Дисертації

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі удосконалення науково-методичних підходів до запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. У дисертаційній роботі систематизовано наукове підгрунтя та тенденції публічного інтересу до методів та підходів запобігання корупції та незаконним фінансовим операціям в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Це здійснено на основі поєднання бібліометричного та трендового аналізів з використанням VOSviewer на основі наукових публікацій, що індексуються наукометричною базою Scopus. Це дозволило ідентифікувати та описати як контекстуальні (домінуючі тенденції, зміни наукового інтересу до досліджуваних питань), так і еволюційні закономірності (у часових, географічних та інституційних координатах), кластерізувати міждисциплінарні дослідження. За допомогою веб-інструменту Google Trends проаналізовано тенденції у динаміці суспільного інтересу до питань протидії корупції та запобігання фінансовим шахрайствам в контексті забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. За допомогою лінійних діаграм Google Trends та Google Trends Scale здійснено трендовий аналіз пошукових запитів в Google за ключовими словами «фінансові шахрайства», «фінансова безпека» та «корупція». Раннє виявлення тенденцій зміни публічного інтересу може слугувати підгрунтям для розбудови інструментарію більш оперативного реагування на прояви корупції та фінансових шахрайств, ефективнішого планування заходів з протидії ним для забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання імпліцитних та експліцитних незаконних фінансових потоків, що опосередковані шахрайськими діями представників органів влади. Цей підхід комплексно поєднує елементи дескриптивного, канонічного, факторного (головних компонент) аналізу та метрику Міньковського. Запропонований підхід враховує 30 релевантних показників як на національному, так і на регіональному рівнях, що дозволяє оцінити не лише обсяги незаконного фінансового капіталу, але й ймовірність його нагромадження. На відміну від існуючих, запропонований підхід дозволяє підвищити точність кількісної оцінки втрат фінансових ресурсів та ймовірностей накопичення незаконного капіталу, враховуючи складну структуру взаємозв'язків між групами факторів, а також напрямок впливу кожного з них (стимулятор чи дестимулятор). Такий підхід уможливлює більш глибоке виявлення ризиків і загроз, що сприяє підвищенню ефективності моніторингу та прогнозування корупційних проявів у державному секторі та дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо забезпечення національної та регіональної фінансової безпеки. В якості одного із індикаторів фінансової безпеки запропоновано вико-ристовувати розроблений дисертантом інтегральний індекс ризиків легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, корупції та фінансових кіберзлочинів. Даний показник є комплексним інструментом, що об’єднує різноманітні чин-ники, пов’язані із фінансовою безпекою. Це створює можливість для системного аналізу та порівняння між державами, а також для формування рекомендацій щодо вдосконалення політик і стратегій боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Його застосування в практиці дозволяє постійно моніторити ситуацію, підвищувати обізнаність громадськості та зацікавлених сторін щодо серйозності загроз, а також сприяти формуванню партнерств для спільної протидії цим явищам. Проведено комплексне оцінювання інтегрального впливу ризиків легалізації незаконних доходів, корупції та фінансових кіберзлочинів на ефективність і безпеку бізнес-середовища, засноване на аналізі індикаторів Doing Business. Дослідження охоплює дані за 2020 рік для 125 країн світу. Встановлено високий статистично значущий кореляційний зв'язок між індикаторами розвитку бізнес-середовища та зазначеними ризиками. Виявлено ті складові показника Doing Business, які в більшій мірі підлягають негативному впливу корупції, фінансових кіберззлочинів та операцій з відмивання незаконних коштів. Виявлено країни, в яких комплексний вплив корупції, операцій з відмивання кримінальних доходів та фінансових кіберзлочинів призвів до аномальних деформацій бізнес-середовища. В залежності від безпекових, бізнесових та фінансових факторів згруповано країни в три кластери, що дозволяє враху-вати специфіку потенціалу країн у боротьбі з комплексними проявами ризиків фінансовій безпеці. Це сприяє розробці цілеспрямованих стратегій для вдосконалення бізнес-середовища через покращення управлінських практик і механізмів контролю, а також дозволяє розробити рекомендації для країн щодо посилення заходів з протидії корупції та кіберзлочинам, що може позитивно вплинути на їх економічний розвиток. Запропоновано науково-методичний підхід до виявлення підозрілих операцій з криптовалютами, що можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму та відмиванням незаконних доходів, з використанням байєсівського класифікатора - алгоритму машинного навчання, який дозволяє класифікувати дані криптотранзакцій з урахуванням апостеріорних ймовірностей виникнення подій. Його застосування як методу виявлення шаблонів потенційно підозрілих (аномальних) фінансових транзакцій та відокремлення їх від безпечних продемонстровано на прикладі криптовалютних транзакцій у мережі Ethereum. На відміну від існуючих, запропонований підхід забезпечує підвищення точності виявлення аномальних фінансових операцій і може бути застосований не лише для аналізу криптовалюти Ethereum, а й для інших децентралізованих мереж, що сприятиме посиленню контролю за криптовалютними операціями та підвищенню ефективності боротьби з фінансовими злочинами. Для вимірювання регіональних корупційних ризиків в Україні розроблено авторську систему з 30 показників, які з одного боку, спираються на найбільш поширені наукові теорії та концепції, з іншого боку – є кількісними та якісними індикаторами, емпіричні значення яких для областей України доступні або у системі державного статистичного обліку, або у звітах авторитетних міжнародних компаній та фондів. Їх застосування є важливим інструментом для виявлення слабких місць у системах управління місцевими фінансами та формування ефективних стратегій забезпечення регіональної фінансової безпеки. Для кожного з цих показників визначено теорію (концепцію, модель), яка є теоретичним підгрунтям для його виокремлення, наведено розлоге тлумачення змісту цього показника та напрям його дії на рівень регіонального корупційного ризику (стимулятор чи дестимулятор). Основу для формування цієї авторської системи показників склали 3 теорії (теорія принципал-агент або агентських відносин; теорія нового публічного управління; теорії неоінституційної економіки) та 9 теоретичних концепцій («Економіка злочину та покарання», «Монопольної влади та волюнтаристських повноважень державних службовців», «Політичної корупції або поглинання представницьких посад в державі представниками бізнесу», «Традиційна теорія промислової організації», «Горизонтальної децентралізації», «Податкової конкуренції», «Політичної обізнаності», «Нового публічного управління», «Асиметрії інформації та трансакційних витрат»). В процесі цього дослідження враховувалися також емпіричні результати досліджень Світового банку. На базі запропонованої системи поелементних показників сформовано інтегральний індикатор регіональних корупційних ризиків, в межах якого ці показники зведені методом середньої геометричної, а вагові коефіцієнти визначені методом головних компонент. Цей індикатор запропоновано вважати одним із елементів системи оцінювання регіональної фінансової безпеки. Емпіричні розрахунки здійснено для всіх областей України та м. Київ за 2021 р. Якісну інтерпретацію розрахункових значень інтегрального показника надано з використанням шкали Харрінгтона, а також із застосуванням кластерного аналізу методом K-means, реалізоваого на мові програмування R. Розрахунки засвідчили, що в 2021 р. більшість областей України могли бути ідентифіковані як такі, чий інтегральний рівень регіональних корупційних ризиків є середнім. Лише для 3 областей (Запорізької, Луганської та Полтавської) цей рівень за шкалою Харрінгтона може бути визнаний низьким. Кластерний розподіл дозволив ранжувати регіони України за рівнем корупційних ризиків та згрупувати всі області в 4 кластери. до першого кластеру увійшло 3 області: Вінницька, Львівська та Тернопільська; до другого - 8 областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська; до третього – 3 області: Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська; до четвертого – 11 областей: Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька область та м. Київ. Ідентифікація груп регіонів з подібними характеристиками корупційного ризику полегшує розроблення специфічних адресних заходів із забезпечення регіональної фінансової безпеки. В роботі побудовано систему моделей панельних регресій з фіксованими та рандомними ефектами, де в якості незалежної змінної використано інтегральний індикатор фінансової прозорості міст, оцінений в межах загальнонаціонального проекту «Прозорі, фінансово здорові та конкурентоспроможні органи місцевого самоврядування в Україні» як інтегральна характеристика 77 параметрів за 9 ключовими сферами. Понад половину (53%) з цих параметрів формують ті, які безпосередньо пов’язані з фінансовими ресурсами муніципалітетів (фінансова прозорість при управлінні майном територіальної громади складає 12% підсумкового рейтингового показника, в процесі державних закупівель – також 12%, в процесі бюджетного планування – 14%, в процесі на-дання адміністративних, комунальних та соціальних послуг – 15%). В якості залежних змінних використано 10 параметрів, оцінених в межах Всеукраїнського соціологічного муніципального опитування, яке проводилося Міжнародним Республіканським Інститутом. Вони відображають частку місцевого населення, що мали власний досвід участі в корупційних діях, та частоту таких випадків. В якості контрольних змінних використано низку параметрів, що різнобічно характеризують якість життя в місті, муніципальне управління та задоволеність місцевої громади ними. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади України, зокрема: Національного агентства з питань запобігання корупції – у контексті розробки антикорупційних програм, контролю конфлікту фінансових інтересів і моніторингу декларацій майна держа-вних службовців; Національної поліції України – для протидії фінансовим злочинам, зокрема відмиванню коштів, фінансовим шахрайствам і корупційним схемам, а також для підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів; Державної служби фінансового моніторингу – у питаннях виявлення незаконних фінансових потоків, моніторингу підозрілих транзакцій та блокування сумнівних операцій; Служби безпеки України – для вдосконалення механізмів протидії фінансуванню тероризму, захисту державних фінансових інтересів і запобігання міжнародним фінансовим злочинам; Міністерства фінансів України – у контексті підвищення прозорості бюджетних процесів, контролю за витратами публічних коштів і мінімізації корупційних ризиків у сфері державних закупівель; а також місцевих органів влади та самоврядування – для покращення прозорості управління місцевими бюджетами та зміцнення контролю за фінансовими операціями на регіональному рівні.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results