Дисертації

Дисертаційна робота теоретично узагальнює та вирішує актуальні проблеми оцінювання взаємозв’язку між людським капіталом та розвитком національної економіки шляхом комплексного використання економіко математичних підходів. Бібліометричний метод аналізу наукового доробку щодо взаємозв’язку людського капіталу й соціально-економічної нерівності в контексті розвитку національної економіки, аналізування взаємозв’язків «продуктивність праці – людський капітал» та «громадське здоров’я – людський капітал» на відміну від наявних підходів ґрунтується на комплексному використанні програмного забезпечення VOSviewer, Bibliometrix, SciVal, ScientoPy. Це дозволило визначити ключові напрямки, тенденції та зв’язки між ними й візуалізувати за допомогою xмар ключових слів, деревоподібних карт, кумулятивних графіків, трендів дослідницьких термінів, мережевих графіків, тематичних просторів, семантичних карт, географічних мап, алювіальних діаграм еволюції напрямків досліджень. Такий комплексний підхід до аналізування бібліометрики за темою дисертації дозволив одержати вичерпну інформацію стосовно стану наукових досліджень в умовах сьогодення та виявити напрямки подальших досліджень щодо оцінювання взаємозв’язку між людським капіталом і розвитком національної економіки. Так, зокрема, визначення взаємозв’язку людського капіталу та соціально-економічної нерівності здійснювали на основі ідентифікації якості класифікації (групування) 134 країн за десятьма ознаками: коефіцієнтом людської нерівності, коефіцієнтом Джині, нерівністю в очікуваній тривалості життя, очікуваною тривалістю життя при народженні, валовим національним доходом, індексом очікуваної тривалості життя з поправкою на нерівність, загальною кількістю населення, міським населенням, індексом освіти, населенням віком від 15 до 64 років, що на відміну від наявних методів використовує процедуру дискримінантного аналізу. Це дозволило виявити ступінь внеску десяти показників у розподіл 134 країн на групи та визначити взаємозв’язок людського капіталу й соціально-економічної нерівності в контексті розвитку їх національних економік за допомогою розроблення статистично значущих дискримінантних функцій. Для подальшого дескриптивного та кореляційно-регресійного аналізу обрано п’ять індикаторів: коефіцієнт людської нерівності, коефіцієнт Джині, нерівність в очікуваній тривалості життя, валовий національний дохід, індекс очікуваної тривалості життя з поправкою на нерівність. Окреслені показники досліджено та проаналізовано за допомогою методів дескриптивного аналізу й отримано числові характеристики вхідної вибірки даних із 134 країн світу, що в поєднанні з аналізом діаграми розмаху («коробки з вусами») дало повноцінне уявлення про обрані дані для подальшого аналізування. Для використання проаналізованих даних проведене подальше дослідження вибірки методами кореляційного аналізу та коваріації змінних, що надали вичерпну інформацію про наявність лінійної залежності між змінними та наявність помірного рівня щільності лінійного зв’язку. Проведений регресійний аналіз попередньо нормалізованих показників презентував числові характеристики взаємозв’язку між окресленими кількісними змінними, цей зв’язок підтверджений показниками рівня значущості p-value й T-статистики, коефіцієнтом детермінації, показником відсутності автокореляції, за допомогою статистики Дарбіна – Уотсона та критерію Джона фон Неймана На кінцевому етапі дескриптивного та кореляційно-регресійного аналізу одержано економетричну модель, що демонструє ступінь впливу та напрямок взаємозв’язку між досліджуваними незалежними змінними й залежною змінною (коефіцієнтом людської нерівності). Таким чином, економетрична модель описує статистично значущий зв’язок змінних та визначає модель поведінки, ступінь впливу й напрямок взаємозв’язку між незалежними змінними та залежною змінною, що визначає коефіцієнт людської нерівності. Нерівність людського капіталу має негативні економічні наслідки, які проявляються у вигляді низької продуктивності праці, що також призводить до загального зниження рівня національної економіки. Нерівність обмежує потенціал для інновацій, технологічного прогресу та зростання продуктивності праці, що є критичними факторами для довгострокового економічного розвитку національної економіки. Вдосконалено науково-методичні засади щодо оцінювання детермінант продуктивності праці як індикатора якості людського капіталу, що на відміну від наявних використовують множинний регресійний аналіз із застосуванням процедури зворотного покрокового відбору релевантних ознак та методу інтелектуального аналізування даних – сплайна багатовимірної адаптивної регресії (MARS). Це дозволило оцінити вплив показників охоплення людей державним або приватним страхуванням, рівня зайнятості населення, тривалості життя за роками, витрат на систему охорони здоров’я у відсотках до ВВП, витрат на систему охорони здоров’я (в натуральному вираженні) на рівень продуктивності праці населення на прикладі Сполучених Штатів Америки, виявити найбільш релевантні (очікувана тривалість життя, витрати на систему охорони здоров’я (в натуральному вираженні)), обґрунтувати більш високу точність результатів, одержаних за MARS-моделлю. Вдосконалено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності витрат держав у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на охорону здоров’я як фактору впливу на якість людського капіталу за допомогою порівняння результатів чотирьох моделей Банкера – Чарнеса – Купера (bcc-моделі), орієнтованих на вхід та вихід, і моделей Чарнеса – Купера – Родеса (ccr-моделі). Запропонований підхід дозволяє визначити країни, підходи до управління та подальшого розвитку систем охорони здоров’я, які можуть бути прикладом для інших країн світу, де ефективність витрат на цю сферу є нижчою. Показники ефективності визначено в розрізі двох підходів до орієнтації даних в означених моделях CCR та BCC. Еталонними країнами за ефективністю під час використання моделі оцінювання ефективності BCC визначено вісім країн сумарно у двох орієнтаціях: Францію, Колумбію, Коста Ріку, Німеччину, Латвію, Мексику, Швецію, Швейцарію. За допомогою моделі CCR визначено еталонними такі країни: Німеччину, Швецію, Швейцарію та Францію. Кожна з цих країн пройшла свій шлях у розвитку категорії охорони здоров’я, одержане значення еталона порівняно з іншими країнами – учасницями дослідження, свідчить про правильність їх підходів до розвитку та дає змогу говорити про необхідність вивчення й використання їх досвіду. Набув подальшого розвитку методичний підхід до моделювання взаємозв’язків між поелементними та інтегральними індикаторами результативності використання людського капіталу, рівнем розвитку макроекономічних свобод та національної економіки, в розрізі якого підтверджено гіпотезу про існування статистично значущого зв’язку між ними, в цьому разі більш сильним є вплив інтегрального показника національної економіки на індикатори результативності людського капіталу. Також перевірено вплив складових інтегрального показника національної економіки на інтегральний показник здоров’я та виявлено частковий вплив лише показників індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі, валового національного доходу на душу населення, податкового тягаря. Зворотний вплив складових показників інтегрального показника здоров’я на інтегральний показник національної економіки спростований. Таким чином, за допомогою проведення регресійного аналізу інтегральних показників одержано статистичні докази того, що рівень розвитку національної економіки та макроекономічних свобод країни відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного підвищення загального стану здоров’я людського капіталу країни. До того ж окреслені показники в процесі інтегрального аналізу слугували вхідними даними в процесі пошуку показників ефективності за допомогою використання DEA-аналізу, виконаного мовою програмування R із застосуванням пакетів rDEA та Benchmarking у програмному забезпеченні R-Studio. Використання бібліотек із відкритим кодом дозволило виконати розрахунок показників ефективності у вигляді шести різноманітних ітерацій моделей розрахунку ефективності. Кожна модель має різний склад показників входу та єдині показники виходу. Показниками виходу в кожній із моделей був один з індикаторів макроекономічних свобод країни (свобода бізнесу, свобода праці, грошова свобода, свобода торгівлі, свобода інвестицій, фінансова свобода), показником входу в усіх ітераціях – три показники людського капіталу (відсутність на роботі за станом здоров’я, безробіття, смертність). Провівши розрахунки, одержали список еталонних країн, які повинні бути прикладом розвитку та використання людського капіталу й макроекономічних свобод для інших, менш ефективних, в окреслених сферах людського капіталу та макроекономічних показників країн. З метою подальшого розвитку науково-методичного забезпечення моделювання взаємозв’язку людського капіталу та ефективності національної економіки доцільно вжити комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення теоретичної бази за допомогою розроблення нових передових моделей, адаптованих до специфіки національної економіки, та поглиблення досліджень впливу людського капіталу на економічну ефективність. Важливо також удосконалити методологічну базу, розробити методики оцінювання людського капіталу. Необхідно створити сприятливе інституційне середовище для наукових досліджень, ініціювати міжнародне співробітництво та процес упровадження результатів досліджень у практичну діяльність країн. Реалізація цих заходів сприятиме формуванню дієвої системи управління людським капіталом як основи сталого економічного розвитку національної економіки.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results