Сумський історико-архівний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/201
Browse
212 results
Search Results
Item New Edition on Historical Urbanistics of Donbas(Сумський державний університет, 2019) Король, Віталій Миколайович; Король, Виталий Николаевич; Korol, Vitalii MykolaiovychРецензія на монографію: Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу / М.Ільченко, К.Кузіна, В.Куліков та ін.; за ред. В.Кулікова й І.Склокіної. Львів : ФОП Шумилович, 2018. 244 с.Item Документ, архів, пам’ять у контексті літературної спадщини Джорджа Орвелла(Сумський державний університет, 2019) Бездрабко, В.В.Стаття присвячена актуальній темі сучасної архівної науки – збереженні документальної спадщини людства через інформаційні "накопичувальні" системи, зокрема документи та архіви. Особливу увагу акцентовано на ролі держави, особи й суспільства для конституювання пам’яті. Зауважено на існуванні двох видів пам’яті: індивідуальній і колективній, тобто культурі. Пам’ять, документ, архів – поняття й категорії полісемантичні. Інтегральне, широке значення належить культурі (колективній пам’яті), що розглядається як взаємодія сучасного з минулим у багатоманітних соціально-культурних проявах. Колективна пам’ять, як і індивідуальна, має власні ознаки ідентифікації, якими виступають сліди минулого. Пам’ять про них підтримується завдяки різним формам соціального існування (книга, документ, музейний експонат, антикварна річ тощо) та інституційним культурним системам (музей, архів, бібліотека тощо). Метадискурсом розвідки став роман-утопія Джорджа Орвелла "1984", який розкриває шлях невільної людини зі спотвореним світоглядом до спроби захистити простір спогаду в ім’я пам’яті про минуле та збереженні його самого. Найважливішою умовою адекватної експертизи суспільної значущості документів із метою їх постійного зберігання є визначення міри документування реальності соціальних відносин, а також ступеню репрезентації та можливої реконструкції, крім суспільної пам’яті, сфокусованій у житті окремої людини, ще й пам’яті емоційної. Авторський наратив у вигляді щоденників, мемуарів, листів дозволяє розкрити індивідуальні враження про час, кожну конкретну епоху в історії людства. Повсякдення формує ставлення до документальної спадщини на побутовому рівні, а сфера професійної діяльності – усвідомлення відповідальності за творення історії в майбутньому на підставі збережених даних у державному, глобальному масштабі. Вказано також на вплив форми правління, рівня розвитку громадянського суспільства, міри свободи й волевиявлення кожного громадянина на формування світової пам’яті.Item Маргіналістика в музейних дослідженнях: на прикладі бібліотеки НМІУ(Сумський державний університет, 2019) Куцаєва, Т.О.В статті здійснено першу в науковій практиці Національного музею історії України комплексну спробу дослідити маргіналістику на прикладі стародруків, антикварних книг і книг, виданих з другої половини XIX ст., що зберігаються в бібліотеці музею. Систематизовано джерельну базу та історіографію дослідження, узагальнено зміст публікацій співробітників музею та зроблено висновок про малу присутність інтересу до дослідженої бібліотеки в фаховій дискусії в Україні. В результатів, авторкою обгрунтовано висновок про відсутність фахових публікацій про бібліотеку як джерело наукової інформації з історії книгодрукування України або про музейні книжкові збірки поза Національним музеєм історії України. За результатами музейної атрибуції, бібліографічного опису та типологізації книжкових пам’яток за прийнятими критеріями, зроблено внесок в опрацювання та популяризацію колекцій Національного музею історії України, дослідження історії книги як об’єкту матеріальної та духовної спадщини, особистості її читача та читацьких культур різних епох. Іншим суттєвим результатом дослідження стало введення в науковий обіг попереднього переліку книг з маргіналіями, що обрані предметами дослідження. Зроблено акцент на крайню актуальність подальшого комплексного наукового опрацював книжкових пам’яток з метою надання їм статусу рідкісних та цінних видань через внесення до Державного реєстру національного культурного надбання. Авторкою визначено перспективи подальших розвідок: продовження комплексного опрацювання маргіналій і пошук фрагментів історичних бібліотек, які нині є частиною бібліотеки Національного музею історії України, в інших музеях, архівах і бібліотеках для збільшення внеску дослідження історії книгодрукування, розвиток спеціальних історичних дисциплін та музейної комунікації.Item Функційний аналіз привілеїв в документно-комунікаційній системі оборонної політики м.Львів династії Ягеллонів у період його доджерельного існування (інформаційний потенціал архівних фондів ЦДІАЛ України)(Сумський державний університет, 2019) Білущак, Т.М.Здійснено аналіз фондів Центрального державного історичного архіву України, м.Львів (ЦДІАЛ України). Виявлено, що до найбільш значних за інформаційним потенціалом щодо оборонної політики династії Ягеллонів належать: ф.52, 131. Досліджено один із видів документів, створених в королівській канцелярії, а саме привілеї як результат діяльності документно-комунікаційної системи оборонної політики м. Львів династії Ягеллонів. На основі їх здійснено аналіз функцій, які вони виконували у період їхнього доджерельного існування. З’ясовано наступні функції: інформаційну, соціальну, комунікативну, управлінську, правову, а також історичну, яких набули привілеї після своєї оперативної дієвої ролі і були відправленні до ЦДІАЛ України на збереження. Під час опрацювання систематизовано привілеї за їх змістом як такі, що були видані для відновлення обороноздатності міста, для захисту від нападів турецько- татарських військ та від усунення природних катаклізм. В роботі наведено приклади привілеїв династії Ягеллонів та динаміку їх видачі. У результаті проведеного дослідження встановлено, що міські привілеї, надані монархами у різні часи, є основним джерелом дослідження політики королів щодо зміцнення обороноздатності Львова. А також з аналізу змісту королівських привілеїв можна прослідкувати становлення Львова як важливого оборонно-стратегічного центру. Міські укріплення вперше згадуються у привілеях Владислава II Ягайла. За правління наступників Владислава II Ягайла – Казимира IV і Яна Ольбрахта завершувалось масштабне зведення нових укріплень, мурів та веж. Привілеї королів-наступників Ягайла типологічно схожі і надавались з цією ж самою метою, що й самим Владиславом II Ягайлом.Item Джерела до історії товариства "Просвіта" в Сумах (1917-1918 рр.)(Сумський державний університет, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Іванущенко, Г.М.Ця робота присвячена публікації й аналізу 15 раніше невідомих документів з історії Сумської "Просвіти" доби Української революції (1917-1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство "Просвіта" було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. "Просвіта" прийняла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При "Просвіті" були відкриті курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх бажаючих. У жовтні 1918 р. під час розгортання дискусії про впровадження в Україні двох державних мов – української і російської, з’їзд товариств "Просвіт" Сумського повіту однозначно висловися за українську мову як єдину державну і резолюція з цього приводу була направлена гетьманові Скоропадському. Крім того, "Просвіта" постійно організовувала проведення літературних вечірок та концертів, читання лекцій, найчастіше у своєму приміщенні. Театральна справа залишалася одним з головних напрямків діяльності "Просвіти". Сумські просвітяни ставили спектаклі як своїми власними силами, так і організовували виступи українських труп в орендованому ними театрі Корепанова. При "Просвіті" діяв також український хор. У 1918 р. найбільш значущим у діяльності Сумської "Просвіти" було відкриття її зусиллями українських гімназій у Сумах та селах Нижня Сироватка й Юнаківка.Item Болгарська сім’я Південної Бессарабії у першій половині ХІХ ст. в науковому полі соціальної історії(Сумський державний університет, 2019) Ганчев, О.І.Об’єктом дослідження визначено сім’ю в болгарських діаспорних групах. Предмет дослідження складає еволюція форм, структури й елементів повсякдення болгарської сім’ї Південної Бессарабії, а також видозміна притаманних їй міжпоколінної взаємодії і родових відносин. Автор робить висновок щодо досліджуваної соціальної системи болгарської сім’ї Південної Бессарабії першої половини ХІХ ст. та формулює на основі опрацювання кількості демографічних показників, що в перші два десятиліття населення зберігало соціальну та поведінкову модель, властиву Болгарії XIX ст., при цьому поступово наближало її до демографічної моделі європейської частини Російської імперії. Як результат, на середину століття відбувається вироблення власної демографічної поведінки, що поєднувала риси двох моделей.Item Специфика формирования системы здравоохранения взрослого населения новых социалистических индустриальных городов последней трети ХХ в.(Сумський державний університет, 2019) Магсумов, Т.А.; Нигматуллина, М.О.Аналізується розвиток терапевтичної служби молодого міста епохи "розвинутого соціалізму", що стала основою створення міської системи охорони здоров’я у пізньорадянських індустріальних центрах. Виявлені проблеми й досягнення на цьому шляху, виділені специфічні особливості створеної на початок "Перебудови" системи міської охорони здоров’я, що різко відрізняли новіе соціалістичні індустріальні центри від міст європейської частини країни. У досліджуваний період у Набережних Челнах була проведена велика робота з налагодження терапевтичної служби. На момент початку будівництва промислових підприємств у місті було одне терапевтичне відділення центральної районної лікарні. Були відкриті лікарні та поліклініки, для обслуговування робітників функціонували здоровпункти, цехова служба. Терапія була основою всіх спеціалізованих медичних послуг, тому нарощування цієї служби багато у чому відповідало потребам міста, що будувалося. У результаті, на базі терапевтичної служби були сформовані спеціалізовані відділення, які у подальшому будуть працювати як самостійні служби. В умовах швидкого демографічного зростання у місті йшло постійне розширення мережі медичних установ, збільшення їх кадрового потенціалу та зростання оснащеності матеріально-технічною базою. Це стало основою для головного результату діяльності терапевтичної служби міста за цей період – переходу від територіально-виробничого принципу обслуговування пацієнтів до територіально-спеціалізованого. Ці результати дозволили зберегти позитивну динаміку розвитку охорони здоров’я міста у подальші роки "Перебудови" і розпаду СРСР, коли синхронно стан галузі в цілому по країні різко погіршився.Item Геополитические предпосылки Крымской войны (1853-1856 гг.) и тайные русско-иранские переговоры(Сумский государственный университет, 2019) Тер-Оганов, Н.К.Протягом столітнього періоду від кінця наполеонівських війн й до початку Першої світової війни Кримська війна (1853-1856 рр.) виявилася найбільш кровопролитною в історії людства. Як в англійській (по історичній традиції), так і в радянській історіографії (з ідеологічних міркувань) закріпилася думка про виключну вину Миколи I за початок Кримської війни. Але, як показав аналіз передвоєнної політичної ситуації в Європі, зіткнення геополітичних, імперських інтересів конфронтуючих тоді сторін як у самій Європі, так і на Близькому Сході, підштовхнуло провідні країни континента – Англію, Францію, Австрію, – а також Туреччину до війни з Росією. Відповідно, у розв’язуванні війни були у більшому чи меншому ступені винні лідери цих країн. Сформований не на користь Росії розклад сил перед початком війни з Туреччиною призвів імператорський двір до думки про необхідність укладання військового союзу з Іраном. Створення такого союзу допомогло б Росії запобігти створенню турецько-ранського військового блоку, дії якого були б спрямовані на Кавказ. Побоюючись подібного результату, Росія розпочала влітку 1853 р. інтенсивні таємні дипломатичні переговори з Каджарським Іраном з метою укладання з цією країною військового союзу. Тривалі переговори завершилися у вересні 1854 р. підписанням у Тегерані, невідомої для широкого кола дослідників, конвенції про нейтралітет Ірана у Кримській війні. У тих умовах, коли Росія протистояла об’єднаній європейській коаліції, а на Кавказькому фронті російській армії довелося воювати на двох флангах: проти турків на російсько-турецькому кордоні і з Шамілем – на Кавказі, нейтралітет Ірана можна вважати успіхом російської дипломатії.Item Зовнішня політика США щодо КНР під час президентства Джеральда Форда: 1974-1977 роки(Сумський державний університет, 2019) Гончаренко, А.В.; Полякова, Л.Г.У статті досліджено зовнішню політику США щодо КНР під час президентства Джеральда Форда у 1974-1977 рр. Охарактеризовані причини, хід та наслідки активізації зовнішньополітичної стратегії США у китайському напрямку протягом періоду, що вивчається. Вивчено практичну реалізацію Вашингтоном "Тихоокеанської доктрини" Дж. Форда. Охарактеризовано роль різних угрупувань в американському істеблішменті у формуванні політики Білого Дому стосовно Китаю. Проаналізовані конкретні зовнішньополітичні дії адміністрації президента США Джеральда Форда щодо КНР у 1974-1977 рр.Item Невідомі документи 1734 року про закріпачених шведських підданих(Сумський державний університет, 2019) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Молчанова, В.С.Дана робота присвячена публікації й аналізу двох раніше невідомих рукописних документів 1734 року. Ці документи містять відомості про кількох осіб шведської національності, незаконно вивезених російським дворянином І. Поповим під час Північної війни з території Швеції. Матеріали зберігаються у Державному архіві Сумської області. Вони входять до архівної справи Охтирського повітового суду, але тематично не пов’язані з нею. Знайдені документи колись були частиною значно більшого за обсягом комплексу матеріалів. У них йдеться про прохання колишніх шведських підданих звільнити їх з кріпосної залежності від білгородських та курських поміщиків Попових та Долгінцових. Подальша доля цих людей залишилася невідомою. Але відомо, що вони зазнавали знущань з боку своїх господарів. Російське законодавство цього часу забороняло таке поводження з особами шведської національності. Про це йшлося в умовах Ніштадської мирної угоди 1721 року. Два виявлені документи ілюструють епізоди з життя кількох іноземців, які потрапили у неволю. Проаналізовані матеріали дають змогу під новим кутом подивитися на таке історичне явище, як кріпацтво на території Російської імперії. Вони дозволяють вивчити один із шляхів поповнення кріпацької верстви. Документи також можуть бути використані як джерело до вивчення низки аспектів соціальної історії, у біографічних дослідженнях.