Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
2 results
Search Results
Item Проблема співвідношення категорії “миру” в “Государі” Макіавеллі і “Політичному заповіті” Рішельє(Сумський державний університет, 2023) Саранов, С.В.Мета статті – розглянути проблему співвідношення категорії «миру» у “Государі” Макіавеллі та “Політичному заповіті” Рішельє. Окрім загальнонаукових методів дослідження основним методом дослідження виступає порівняльно-історичний метод. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснюється комплексний порівняльний аналіз категорії “миру” у “Государі” Макіавеллі та “Політичному заповіті” Рішельє. Представлено авторську концепцію внутрішньої структури категорії “миру” з урахуванням привнесення до цієї структури допоміжних елементів. Окрім цього, вперше в історіографії досліджуваного питання аналіз категорій “миру” в “Государі” та “Політичному заповіті” проведено на основі положень методологічної статті французького історика Марка Блоку “До порівняльної історії європейських суспільств”. Висновки. Порівняльний аналіз категорії “миру” в “Государі” та “Політичному заповіті” показує продуктивність методологічних позицій статті Марка Блока “До порівняльної історії європейських суспільств”, а також точки зору Лео Штрауса висловленої в його концепції “трьох хвиль сучасності” щодо розриву Макіавеллі зв’язку з “досучасною” політичною думкою. Автор стверджує, доповнюючи думку та аргументацію Лео Штрауса, що в контексті аналізу категорії “миру” розрив був здійснений Макіавеллі, насамперед, з традицією Святого Августина та Томи Аквінського. Навпаки, на на думку автора, Рішельє в “Політичному заповіті” намагається пов’язати дві традиції, макіавелліївську та “досучасну”, намагаючись запропонувати “компромісний варіант”.Item Методологічні та інтерпретаційні аспекти історичного значення «Государя» Макіавеллі у контексті розвитку теорії абсолютизму та теорії «державного інтересу»(Сумський державний університет, 2022) Саранов, С.В.У статті розглядається проблематика методологічних та інтерпретаційних аспектів історичного значення «Государя» Макіавеллі в контексті розвитку теорії абсолютизму. Автор констатує, що аналіз «Государя» на методологічному рівні повинен здійснюватися з урахуванням складної політичної реальності в Італії раннього Нового часу за умов політичної залежності італійських правителів від іноземних (європейських) держав після 1494 року. При обґрунтуванні ключових історичних обставин, що зумовлюють взаємозв’язок «Государя» з реаліями досліджуваної епохи, використовується поняття «гегемонії» з політичної теорії Антоніо Грамші, оцінки швейцарського історика культури Якоба Буркхардта, філософа та історика Бенедетто Кроче, британського історика Ніколаса Хеншелла. Вказується, що заслуговує на особливу увагу критичний погляд німецько-американського політичного філософа Лео Штрауса. Використання аргументації Штрауса під час розгляду історичного значення «Государя» є ефективним методологічним ключем і не може бути підірване чи ослаблене теоретично аргументацією Квентіна Скіннера, оскільки Скіннер жодним чином не заперечує важливу роль «Государя» у розвитку теорії абсолютизму.