Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
2 results
Search Results
Item Зародження і розвиток спортивної політики і права Європейського Союзу(Сумський державний університет, 2022) Завгородня, Владислава Миколаївна; Завгородняя, Владислава Николаевна; Zavhorodnia, Vladyslava MykolaivnaПредставлена робота присвячена висвітленню процесів еволюції спортивного права і політики ЄС у галузі спорту, виявлення фактів і подій, які сприяли розвитку комунітарного регулювання в означеній сфері, встановлення значущих для України у євроінтеграційному аспекті тенденцій та напрямків. Еволюція спортивної політики і права ЄС пройшла складний і тривалий шлях у загальному контексті євроінтеграційних процесів. Первісно, спорт не охоплювався комунітарним правом і сферами компетенції Співтовариств. Однак, вже з 60-х років минулого століття, перш за все, через впровадження в практику держав-членів стандартів Ради Європи, почали формуватися основи європейської спортивної моделі. Ця модель передбачає, з одного боку, єдність цінностей і спортивних традицій Європи, з іншого, – заснована на врахуванні національних особливостей європейських країн, плюралізму і різноманітності організації спортивних відносин та діяльності недержавних спортивних організацій. До головних рис європейської спортивної моделі, які склалися історично і зберігаються донині, авторка відносить добровільність участі в спортивних змаганнях, недискримінацію, демократичність, солідарність, додержання правил «чесної гри», належне врядування, недопущення корупції та зловживань. У статті характеризується роль Суду ЄС у створенні правового доробку ЄС у сфері спорту, що полягає у створенні юридичних критеріїв для поширення комунітарних норм і принципів на економічні аспекти спортивної діяльності, включаючи регулювання відносин недержавними акторами – національними олімпійськими комітетами, спортивними федераціями тощо. Подальша інтеграція та реформування ЄС відповідно до положень Лісабонського договору спричинили появу окремого сектору політики ЄС у сфері спорту та низки нормативних документів і організаційних заходів, спрямованих на втілення цієї політики в життя. Імплементація відповідних стандартів у вітчизняне законодавство, впровадження кращих практик врядування в сфері спорту у державну політику та діяльність спортивних організацій є важливими складовими реалізації євроінтеграційних прагнень України, виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію та перспективно – критеріїв членства в ЄС.Item “Шлях до Дейтона”: процес мирного врегулювання військового конфлікту в Боснії та Герцеговині у 1992-1995 роках(Сумський державний університет, 2020) Завгородня, Владислава Миколаївна; Завгородняя, Владислава Николаевна; Zavhorodnia, Vladyslava Mykolaivna; Наумов, А.С.Представлена робота присвячена дослідженню передумов укладення, значенню і наслідкам реалізації Загальної рамкової угоди про мир в Боснії і Герцеговині, також відомої як Дейтонська угода між Республікою Боснія і Герцеговина, Республікою Хорватія та Союзною Республікою Югославія. Розглядаються чотири мирні плани, в рамках яких міжнародна спільнота послідовно намагалася врегулювати Боснійський конфлікт, вивчається процес укладення унікального міжнародного документу, завдяки якому не лише було покладено край кривавому міжетнічному протистоянню та оформлено нові засади відносин між трьома балканськими країнами після розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, але й визначено засади конституційного ладу держави Боснія і Герцеговина. Авторами аналізуються неоднозначні наукові та політичні оцінки Дейнтонської угоди, діапазон яких коливається від безперечного схвалення до гострої критики, встановлюються причини успіху Дейтонського процесу, якими стали долучення до переговорного процесу США й гарантування виконання зобов’язань сторін шляхом застосування збройної сили НАТО до порушників домовленостей. Визначаються ризики, закладені Дейтонськими домовленостями в конституційному ладі Боснії і Герцеговини. Автори, визнаючи результативність Дейтонської угоди, констатують невідповідність окремих її положень загальновизнаним принципам міжнародного права, зокрема, в частині того, що територіальний устрій держави і формування публічних органів влади у Боснії і Гецеговині проходить за етнічним принципом. Такий підхід не відповідає принципу рівності прав людини незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи інших обставин. Незаперечним є й той факт, що міжетнічні суперечності в Боснії і Герцеговині Дейтонська угода не зняла. У рамках роботи також здійснено спробу встановити можливості врахування прикладу вирішення боснійської кризи у контексті сучасної ситуації в Україні, з огляду на анексію Криму та тривалий військовий конфлікт на Донбасі, а також визначити допустимість і потенційні межі зовнішнього втручання у справу розв’язання військових конфліктів.