Дисертації

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних і методичних засад удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацюваня до визначення змістовної сутності фінансового моніторингу, системи фінансового моніторингу, її складових, нормативно-правовового забезпечення, виділено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, розглянуто ризикорієнтовний підхід при здійсненні фінансового моніторингу банківськими установами, визначено особливості співпраці з політично значущими особами, вивчено випадки відмови від встановлення ділових відносин з клієнтами, заборони проведення певних фінансових операцій. Запропоновано розглядати фінансовий моніторинг як комплекс фінансових, правових, нормативних заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що проводяться на різних рівнях функціонування фінансової системи, для забезпечення економічної, фінансової, національної безпеки держави. Систему фінансового моніторингу запропоновано трактувати як складну багаторівневу систему взаємопов’язаних суб’єктів і об’єктів фінансового моніторингу, налагоджене функціонування якої у вигляді сукупності дає спроможність одержати певне ефективне та прозоре функціонування фінансової системи у частині запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Здійснено грунтовний аналіз понятійно-категоріального апарату економічної безпеки національної економки, у результаті чого запропоновано наступне його авторське трактування: економічна безпека як складний багатофакторний певний комплекс умов, принципів, факторів, методів, засобів економічної, правової, політичної направленостей, що повинні забезпечувати захист соціально-економічних інтересів держави та відповідно її населення, забезпечення необхідних передумов майбутнього сталого розвитку країни, життєвих умов людей, забезпечити гідний рівень держави на міжнародному ринку; забезпечити запобігання чи зменшення ризику навмисної шкоди життю та майну; що дозволяє зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх, а також внутрішніх загроз. Належний рівень економічної безпеки національної економіки досягається шляхом використання комплексу певних інструментів, як державних, так і спеціальних. У роботі обгрунтовано, що економічна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки, а одним з найважливіших елементів економічної безпеки є фінансова безпека. При чому, вагомого значення серед інструментів забезпечення фінансової безпеки набуває фінансовий моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави шляхом здійснення контролю за фінансовими операціями зменшення обсягів фінансових злочинів, а саме: зростання рівня конкурентоздатності держави, скорочення розмірів тіньової економіки, зростання надійності банків, збільшення надходжень до бюджету держави від конфіскованого нелегального майна, сплати податків від виявлених незаконних доходів, скорочення корупції, збільшення ефективності застосування бюджетних ресурсів. У вигляді структурно-логічної схеми зображено передумови формування концепції удосконалення системи фінансового моніторингу, на базі яких розроблено концепцію удосконалення системи фінансового моніторингу як інструменту забезпечення економічної безпеки національної економіки, що враховує взвємозалежність процесів легалізації нелегальних доходів від учасників системи фінансового моніторингу, тобто державних органів та суб’єктів первинного фінансового моніторингу, загроз економічній безпеці, методик та моделей забезпечення економічної безпеки, етапів та процедур проведення фінансового моніторингу банківськими установами. У роботі визначено три рівні суб’єктів первинного фінансового моніторингу України, а також проаналізовано основні показники їх діяльності за період 2011–2018 рр. Це дозволило виявити проблемні аспекти системи протидії легалізації кримінальних доходів та резерви її покращання. Запропоновано методику оцінювання ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів на основі гравітаційного моделювання, яка враховує рейтингування країни щодо характеристики визначення рівня ризику легалізації кримінальних доходів на основі метрики Мінковського; на основі рівняння закону гравітаційного тяжіння та гравітаційної сили в суспільних явищах побудовано економіко-математичну модель оцінювання ризику легалізації кримінальних доходів. Це дозволило визначити основні пріоритети удосконалення стандартів економічної політики держави в частині посилення національної економічної безпеки. У роботі запропоновано визначення ймовірнісних збитків від здійснення дій та/або процедур з легалізації (відмивання) коштів для фінансових установ, на основі побудови витратних матриць і дерева рішень можливих альтернатив настання ризиків банківської діяльності. Враховано формування ознакового простру основних індикаторів збитків, оцінювання релевантних факторів ризиків, визначення співставності факторів банківських ризиків. Це дозволить отримати банками ряд переваг: нарощування обсягів фінансових потоків; розширення клієнтської бази банку; інтенсифікація попиту на банківські послуги; збереження ліцензії на здійснення банківських послуг; стабільне функціонування фінансової установи; співпраця з міжнародними партнерами. Удосконалено та запропоновано до практичного використання методики фронтірного аналізу ефективності фінансового моніторингу банків в розрізі оцінювання ризиків легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за допомогою проведення Data Envelpment Analysis з використанням середовища Frontier Analyst, яка на відміну від існуючих базується на побудові вхідноорієнтованої BCC-моделі задачі дробно-лінійного програмування мінімізації умовних входів та вихідно-орієнтовної CCR-моделі задачі дробно-лінійного програмування максимізації умовних виходів з постійною віддачею від масштабу, при цьому умовні входи розраховано на основі адитивної згортки зважених методом першої головної компоненти показників характеристики ефективності функціонування банків України. Це дозволило визначити існуючий резерв та можливий потенціал покращення ефективності здійснення фінансового моніторингу для окремо взятого банку. Обгрунтовано методологічні засади групування банків на групи ефективно та неефективно працюючих банків в розрізі запобігання та протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі застосування ітеративного дівізійного методу k-середніх, який на відміну від існуючих базуються на комбінації методів інтелектуального аналізу даних, зокрема кластерного та дисперсійного аналізу (міжгрупових та внутрішньогрупових дисперсій ознак). Це дозволило інтерпретувати поточні позиції банків відносно конкурентів на банківському ринку в розрізі різних напрямків стратегічного управління. Дослідженно та удосконалено методичний інструментарій визначення інтегрального індексу загрози національної економіки на основі побудови структурно-логічної моделі за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки, яка дозволяє провести відбір релевантних показників оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання. Подальше практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників. В роботі удосконалено та запропоновано методику державного регулювання економічної безпеки національної економіки шляхом використання інструментарію теорії ігор (критеріїв мінімаксу та максиміну), яка на відміну від існуючих базується на ідентифікації конфліктної ситуації між державою та економічними агентами, які використовують банки для легалізації кримінальних доходів, побудові платіжної матриці кількісних результатів функціонування учасників у вигляді лінійного багатофакторного регресійного рівняння, а також враховує наслідки використання кожного серед учасників своїх чистих стратегій поведінки або їх комбінації. Це дозволило здійснити формалізацію стратегій поведінки з бору держави та з боку економічних агентів за рахунок шкалювання інтервалів значень показників характеристики сценаріїв державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано ефективні сценарії реформування національної системи фінансового моніторингу на основі побудови економіко-математичної моделі кількісного оцінювання та якісної інтерпретації стратегій реформування Національної системи фінансового моніторингу шляхом використання методу цілочислової оптимізації. Взаємозв’язок досліджуваних чинників представлений за допомогою матриць бінарних величин взаємної обумовленості. Це дозволило стверджувати, що за умови формування дієвого інструментарію поступового подолання загрозливих факторів активізації процесу легалізації кримінальних доходів країна може перетворитися у регіонального лідера по боротьбі з фінансовими правопорушеннями. Основні положення дисертації приведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійними спілками та галузевими асоціаціями, суб’єктами реального та фінансового секторів економіки, банківськими установами.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results