Дисертації

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення науково-методичних підходів оцінки фінансової безпеки держави в контексті стабільзації соціально-економічного розвитку. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання щодо визначення економічної сутності поняття «фінансова безпека держави», у результаті чого запропоновано власне авторське трактування, що розкриває фінансову безпеку держави як стан фінансових секторів держави щодо зменшення вразливості до економічних загроз як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, який досягається за рахунок сприятливого інвестиційного середовища, в умовах законодавчої спроможності влади та функціонуючої судової системи, забезпечуючи захищеність інересів суб’єктів фінансових відносин та ефективне використання фінансових ресурсів. Крім того, з’ясовано, що значна кількість науковців приділяє значну увагу дослідженню ефективних методів оцінки рівня фінансової безпеки. Розвинуто концептуальні основи системи забезпечення фінансової безпеки та визначено її мету, об’єкти, суб’єкти у відповідності до рівнів впливу та середовища функціонування. Враховуючи захищеність фінансових інтересів всіх учасників ринку, узагальнено систему фінансової безпеки відповідно до різних рівнів управління для боротьби із зовнішніми та внутрішніми загрозами, охоплюючи макро-, мезо-, і мікроекономічні рівні. У роботі обґрунтовано, що фінансова безпека є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. З цією метою розроблено структурно-логічну схему, у якій відображено місце та роль фінансової безпеки та її складових в системі економічної безпеки держави, яка передбачає виокремлення відповідних підсистем, елементів, принципів, об’єктів і суб’єктів, у результаті чого запропоновано механізм забезпечення фінансової безпеки держави з властивими елементами, принципами та заходами щодо попередження та виявлення загроз. В основі даного механізму виділено оцінку рівня як ключового інструменту системи забезпечення фінансової безпеки держави в поєднанні з постійним моніторингом стану основних складових фінансової безпеки та діагностикою наявних і потенційних загроз. Бібліометричний аналіз наукових публікацій із питань фінансової безпеки, реалізований за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.14, Scopus Citation Overview tool, Web of Science Results Analysis Tool дозволив виокремити взаємозв’язки між пов’язаними категоріями наукових досліджень, що підтвердило актуальність дисертаційної роботи. Визначено поширеність використання ключових слів у публікаціях, ідентифіковано країни-партнерни та основні напрями у суміжних галузях. Публікаційна діяльність щодо фінансової безпеки активізувалася на початку ХХ століття з розвитком технологій та глобалізаційних процесів. Результати бібліометричного аналізу засвідчили наявність 8 кластерів із даних бази Scopus та 11 кластерів за WoS. Так, центром уваги серед науковців виступають сфери соціальних наук, економіки, економетрики, електронної комерції, інформаційної безпеки, управління ризиками, соціальної захищеності, фінансів бізнесу, здоров’я. На основі аналізу спільного цитування та візуалізацій SciVal створнено «колесо науки» засвідчивши, що найбільш високу динаміку досліджень з питань фінансової безпеки є галузь бізнесу, менеджменту та бухгалтерського обліку. У роботі обґрунтовано, що транспарентність управління фінансової безпеки відображається через роботу державних органів влади. Прозорість сприяє системному підходу до забезпечення стійкості та ефективності фінансової системи країни. Бюро економічної безпеки (БЕБ), що є центральним органом влади та створений для боротьби з економічними злочинами, за результатами своєї діяльності не показує належне управління та контроль за фінансово-економічною безпекою держави. Як індикатор ефективності роботи БЕБ та інших державних органів, які займаються боротьбою з фінансовими порушеннями та злочинністю у фінансовій сфері, запропоновано використання загального рівня тіньової економіки – якщо діяльність БЕБ допомагає зменшити розміри тіньової економіки, це може свідчити про покращення фінансової дисципліни та підвищення довіри до складових фінансової систем. Визначення стану фінансової безпеки держави реалізовано на основі розрахунку її рівня за двома методиками – оцінка фінансової безпеки держави від Міністерства економіки України та альтернативна методика мультиплікативної моделі нелінійної згортки найбільш релевантних показників. Внаслідок секторної (банківська безпека, безпека небанківського фінансового сектора, боргова, бюджетна, валютна, грошово-кредитна безпека) оцінки фінансової безпеки, проведеної згідно з «Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» Міністерства економіки, виявлено, що наявні серйозні проблеми в деяких сегментах фінансової безпеки. Найменш захищеним сектором є боргова безпека, яка страждає від навантаження з боку боргових зобов'язань та незадовільної структури державного та гарантованого державою боргу. Небезпечний рівень має сегмент небанківського фінансового ринку, який характеризується низьким рівнем проникнення страхування та розвитком фондового ринку. Зафіксовано зниження бюджетної безпеки, що показує невідповідність балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Більшою стабільністю відзначаються сегменти банківської системи та грошово кредитної безпеки, проте в середньому безпека знаходиться на рівні ≈ 50%. Встановлено, що економіка України на половину, а в деяких періодах лише на третину, захищена від фінансових загроз, забезпечується лише мінімальний рівень безпеки фінансового сектору економіки. З метою визначення об'єктивного стану фінансової безпеки в Україні проведено порівняння на відповідність розрахованого рівня з міжнародними економічними індексами. Моніторинг позицій країни в рейтингах підтвердив незадовільний рівень та високі ризики у сфері фінансової безпеки. Проведено інтерпритацію результатів та присвоєно відповідні аналоги рейтингування. Під час аналізу стану фінансової безпеки держави виявлено, що українська методика оцінки економічної безпеки та її складової – фінансової безпеки держави має ряд недоліків та потребує оновлення. Зокрема, встановлено, що методика не проходить процедуру перегляду вхідних показників вже десять років. У ході проведення розрахунків спостереження показало, що офіційна статистична звітність коригується з року в рік, відповідно ускладнюється оцінка рівнів безпеки. Особливістю методики є орієнтація, як правило, на проведення ретроспективного аналізу при цьому перспективний фінансовий прогноз відсутній. Обрані на сьогоднішній день критерії оцінки фінансової безпеки не характеризують економіку з різних боків, показники не враховують потенційні загрози та не включають зовнішні чинники. Недоліки механізму оцінки призводять до зниження практичної цінності отриманих результатів. Дослідження показало, що в Україні немає альтернативних підходів до визначення фінансової безпеки, було запропоновано науково-методологічний інструментарій оцінки фінансової безпеки держави на основі побудови мультиплікативної моделі нелінійної згортки релевантних індикаторів прямого та опосередкованого впливу, яка базується на поєднанні степеневої функції та методу Харрінгтона з врахуванням пріоритетності й коригуванням по співвідношенню можливості та ризику. Запропонована структурно-логічна модель оцінки інтегрального показника фінансової безпеки держави має унікальність у визначенні найбільших релевантних предикторів (можлива варіація як їх доповнення так і заміни) із бази даних Світового Банку, який визнається всесвітньо об’єктивним аналітичним центром. Так, сформовано базу вхідних індикаторів та проведено оцінку фінансової безпеки на основі модельного інстументарію. Доведено, що інтегральний показник фінансової безпеки відображає найбільші коливання тоді, коли з’являються потенційні загрози в системі. Результати розрахунків, дають підстави стверджувати, що оперативне, якісне визначення реального рівня фінансової безпеки держави на основі мультиплікативної моделі релевантних показників цілком достатньо, щоб просигналізувати про критичність ситуації та своєчасно відреагування на потенційні загрози. Здійснено порівняння результатів індексу фінансової безпеки держави за урядовою методикою та запропонованою моделлю, що дало змогу співставити отримані результати. В загальному у відповідних періодах рівень безпеки за першою методикою може характеризуватися як незадовільний та небезпечний, за другою моделлю – низький, середній, дуже високий. Підтверджено, що запробована нова модель краще описує рівень фінансової безпеки та відображає більш дійсну ситуацію в країні, що є важливим в контексті прийняття управлінських рішень. Запропоновано доповнити Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України в частині показників фінансової безпеки, які представлені як вхідні дані для структурно-логічної моделі нелінійної згортки, що допоможе покращити якість оцінки. Здійснено перспективний фінансовий прогноз рівня фінансової безпеки держави методом експоненціального згладжування, що проводиться з врахуванням впливу сезонної компоненти часового ряду та дозволяє визначити динаміку фінансової безпеки України на декілька майбутніх періодів. В результаті прогнозується зниження загального показника фінансової безпеки в найближчі п’ять років. У роботі розроблено методологічні засади оцінювання взаємозв’язку основних причинних детермінант фінансової безпеки держави на основі визначення синергетичного ефекту впливу на рівень фінансової безпеки держави. За результатами канонічного аналізу, встановлено, що розвиток фінансової безпеки держави на 63,99% обумовлений зміною ринкових фінансових показників, коливання значень яких спричинено військовими ризиками, а саме: військові витрати на оборону, непрацюючі банківські кредити, обмінний курс, зовнішній борг та резерви країни. Так, виявлено прямопропорційний вплив на рівень фінансової безпеки зростання військових видатків на утримання Збройних Сил України та інших державних інституцій (0,41%), а також зміни офіційного валютного курсу (2,82%); обернений зв'язок, який спричиняє зниження рівня фінансової безпеки держави, наявний для зростання непрацюючих кредитів банків (0,49%), обсягу зовнішнього боргу (1,16%) та загальних резервів країни (2,20%). Виявлені зміни можуть становити загрозу стабільності фінансового сектору, що підтверджує необхідність ефективного управління ринковими фінансовими індикаторами та ретельного моніторингу їх змін в умовах глобальних фінансових потрясінь. Запропоновано рекомендації з підвищення якості контролю та керування управлінськими рішеннями щодо удосконалення оцінки фінансової безпеки держави в контексті повоєнного відновлення України. Уряд має приділяти особливу увагу зміцненню фінансової безпеки держави, реалізовуючи запропоновані напрямки та приймаючи відповідні заходи для захисту фінансових інтересів країни та забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку.

Дисертації

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results