Дисертації

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення теоретико-методичних засад формування податкової конкурентоспроможності країни в умовах тінізації економіки. Бібліометричний аналіз наукових публікацій з питань формування податкової конкурентоспроможності країни за 1927-2022 роки, проведений за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10, засвідчив суттєве зростання публікаційної активності протягом 2003-2005 років, що зумовлено підйомом в економіці (зростанням обсягів промислового виробництва, експорту товарів та послуг) та активізацією конкуренції на міжнародних ринках капіталу (в т.ч. і за рахунок податкових механізмів додаткового залучення коштів) після західноєвропейської кризи 2001-2003 рр. Переважна більшість видань, у яких опубліковані наукові праці з релевантної тематики індексуються одночасно двома базами даних та входять до першого квартиля. Результати структурного аналізу публікацій засвідчую міжгалузевий характер досліджень. Крім соціальних та економічних галузей знань, дані питання також досліджуються в межах інших предметних областей. Так, за даними БД Web of Science питання податкової конкурентоспроможності досліджувалися в межах наступних предметних галузей: економіка (39% публікацій); фінанси бізнесу (6%); екологічні науки (6%); політологія (5%); право (4%); містознавство (3%); бізнес (3%); управління (3%); екологічні науки (2%); державне управління (2%); регіональне містобудування (2%); міжнародні відносини (2%); дослідження операцій (2%) та інші (21%)). Результати мережевої візуалізації цитувань статей з питань податкової конкурентоспроможності засвідчили наявність п’яти кластерів, що узагальнюють наукові дослідження з даної тематики. Проведений за допомогою інструментарію Google Trends аналіз користувацького інтересу до питань формування податкової конкурентоспроможності країни протягом 2004-2022 років засвідчив, що частота пошуку понять «податкова конкуренція» та «податкова конкурентоспроможність» знаходиться на стабільно низькому рівні протягом усього періоду дослідження. Під податковою конкурентоспроможністю країни запропоновано розуміти здатність податкової системи отримувати сталі конкурентні переваги в процесі залучення зовнішніх та мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів, що виступають об’єктом оподаткування, за рахунок встановлення оптимального рівня податкового навантаження та диференціації фіскальних інструментів з метою мінімізації обсягів тіньового ухилення від оподаткування, максимізації темпів економічного зростання країни та формування сприятливого середовища функціонування бізнесу. Проведений ретроспективний аналіз тенденцій розвитку складових формування податкової конкурентоспроможності країни, який дозволив узагальнити особливості функціонування податкової системи України та окремих країн світу. Результати аналізу драйверів формування податкової конкурентоспроможності України засвідчили, що за достатньо невеликої кількості податкових платежів тривалість підготовки податкової звітності та сплати податків є однією із найвищих в світі; реалізація експортно-імпортних операцій є трудомісткою та вартісною (вартість оформлення документів та проходження митного контролю в Україні становить 192 та 162 дол. США порівняно із відсутністю платежів в Польщі, Румунії, Хорватії, Угорщині); загальний рівень податкового навантаження є одним із найвищих в світі, а зміни, що вносяться до нормативних актів з питань оподаткування носять неузгоджений та несистемних характер, поглиблюють невідповідність норм окремих нормативних актів між собою та в цілому не відповідають принципам сталості та узгодженості. Розроблено науково-методичний підхід, що базується на поєднанні інструментів кореляційно-регресійного аналізу, методу Фішера, методу мультиплікативної згортки, який дозволив оцінити рівень податкової конкурентоспроможності країни як комплексний показник, що враховує процесну, інституційну, морально-етичну та економічну складові. Розрахунки рівня податкової конкурентоспроможності для 11 країн світу протягом 2011- 2021 рр. засвідчили, що серед країн Європейського Союзу найбільш конкурентною є податкова система Естонії, Латвії, Литви, Хорватії, Фінляндії, Чехії та Угорщини. В Україні дане значення є найнижчим за всю вибірку країн, що зумовлено значною трудомісткістю процесів нарахування та сплати податків, значно нижчим рівнем економічної свободи, фіскального здоров’я та економічного розвитку країни в цілому. Враховуючі розраховані значення рівня податкової конкурентоспроможності країни, за допомогою ієрархічної та неієрархічної (метод k-середніх) кластеризації було виділено 3 кластери країн, в межах яких, на основі аналізу особливостей побудови податкової системи, порівняння граничних та середніх значень було сформовано критерії ідентифікації країн конкурентів та тих, що мають спільні тенденції розвитку податкової системи. До першого кластеру віднесено країни, податкова система яких характеризується помірним навантаженням на платників податку, середніми рівнями податкової моралі та фінансової грамотності населення, фіскального здоров’я, податкової та економічної свободи. Да другого кластеру увійшли країни, що мають дещо вищий рівень податкового навантаження на юридичних осіб та помірне навантаження на фізичних осіб. До третього кластеру віднесено країни зі значенням ставок податків вище середнього, середніми рівнями фіскального здоров’я, податкової та економічної свободи, більш дорого вартісними та трудомісткими процедурами адміністрування податків при здійсненні експортно-імпортної діяльності. Це дозволить визначити найбільш ефективні механізми реформування податкової політики в Україні з точки зору підвищення її привабливості як на міжнародній арені, так і серед представників внутрішнього бізнес-середовища. У роботі проведено аналіз основних тенденцій функціонування тіньового сектору економіки, що дозволило поглибити теоретичні основи дослідження впливу тінізації економіки на формування податкової конкурентоспроможності країни. На основі виділення основних форм (еволюційність, невизначеність, перманентність, структурність, дуальний характер, девіантність) та наслідків прояву було виділено найбільш важливі операцій з тінізації доходів з точки зору впливу на рівень податкової конкурентоспроможності країни – неформальне виробництво, неформальна зайнятість, здійснення фірмами діяльності без реєстрації. Це сформувало підґрунтя для розробки теоретико методологічного підходу до моделювання впливу тінізації економіки на інтегральний рівень податкової конкурентоспроможності країни, що комплексно поєднує застосування методів регресійного аналізу, тестів Шапіро Уілка, рангової кореляції Спірмена. У результаті побудовано одинадцять економетричних моделей формалізації впливу індикаторів функціонування тіньового сектору економіки на рівень податкової конкурентоспроможності країни. Доведено, що найбільший вплив на рівень податкової конкурентоспроможності аналізованих країн світу здійснює неформальна зайнятість населення. Зростання рівня неформального виробництва призводить до зниження рівня податкової конкурентоспроможності всіх аналізованих країн з часовим лагом в 2 роки; при підвищенні рівня неформальної зайнятості населення відбувається зниження рівня податкової конкурентоспроможності України, Польщі, Словенії, Хорватії, Литви, Латвії та Естонії з часовим лагом в 1 рік, Словаччини, Чехії та Угрощини – з лагом в 2 роки; зміна частки фірм, які конкурують з незареєстрованими або неформальними здійснює вплив на рівень податкової конкурентоспроможності Хорватії з часовим лагом в 1 рік, для решти країн – із часовим лагом в 2 роки. Ідентифікацію пріоритетних напрямків державної політики протидії тінізації економіки та зростання податкової конкурентоспроможності країни запропоновано здійснювати з урахуванням суб’єктивних факторів, що визначають поведінку економічних суб’єктів та визначаються віковими, психологічними, релігійними та іншими індивідуальним особливостями сприйняття індивіда економічних та політичних процесів, що відбуваються в країні. Розроблено методичний підхід до формалізації функціональних залежностей між рівнями податкової моралі та податкової конкурентоспроможності країни, що базується на поєднанні інструментів дескриптивного аналізу рядів даних, аналітичного методу, економетричного аналізу. Доведено наявність довгострокового одностороннього впливу податкової моралі на рівні податкової конкурентоспроможності та тінізації економіки. Розроблено методологічний підхід до оцінювання Індексу якості інституційного середовища як інтегрального показника, що узагальнює шість вимірів державного управління: голос і підзвітність, політична стабільність і відсутність насильства/тероризму, ефективність уряду, якість законодавства, верховенство права, контроль корупції. За результатами розрахунку Індексу якості інституційного середовища для 11 країн світу за 2011-2021 рр. встановлено, що Естонія, Чехія, Литва та Словаччина мають найвищі значення якості інституційного середовища, в той час як Україна має один із найгірших показників. Середнє значення даного показника варіюється в межах від -0,9057 до 0,5709. Варіація Індексу якості інституційного середовища складає 0,5126, що свідчить про низьку ефективність політики державного управління в окремих країнах світу. Через побудову системи структурних рівнянь проведено аналіз когерентності зростання податкової конкурентоспроможності країни та детінізації економіки під впливом інституційного середовища, здійснено моделювання впливу індикаторів якості інституційного середовища на рівень податкової конкурентоспроможності країни та одночасно на інші складові Індексу якості інституційного середовища. За результатами моделювання встановлено, що найбільший вплив на якість інституційного середовища в Україні здійснюють Індекс ефективності уряду та Індекс контролю корупції. Підвищення якості інституційного середовища на 1 % в межах Індексу голосу і підзвітності супроводжується підвищенням рівня податкової конкурентоспроможності в Хорватії на 1,525%, Чехії – на 1,102%, Угорщині – на 2,657, Польщі – на 1,072%. Одним із найбільш впливових індикаторів якості інституційного середовища країни є Індекс ефективності уряду, зростання якого на 1 пункт призведе до підвищення рівня податкової конкурентоспроможності України на 5,174%, Чехії – на 4,651%, Литви – на 4,213%, Латвії – на 4,431%, Польщі – на 4,128%, Румунії – на 1,365%. Під час визначення інструментів мінімізації негативного впливу тіньового сектору на рівень податкової конкурентоспроможності країни розроблено методичний інструментарій оцінювання рівня запровадження цифрових технологій, що базується на врахуванні значень восьми міжнародних індексів: Індекс цифрової економіки та суспільства, Індекс цифрової еволюції, Індекс сприйняття цифровізації, Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, Глобальний інноваційний індекс; Індекс мережевої готовності, Індекс цифровізації економіки, Індекс світової цифрової конкурентоспроможності. Проведені розрахунки засвідчили, що в більшості країн значення Індексу якості інституційного середовища у 2021 році погіршилися порівняно із 2011 роком. Україна має найнижчі значення Індексу якості інституційного середовища, що свідчить про потребу трансформації існуючого інструментарію державного управління. На основі побудови моделей з фіксованими або випадковими ефектами розроблено науково-методичний підхід до формалізації залежності рівня податкової конкурентоспроможності від рівня запровадження цифрових технологій. Встановлено, що найбільший вплив на рівень податкової конкурентоспроможності здійснюють Індекс цифрової економіки та суспільства, Індекс цифрової еволюції, Глобальний інноваційний індекс та Індекс цифровізації економіки. Зростання Індексу цифрової економіки та суспільства на 1 пункт призводить до підвищення рівня податкової конкурентоспроможності України на 0,288%, Угорщини – на 0,324%, Словаччини – на 0,212%, Латвії – на 0,238%, Румунії – на 0,243%, Угорщини на 0,273%. В той же час, індикатори цифровізації економіки практично не впливають на рівень тінізації економіки. Так, зростання індексів цифровізації економіки призводить до зниження рівня тінізації від 0,03 до 0,21%. Найменший вплив на результуючий показник здійснюють Індекс світової цифрової конкурентоспроможності (0,05-0,09%) та Індекс цифрової еволюції (0,07-0,11%).

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results