Дисертації

У дисертації здійснено комплексне дослідження сутності та особливостей адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності на підставі аналізу положень діючого національного законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду з правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності, вивчення наукових праць фахівців у галузях загальної теорії права та теорії адміністративного права, а також інших галузевих правових наук (зокрема, господарського, фінансового, податкового права і права соціального забезпечення). Науково обґрунтовано та вироблено пропозиції щодо удосконалення законодавства України про адміністративну відповідальність за правопорушення у підприємницькій діяльності. З урахуванням проведеного дослідження особливостей формування адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності, виділено декілька етапів становлення та розвитку законодавства України про адміністративну відповідальність за правопорушення у зазначеній сфері: 1) 1-й етап (1991 – 1995 роки) – запровадження адміністративної відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства в Україні; 2) 2-й етап (1994 – 2000 роки) – вдосконалення та розвиток адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності; 3) 3-й етап (2001 рік – до сьогодні) – оновлення вітчизняного законодавства щодо правового регулювання інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. Запропоновано під адміністративною відповідальністю за правопорушення у підприємницькій діяльності розуміти передбачені нормами адміністративно-деліктного законодавства вид та міру обов’язку суб’єктів суспільних відносин зазнавати заходів адміністративно-правового примусу за недотримання та/або невиконання законодавчо встановленого порядку провадження підприємницької діяльності, що передбачає настання для особи-правопорушника негативних наслідків матеріального характеру. Зроблено висновок, що із врахуванням специфіки адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності підстави адміністративної відповідальності за вчинення такого виду правопорушень (проступків) доцільно розглядати як сукупність обставини (умов), за наявності яких можливе настання для особи-правопорушника (суб’єкта адміністративної відповідальності) негативних наслідків матеріального характеру за недотримання та/або невиконання законодавчо встановленого порядку провадження підприємницької діяльності. Серед підстав адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності названо та розкрито фактичну, юридичну (нормативну), процесуальну. Ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій класифіковано на загальні (притаманні загалом адміністративній відповідальності) та спеціальні (характеризують адміністративну відповідальність, яка настає за вчинення правопорушень саме у підприємницькій діяльності). Констатовано, що адміністративним правопорушенням у підприємницькій діяльності притаманні ознаки, якими характеризуються всі без виключення адміністративні правопорушення. У той же час, ці правопорушення мають й власну специфіку, тобто такі характеристики, що деталізують конкретний вид адміністративного проступку у підприємницькій діяльності й дозволяють кваліфікувати його за відповідною нормою глави 12 Особливої частини розділу ІІ КУпАП. Ознаки адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності згруповано наступним чином: 1) загальні – такі, що притаманні всім видам адміністративних правопорушень; 2) спеціальні – притаманні саме адміністративним правопорушенням у підприємницькій діяльності, що додатково класифіковано на основні (ознаки, якими характеризуються всі адміністративні правопорушення в підприємницькій діяльності) та факультативні (ознаки, що притаманні лише окремим видам адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності). Сформульовано визначення поняття «адміністративне правопорушення у підприємницькій діяльності» як протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене умисне або через необережність, що посягає на суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні, та порушує законодавчі вимоги, встановлені нормами господарського права, фінансового права, податкового права та права соціального забезпечення, за вчинення якого адміністративно-деліктним законодавством передбачено настання адміністративної відповідальності. У результаті з’ясування сутності об’єктивних ознак окремих адміністративних правопорушень, підсумовано, що вони представлені об’єктом та об’єктивною стороною, що є невід’ємними елементами юридичного складу, а тому їх наявність є обов’язковою для адміністративноправової кваліфікації. Під об’єктом адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності доцільно розуміти суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні, що регулюються нормами господарського права, фінансового права, податкового права, права соціального забезпечення та охороняються заходами адміністративної відповідальності, передбаченими діючим адміністративноделіктним законодавством України. У свою чергу, об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності представлена певними ознаками, визначеними диспозицією конкретної норми глави 12 Особливої частини розділу ІІ КУпАП, що у сукупності характеризують зовнішню сторону протиправного винного діяння та є обов’язковими для його кваліфікації як адміністративного правопорушення (проступку) у підприємницькій діяльності. Визначено коло суб’єктів адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності, яких згруповано наступним чином: 1) суб’єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність (юридичні особи, фізичні особи – підприємці); 2) посадові або службові особи суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність; 3) посадові особи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Встановлено, що суб’єктивна сторона ряду адміністративних проступків у підприємницькій діяльності характеризується наявністю вини, формами прояву якої може бути як умисел (навмисність), так і необережність. Сформовано авторський підхід до класифікації адміністративних правопорушень у підприємницькій діяльності за певними критеріями, а саме в залежності від: 1) об’єкту посягання; 2) особливостей об’єктивної сторони адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності; 3) суб’єкта вчинення адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності; 4) особливостей суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення у підприємницькій діяльності. Узагальнено досвід зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Канади, Федеративної Республіки Німеччина, Італії, Франції, Республіки Польща, Чеської Республіки, Грузії) з правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. При дослідженні окремих нормативно-правових актів деяких зарубіжних держав встановлено, що юридична відповідальність за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності передбачає застосування до особи-правопорушника більш суворих заходів, ніж ті, що передбачені українським законодавством. Водночас, ряд правопорушень у підприємницькій діяльності, за вчинення яких українським законодавством передбачається притягнення до адміністративної відповідальності, в інших державах також можуть визнаватися адміністративними проступками. За результатами здійсненого дослідження особливостей окремих видів правопорушень у підприємницькій діяльності та встановлення заходів впливу на осіб-правопорушників за їх вчинення, констатовано, що окремі норми діючого Кодексу України про адміністративні правопорушення потребують перегляду для подальшого внесення до нього змін та/або доповнень. Серед них важливими визначено наступні: 1) закріплення загальних засад відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, як суб’єктів підприємницької діяльності; 2) використання у нормах національного адміністративно-деліктного законодавства єдиного словосполучення «фізичні особи – підприємці» з метою уникнення плутанини у тлумаченні схожих за змістом термінів, як «громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю», «особи, які займаються підприємницькою діяльністю», «громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності», «фізичні особи – підприємці»; 3) з урахуванням вимог діючого законодавства в сфері захисту від недобросовісної конкуренції суб’єктів господарювання і споживачів передбачення додаткових заходів адміністративної відповідальності за неправомірне використання позначень та неправомірне використання товару іншого виробника; 4) здійснення додаткового закріплення адміністративних стягнень за повторність вчинення деяких адміністративних проступків; 5) підвищення адміністративної відповідальності посадових осіб у разі повторності вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності як обтяжуючої (кваліфікуючої) обставини проступку.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results