Дисертації

Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми, пов'язаної з корпоративним управлінням (КУ) та якістю фінансової звітності (ЯФЗ). Вони є стовпами, на яких будується надійність та ефективність фінансових ринків. Для забезпечення етичної ділової поведінки та узгодження інтересів зацікавлених сторін дуже важливим є КУ, яке включає політики та процедури, що регулюють управління компанією. Незважаючи на важливість ЯФЗ для рішень інвесторів і фінансового ринку з його хвильовим впливом на глобальний ринок, глибоке розуміння складних взаємозв'язків між КУ, фінансовим важелем, якістю зовнішнього аудиту та ЯФЗ в контексті країн Африки на південь від Сахари залишається недостатнім. Цей розрив в літературі особливо помітний з огляду на потенційний вплив цих взаємозв'язків на довіру до фінансової звітності компаній з Гани, Південної Африки та Нігерії. Існуюча література не в змозі адекватно висвітлити складний та взаємопов'язаний характер цих змінних. Тому необхідно провести комплексний аналіз, який об'єднає ці елементи разом, вивчить ефекти їхньої взаємодії та з'ясує їхній сукупний вплив на ФРК. Питання КУ та ФРК стали актуальними і навіть суперечливими в контексті численних корпоративних та бухгалтерських скандалів, маніпуляцій з інформацією та інцидентів з асиметрією. Ці проблеми не лише викликали занепокоєння регуляторів, інвесторів та громадськості, але й підірвали довіру до фінансових звітів, якості аудиторських послуг і систем управління. Економічне значення обраних у дослідженні країн виходить за межі національних кордонів і робить значний внесок у глобальну економічну динаміку. Метою дослідження є оцінка КУ та рівня ЯФЗ в компаніях, що котируються та не не котируються на біржі з Гани, Нігерії та Південної Африки, з огляду на змінні, на які впливає ефективне КУ для надання якісної фінансової інформації. Завдання дослідження: узагальнити теоретичні засади КУ та ЯФЗ; оцінити вплив КУ на ЯФЗ через медіативну роль внутрішнього контролю, фінансового левериджу та якості зовнішнього аудиту; провести порівняльне дослідження між обраними країнами; розробити моделі для оцінки взаємозв'язку між КУ та внутрішнім контролем, управлінням доходами, фінансовим левериджем, дотриманням Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), розкриттям інформації, зовнішнім аудитом та ЯФЗ; запропонувати практичні рекомендації щодо покращення КУ та ЯФЗ у країнах Африки, що знаходяться на південь від Сахари. Для подолання дослідницького розриву в дослідженнях і досягнення поставленої мети, дослідження спирається на відомі теорії, такі як агентська теорія, теорія стейкхолдерів, теорія управління, теорія економіки трансакційних витрат, теорія ресурсної залежності та теорія управлінської гегемонії. Дослідження починається з аналізу теоретичних основ КУ та ЯФЗ, що дозволяє відрізнити його від існуючих досліджень. З цією метою використано комплексний метод динамічного та структурного бібліометричного і трендового аналізу на основі інструментів Scopus, Scival, Google Trends, Publish or Perish та програмного забезпечення VOSViewer, що дозволило виявити та описати 1) динаміку досліджень з тематики КУ та ЯФЗ; 2) географічне та інституційне розмаїття науквого доробоку за цією тематикою; 3) мультидисциплінарний характер, провідні теми і кластери у предметній області; 4) структурні патерни в підгалузях досліджень КУ. Дослідження включає три змінні: незалежні змінні, які вказують на практики КУ, проміжні змінні – внутрішній контроль, фінансовий леверидж, якість зовнішнього аудиту та залежну змінну ЯФЗ. Процедури КУ включають розмір правління, гендерне різноманіття у складі правління, різноманітність навичок та досвіду членів правління, а також наявність незалежного аудиторського комітету. Внутрішній контроль оцінюється з особливим акцентом ризиках. Фінансовий леверидж пов'язаний з борговими зобов'язаннями та власним капіталом. Якість зовнішнього аудиту аналізується на основі розміру фірми, аудиторського гонорару, ротації аудиторів та виявлення суттєвих помилок. ЯФЗ має чотири основні компоненти (комплаєнс з МСФЗ (дванадцять напрямів розкриття інформації), управління реальними доходами, управління доходами за методом нарахування та добровільне розкриття інформації). Для оцінки управління реальними доходами використовувалися математичні вирази, засновані на моделі Ройчовдхурі. Модель Джонса була використана для оцінки управління прибутком на основі методу нарахувань. Для досягнення мети дослідження було обрано стратегію кількісного аналізу та дедуктивний підхід. Дані були зібрані з річних звітів та фінансової звітності компаній за період з 2009 по 2021 рік щодо компаній, що котируються та не котируються на біржі, у Гані, Нігерії та Південній Африці. Для оцінки взаємозв'язків між залежними, незалежними та проміжними змінними було використано регресійний аналіз. Для забезпечення достовірності та надійності результатів було застосовано тест Дурбіна-Ву-Хаусмана, який гарантує, що регресійні оцінки є незміщеними та узгодженими. Крім того, для перевірки наявності мультиколінеарності між незалежними змінними було розраховано коефіцієнт інфляції дисперсії (VIF). Дисертація є першою спробою дослідити комбінованого медіативного впливу внутрішнього контролю, фінансового левериджу та зовнішнього аудиту на КУ та ЯФЗ, що вдосконалює сучасну наукову базу відповідних досліджень у цьому напрямі. Результати дослідження свідчать про статистично значущий позитивний зв'язок між наявністю незалежного аудиторського комітету та рівнем дотримання МСФЗ і добровільного розкриття інформації. Ці результати підкреслюють важливу роль незалежного аудиту в підвищенні ЯФЗ шляхом нагляду за дотриманням стандартів бухгалтерського обліку та забезпеченням прозорості. Регресійні моделі вказують на те, що розмір ради директорів, наявність незалежного аудиторського комітету та гендерне різноманіття у складі ради директорів пов'язані з нижчим рівнем управління реальними доходами. Модель управління доходами за методом нарахування вказує на те, що аналіз змінних КУ має незначний вплив на дохід, що пояснює, чому ефективне управління не змогло викорінити корпоративне шахрайство в країнах Африки на південь від Сахари. Регресійний аналіз виявив статистично значущий і позитивний зв’язок між оплатою аудиту, добровільним розкриттям інформації та дотриманням МСФЗ. Це означає, що вищі гонорари за аудит, які можуть вказувати на більш ретельні методи аудиту, більше пов’язані добровільним розкриттям інформації, вищим комплаєнсом з МСФЗ, а отже вищою ЯФЗ. Дослідження знову показало, що збільшення частоти зміни аудиторів може призвести до більшого маніпулювання фінансовими результатами. Це важливий висновок для регуляторів у країнах Африки на південь від Сахари при встановленні мінімальних зборів за аудит і мінімальних років для ротації зовнішніх аудиторів. Дослідження допомагає інвесторам зрозуміти важливість оплати залучення висококваліфікованих аудиторів до перевірки фінансової звітності. Регресійна модель управління реальним доходами вказує на те, що предиктори не мають спільного впливу на цю змінну. Отримані результати свідчать про те, що на маніпулювання доходами за методом нарахування впливають змінні, які виходять за рамки стандартних процедур управління. Кореляція показує значний позитивний зв'язок між ротацією аудиторів та управлінням доходами за методом нарахування на рівні 0,061. Це свідчить про те, що компанії, які частіше проводять ротацію аудиторів, можуть мати вищий рівень управління доходами за методом нарахування. Дослідження також показує, що різноманітні навички та досвід у корпоративних радах та незалежність аудиторських комітетів суттєво впливають на ЯФЗ, що підтверджує існуючі літературні джерела та перегукується з висновками Cole and Schneider (2020) та Musa et al. (2022). Однак, всупереч існуючим теоріям, це дослідження не виявило значущого зв'язку між виміряними проксі-показниками КУ та ефективністю внутрішнього контролю. Низькі значення R-value та R-квадрат моделі вказують на відсутність значущого медіативного ефекту внутрішнього контролю у зв'язку між КУ та ЯФЗ. Результати дослідження підтвердили, що певні змінні КУ позитивно впливають на дотримання МСФЗ. Однак рівень впливу варіюється від країни до країни. Висновки дисертації підкреслюють важливість надійної регуляторної бази та конфігурації корпоративних рад для досягнення винятково ефективного МСФЗ комплаєнсу. Порівняльний регресійний аналіз показує, що в Нігерії розмір ради директорів та різноманітність навичок і досвіду правління компаній позитивно впливають на фінансовий леверидж, тоді як у Гані та Південній Африці фактори КУ не мають суттєвого впливу на фінансовий леверидж. Ці результати свідчать про важливість контекстно-специфічних практик корпоративного управління та їхню ефективність у різних країнах Африки на південь від Сахари. У моделі щодо Гани коефіцієнти показали, що навички та різноманітність досвіду членів ради директорів, незалежний аудиторський комітет, розмір фірми та аудиторські гонорари є важливими предикторами МСФЗ-комплаєнсу. У Нігерії побудована модель показує різну силу взаємозв'язків: кваліфікація членів ради директорів негативно впливає на дотримання МСФЗ, тоді як розмір фірми та розмір аудиторських гонорарів позитивно впливають на нього. У Південній Африці модель є значущою: кваліфікація членів ради директорів позитивно впливає на дотримання МСФЗ, тоді як наявність аудиторського комітету – негативно. Отримані результати дослідження дозволили розробити наступні рекомендації: 1) регуляторам необхідно розробити більш суворі та детальні керівництва щодо КУ та внутрішнього контролю в країнах Африки на південь від Сахари з метою забезпечення більш повного, чіткого та послідовного розкриття інформації в регіоні; 2) компаніям у досліджуваних країнах провести переоцінку та потенційно переглядати існуючі підходи до внутрішнього контролю з метою створення більш інтегрованих, надійних систем, що підтримують високоякісну фінансову звітність; 3) компаніям впровадити стратегії управління, що враховують їх конкретний розмір та ресурси; 4) великі компанії, зокрема, повинні зосередитися на управлінні розривами, пов'язаними зі складом рад директорів, інтегруючи їх у процеси прийняття рішень; 5) політики та регулятори повинні впроваджувати механізми, які підтримують різноманітність складу рад директорів, одночасно надаючи рекомендації щодо управління потенційними конфліктами та підвищення прозорості; 6) компанії повинні впровадити механізми постійного моніторингу та оцінки складу рад директорів та його впливу на практику розкриття інформації. Результати дослідження є важливими для багатьох зацікавлених сторін, таких як регуляторні органи, керівники компаній та інвестори, оскільки вони дають уявлення про детермінанти, що впливають на ЯФЗ та її надійність. Емпіричні дані, представлені в цьому дослідженні, підтверджують існуючі кореляції та поглиблюють розуміння складних взаємозв'язків у контексті КУ та ФРК. Аналізуючи результати цього дослідження, важливо враховувати його обмеження. Масштаб дослідження був зосереджений переважно на трьох країнах Африки на південь від Сахари. Крім того, показник різноманітності досвіду роботи в наглядових радах не охоплює всі виміри різноманітності, такі як когнітивне різноманіття або особистісні риси, які також можуть впливати на практику розкриття інформації.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results