські моделі політики пам’яті, що базуються на принципах демократії, толерантності та взаємоповаги. Розглянуто досвід створення спільних історичних підручників, меморіалів та ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів і упереджень. Водночас наголошується на ризиках використання історичної пам’яті як інструменту політичної маніпуляції, що може посилювати внутрішні конфлікти та ускладнювати міжнародні відносини.Особливу увагу приділено українсько-польським відносинам, які демонструють як можливості, так і труднощі у вирішенні “конфліктів пам’яті”. Українська політика пам’яті, що довгий час залишалася ситуативною, потребує переосмислення в контексті євроінтеграційних прагнень. Формування україноцентричного наративу має враховувати національні інтереси, але також сприяти налагодженню конструктивного діалогу з сусідніми країнами. Особливо важливим є пошук компромісів щодо болючих історичних питань, таких як Волинська трагедія чи операція “Вісла”. У статті робиться висновок, що ефективна політика пам’яті є важливим чинником суспільної згуртованості та міжнародного примирення. Для України це не лише спосіб побудови внутрішньої єдності, але й ключовий елемент інтеграції до європейської спільноти. Досвід європейських країн, зокрема Польщі та Німеччини, може стати корисним прикладом для вирішення “конфліктів пам’яті” та формування спільного бачення історичного минулого.Item Літописне місто Хотень(Сумський державний університет, 2022) Осадчий, Є.М.; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychУ статті розглядаються питання локалізації літописного міста Хотень, яке традиційно розміщували на території однойменного села у Сумській області. Археологічні розвідки на території села не виявили решток городища або археологічного комплексу, яке можна було б ототожнити з літописним містом. Натомість документи московського походження вказують на розташування Хотенської волості у межиріччі Псла та Хоролу. У вказаному регіоні є два городища, які відповідають критеріям літописного міста. Це городища у селі Книшівка та місті Гадяч. Вони мають площу близько 1,5 га та збудовані до монгольської навали. Аналіз матеріалів Книшівського городища дозволяє віднести його до категорії рядових населених пунктів золотоординського часу. Городище в м. Гадяч завдяки своєму географічному розташуванню більше відповідає вимогам до літописного міста, але там археологічні дослідження не проводилися.Item Молченський Софроніївський монастир у матеріалах Білопільського повітового суду (1793 рік)(Сумський державний університет, 2020) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Мельник, М.В.Дана робота присвячена маловідомим сторінкам історії Молченського Софроніївського монастиря, який знаходиться в околицях стародавнього міста Путивль. Протягом свого існування Молченський Софроніївський монастир неодноразово розорювався та відновлювався. У різні часи у його стінах перебували такі видатні історичні постаті, як Лжедмитрій І, один з перших бібліографів та релігійний письменник Симеон Медведєв (Сільвестр), Серафім Саровський та багато інших. Протягом XVII-XVIII ст. монастир сильно розрісся, мав великі володіння і матеріальні статки. Його покровителями були монархи Московської держави, серед яких Борис Годунов, Василь Шуйський, представники династії Романових, та інші меценати. До середини XVIII ст. путивльська обитель була дуже заможною. Їй належали великі земельні володіння та багато різної нерухомості. Володів монастир також великою кількістю селян. Статус Молченського Софроніївського монастиря різко змінився у результаті проведення в другій половині XVIII ст. церковної реформи. Це була так звана секуляризація монастирських володінь, ініційована указами імператриці Катерини ІІ. Внаслідок цієї реформи путивльська обитель була віднесена до числа монастирів 3-го класу. Таким монастирям держава виділяла у 2,5 рази менше коштів, ніж таким установам 1-го класу. Таких коштів було достатньо лише для утримання та харчування братії. Землі, що належали монастирям, конфісковувалися. А монастирські селяни разом із землями передавалися у розпорядження Колегії економії. Тепер вони ставали економічними селянами і згодом злилися з державними селянами. Автори презентують декілька документів 1793 року з Державного архіву Сумської області (Україна). Вони відносяться до категорії актових джерел. Це укази, рапорти, виписки з журналу засідань Білопільського повітового суду – всього 5 документів. Виявлені документи допомагають зрозуміти особливості реалізації церковної реформи кінця XVIII ст. і дослідити маловідомі сторінки історії Молченської Софроніївської пустині. Ці матеріали фіксують конфлікт, що виник внаслідок неправильного виділення земель виведеним з-під влади монастиря селянам. Вирішення цього питання було покладене на Білопільський повітовий суд Харківського намісництва, оскільки саме на території Білопільського повіту знаходилися спірні землі.Item Невідомі документи 1734 року про закріпачених шведських підданих(Сумський державний університет, 2019) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Молчанова, В.С.Дана робота присвячена публікації й аналізу двох раніше невідомих рукописних документів 1734 року. Ці документи містять відомості про кількох осіб шведської національності, незаконно вивезених російським дворянином І. Поповим під час Північної війни з території Швеції. Матеріали зберігаються у Державному архіві Сумської області. Вони входять до архівної справи Охтирського повітового суду, але тематично не пов’язані з нею. Знайдені документи колись були частиною значно більшого за обсягом комплексу матеріалів. У них йдеться про прохання колишніх шведських підданих звільнити їх з кріпосної залежності від білгородських та курських поміщиків Попових та Долгінцових. Подальша доля цих людей залишилася невідомою. Але відомо, що вони зазнавали знущань з боку своїх господарів. Російське законодавство цього часу забороняло таке поводження з особами шведської національності. Про це йшлося в умовах Ніштадської мирної угоди 1721 року. Два виявлені документи ілюструють епізоди з життя кількох іноземців, які потрапили у неволю. Проаналізовані матеріали дають змогу під новим кутом подивитися на таке історичне явище, як кріпацтво на території Російської імперії. Вони дозволяють вивчити один із шляхів поповнення кріпацької верстви. Документи також можуть бути використані як джерело до вивчення низки аспектів соціальної історії, у біографічних дослідженнях.Item Формування бюрократичного апарату Української Держави(Сумський державний університет, 2018) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychДана робота присвячена такому аспекту внутрішньої політики уряду Української Держави та особисто гетьмана П. Скоропадського, як розбудова бюрократичної системи, за допомогою якої забезпечувалося належне функціонування існуючих тоді різноманітних державних установ. Автором були використані у якості джерел офіційні документи, зокрема нормативні акти 1918 р., архівні джерела, спогади сучасників, преса досліджуваного періоду і наукові дослідження сучасних науковців. Це дало змогу дати об’єктивну оцінку діяльності гетьманського уряду щодо розбудови системи державного управління та бюрократичного апарату. Окрема увага була приділена кадровій політиці українського уряду, матеріальному забезпеченню державних службовців, деяким проблемам суспільно-політичного характеру, що впливали на роботу бюрократичного апарату Української Держави.Item Практика застосування покарань до цивільних чиновників російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.(Сумський державний університет, 2016) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychУ статті вивчається практика застосування покарань щодо чиновників цивільних державних установ Російської імперії, у тому числі тих, що функціонували на українських землях наприкінці ХVIII – у першій половині ХІХ ст. Зроблено висновки про те, що кількість службових порушень та зловживань у зазначених установах була дуже великою, але більшість винних чиновників часто уникали відповідальності за них або несли незначні покарання, що не відповідали ступеню провини. Автор вважає, що така ситуація є характерною і для сучасної бюрократичної системи України. Це негативно впливає на співпрацю різноманітних інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування. Так сталося, коли українські землі під владою Російської імперії остаточно втратили автономію в останній чверті ХVIIІ ст. і російська бюрократична система цілком витіснила українські управлінські практики.Item Віанор та Адріан Франковські: матеріали до біографій(Сумський державний університет, 2014) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Федчишина, В.В.; Форіс, Ю.Б.У даній роботі висвітлюються маловідомі сторінки біографій братів Віанора та Адріана Франковських. Віанор Франковський – дослідник, завідуючий секцією хімічних і фізико-хімічних досліджень Київського інституту науково-судової експертизи. Адріан Франковський – відомий літератор, перекладач творів західноєвропейських класиків. Найбільш активний період життя обох діячів припав на 1920-1930-ті роки. Основним джерелом дослідження стали маловідомі архівні матеріали.Item Педагогічні чиновники в українських губерніях першої половини XIX ст.: види утримання, заохочень і покарань(Сумський державний університет, 2014) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychСтаття присвячена педагогічним чиновникам, які служили на українських землях у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. Приділено увагу місцю цієї категорії службовців у системі бюрократичного апарату Російської імперії; розглянуто види їхнього утримання, заохочень і покарань. В цілому педагогічні чиновники мало відрізнялися від службовців інших відомств набором державних прав та гарантій, якими вони користувалися. Але у той же час характер їхньої служби, наприклад, робив деякі види заохочень чи покарань більш характерними саме для їхнього середовища.Item VI Волинська всеукраїнська історико-краєзнавча конференція(Сумський державний університет, 2013) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych15-16 листопада 2013 р. у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася VI Волинська всеукраїнська історико-краєзнавча конференція. Цей захід вже став традиційним для історичного факультету ЖДУ і проводиться як у всеукраїнському, так і міжнародному форматах. Участь у конференції взяли науковці з більшості українських регіонів: Києва, Житомира, Чернівців, Сум, Львова, Вінниці, Донецька, Запоріжжя, Сімферополя, Луцька, Рівного, Тернополя, Луганська тощо. Традиційною також стала участь у Волинській конференції для дослідників з Польщі й Угорщини. Учасники конференції відвідали музей ЖДУ імені Івана Франка, де ознайомилися з історією цього закладу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35576Item Зв'язок освіти та цивільної державної служби у Російській імперії першої половини ХVIIIст.(Сумський державний університет, 2013) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychДосліджується комплекс заходів уряду Російської імперії у першій половині ХVІІІ ст., які мали на меті дати певну професійну підготовку чиновникам для служби їх у цивільних державних установах через створення відповідних навчальних закладів та законодавчого регулювання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35528