Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
7 results
Search Results
Item Адміністративно-правовий механізм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій(Сумський державний університет, 2021) Глущенко, Наталія Володимирівна; Глущенко, Наталия Владимировна; Hlushchenko, Nataliia VolodymyrivnaДисертацію присвячено дослідженню особливостей адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій і визначенню напрямків його удосконалення. Надається авторське визначення поняття "адміністративно-правовий механізм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій". Серед елементів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій виокремлено: 1) правовідносини (суб’єкти, об’єкт, зміст); 2) принципи адміністративно-правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 3) адміністративно-правові норми, що регламентують охорону та захист прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 4) адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Розкривається зміст конституційних, галузевих та міжгалузевих принципів адміністративно-правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Запропоновано адміністративно-правове регулювання охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій розуміти як цілеспрямований вплив, прийнятих у встановленому законом порядку адміністративно-правових норм, на суспільні відносини у сфері набуття та реалізації виключних прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності у сфері медицини та біотехнології з метою їх упорядкування, розвитку в інтересах не лише правовласників, але й суспільства та держави, а також захисту від неправомірних посягань. Класифікуються джерела адміністративно-правового регулювання охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: за місцем нормативних актів в ієрархії актів законодавства, за об’єктами прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнології, які потребують охорони та захисту, за спрямованістю положень нормативних актів на охорону чи захист об’єктів права інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Визначено особливості суб’єктів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності: це обов’язковий елемент вказаного механізму; серед них є органи законодавчої, виконавчої, судової влади; завершено перехід від трирівневої до дворівневої системи органів виконавчої влади України до повноважень яких належать питання охорони та захисту прав інтелектуальної власності; триває створення Вищого суду інтелектуальної власності, що позначається на стані реалізації судового порядку захисту прав інтелектуальної власності. Серед органів виконавчої влади, які є суб’єктами адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, зважаючи на їх повноваження виокремлено: а) суб’єкти, для яких повноваження з охорони та захисту прав інтелектуальної власності є основними – НОІВ та його структурні підрозділи; б) суб’єкти, які здійснюють повноваження з охорони та захисту прав інтелектуальної власності в межах основних завдань (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства в Україні, Міністерство охорони здоров’я України, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Антимонопольний комітет України, Державна митна служба України, Національна поліція України, Служба безпеки України). Під адміністративно-правовими формами охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій пропонується розуміти зовнішній прояв управлінської діяльності державних органів (їх посадових осіб), що здійснюється у визначених адміністративним законодавством межах та порядку, з метою створення належних умов для набуття та реалізації виключних прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності у сфері медицини та біотехнології та захисту їх від неправомірних посягань. Виділено адміністративно-правові форми охорони прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: видання адміністративних актів; укладення адміністративних договорів; надання адміністративних послуг. Визначено, що адміністративно-правовою формою захисту права інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій є звернення правовласника до державних органів. Акцентовано увагу на особливостях адміністративно-правових форм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, а також їх спільних ознаках. Розкривається зміст адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій за КУпАП Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Митним кодексом України. Запропоновано з метою удосконалення механізму притягнення до юридичної відповідальності за ст. 476 Митного кодексу України надати митним органам право з власної ініціативи відбирати зразки товару заявленого до митного оформлення для проведення експертизи. Узагальнено досвід США, Японії, Польщі, Німеччини щодо охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій . Сформульовано пріоритетні напрямки удосконалення адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: 1) закріплення на законодавчому рівні понять "винахід у сфері медицини" та "біотехнологічний винахід", що відповідає європейським стандартам захисту прав людини; 2) прийняття Закону України "Про охорону прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій"; 3) вдосконалення методики проведення експертизи заявки на винаходи, об’єктом яких є лікарський засіб; 4) конкретизація положень Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі), що стосується лікарського засобу від 04.12.2013 р.; 5) удосконалення взаємодії суб’єктів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, зокрема: а) Державного експертного центру МОЗ України та НОІВ щодо проведення експертизи документів, що подаються для державної реєстрації лікарського засобу в частині назви; 2) НОІВ та органів Державної митної служби України щодо внесення першим інформації до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є однією із перших у вітчизняній науці адміністративного права спроб комплексно визначити сутність та особливості адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, а також напрямки його удосконалення, що дозволило сформулювати низку нових концептуальних наукових положень та надати авторські пропозиції з досліджуваних питань. Практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) для розробки подальших напрямків удосконалення адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 2) для внесення змін в законодавство, що регулює адміністративно-правову охорону та захист прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 3) під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури із дисциплін "Адміністративне право", "Господарське право".Item Адміністративно-правові засади організації та функціонування системи економічної безпеки України(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Вадим Іванович; Мельник, Вадим Иванович; Melnyk, Vadym IvanovychДисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад організації та функціонування системи економічної безпеки України. У роботі запропоновано авторське бачення періодизації становлення системи економічної безпеки сучасної України. Доведено важливу роль економічної безпеки України для сучасної національної економіки – як основи функціонування держави. Запропоновано авторське визначення дефініції "система економічної безпеки України". Оцінено роль структури системи економічної безпеки України як ключового та невід’ємного її елементу. Визначено ключових її суб’єктів та виділено основні загрози і ризики системі економічної безпеки України та запропоновані види класифікацій останніх. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового механізму забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Досліджені провідні іноземні практики правового забезпечення процедур організації і функціонування систем економічної безпеки держави та здійснено порівняльну характеристику з окремими національними аспектами. Визначено роль суб’єктів із забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Встановлено та охарактеризовано ключові напрями діяльності останніх у цій сфері. Визначені ключові напрями реформування адміністративно-правового забезпечення організації та функціонування системи економічної безпеки України. Аргументується доцільність вдосконалення адміністративно-правового забезпечення взаємодії та координації суб’єктів системи економічної безпеки України. Автором визначені основні групи показників, які впливають на рівень економічної безпеки країни. Наголошено на необхідності комплексного удосконалення адміністративно-правового забезпечення процедур організації і функціонування системи економічної безпеки України та запропоновано авторські шляхи підвищення рівня ефективності такої системи.Item Адміністративно-правове забезпечення протидії біотероризму(Сумський державний університет, 2020) Кравчук, М.Ю.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню проблем адміністративно-правового забезпечення протидії біотерористичним загрозам в Україні. Здійснено аналіз термінологічного апарату антитерористичного законодавства на предмет визначення суспільно-правової сутності біотероризму, а також подано систематизацію доктринальних положень. Особливу увагу приділено механізму практичної протидії можливим загрозам біотерористичної діяльності з боку вищих органів державної влади. Доведено, що факт існування біологічного тероризму як глобальної проблеми світової спільноти вимагає консолідації зусиль усіх держав, а участь України у цьому процесі здійснюється у відповідності до міжнародних договорів. Обгрунтовано висновки і пропозиції щодо ліквідації юридичних дефектів у законодавчих актах, які регулюють суспільні відносини в сфері боротьби з біотероризмом, й розроблення національних програм з біобезпеки та запобігання проявам біологічних загроз.Item Адміністративно-правові засади взаємодії експертних установ з правоохоронними органами(Університет сучасних знань, 2019) Науменко, С.М.Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню сутності, змісту та особливостей адміністративно-правових засад взаємодії експертних установ з правоохоронними органами та напрямків їх удосконалення з урахуванням вітчизняної практики та зарубіжного досвіду. Визначено систему правоохоронних органів, які взаємодіють з експертними установами, та зміст даної взаємодії. З’ясовано завдання та функції експертних установ як суб’єктів взаємодії з правоохоронними органами. Досліджено компетенцію експертних установ та визначено їх права та обов’язки при взаємодії з правоохоронними органами. Встановлено юридичні гарантії експертних установ у взаємовідносинах з правоохоронними органами. Визначено зміст та особливості юридичної відповідальності експертів. З’ясовано сутність та структуру адміністративно-правового механізму взаємодії експертних установ з правоохоронними органами. Виокремлено основні напрямки взаємодії експертних установ з правоохоронними органами та визначено порядок їх реалізації. Систематизовано адміністративно-правові форми та методи взаємодії експертних установ з правоохоронними органами. Встановлено організаційні засади взаємодії експертних установ з правоохоронними органами. Проаналізовано зарубіжний досвід організації взаємодії експертних установ з правоохоронними органами та визначено можливості його використання в Україні. Обгрунтовано основні напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію експертних установ з правоохоронними органами.Item Адміністративно-правові засади діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Сумський державний університет, 2019) Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychДисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Уточнено поняття, ознаки фінансово-економічної безпеки. Визначено сутність адміністративно-правового механізму забезпечення фінансово-економічної безпеки України, місце правоохоронних органів у ньому, етапи їх становлення. Класифіковано адміністративно-правові засади діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розкрито поняття та сутність елементів адміністративноправового статусу правоохоронних органів із забезпечення фінансовоекономічної безпеки України. Охарактеризовано рівні, напрями, адміністративно-правові форми, методи, організаційні основи діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Узагальнено зарубіжний досвід організації та діяльності таких правоохоронних органів і можливості його використання в Україні. Запропоновано напрями оптимізації діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України, координації та взаємодії між ними, оцінювання їх діяльності.Item Адміністративно-правовий механізм забезпечення виборчих прав громадян в Україні(Сумський державний університет, 2018) Шорський, П.О.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян Україні. В роботі характеризуються виборчі права громадян як об’єкт адміністративно-правового забезпечення. Визначається сутність та особливості адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Окреслюється структура адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян. Характеризуються особливості правового регулювання забезпечення виборчих прав громадян в України та з’ясовується місце в ньому адміністративного законодавства. Встановлюється коло суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні та розкриваються особливості їх адміністративно-правового статусу. Окреслюється поняття та особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав громадян в Україні. Систематизуються напрями взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід забезпечення виборчих прав громадян та визначаються можливості його використання в Україні. Пропонуються напрями удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні.Item Адміністративно-правове регулювання валютних обмежень(Сумський державний університет, 2018) Кібець, Д.В.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового регулювання валютних обмежень в Україні. В роботі здійснюється історико-правовий аналіз валютного регулювання в Україні. Визначається сутність та особливості валютного регулювання в Україні. Розкривається поняття та види форм валютного регулювання в Україні. Характеризуються правові засади валютного регулювання та з’ясовується місце серед них адміністративного регулювання. Окреслюється поняття та структура механізму адміністративно-правового регулювання валютних обмежень. Встановлюється коло суб’єктів регулювання валютних обмежень в Україні та особливості їх адміністративно-правового статусу. Опрацьовуються рівні та напрямки правового регулювання валютних обмежень. Виявляються адміністративно-правові методи регулювання валютних обмежень. Пропонуються напрямки вдосконалення адміністративної та дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства, що регулює валютні обмеження в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід регулювання валютних обмежень та визначаються можливості його використання в Україні.