Дисертації

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    Кооперація як фактор сталого розвитку територіальних громад в умовах децентралізації
    (Сумський державний університет, 2024) Дуванова, Оксана Сергіївна; Duvanova, Oksana Serhiivna
    Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладного завдання, що полягає в розробленні нових та вдосконаленні існуючих науково-методичних засад дослідження ролі кооперації у забезпеченні сталого розвитку територіальних громад в умовах реалізації реформи децентралізації. У роботі поглиблено дослідження наукового ландшафту стосовно визначення місця поняття «кооперація» в системі сталого місцевого розвитку, що здійснено на основі проведеного дворівневого бібліометричного аналізу за допомогою поєднання бенч-маркінг інструментарію (Scopus Tools Analysis) та інструменту для побудови бібліометричних мережевих зав’язків VOSviewer v.1.6.15. На першому рівні бібліометричного аналізу побудовано чотири мапи взаємозв’язків поняття «сталий розвиток» та «місцева громада» з окремими складовими теорії «сталого розвитку», в кожній із яких виявлено зв'язок із поняттям «кооперація» та встановлено щільність таких взаємозв'язків. На другому етапі бібліометричного аналізу виявлено сім кластерів крос-секторних наукових досліджень, що характеризують змістовні тренди досліджень питань кооперації в контексті забезпечення сталого місцевого розвитку. Виявлено, що проблема кооперації найбільш часто досліджується у контексті сталості місцевих громад, розбудови спроможності, регіонального й транскордонного співробітництва; сталого сільського господарства, енергоефективності, міжнародного співробітництва; розвитку кооперативного та приватного сектору в контексті децентралізації; розбудови громадського суспільства, формування програмних документів та планів дій для забезпечення ефективної системи прийняття рішень місцевим самоврядуванням. Визначено часові періоди розвитку наукового інтересу до даної тематики, а також географію досліджень. Результати узагальнення крос секторних наукових досліджень, дозволили виявити суб’єктні рівні дослідження поняття кооперації в теорії сталого розвитку місцевих громад: кооперація на рівні суб’єктів господарювання; транскордонна кооперація; міжрегіональна та міжнародна кооперація. З метою налагодження системної взаємодії на всіх суб’єктних рівнях територіальної громади та активізації місцевого економічного розвитку, запропоновано комплексну дворівневу модель формування кооперативних зв’язків на різних суб’єктних рівнях територіальної громади. Перший рівень представлений внутрішньомуніципальною кооперацією, що поєднує спектр внутрішньоорганізаційних кооперативних відносин ТГ та кооперативні відносини, що виникають у виробничо-господарському середовищі. Другий рівень представлено міжмуніципальною кооперацію, що включає міжмуніципальне співробітництво та міжнародне економічне співробітництво ТГ в рамках проектів регіонального розвитку. Відмінність авторського підходу полягає у врахуванні впливу на економічне зростання та сталий розвиток громад фактора кооперації не лише у формі міжмуніципального та міжнародного співробітництва, але й кооперації в підприємницькому середовищі у формі кооперативів. Крім того, враховано процеси співпраці сільських та селищних рад під час добровільного об’єднання територіальних громад. Вдосконалено науково-методичний підхід до моделювання впливу соціально-економічних факторів на процес утворення об’єднаних територіальних громад на добровільному етапі реалізації реформи децентралізації, із побудовою кореляційно-регресійних моделей оцінювання. Запропонований підхід дозволив формалізувати соціально-економічні фактори створення ОТГ та встановити характер зв’язку і силу їх впливу. Результативною змінною обрано частку створених ОТГ. За результатами апробації підходу, встановлено: 1) зростання середнього розміру площі землі домогосподарства на 1 га призводить до зростання частки створюваних ОТГ на 4,23%; 2) зростання частки створених ОТГ на 1% призводить до приросту створених ОТГ в наступному році на 24%; 3) при зростанні кількості кооперативів на одиницю, частка створених ОТГ збільшується на 3,12%; 4) також виявлено позитивний вплив таких факторів, як зростання розміру паїв землі в одному домогосподарстві (своїх та орендованих) та розмір рівня прибутку фермерських господарств в районі. Дослідження засвідчило, що громади об’єднуються на 25% швидше завдяки позитивному досвіду сусідніх громад. Тото об’єднані громади, які працюють в нових умовах з початку реформи, мають стати активними провідниками змін та прикладом для громад, що створюються пізніше. Виявлений позитивний вплив наявності агрокооперативів на прийняті рішення про добровільне об’єднання ТГ дозволяє нам зробити висновок про зв'язок між рівнями внутрішньомуніципальної кооперації. Як показують результати дослідження, громади, де представлені працюючі прибуткові селянські та фермерські господарства більш схильні приймати рішення про створення ОТГ. Ці додаткові критерії стимулювання внутрішньоорганізаційних кооперативних відносин при формуванні ОТГ можуть бути враховані при розроблені стратегічних планів та стратегій розвитку територіальних громад. Розвинуто науково-методичні засади обґрунтування впливу діяльності агрокооперативів на показники сталого розвитку місцевих громад, що поєднують метод різниць (difference-in-differences) та множинний регресійний аналіз на основі методу найменших квадратів. Визначено, що діяльність агрокооперативів є релевантним інструментом сталого розвитку територіальних громад, що є підставою для формування державної, регіональної і місцевої політики стимулювання створення агрокооперативів в сільських громадах України. Результати регресійного аналізу довели позитивний вплив наявності та діяльності агрокооперативів на соціально-економічні показники розвитку громад, а також на показники сталості сільського господарства громад. Запропоновано вдосконалений дворівневий науково-методичний підхід до оцінювання рівня фінансової спроможності територіальних громад та регіонів України, як детермінанти сталого місцевого розвитку, шляхом обрахунку інтегрального індексу фінансової спроможності економічного розвитку. Індекс створено на основі 4 ключових показників: розміру власних доходів на одного мешканця; рівня дотаційності бюджетів; питомої ваги видатків на утримання управлінського апарату з власних ресурсів ОТГ; капітальних видатків на одного мешканця. Перший етап даного підходу базується на використанні таксономічного методу для побудови інтегрального індексу фінансової спроможності економічного розвитку на рівні кожної окремої об’єднаної територіальної громади, із їх подальшим розмежуванням за п’ятьма рівнями фінансової спроможності, визначених відповідно до діапазонів інтервалів шкали Харінгтона. На другому етапі визначено індекси фінансової спроможності економічного розвитку на регіональному рівні. Це дозволило врахувати динамічний характер інтегрального індексу фінансової спроможності економічного розвитку, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів фінансової спроможності громад та регіонів в умовах проведення реформи децентралізації та укрупнення територіальних одиниць. У роботі емпірично підтверджено гіпотезу, що міжмуніципальне співробітництво, як форма кооперації, є фактором, що впливає на детермінанти сталого місцевого розвитку. Це здійснено за допомогою методів багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, що підтвердило позитивний вплив збільшення чисельності громад, що уклали договори міжмуніципального співробітництва на показники економічної складової сталого розвитку: на ВРП, обсяг виробництва продукції сільського господарства, обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення; на екологічну складову сталого розвитку: зниження темпи зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та зменшення обсягів паливноенергетичних ресурсів, спожитих у регіоні. Щодо показників соціальної складової сталого розвитку, то підтверджено позитивний вплив на індекс регіонального людського розвитку, частку випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури 160 балів і вище, планову ємність амбулаторно-поліклінічних закладів, середню очікувана тривалість життя при народженні та на зниження кількості кримінальних правопорушень вчинених проти життя та здоров’я людини.