Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
2 results
Search Results
Item Еволюція репрезентації кримськотатарського народу в українських шкільних підручниках(Сумський державний університет, 2025) Радченко, Н.М.; Крохмаль, І.М.Дослідження спрямоване на аналіз змін у репрезентації історіїкримськотатарського народу в українських шкільних підручниках з історії після 2014-2016 років, а також виявлення тенденцій до подолання негативних стереотипів таінтеграції кримськотатарської тематики в загальноукраїнський історичний наратив.Вивчено підручники для учнів 5–11 класів, проаналізовано роботи відомих авторів тапроведено дискурсивний аналіз. Дослідження виявило позитивну динаміку у висвітленніісторії кримськотатарського народу, зокрема в контексті трагічних подій, таких якдепортація 1944 року, а також в аспектах, пов’язаних із державотворчими прагненнями,внеском у дисидентський рух та сучасними викликами. Сучасні підручники поступовопереходять до більш об’єктивного висвітлення історичних фактів, інтегруючитематику кримських татар у спільний національний наратив. Це дозволяє не лишеподолати попередні стереотипи, а й забезпечити глибше розуміння взаємодії міжукраїнцями та кримськими татарами в різні історичні періоди. Основні тенденціївключають перегляд наративів, визнання внеску кримськотатарського народу в українськесуспільство, а також боротьбу з імперськими стереотипами, що актуалізувалося післяанексії Криму у 2014 році.Item Аналіз російських наративів заперечення геноциду української нації в період війни 2014-2024(Сумський державний університет, 2024) Бабічев, О.І.Інформаційна війна росії проти України багатогранна і може трактуватися по-різному. Російські інформаційні кампанії, як правило, ситуативні та гнучкі, кожному наративу надається унікальний стиль з урахуванням усіх його особливостей. Немає послідовної моделі, яку можна було б використати для пояснення сучасного наративу російської інформаційної війни проти України. Замість того, щоб приховувати інформацію, російська федерація часто «заливає» ЗМІ інформацією, надаючи величезну кількість інформації про ту чи іншу подію та вміло поєднуючи її з дезінформацією. Ці медійні кампанії викликають сильні емоції, пропагують культуру страху та створюють паніку. Кожне видання має певний публіцистичний стиль. Деякі з них мають стриманий погляд і уникають емоцій. Інші – розпалюють ненависть до українського народу, описуючи українців маріонетками Заходу, зрадниками, злочинцями, фашистами, екстремістами, сепаратистами та “справжніми патріотами” для маніпулювання громадською думкою. Ця стаття досліджує методи російської пропаганди в Україні. Особливо варто відзначити те, що основними наративами російської пропаганди є такі: Україна – країна, яка не відбулася, Україні потрібна зміна режиму, “третій Майдан”, Україна відроджує фашистські чи нацистські практики та є русофобською, українська армія є купка злочинців, солдати НАТО воюють на боці Української Держави, російська федерація не має відношення до “українського конфлікту”, а Захід намагається знищити Україну. Російські ЗМІ поширюють пропагандистські меседжі, підготовлені кремлем, і подають їх у взаємоузгодженій формі. Зараз ці дії набувають вкрай гострого характеру. Російська пропагандистська тактика включає зосередження на емоціях, створення ворогів, упереджений підхід до інформації, винайдення теорій для “пояснення” події без реальної емпіричної основи.