Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
3 results
Search Results
Item Проблеми в історичній політиці та шляхи їх подолання: досвід України і Польщі(Сумський державний університет, 2024) Дегтярьов, Сергій Іванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Струпінська, Д.В.Історична політика відіграє важливу роль у формуванні національної ідентичності та забезпеченні суспільної згуртованості, особливо в контексті сучасних викликів, які постають перед Україною. У статті досліджуються основні підходи до реалізації політики пам’яті в європейських державах та Україні, аналізуються успішні практики примирення і формування загальнонаціонального історичного наративу. Автори аналізують європейські моделі політики пам’яті, що базуються на принципах демократії, толерантності та взаємоповаги. Розглянуто досвід створення спільних історичних підручників, меморіалів та ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів і упереджень. Водночас наголошується на ризиках використання історичної пам’яті як інструменту політичної маніпуляції, що може посилювати внутрішні конфлікти та ускладнювати міжнародні відносини.Особливу увагу приділено українсько-польським відносинам, які демонструють як можливості, так і труднощі у вирішенні “конфліктів пам’яті”. Українська політика пам’яті, що довгий час залишалася ситуативною, потребує переосмислення в контексті євроінтеграційних прагнень. Формування україноцентричного наративу має враховувати національні інтереси, але також сприяти налагодженню конструктивного діалогу з сусідніми країнами. Особливо важливим є пошук компромісів щодо болючих історичних питань, таких як Волинська трагедія чи операція “Вісла”. У статті робиться висновок, що ефективна політика пам’яті є важливим чинником суспільної згуртованості та міжнародного примирення. Для України це не лише спосіб побудови внутрішньої єдності, але й ключовий елемент інтеграції до європейської спільноти. Досвід європейських країн, зокрема Польщі та Німеччини, може стати корисним прикладом для вирішення “конфліктів пам’яті” та формування спільного бачення історичного минулого.Item Літописне місто Хотень(Сумський державний університет, 2022) Осадчий, Є.М.; Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychУ статті розглядаються питання локалізації літописного міста Хотень, яке традиційно розміщували на території однойменного села у Сумській області. Археологічні розвідки на території села не виявили решток городища або археологічного комплексу, яке можна було б ототожнити з літописним містом. Натомість документи московського походження вказують на розташування Хотенської волості у межиріччі Псла та Хоролу. У вказаному регіоні є два городища, які відповідають критеріям літописного міста. Це городища у селі Книшівка та місті Гадяч. Вони мають площу близько 1,5 га та збудовані до монгольської навали. Аналіз матеріалів Книшівського городища дозволяє віднести його до категорії рядових населених пунктів золотоординського часу. Городище в м. Гадяч завдяки своєму географічному розташуванню більше відповідає вимогам до літописного міста, але там археологічні дослідження не проводилися.Item Молченський Софроніївський монастир у матеріалах Білопільського повітового суду (1793 рік)(Сумський державний університет, 2020) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Мельник, М.В.Дана робота присвячена маловідомим сторінкам історії Молченського Софроніївського монастиря, який знаходиться в околицях стародавнього міста Путивль. Протягом свого існування Молченський Софроніївський монастир неодноразово розорювався та відновлювався. У різні часи у його стінах перебували такі видатні історичні постаті, як Лжедмитрій І, один з перших бібліографів та релігійний письменник Симеон Медведєв (Сільвестр), Серафім Саровський та багато інших. Протягом XVII-XVIII ст. монастир сильно розрісся, мав великі володіння і матеріальні статки. Його покровителями були монархи Московської держави, серед яких Борис Годунов, Василь Шуйський, представники династії Романових, та інші меценати. До середини XVIII ст. путивльська обитель була дуже заможною. Їй належали великі земельні володіння та багато різної нерухомості. Володів монастир також великою кількістю селян. Статус Молченського Софроніївського монастиря різко змінився у результаті проведення в другій половині XVIII ст. церковної реформи. Це була так звана секуляризація монастирських володінь, ініційована указами імператриці Катерини ІІ. Внаслідок цієї реформи путивльська обитель була віднесена до числа монастирів 3-го класу. Таким монастирям держава виділяла у 2,5 рази менше коштів, ніж таким установам 1-го класу. Таких коштів було достатньо лише для утримання та харчування братії. Землі, що належали монастирям, конфісковувалися. А монастирські селяни разом із землями передавалися у розпорядження Колегії економії. Тепер вони ставали економічними селянами і згодом злилися з державними селянами. Автори презентують декілька документів 1793 року з Державного архіву Сумської області (Україна). Вони відносяться до категорії актових джерел. Це укази, рапорти, виписки з журналу засідань Білопільського повітового суду – всього 5 документів. Виявлені документи допомагають зрозуміти особливості реалізації церковної реформи кінця XVIII ст. і дослідити маловідомі сторінки історії Молченської Софроніївської пустині. Ці матеріали фіксують конфлікт, що виник внаслідок неправильного виділення земель виведеним з-під влади монастиря селянам. Вирішення цього питання було покладене на Білопільський повітовий суд Харківського намісництва, оскільки саме на території Білопільського повіту знаходилися спірні землі.