Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
5 results
Search Results
Item Молченський Софроніївський монастир у матеріалах Білопільського повітового суду (1793 рік)(Сумський державний університет, 2020) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Мельник, М.В.Дана робота присвячена маловідомим сторінкам історії Молченського Софроніївського монастиря, який знаходиться в околицях стародавнього міста Путивль. Протягом свого існування Молченський Софроніївський монастир неодноразово розорювався та відновлювався. У різні часи у його стінах перебували такі видатні історичні постаті, як Лжедмитрій І, один з перших бібліографів та релігійний письменник Симеон Медведєв (Сільвестр), Серафім Саровський та багато інших. Протягом XVII-XVIII ст. монастир сильно розрісся, мав великі володіння і матеріальні статки. Його покровителями були монархи Московської держави, серед яких Борис Годунов, Василь Шуйський, представники династії Романових, та інші меценати. До середини XVIII ст. путивльська обитель була дуже заможною. Їй належали великі земельні володіння та багато різної нерухомості. Володів монастир також великою кількістю селян. Статус Молченського Софроніївського монастиря різко змінився у результаті проведення в другій половині XVIII ст. церковної реформи. Це була так звана секуляризація монастирських володінь, ініційована указами імператриці Катерини ІІ. Внаслідок цієї реформи путивльська обитель була віднесена до числа монастирів 3-го класу. Таким монастирям держава виділяла у 2,5 рази менше коштів, ніж таким установам 1-го класу. Таких коштів було достатньо лише для утримання та харчування братії. Землі, що належали монастирям, конфісковувалися. А монастирські селяни разом із землями передавалися у розпорядження Колегії економії. Тепер вони ставали економічними селянами і згодом злилися з державними селянами. Автори презентують декілька документів 1793 року з Державного архіву Сумської області (Україна). Вони відносяться до категорії актових джерел. Це укази, рапорти, виписки з журналу засідань Білопільського повітового суду – всього 5 документів. Виявлені документи допомагають зрозуміти особливості реалізації церковної реформи кінця XVIII ст. і дослідити маловідомі сторінки історії Молченської Софроніївської пустині. Ці матеріали фіксують конфлікт, що виник внаслідок неправильного виділення земель виведеним з-під влади монастиря селянам. Вирішення цього питання було покладене на Білопільський повітовий суд Харківського намісництва, оскільки саме на території Білопільського повіту знаходилися спірні землі.Item Невідомі документи 1734 року про закріпачених шведських підданих(Сумський державний університет, 2019) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Молчанова, В.С.Дана робота присвячена публікації й аналізу двох раніше невідомих рукописних документів 1734 року. Ці документи містять відомості про кількох осіб шведської національності, незаконно вивезених російським дворянином І. Поповим під час Північної війни з території Швеції. Матеріали зберігаються у Державному архіві Сумської області. Вони входять до архівної справи Охтирського повітового суду, але тематично не пов’язані з нею. Знайдені документи колись були частиною значно більшого за обсягом комплексу матеріалів. У них йдеться про прохання колишніх шведських підданих звільнити їх з кріпосної залежності від білгородських та курських поміщиків Попових та Долгінцових. Подальша доля цих людей залишилася невідомою. Але відомо, що вони зазнавали знущань з боку своїх господарів. Російське законодавство цього часу забороняло таке поводження з особами шведської національності. Про це йшлося в умовах Ніштадської мирної угоди 1721 року. Два виявлені документи ілюструють епізоди з життя кількох іноземців, які потрапили у неволю. Проаналізовані матеріали дають змогу під новим кутом подивитися на таке історичне явище, як кріпацтво на території Російської імперії. Вони дозволяють вивчити один із шляхів поповнення кріпацької верстви. Документи також можуть бути використані як джерело до вивчення низки аспектів соціальної історії, у біографічних дослідженнях.Item Практика застосування покарань до цивільних чиновників російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.(Сумський державний університет, 2016) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychУ статті вивчається практика застосування покарань щодо чиновників цивільних державних установ Російської імперії, у тому числі тих, що функціонували на українських землях наприкінці ХVIII – у першій половині ХІХ ст. Зроблено висновки про те, що кількість службових порушень та зловживань у зазначених установах була дуже великою, але більшість винних чиновників часто уникали відповідальності за них або несли незначні покарання, що не відповідали ступеню провини. Автор вважає, що така ситуація є характерною і для сучасної бюрократичної системи України. Це негативно впливає на співпрацю різноманітних інститутів громадянського суспільства з органами державної влади та місцевого самоврядування. Так сталося, коли українські землі під владою Російської імперії остаточно втратили автономію в останній чверті ХVIIІ ст. і російська бюрократична система цілком витіснила українські управлінські практики.Item Topical issues of the history of civil officialdom in Ukraine at the end of the eighteenth – the firsthalf of the nineteenth centuries(Sumy State University, 2015) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychАвтор актуалізує проблему вивчення історії цивільного чиновництва на українських землях періоду Російської імперії. Окреслено спектр найбільш малодосліджених аспектів цієї тематики: соціальний склад українського чиновництва; процес входження української службової еліти до бюрократичної системи Російської імперії у кінці ХVIII ст.; рівень освіти державних службовців на українських землях; види службових порушень і зловживань та їх причини; система заохочень чиновників. Зроблено висновки про те, що протягом другої половини ХVIII – першої половини ХІХ ст. цивільні чиновники України змогли зберегти низку специфічних рис соціокультурного характеру, які виділяли їх на загальному фоні бюрократії Російської імперіїItem Зв’язок освіти та цивільної державної служби у Російській імперії першої половини ХVІІІ ст.(Видавництво СумДУ., 2013) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii IvanovychДосліджується комплекс заходів уряду Російської імперії у першій половині ХVІІІ ст., які мали на меті дати певну професійну підготовку чиновникам для служби їх у цивільних державних установах через створення відповідних навчальних закладів та законодавчого регулювання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31987