Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
2 results
Search Results
Item Декомунізація топоніміки в місті Суми (2015-2016): як це було(Сумський державний університет, 2024) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті досліджується процес зміни топонімів м. Суми в 2015–2016 рр. на основі декомунізаційного законодавства. Наголошується, що ще в 1992 р. після отримання Україною незалежності, у Сумах розглядали перейменування деяких топонімів, пов’язаних з комуністичною символікою, але ці спроби обмежилися перейменуванням лише кількох об’єктів, таких як вулиця і площа Леніна, а також проспект Карла Маркса. Після Помаранчевої революції у 2005 році з’явився більш широкомасштабний проект декомунізації топоніміки у місті, але через опозицію комуністів ці плани так і залишилися на рівні пропозицій. Справжній прорив у декомунізації топоніміки відбувся після прийняття декомунізаційних законів. У липні 2015 року міський голова Сум утворив робочу групу з топоніміки, до якої увійшли різні представники громади. Робоча група визначила, що назви вулиць мають відтворювати історичні та культурні зв’язки міста, а також відображати національну ідентичність. Її робота тривала близько трьох місяців, і в результаті було запропоновано перейменування 123 топонімічних об’єктів. Цей процес мав і свої труднощі. Наприклад, було важливо зберегти національну спрямованість топоніміки. І хоча більшість пропозицій групи були враховані, але не всі. Також було протистояння з опозиційними силами, які намагалися зупинити процес декомунізації. В результаті 19 лютого 2016 р. міський голова Сум О. Лисенко підписав розпорядження про декомунізацію 85 топонімів. У результаті, до 19 травня 2016 року, у Сумах було перейменовано 98 топонімічних об’єктів, в основному відтворюючи історичні та культурні зв’язки міста, а також відображаючи українську національну ідентичність.Item Джерела до історії товариства "Просвіта" в Сумах (1917-1918 рр.)(Сумський державний університет, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Іванущенко, Г.М.Ця робота присвячена публікації й аналізу 15 раніше невідомих документів з історії Сумської "Просвіти" доби Української революції (1917-1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство "Просвіта" було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. "Просвіта" прийняла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При "Просвіті" були відкриті курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх бажаючих. У жовтні 1918 р. під час розгортання дискусії про впровадження в Україні двох державних мов – української і російської, з’їзд товариств "Просвіт" Сумського повіту однозначно висловися за українську мову як єдину державну і резолюція з цього приводу була направлена гетьманові Скоропадському. Крім того, "Просвіта" постійно організовувала проведення літературних вечірок та концертів, читання лекцій, найчастіше у своєму приміщенні. Театральна справа залишалася одним з головних напрямків діяльності "Просвіти". Сумські просвітяни ставили спектаклі як своїми власними силами, так і організовували виступи українських труп в орендованому ними театрі Корепанова. При "Просвіті" діяв також український хор. У 1918 р. найбільш значущим у діяльності Сумської "Просвіти" було відкриття її зусиллями українських гімназій у Сумах та селах Нижня Сироватка й Юнаківка.