Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
Search Results
Item Фінансування соціального та доступного житла в контексті досягнення Цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2023) Жученко, Світлана Василівна; Zhuchenko, Svitlana VasylivnaУ дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методичні підходи до обґрунтування впливу фінансування соціального і доступного житла в контексті досягнення Цілей сталого розвитку і вирішення актуальних соціальноекономічних проблем. Для цього проаналізовано наукові дослідження та сучасні тренди фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку. Визначено, що більшість країн ЄС стикається з проблемою доступності житла, перенаселеності житла та фінансового навантаження, обумовленого загальними витратами на житло. Найвищий показник фінансового тягаря, обумовленого витратами на житло, – на Кіпрі (62%), в Греції (58,5%), Польщі (53,1%), Хорватії (44,9%) і Іспанії (41,7%), натомість, найнижчий – у Нідерландах (6,3%), Швеції (7,2%), Естонії (8%) і Данії (8,6%). За рівнем перенаселеності найгірші показники – в Латвії (41,3%), Румунії (41%), Болгарії (37,9%), Польщі (35,7%), Хорватії (34,4%) і Словаччині (31,2%), найкращі – на Кіпрі (2,3%), Мальті (2,9%), в Нідерландах (3,4%), Ірландії (3,4%), Бельгії (5,9%), Фінляндії (7,4%), Люксембурзі (7,7%), Данії (9,2%) і Франції (9,4%). В Україні показник становить 49,8%, а частка дітей до 18 років, які проживають у перенаселеному житлі, – 71,6 %. У результаті аналізу фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку сформульовано ключові концептуальні особливості у розумінні понять соціального, доступного і державного житла. Встановлено, що фінансування соціального і доступного житла є актуальним напрямком державної фінансової політики, проаналізовано основні її інструменти у сфері забезпечення соціального та доступного житла на прикладі країн ЄС. Виявлено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для будівництва доступного житла за допомогою SWOT-аналізу. Обґрунтовано необхідність вирішення дилеми між етичною стороною та бізнес-мотивацією при інвестуванні в соціальне та доступне житло. На основі бібліометричного аналізу наукового доробку з питань фінансування соціального і доступного житла з використанням інструментів наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, і програмного пакету VosViewer встановлено, що близько 50–60% від загальної кількості публікацій були опубліковані за останні 10 з поміж 75 років, і близько 30–40% – за останні 5 років (вибірка з 6502 наукових публікацій бази даних Scopus за 1948-2022 рр., і 7243 публікацій бази даних Web of Science більш, ніж за 90 років за 1929- 2022 р.). Охарактеризовані піки зростання публікаційної активності: 1) 2008- 2012 рр.; 2) 2015-2018 рр.; 3) з кінця 2019 р.; 4) 2022-2023 рр. Виявлено домінуючі тенденції міжгалузевих досліджень, що знаходять своє вираження в межах чотирьох сформованих кластерів. При цьому звернено увагу на Цілі сталого розвитку, у тісному зв’язку з якими досліджується фінансування соціального і доступного житла, зокрема ЦСР 1 «Подолання бідності», ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя», ЦСР4 «Якісна освіта», ЦСР8 «Гідна праця та економічне зростання» та ЦСР10 «Скорочення нерівності». Проаналізовано тенденції фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку на основі результатів комплексного міжкраїнного статистичного, графічного, динамічного, структурного, факторного і порівняльного аналізу. Визначено, що в ЄС найвищі індекси реальних цін на житло у 2022 р. зафіксовані в Угорщині, Португалії, Люксембурзі, Чехії, Нідерландах, Словенії та Австрії, найнижчі – в Італії, Фінляндії, Бельгії, Швеції і Франції. Найвищі ціни на оренду – в Естонії, Литві, Угорщині, Словенії і Польщі, найнижчі – в Греції, Італії, Франції, Іспанії та Словаччині. У 64% країн ЄС виявлено зростання реальних цін на житло в 2022 р. порівняно з 2021 р., і загальну тенденцію до зростання в динаміці для більшості країн, у т. ч. у 100% країн вибірки – зростання цін на оренду. Структурний аналіз ринку житла за правом власності засвідчив, що найбільший акцент на доступність житла зроблено в Нідерландах, Бельгії, Фінляндії, Франції, Ірландії та Швеції. Аналітичний аналіз з використанням інструментарію Google Trends дозволив виявити тренди суспільного інтересу користувачів мережі Інтернет та популярності пошукових запитів про соціальне і доступне житло. Серед країн світу лідерами за популярністю пошукового запиту про соціальне житло є Ірландія, Великобританія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка, Мальта, Австралія і Канада, про доступне житло – Ірландія, США, Гана, Кенія, Руанда, Джерсі, Австралія, Канада і Великобританія. Відповідно виявлено піки найнижчого рівня популярності наприкінці 2007 р. (початок світової фінансової кризи), у 2012 (європейська економічна криза) та 2020 рр. (криза СOVID-19), натомість, з 2021 р. суспільний інтерес до цієї проблематики знову підвищується, що обумовлено наслідками кризи COVID-19 (втрата місця роботи, зниження рівня доходів тощо), у 2022 – також позитивний стрибок, що пояснюється війною в Україні, міграцією і внутрішнім переміщенням населення, пошуком доступного і соціального житла по всьому світу, з вересня 2022 – зміна напрямку через падіння попиту, часткового або повного задоволення потреб переміщених осіб у доступному і соціальному житлі. На основі інструментарію Books Ngram Viewer побудовано 3-грами, що відображають динаміку частоти використання пошукових фраз «фінансування соціального житла» (з 1981), «фінансування доступного житла» (з 1949) та «фінансування державного житла» (з 1946) у книгах англомовного корпусу за 1800-2019 рр. Найбільш значні піки / коливання тренду спостерігаються у 1980- х, 1990-х і 2000-х роках. У 2019 р. найвищу частоту вживання має фраза «фінансування доступного житла» (0.0000000390%), трохи меншу – «фінансування соціального житла» (0.0000000386%), і найменшу вживаність – «фінансування державного житла» (0.0000000159%). Застосування векторної авторегресії (VAR-моделювання) та тесту Грейнджера з використанням програмного пакету STATA 18 дозволило встановити каузальні зв’язки між індикаторами фінансування соціального і доступного житла, індексом сталого розвитку й досягненням Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10 на основі виборки з 27 країн ЄС за 2012-2021 рр. Підтверджено, що частка власників доступного житла на умовах іпотеки або кредиту є причиною змін в загальній оцінці Індексу сталого розвитку (ІСР) (78% країн ЄС) та в оцінках досягнення Цілей сталого розвитку – ЦСР1 (81%), ЦСР3 (81%), ЦСР4 (70%), ЦСР8 (70%), ЦСР10 (81%); частка орендарів доступного і соціального житла за зниженою ціною або безкоштовно – ІСР (85%), ЦСР1 (81%), ЦСР3 (70%), ЦСР4 (70%), ЦСР8 (81%), ЦСР10 (81%); частка державних витрат на розвиток житлового фонду – ІСР (78%), ЦСР1 (67%), ЦСР3 (78%), ЦСР4 (56%), ЦСР8 (52%), ЦСР10 (70%), частка державних витрат на житло в межах соціального захисту – ІСР (63%), ЦСР1 (59%), ЦСР3 (67%), ЦСР4 (56%), ЦСР8 (52%), ЦСР10 (56%). На основі побудови двосторонніх медіанно-сплайнових графіків, сплайнового моделювання із застосуванням інструментарію програмного пакету STATA 18 виявлено розриви і вузлові точки в системі фінансування соціального і доступного житла для забезпечення зростання індексу сталого розвитку в цілому та досягнення Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10. Встановлено, що найбільший вплив має такий інструмент, як іпотека або кредит на житло, сприяючи досягненню як загалом сталого розвитку країни (якщо значення частки власників доступного житла на умовах іпотеки або кредиту знаходиться в інтервалі між критичними точками першого вузла 0 та 11,1, то при її зростанні на 1%, загальна оцінка ІСР в середньому зростає на 0,71%), так і всіх досліджуваних ЦСР зокрема, причому переважно на першому вузлі, що сприятиме швидшому досягненню потенційного ефекту (при зростанні на 1% – оцінка досягнення ЦСР1 в середньому зростає на 0,38%; ЦСР3 – на 0,80%; ЦСР4 – на 1,45%, ЦСР10 – 1,8%). Пільгова або безкоштовна оренда також позитивно і суттєво впливає на сталий розвиток і досягнення його Цілей (в інтервалі між вузловими точками 4,5 та 8,5 при зростанні на 1% загальна оцінка ІСР в середньому зростає на 0,83%, ЦСР1 – на 0.25%, ЦСР4 – на 1,4%, ЦСР8 – на 1,7%; між вузловими точками 11,56 і 14,9 – вплив на ЦСР3 (1,86%) і ЦСР10 (2,4%)), проте по двом ЦСР вимагається вище значення цього показника, зокрема, між критичними точками четвертого вузла, що може стати проблематичним для деяких країн. Бюджетні витрати на житло в межах соціального захисту та на житловий розвиток в межах видатків на ЖКГ практично не сприяють досягненню досліджуваних ЦСР (за винятком ЦСР8). Здійснено кластеризацію 27 країн ЄС за показниками фінансування соціального і доступного житла, індексом сталого розвитку й індикаторами досягненням Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10 з використанням методів Стерджеса та Уорда, й інструментів програмного забезпечення Statgraphics Centurion 19. До першого кластеру віднесено 11 країн, до другого – 2, до третього – 6, до четвертного – 5 та до п’ятого – 3 країни ЄС. Визначено, що до п’ятого кластеру увійшли країни-лідери відповідно до рівня володіння житлом на умовах іпотеки або кредиту, а також щодо пільгової або безкоштовної оренди доступного житла, до першого – країни з доволі високим рівнем фінансування соціального і доступного житла. Натомість, країни другого кластеру характеризуються найнижчою часткою саме власників житла на умовах іпотеки або кредиту. Країни третього і четвертого кластеру займають середні або низькі позиції. Специфіковано вплив інструментів фінансового забезпечення соціального і доступного житла на досягнення окремих Цілей сталого розвитку, обґрунтовано роль та місце фінансового забезпечення соціального і доступного житла у вирішенні актуальних соціально-економічних проблем. Підтверджено вплив іпотечного кредитування та пільгової оренди житла на економічне зростання країни в контексті досягнення ЦСР №8 на основі кореляційного аналізу (розрахунок коефіцієнта Пірсона або Спірмена з часовими лагами на основі результатів тестування Шапіро-Вілка) та формалізовано ці ефекти шляхом побудови моделей лінійної динамічної регресії панельних даних Ареллано–Бонда з перевіркою тестом Саргана у STATA 18. Визначено, що збільшення на 1 % частки власників доступного житла за рахунок житлового кредиту чи іпотеки спричинює зростання ВВП на душу населення в середньому на 0,44 % із дворічним часовим лагом. Збільшення на 1 % частки орендарів житла з безкоштовною або пільговою орендою спричиняє зниженню ВВП на душу населення в середньому на 0,5 % із дворічним часовим лагом. В контексті досягнення ЦСР №8 проаналізовано причинний зв’язок, його характер і силу між економічним зростанням країни та бюджетними витратами на житло в межах соціального захисту та житлового розвитку. Кореляційний аналіз (Пірсона / Спірмена в залежності від попередніх результатів тесту Шапіро-Вілка) підтвердив зв’язок між бюджетними витратами на житло в межах соціального захисту та зростанням ВВП на душу населення в 22 з 27 країн ЄС, включаючи 14 країн із позитивною залежністю, переважно середньою силою та 1-річним лагом (або без часового лага). У свою чергу, взаємозв’язок між бюджетними витратами на розвиток житлового фонду у блоці витрат на житлово-комунальне господарство та зростанням ВВП на душу населення визначено у 26 із 27 країн вибірки, до яких входять 17 із позитивним напрямком, високим (8 країн) та середнім (9 країн) рівнем сили зв’язку та 1–2-річним відставанням. Використовуючи результати перевірки причинності зв’язків Грейнджера, державні соціальні витрати на житло впливають на зростання ВВП на душу населення в 14 країнах ЄС, а державні витрати на розвиток житла є причиною зростання ВВП на душу населення в 17 країнах ЄС. На основі побудови динамічної системної лінійної регресійної моделі оцінки панельних даних Ареллано–Бовера / Бланделла–Бонда з ймовірністю 91% визначено, що зростання бюджетних витрат на житловий розвиток в розрізі блоку витрат на житлово-комунальне господарство на 1% сприятиме зростанню ВВП на душу населення на 2,38% з часовим лагом 3 роки. Підтверджено та оцінено вплив іпотечного кредитування, пільгової оренди та бюджетних витрат на житло на рівень перенаселеності житла та резільєнтність населення до соціально-обумовлених хвороб в контексті досягнення Цілі сталого розвитку №3 на основі кореляційно-регресійного аналізу, урахування часових лагів та побудови системної динамічної моделі оцінювання панельних даних для 27 країн ЄС за 2012-2021 рр. з використанням методів Пірсона / Спірмена, моделі Ареллано–Бовера / Бланделла–Бонда, тесту Шапіро-Вілка і інструментів STATA 18. Зниження перенаселеності житла сприяє зниженню рівня смертності від розладів психіки та поведінки – у 59 %; туберкульозу – у 56%; СНІДу, вірусних гепатитів, діабету, пневмонії – у 44% країн ЄС. Зростання частки власників житла на умовах іпотеки або кредиту на житло сприяє зниженню рівня перенаселеності житла у 74 %; частки орендарів на пільгових умовах або безкоштовно – у 59 %; частки бюджетних видатків на розвиток житлового фонду в межах витрат на ЖКГ – у 56 %; частки бюджетних видатків на житло як напрямку соціального захисту – у 45 % країн ЄС. При цьому зростання частки власників житла на умовах іпотеки на 1 % сприятиме зниженню рівня перенаселення житла в середньому на 0,42 % з часовим лагом 3 роки (з ймовірністю 94%), частки орендарів на пільгових умовах або безкоштовно – на 0,75 % з часовим лагом 2 роки, частки бюджетних витрат на житловий розвиток – на 4,17 % з часовим лагом 2 роки. Натомість, зростання частки бюджетних видатків на житло як напрямку соціального захисту на 1% призводить до зростання рівня перенаселення житла в середньому на 1,51 % з часовим лагом 2 роки (з ймовірністю 81%).