Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
3 results
Search Results
Item Організація процесу сільської електрифікації у повоєнну добу в Україні (друга половина 1940-х – перша половина 1960-х років)(Сумський державний університет, 2023) Король, Віталій Миколайович; Korol, Vitalii MykolaiovychСтаття присвячена аналізу характерних рис і особливостей організації та здійснення в Україні сільської електрифікації протягом першого повоєнного двадцятиліття (1945-1965 рр.). Автором розглянуто повоєнні радянські урядові постанови щодо розвитку сільської електрифікації. Владою передбачалося застосування електрики передусім у виробничих процесах, роблячи ставку на використання відновлювальних джерел енергії та/або місцевих дешевих видів палива. Цей процес відбувався в умовах адміністративнокомандної системи, він санкціонувався і спрямовувався централізовано, директивним шляхом на вищому державному рівні. Визначено три періоди здійснення цього процесу: - друга половина 1940-х років – початок повоєнної електрифікації у поєднанні з відбудовою найнеобхідніших виробничих та інфраструктурних об’єктів; - 1950-ті роки – активне будівництво автономних електростанцій і створення локальних електромереж у сільській місцевості; - перша половина 1960-х років – проведення суцільної електрифікації сіл із централізованим підключенням їх до єдиної державної електромережі. Постачання обладнання, монтаж, ремонт, нагляд і обслуговування сільських енергетичних установок здійснювали обласні контори Республіканського тесту (згодом Головного управління) сільської електрифікації (“Укрсільелектро”/ “Укрголовсільелектро”). Проте ефективність його залишалася доволі низької, а якість виконаних робіт викликала численні нарікання. Електрифікація коштувала чималих коштів, відбувалася нерівномірно і залежала від низки місцевих умов (наявність поруч річок, родовищ палива, індустріальних об’єктів, транспортного сполучення тощо). Дослідження базується на матеріалах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки.Item Діяльність республіканського тресту “Укрсільпромбуд” на Сумщині у повоєнний час (1947–1954 рр.)(Сумський державний університет, 2023) Король, Віталій Миколайович; Король, Виталий Николаевич; Korol, Vitalii MykolaiovychСтаття присвячена аналізу характерних рис і особливостей організації та функціонування тресту “Укрсільпромбуд”, а також його ролі у відновленні та розбудові економіки й інфраструктури на Сумщині в повоєнний час. Республіканський будівельно-монтажний трест “Укрсільпромбуд” існував протягом 1947-1954 рр. і був господарською одиницею, підпорядкованою Міністерству сільського господарства УРСР. Передусім трест спеціалізувався на будівництві машинно-тракторних станцій, машинно-тракторних майстерень та інших об’єктів, які мали забезпечувати механізацію сільського господарства. У дослідженні висвітлено формування і розвиток організаційної структури тресту. На Сумщині діяв регіональний підрозділ “Укрсільпромбуду” – Сумська обласна будівельномонтажна контора. Охарактеризовано рівень фінансування цього підприємства і стан забезпеченості його будівельними матеріалами та кваліфікованими кадрами. Виявлено, що участь тресту у відбудові позначалася відставанням темпів, невиконанням планів, порушенням черговості та нерівномірністю проведення робіт в районах Сумської області. Головною причиною цих явищ стала неефективність системи організації процесу як на рівні держави, так і регіону, проявами якої стали недостатнє фінансування, нестача будівельних матеріалів, дефіцит та низька кваліфікація робітничих кадрів. Негативний вплив на продуктивність роботи будівельних організацій часом справляв суб’єктивний фактор – недбалість і корупція з боку керівників. Дослідження базується на архівних матеріалах та інформації обласної преси другої половини 1940-х – початку 1950-х рр.Item Діяльність системи державних трудових резервів як фактор урбанізації у повоєнній Україні (1945 – початок 1950-х років)(Сумський державний університет, 2022) Король, Віталій Миколайович; Король, Виталий Николаевич; Korol, Vitalii MykolaiovychСтаття присвячена аналізу ролі, масштабу впливу і значення діяльності системи трудових резервів для повоєнних урбанізаційних процесів в Україні. Державні трудові резерви (ДТР) були радянською централізованою структурою, що здійснювала мобілізацію молоді, підготовку з неї кваліфікованих робітників та розподіл їх серед підприємств стратегічних галузей промисловості та інфраструктури. Діяльність системи трудових резервів стала специфічним фактором, що відіграв помітну роль в урбаністичному розвитку України періоду пізнього сталінізму. Реальний вплив трудових резервів на урбанізаційні процеси полягав у: - механічному переміщенні значної кількості молоді з сільської місцевості до міст; - перетворенні потенційних працівників аграрної сфери на індустріальних робітників, збільшенні питомої ваги робітничої верстви порівняно з колгоспнорадгоспним селянством; - створенні умов для прищепленні молоді, призваної з села, міського способу життя, інкорпорації її до міського суспільства. Призови молоді до закладів ДТР під час повоєнної відбудови призвели до організованої міграції близько трьох чвертей мільйона юних осіб з сільської місцевості до міста. Наймасштабнішим напрямком такого централізованого переміщення під егідою трудрезервів були міста Східної України (переважно Донбасу). Мобілізовані з села хлопці та дівчата залучалися до позааграрних галузей економіки. Вони були змушені швидко призвичаюватися до анонімних взаємодій серед численного міського населення, неодмінно змінювали свій спосіб життя і ставали частиною нового покоління урбанізованого суспільства. Система державних трудових резервів СРСР стала для сталінського тоталітарного режиму одним з інструментів контролю та регулювання урбанізаційних процесів у країні.