Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
17 results
Search Results
Item Управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки(Сумський державний університет, 2024) Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem YevhenovychДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного підґрунтя, та науково-методичного інструментарію управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. У дисертаційній роботі сформовано методологію управління якістю освітньо-наукової діяльності в діаді «підприємницький заклад вищої освіти – державне регулювання національної економіки» з урахуванням того, що система забезпечення якості освітньо-наукової діяльності є відкритою та здатною до самонавчання і самовдосконалення. У цій діаді запропоновано комбіноване застосування державних (регуляторних) та локальних (на рівні закладу вищої освіти) управлінських (менеджерських і координаційних) механізмів в рамках американської моделі управління якістю освітньо-наукової діяльності, яка поєднує внутрішні та зовнішні системи управління якістю із урахуванням автономії закладу освіти у виборі оптимальних шляхів своєї діяльності. Розгляд системи управління якістю освітньо-наукової діяльності як безперервного технологічного процесу та технічної системи дозволяє впровадити підходи до тестування, застосовуючи аналогії із гнучкими методами тестування програмного забезпечення. Проаналізовано ландшафт наукових досліджень, які спрямовані на формування ефективної системи управління якістю освітньо-наукової діяльності з виділенням основних індикаторів, які чинять визначний вплив на процеси забезпечення якості в освіті і науці. Результати аналізу засвідчили необхідність удосконалення політики забезпечення якості освітньо-наукової діяльності у відповідь на виклики, пов’язані із обмеженістю державного фінансування освіти і науки та необхідністю формування концепції трансформації закладів освіти в навчально-науково-виробничі хаби. Цей процес вимагає збалансованої пріоритезації регуляторних інтервенцій, а також обґрунтованого опису і оцінювання наслідків цієї політики для соціально-економічного розвитку держави та методів оптимізації механізмів її реалізації. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня технічної ефективності вищої освіти як індикатора її якості та підґрунтя для створення державних регуляторних механізмів. Встановлено, що на якість вищої освіти найбільший вплив мають капітальні й поточні витрати на фінансування вищої освіти, кількість залучених викладачів та чисельність дорослого населення, що здобуває вищу освіту, а також частка населення, що здобуває вищу освіту, в його загальній кількості. За результатами моделювання визначено країни з дуже високим, високим, задовільним і низьким рівнями технічної ефективності. Показано, що в Україні на даний час не спрацьовує ланцюговий механізм впливу вхідних параметрів (індикатори ресурсного забезпечення та масштабу) на вихідні (частка робочої сили з вищою освітою відповідних рівнів) з урахуванням параметрів контексту (зайнятість населення, ВВП на душу населення) і необхідним є впровадження успішних кейсів країн з дуже високим та високим рівнями технічної ефективності. В дисертації створено наукове підґрунтя для дослідження каузальних зв’язків, які виникають між цифровізацією економіки та ключовими детермінантами якості вищої освіти як елементами регулювання національної економіки. Рівень цифровізації національної економіки оцінено часткою зайнятих у сфері інформаційно-комунікаційних технологій у загальній зайнятості населення, часткою товарів та послуг у ВВП, що продукуються в цій сфері. Визначено освітні індикатори, які мають різний ступінь впливу на цифровізацію економіки та пов’язані серед іншого із співвідношенням кількості студентів та викладачів, державної підтримки навчання студентів, частка робочої сили з вищою освітою та рівень освідченості населення, тривалість здобуття освіти. В дисертаційній роботі запропоновано методичні засади дослідження ролі та місця якості наукової діяльності у забезпечення соціально економічного прогресу та розвитку національної економіки. Визначено, що наукова діяльність чинить статистично значущий вплив на соціально економічний розвиток країни. Для дослідження обрано показники рівня якості наукової діяльності, економічного та соціального прогресу. В роботі показано, що вплив наукової діяльності на рівень соціального прогресу є більш значним, ніж вплив на рівень економічного прогресу. Результати кластеризації масиву досліджуваних країн показали, що Україна має найнижчий рівень якості наукової діяльності (четвертий кластер) та повинна використати досвід країн з першого, другого та третього кластерів для підвищення ефективності державного регулювання якості наукової діяльності в контексті розвитку національної економіки. Розроблено науковий базис державного стимулювання трансферу інновацій через вибір оптимальної моделі взаємодії «наука – бізнес». Покроковий алгоритм вибору оптимальної моделі взаємодії враховує особливості підприємства, яке потенційно буде здійснювати трансфер інновацій, пошук критеріїв ухвалення рішення про визначений варіант взаємодії, економічні показники, що визначають перспективи співпраці в різних моделях взаємодії та експертне оцінювання ефективності обраної моделі трансферу інновацій. В результаті реалізації алгоритму відбувається вибір варіанту взаємодії у вигляді купівлі бізнесом розробленого науковцями продукту та його адаптації відповідно до своїх вимог або спільного розроблення інноваційного продукту. Запропоновано методичні основи державного стимулювання трансферу інновацій на основі комплексної моделі сибору стратегії виходу інновації на ринок та оцінювання стану її готовності до впровадження в реальний сектор економіки. Рівень технологічної та інноваційної готовності наукового продукту до впровадження в реальний сектор національної економіки визначає вибір стратегії виходу на ринок, а також вибір шляху комерціалізації наукового продукту на ринок у вигляді ініціативної пропозиції («технологічний по штовх») або відповіді на потреби ринку («ринкова тяга»). Визначено методичні основи реалізації комплексної програми (державної політики) переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету з пріоритетним фінансуванням його діяльності за рахунок спеціального фонду. Моделювання процесу переходу до парадигми підприємницького університету було проведено для університетів – лідерів міжнародних рейтингів. За результатами моделювання запропоновано оптимізаційну модель підвищення співвідношення «спеціальний фонд / загальний фонд» з прогнозуванням оптимальної моделі фінансування для кожного університету в умовах зменшення державного фінансування та запровадження комплексної програми стимулювання переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету як елементу управління якістю освітньо-наукової діяльності в контексті регулювання національної економіки. Запропоновано методичні основи врахування результатів акредитації освітніх програм в процесі державного регулювання національної економіки введенням композитного індикатору результатів акредитації освітніх програм до формули фінансування закладів вищої освіти. Результати акредитації освітніх програм були враховані при розрахунку прогнозного фінансування закладів вищої освіти, які мають лідуючі рейтингові позиції в національних та міжнародних рейтингах. Спрогнозовано, що частина закладів вищої освіти за рахунок успішної акредитації отримають додаткове державне фінансування, а для частини університетів внаслідок задовільного або незадовільного рівня акредитації частини освітніх програм державне фінансування буде зменшено. Створено наукове підґрунтя для визначення обсягів базового фінансування з урахуванням результативності трансферу наукових досягнень у підготовку кваліфікованого випускника. Модель враховує ефективність впровадження наукових досліджень за рахунок зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості освітньо-наукової діяльності. Для реалізації державної політики регулювання динамічної системи «управління якістю освітньо-наукової діяльності» показник зовнішнього оцінювання може стати основою для рейтингування університетів за галузями знань, а показник внутрішнього оцінювання – для стимулювання розвитку галузей знань за рахунок спеціального фонду, виділеного на ці потреби в межах автономії закладу вищої освіти. В дисертації запропоновано концепцію «чорної», «сірої» та «білої» скринь для опису механізмів управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. Кожна скриня описується набором параметрів, наявність або відсутність яких дозволяє від нести систему до того чи іншого виду. Концепцію скринь використано для опису еволюції системи управління якістю освітньо-наукової діяльності від 1991 року до цього часу. Концепція скринь застосована на макро-, мезо- та мікрорівнях, від наднаціональних політик до локальних політик університетів. Показано зв'язок типів скринь на різних рівнях та встановлено, наприклад, що детермінованість системи управління якістю освітньо-наукової діяльності у вигляді «білої» скрині на вищому рівні не є умовою формування концепції «білої» скрині на нижчому рівні. Концепція скринь дозволяє ви значити ефективність системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності для конкретного закладу вищої освіти за умови затвердженого державою переліку однозначних критеріїв. Розроблено наукове підґрунтя розгляду процесу управління якістю освітньо-наукової діяльності як технічної системи та безперервного технологічного процесу. Виділено чотири технологічні операції цього процесу, що дозволяють розглянути систему «якість освітньо-наукової діяльності» як динамічний процес з «двигуном» (індикатори роботи системи», «робочим органом» (вагомі та найбільш релевантні індикатори впливу), «передавальним механізмом» (причинно-наслідкові зв’язки між релевантними індикаторами впливу та якістю освітньо-наукової діяльності) та ланки регулювання (регуляторні та управлінські механізми в межах індикатора якості освітньо-наукової діяльності). За результатами такого технічного підходу до опису нематеріальної системи з’являється вдосконалений механізм державної підтримки з визначенням каталізаторів та інгібіторів процесу забезпечення якості освітньо-наукової діяльності та політика державного регулювання діяльності закладів вищої освіти щодо зменшення впливу інгібіторів та підсилення ступеню вагомості каталізаторів. Запропоновано методичний базис тестування систем забезпечення якості освітньо-наукової діяльності як регуляторного інструменту на основі аналогій з розробленням та тестуванням програмного забезпечення. На відміну від традиційного підходу «водоспад» тестування системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності відбувається за допомогою гнучкого алгоритму «тестування ефективності релевантних індикаторів – контроль якості – забезпечення якості». Такий підхід дозволяє забезпечити розроблення держав них регуляторних інструментів забезпечення якості освітньо-наукової діяльності з тестуванням на всіх етапах впровадження та внесенням необхідних змін до алгоритмів на проміжних етапах без очікування повного завершення процесу імплементації управлінського та регуляторного механізму.Item Методологічні засади забезпечення здорового розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного та методичного підґрунтя забезпечення здорового розвитку національної економіки у системі державного управління. У дисертації досліджено закономірність еволюції концепції здорового розвитку національної економіки. Поглиблено типологізацію підходів до оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням двох параметрів: набору показників та інструментарію їх зведення. Розроблено методологічне підґрунтя оцінювання рівня здорового розвитку національної економіки з урахуванням системоутворювальних складових цього процесу та ступеня їх впливу на інтегральний показник. Розрахунки дозволили оцінити рівень здорового розвитку України, визначити його зміну в динаміці з виділенням його атракторів, інгібіторів, «критичних» точок. На основі проведеного бенчмаркінг-аналізу досвіду реалізації стратегії здорового розвитку на національному рівні визначено важливість маркетингової політики у підтримці такого розвитку. Обґрунтовано, що регіон як територіальна одиниця національної економіки є каталізатором її здорового розвитку. Інтерпретація регіональних кластерів за рівнем їх здорового розвитку дала можливість формалізувати визначальні фактори його забезпечення: промоція та адвокація здоров’я, підвищення ефективності системи медико-соціального забезпечення населення, диджиталізація сфери охорони здоров’я. Розроблено теоретико-методологічний підхід до оцінювання впливу здорового розвитку регіону на його конкурентоспроможність. Здійснені розрахунки показали, що зростання рівня здоров’я в регіоні формує визначальні передумови до підвищення його конкурентних позицій. Це свідчить про те, що фактор здоров’я є атрактором національної привабливості. Здійснено аналіз ефективності національних моделей медико-соціального забезпечення в умовах дії факторів дестабілізації. Емпірично обґрунтовано наявність трансформацій у причинно-наслідкових зв’язках між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Виявлено, що зміни у взаємозв’язках між різними групами індикаторів викликані змінами патернів поведінки населення, на що доцільно звертати увагу при розробленні та впровадженні заходів державної політики щодо здорового розвитку національної економіки. Доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значимий вплив на резильєнтність національної економіки. Запропоновано концентричну модель маркетингу здорового розвитку національної економіки. Обґрунтовано, що доцільним є використання поєднаного впливу традиційних та інноваційно-цифрових інструментів комунікаційної взаємодії між стейкхолдерами здорового розвитку національної економіки. Класифіковано моделі поведінки споживачів у сегменті здорової продукції як складової здорового розвитку національної економіки. Визначено, що для всіх виокремлених моделей споживчої поведінки дієвим інструментом комунікації є вебресурси. Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання рівня якості залучення цільової аудиторії національними вебресурсами сфери охорони здоров’я. Розроблено підхід до прогнозування зміни рівня внутрішньогалузевої торгівлі у фармацевтичній галузі. У рамках запропонованої дорожньої карти здорового розвитку національної економіки визначені ключові індикатори досягнення цілей реалізації політики здорового розвитку та пріоритетні кроки їх реалізації.Item Розвиток нафтодобувного комплексу в системі національного господарства(Сумський державний університет, 2019) Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Mlaabdal, Saady Makhmud AbaasУ дисертації визначено сутність поняття сталого розвитку нафтодобувного комплексу національної економіки як процесу розбудови його потенціалу з урахуванням інтерференції ефектів крос-секторної взаємодії нафтозалежних галузей національної економіки, що забезпечує нівелювання соціо-еколого-економічних суперечностей його розвитку, підвищення енергетичної безпеки та стійкості національної економіки. Розвинуті концептуальні основи формування системи державного регулювання нафтодобувної галузі національної економіки, орієнтовані на забезпечення його сталого розвитку, обгрунтовують зміст принципів, базових параметрів його розвитку та системоутворювальних детермінант (інституційної, економічної, організаційної), враховують мультиплікативні ефекти крос-секторної взаємодії стейкхолдерів нафтодобувного комплексу, системно-структурні взаємозв’язки нафтозалежних галузей національної економіки. Сформовані теоретичні підходи до класифікації конфліктів у нафтодобуванні, які передбачають критерії їх систематизації за ступенем залученості суб’єктів галузі, за етапами (фазами) господарської діяльності, за змістом виникнення. Удосконалено теоретико-методичні підходи визначення закономірностей взаємного впливу базових детермінант розвитку нафтодобувного комплексу національної економіки. Емпірично підтверджено гіпотезу про коінтеграційний та причинно-наслідковий зв’язок ключових детермінант функціонування нафтодобувного комплексу (обсяги видобутку нафти та рентних платежів за нафту) і системи національного господарства в цілому (ВВП, витрати капіталу та праці в національній економіці). Удосконалено наукове обгрунтування впливу інституційного середовища на функціонування нафтодобувного комплексу, яке враховує ланцюговий характер виникнення змін та взаємообернений їх зв’язок у системі "обсяги видобутку нафти → обсяги рентних платежів → рівень корупції → ефективність державного управління".Item Державне регулювання інституційних змін соціального сектору національної економіки(Сумський державний університет, 2019) Багмет, К.В.Дисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного та методичного підгрунтя державного регулювання інституційних трансформацій у соціальному секторі національної економіки в контексті гармонізації економічного розвитку й соціального прогресу відповідно до концепції інклюзивного економічного зростання. У дисертації запропоновано визначення соціального сектору національної економіки як об’єкта державного регулювання за інституційною побудовою та функціональною структурою; обгрунтовано комплексне бачення його інституційної якості; розроблено методологію оцінювання соціально-економічної віддачі як однієї з детермінант державного регулювання системи надання соціальних послуг; проведено емпіричний аналіз економічної конвергенції та конвергенції інституційної якості соціального сектору; запропоновано методологію визначення відносного рівня втрати потенціалу розвитку соціального сектору національної економіки та на його основі – індикативного значення ВВП-розриву на душу населення; проведено емпіричний аналіз комплементарності інститутів соціального сектору та базових інститутів; досліджено роль соціального капіталу як драйвера інклюзивного економічного зростання; розроблено концептуальні засади формування стратегії державного регулювання інституційних змін соціального сектору національної економіки та здійснено оцінювання його ефективності.Item Управління сталим розвитком аграрного сектора економіки(Сумський національний аграрний університет, 2019) Стоянець, Н.В.В дисертації обгрунтовано змістовні аспекти та розроблено концепцію управління сталим розвитком аграрного сектору економіки з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інституційних факторів впливу, розроблено методологію комплексного кількісного оцінювання сталого розвитку аграрного сектору економіки та його складових, формалізовано взаємозв’язки між релевантними екологічними, економічними та соціальними детермінантами та узагальнюючим показником сталого розвитку аграрного сектору економіки, ідентифіковано часові лаги максимального відгуку цільових параметрів сталого розвитку аграрного сектору економіки у відповідь на дію найбільш значимих соціо-еколого-економічних факторів, конкретизовано характер впливу інституційного середовища держав на цільовий параметр сталого розвитку аграрного сектору економіки, удосконалено методичний інструментарій державного управління сталого розвитку аграрного сектору економіки у розрізі екологічного, економічного та соціального каналів впливу, розроблено методичні засади ідентифікації стратегії сталого розвитку аграрного сектору економіки на регіональному рівні залежно від стану екологічного, економічного та соціального потенціалу.Item Макроекономічна стабільність національної економіки: соціальні, політичні та маркетингові детермінанти(Сумський державний університет, 2018) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychДисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.Item Державне регулювання розподілу природної ренти в національній економіці на основі теорії колабораційних альянсів(Сумський державний університет, 2018) Галинська, Юлія Вікторівна; Галинская, Юлия Викторовна; Halynska, Yuliia ViktorivnaДисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад та паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. У роботі визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів та ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами, обґрунтовано засади соціальної від-повідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі "держава – територіальні громади – підприємства" щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.Item Методологічні засади державного регулювання екологічної модернізації національної економіки(Сумський державний університет, 2018) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena VasylivnaУ дисертації визначено сутність екологічної модернізації національної економіки, обґрунтовано концептуальні засади системи її державного регулювання, визначено сутність нішевих екомодернізацій, запропоновано їх типологію, обґрунтовано специфічні принципи державного регулювання екологічної модернізації національної економіки, розроблено методологічне підґрунтя вибору його релевантних каналів, обумовлених рівнем інноваційної активності в країні та розвитку підприємницького середовища, а також оцінювання ефективності реалізації регуляторних заходів як через окремі канали, так і в цілому в національному господарстві на основі принципу розширеної координації, розроблено моделі прогнозування динаміки екоінноваційної активності підприємств у національній економіці в цілому та за окремими галузями, а також динаміки макроекономічних зрушень залежно від ефективності державного регулювання екологічної модернізації національної економіки, її ресурсної підтримки з боку держави та якості «зеленого» зростання.Item Економіко-математичне моделювання оцінювання та прогнозування розвитку перестрахового ринку(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2015) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaУ дисертаційній роботі здійснено постановку й вирішення актуальної наукової проблеми – розробка теоретико-методологічних засад та інструментарію економіко-математичного моделювання оцінювання та прогнозування розвитку ПР. У роботі проаналізовано сучасний стан та систематизовано проблеми і перспективи розвитку ринку перестрахування в Україні, узагальнено теоретичні основи його функціонування. Розроблено модель оцінювання ризику при здійсненні перестрахових операцій; концепцію моделювання оцінювання і прогнозування розвитку ПР; моделі оцінювання: інтеграції між ПР, страховим ринком та ринком банківських послуг, рівня відкритості ПР, конкурентоспроможності учасників ПР; методичний підхід до вибору конкурентних стратегій поведінки учасників ПР; моделі експрес-оцінювання, статичного та динамічного оцінювання ризику ПР; моделі кількісного оцінювання функцій попиту і пропозиції на ПР, реальної та номінальної місткості ПР; методичні положення досягнення стабільності на ПР; методичний підхід до ре-гулювання активного перестрахування та оптимізації його структури; тренд-циклічну модель часового ряду рівня фінансової безпеки ПР. Розроблений комплекс моделей дозволяє оцінити релевантні параметри ПР в умовах його відокремлення від страхового ринку, сучасний стан та можливості розвитку ПР у перспективному періоді, визначити умови стійкості ринку. Комплекс моделей заснований на методах порівняльного і статистичного аналізу, методах актуарних розрахунків, методах кореляційно-регресійного аналізу, гармонійного аналізу, оптимізаційних методах (нелінійного, цілочислового програмування), таксономічному методі; методі структурного аналізу, методах теорії часових рядів, теорії корисності.Item Фінансова стійкість банківської системи України(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Довгань, Ж.М.Дисертаційне дослідження присвячене розробці теоретико-методологічних засад та практичного інструментарію оцінювання та забезпечення фінансової стійкості банківської системи (ФСБС) України під впливом глобалізаційних процесів у світовій фінансовій системі та структурних трансформацій у вітчизняній економіці. У роботі розвинуто підходи до визначення ФСБС, обґрунтовано її взаємозв’язок з фінансовою стабільністю, фінансовою безпекою, надійністю та ефективністю; формалізовано тенденції впливу на ФСБС ряду екзогенних та ендогенних чинників, зокрема: світової фінансової архітектури, іноземного банківського капіталу, рівня концентрації активів, інструментарію страхування банківських депозитів та ін.; запропоновано механізм розрахунку індикаторів ФСБС України; у контексті забезпечення ФСБС обґрунтовано перспективні напрямки удосконалення механізму державного регулювання фінансового сектора економіки загалом та банківського нагляду зокрема. Dissertation is devoted to developing theoretical and methodological principles and practical tools for assessment and maintenance of financial stability of the banking system (FSBS) Ukraine under the influence of globalization processes in the global financial system and structural trans-formations in the domestic economy. In this paper we developed approaches to FSBS, based its relationship with its stability, security, reliability and efficiency; formalized trends impact FSBS number of exogenous and endogenous factors, including: the global financial architecture, international financial relations, the foreign banking capital, the level of concentration capital instruments insurance of bank deposits, etc. The mechanism of calculating the aggregate index FSBS of Ukraine in the context of the promising directions FSBS improvement of state regulation of the financial sector in general and banking supervision in particular.