Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
3 results
Search Results
Item Державна міграційна політика в системі управління національним господарством(Сумський державний університет, 2021) Пудрик, Денис ВалерійовичУ дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту визначення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, що здійснено з використанням бенчмаркінг-інструментарію (Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results і Google Ngram Viewer) та бібліометричного аналізу (VOSviewer v. 1.6.13) у таких вимірах: змістовному (кластеризовано наукові патерни досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку), часовому (визначено періоди зростання публікаційної активності та основні етапи еволюції наукового доробку), просторовому (виявлено та описано інтернаціональні наукові альянси). Обґрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки (рівні урбанізації, експортно-імпортного й бюджетного потенціалів, соціального та інфраструктурного розвитку, інноваційності, ефективності системи охорони здоров’я, фінансової стабільності) на основі результатів когнітивного моделювання. У роботі обґрунтовано основні напрями реалізації державної міграційної політики відповідно до Цілей сталого розвитку і ключових стейкхолдерів, що здійснено на основі виявлених фільтром Баттерворта флуктуацій часових рядів зміни індексу чистого міграційного приросту та ключових індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, а також засобами кореляційного аналізу – співпадіння/неспівпадіння виявлених трендів; Виявлено часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. Для цього розроблено методологію дослідження трендів та структури еміграційного потоку у контексті таргетування регуляторних інтервенцій державної міграційної політики на основі результатів сценарного прогнозування (модель авторегресії та розподіленого лага ADL) динаміки зміни кількості емігрантів з України залежно від зміни рівнів безробіття та доходів на душу населення. Це дозволило виявити часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. У роботі обґрунтовано впливу бренду країни на динаміку чистого міграційного потоку, що базується на поєднанні тестувань ANOVA, Шапіро – Уїлка та Левене, врахуванням емоційних уявлень та обізнаності потенційних мігрантів про країну, орієнтацією не на статичну, а на інтервальну оцінку сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами. Це дозволило на даних України та європейських країн емпірично підтвердити наявність динамічного тренду еміграційних потоків у ті країни, які сприймаються нерезидентами як такі, що демонструють більш високий потенціал, якість життя, культурні цінності та традиції. Розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів, яка впливає на залучення нових трудових ресурсів до країни та зменшення їх відпливу за кордон. Для цього у роботі розроблено дворівневий підхід, який на першому рівні передбачає кластеризацію європейських країн за інтегральним показником, що комплексно оцінює як кількісні, так і якісні характеристики системи вищої освіти, а також рівень її інтернаціоналізації, а на другому рівні – за допомогою logit- та probit-моделювання визначає ймовірність зміни інтенсивності міграційних процесів для кожного кластеру країн. Поглиблено наукові засади сценарного прогнозування динаміки чистого міграційного приросту населення залежно від характеру змін рівнів грамотності населення, його залученості до неформальної освіти, що на відміну від існуючих базується на поєднанні регресійного аналізу та імітаційного моделювання. На основі цього обґрунтовано напрямки синхронізації державної міграційної політики з освітніми реформами, зокрема щодо розвитку неформальної освіти та освіти впродовж усього життя. Розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами Європейського Союзу, що засновано на дворівневий підхід дозволив: на основі поєднання модифікованої моделі Кобба – Дугласа та індексу Херфіндаля – Хіршмана довести, що для України та країн Вишеградської четвірки домінуючою міграційною детермінантою довгострокового економічного зростання є збільшення обсягів грошових переказів емігрантів у країну їх походження, а не зміна концентрації і поляризації населення цих країн у наслідок припливу іммігрантів; на основі моделей !- і "-конвергенції оцінити швидкість та час, необхідний для економічної конвергенції національної економіки з країнами-членами Європейського Союзу з урахуванням впливу інтенсивності міграційних процесів. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики, що базується на чотириетапному підході та передбачає оцінювання показників соціального розвитку (відібраних на основі Національної економічної стратегії на період до 2030 р.), визначення їх вагових коефіцієнтів ентропійним методом, а також дозволяє врахувати динамічний характер інтегрального індексу соціального прогресу, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів соціального прогресу різних країн. Поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни у системі управління національної економіки, що здійснено шляхом оцінювання (узагальнюючим методом моментів Ареллано – Бонда) взаємного впливу міграційного приросту та інтегрального динамічного індикатора соціального прогресу. Це дозволило емпірично підтвердити високий рівень синхронізації державних міграційної та соціальної політик країн Вишеградської групи та відсутність такої узгодженості в Україні, обґрунтувати напрямки використання відповідних кращих бенчмарків під час реформування державної міграційної політики в Україні.Item Детермінанти підвищення інвестиційного потенціалу національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Москаленко, Б.А.Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення тенденцій в еволюції теорії управління інвестиційним потенціалом національної економіки, поглибленню концептуальних основ реалізації державної політики забезпечення інвестиційного потенціалу національної економіки, обгрунтуванню механізмів та функцій стейкхолдерів, принципів та інструментів його підвищення, розвитком типологізації існуючих та розробленню нового підходу до оцінювання інтегрального індексу інвестиційного потенціалу національної економіки, удосконаленню методичного інструментарію оцінювання рівня каплингу його системоутворюючих детермінант, розвитку науково-методичного інструментарію оцінювання впливу інституціональної детермінанти на інвестиційний потенціал національної економіки, обгрунтування коінтеграції між рівнями інвестиційного потенціалу національної економіки та його інституціонально-поведінковими детермінантами.Item Макроекономічна стабільність національної економіки: соціальні, політичні та маркетингові детермінанти(Сумський державний університет, 2018) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychДисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.