Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
7 results
Search Results
Item Оцінка рівня фінансової безпеки держави в контексті стабілізації соціально-економічного розвитку(Сумський державний університет, 2023) Чорна, Світлана Вікторівна; Chorna, Svitlana ViktorivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення науково-методичних підходів оцінки фінансової безпеки держави в контексті стабільзації соціально-економічного розвитку. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання щодо визначення економічної сутності поняття «фінансова безпека держави», у результаті чого запропоновано власне авторське трактування, що розкриває фінансову безпеку держави як стан фінансових секторів держави щодо зменшення вразливості до економічних загроз як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, який досягається за рахунок сприятливого інвестиційного середовища, в умовах законодавчої спроможності влади та функціонуючої судової системи, забезпечуючи захищеність інересів суб’єктів фінансових відносин та ефективне використання фінансових ресурсів. Крім того, з’ясовано, що значна кількість науковців приділяє значну увагу дослідженню ефективних методів оцінки рівня фінансової безпеки. Розвинуто концептуальні основи системи забезпечення фінансової безпеки та визначено її мету, об’єкти, суб’єкти у відповідності до рівнів впливу та середовища функціонування. Враховуючи захищеність фінансових інтересів всіх учасників ринку, узагальнено систему фінансової безпеки відповідно до різних рівнів управління для боротьби із зовнішніми та внутрішніми загрозами, охоплюючи макро-, мезо-, і мікроекономічні рівні. У роботі обґрунтовано, що фінансова безпека є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. З цією метою розроблено структурно-логічну схему, у якій відображено місце та роль фінансової безпеки та її складових в системі економічної безпеки держави, яка передбачає виокремлення відповідних підсистем, елементів, принципів, об’єктів і суб’єктів, у результаті чого запропоновано механізм забезпечення фінансової безпеки держави з властивими елементами, принципами та заходами щодо попередження та виявлення загроз. В основі даного механізму виділено оцінку рівня як ключового інструменту системи забезпечення фінансової безпеки держави в поєднанні з постійним моніторингом стану основних складових фінансової безпеки та діагностикою наявних і потенційних загроз. Бібліометричний аналіз наукових публікацій із питань фінансової безпеки, реалізований за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.14, Scopus Citation Overview tool, Web of Science Results Analysis Tool дозволив виокремити взаємозв’язки між пов’язаними категоріями наукових досліджень, що підтвердило актуальність дисертаційної роботи. Визначено поширеність використання ключових слів у публікаціях, ідентифіковано країни-партнерни та основні напрями у суміжних галузях. Публікаційна діяльність щодо фінансової безпеки активізувалася на початку ХХ століття з розвитком технологій та глобалізаційних процесів. Результати бібліометричного аналізу засвідчили наявність 8 кластерів із даних бази Scopus та 11 кластерів за WoS. Так, центром уваги серед науковців виступають сфери соціальних наук, економіки, економетрики, електронної комерції, інформаційної безпеки, управління ризиками, соціальної захищеності, фінансів бізнесу, здоров’я. На основі аналізу спільного цитування та візуалізацій SciVal створнено «колесо науки» засвідчивши, що найбільш високу динаміку досліджень з питань фінансової безпеки є галузь бізнесу, менеджменту та бухгалтерського обліку. У роботі обґрунтовано, що транспарентність управління фінансової безпеки відображається через роботу державних органів влади. Прозорість сприяє системному підходу до забезпечення стійкості та ефективності фінансової системи країни. Бюро економічної безпеки (БЕБ), що є центральним органом влади та створений для боротьби з економічними злочинами, за результатами своєї діяльності не показує належне управління та контроль за фінансово-економічною безпекою держави. Як індикатор ефективності роботи БЕБ та інших державних органів, які займаються боротьбою з фінансовими порушеннями та злочинністю у фінансовій сфері, запропоновано використання загального рівня тіньової економіки – якщо діяльність БЕБ допомагає зменшити розміри тіньової економіки, це може свідчити про покращення фінансової дисципліни та підвищення довіри до складових фінансової систем. Визначення стану фінансової безпеки держави реалізовано на основі розрахунку її рівня за двома методиками – оцінка фінансової безпеки держави від Міністерства економіки України та альтернативна методика мультиплікативної моделі нелінійної згортки найбільш релевантних показників. Внаслідок секторної (банківська безпека, безпека небанківського фінансового сектора, боргова, бюджетна, валютна, грошово-кредитна безпека) оцінки фінансової безпеки, проведеної згідно з «Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» Міністерства економіки, виявлено, що наявні серйозні проблеми в деяких сегментах фінансової безпеки. Найменш захищеним сектором є боргова безпека, яка страждає від навантаження з боку боргових зобов'язань та незадовільної структури державного та гарантованого державою боргу. Небезпечний рівень має сегмент небанківського фінансового ринку, який характеризується низьким рівнем проникнення страхування та розвитком фондового ринку. Зафіксовано зниження бюджетної безпеки, що показує невідповідність балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Більшою стабільністю відзначаються сегменти банківської системи та грошово кредитної безпеки, проте в середньому безпека знаходиться на рівні ≈ 50%. Встановлено, що економіка України на половину, а в деяких періодах лише на третину, захищена від фінансових загроз, забезпечується лише мінімальний рівень безпеки фінансового сектору економіки. З метою визначення об'єктивного стану фінансової безпеки в Україні проведено порівняння на відповідність розрахованого рівня з міжнародними економічними індексами. Моніторинг позицій країни в рейтингах підтвердив незадовільний рівень та високі ризики у сфері фінансової безпеки. Проведено інтерпритацію результатів та присвоєно відповідні аналоги рейтингування. Під час аналізу стану фінансової безпеки держави виявлено, що українська методика оцінки економічної безпеки та її складової – фінансової безпеки держави має ряд недоліків та потребує оновлення. Зокрема, встановлено, що методика не проходить процедуру перегляду вхідних показників вже десять років. У ході проведення розрахунків спостереження показало, що офіційна статистична звітність коригується з року в рік, відповідно ускладнюється оцінка рівнів безпеки. Особливістю методики є орієнтація, як правило, на проведення ретроспективного аналізу при цьому перспективний фінансовий прогноз відсутній. Обрані на сьогоднішній день критерії оцінки фінансової безпеки не характеризують економіку з різних боків, показники не враховують потенційні загрози та не включають зовнішні чинники. Недоліки механізму оцінки призводять до зниження практичної цінності отриманих результатів. Дослідження показало, що в Україні немає альтернативних підходів до визначення фінансової безпеки, було запропоновано науково-методологічний інструментарій оцінки фінансової безпеки держави на основі побудови мультиплікативної моделі нелінійної згортки релевантних індикаторів прямого та опосередкованого впливу, яка базується на поєднанні степеневої функції та методу Харрінгтона з врахуванням пріоритетності й коригуванням по співвідношенню можливості та ризику. Запропонована структурно-логічна модель оцінки інтегрального показника фінансової безпеки держави має унікальність у визначенні найбільших релевантних предикторів (можлива варіація як їх доповнення так і заміни) із бази даних Світового Банку, який визнається всесвітньо об’єктивним аналітичним центром. Так, сформовано базу вхідних індикаторів та проведено оцінку фінансової безпеки на основі модельного інстументарію. Доведено, що інтегральний показник фінансової безпеки відображає найбільші коливання тоді, коли з’являються потенційні загрози в системі. Результати розрахунків, дають підстави стверджувати, що оперативне, якісне визначення реального рівня фінансової безпеки держави на основі мультиплікативної моделі релевантних показників цілком достатньо, щоб просигналізувати про критичність ситуації та своєчасно відреагування на потенційні загрози. Здійснено порівняння результатів індексу фінансової безпеки держави за урядовою методикою та запропонованою моделлю, що дало змогу співставити отримані результати. В загальному у відповідних періодах рівень безпеки за першою методикою може характеризуватися як незадовільний та небезпечний, за другою моделлю – низький, середній, дуже високий. Підтверджено, що запробована нова модель краще описує рівень фінансової безпеки та відображає більш дійсну ситуацію в країні, що є важливим в контексті прийняття управлінських рішень. Запропоновано доповнити Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України в частині показників фінансової безпеки, які представлені як вхідні дані для структурно-логічної моделі нелінійної згортки, що допоможе покращити якість оцінки. Здійснено перспективний фінансовий прогноз рівня фінансової безпеки держави методом експоненціального згладжування, що проводиться з врахуванням впливу сезонної компоненти часового ряду та дозволяє визначити динаміку фінансової безпеки України на декілька майбутніх періодів. В результаті прогнозується зниження загального показника фінансової безпеки в найближчі п’ять років. У роботі розроблено методологічні засади оцінювання взаємозв’язку основних причинних детермінант фінансової безпеки держави на основі визначення синергетичного ефекту впливу на рівень фінансової безпеки держави. За результатами канонічного аналізу, встановлено, що розвиток фінансової безпеки держави на 63,99% обумовлений зміною ринкових фінансових показників, коливання значень яких спричинено військовими ризиками, а саме: військові витрати на оборону, непрацюючі банківські кредити, обмінний курс, зовнішній борг та резерви країни. Так, виявлено прямопропорційний вплив на рівень фінансової безпеки зростання військових видатків на утримання Збройних Сил України та інших державних інституцій (0,41%), а також зміни офіційного валютного курсу (2,82%); обернений зв'язок, який спричиняє зниження рівня фінансової безпеки держави, наявний для зростання непрацюючих кредитів банків (0,49%), обсягу зовнішнього боргу (1,16%) та загальних резервів країни (2,20%). Виявлені зміни можуть становити загрозу стабільності фінансового сектору, що підтверджує необхідність ефективного управління ринковими фінансовими індикаторами та ретельного моніторингу їх змін в умовах глобальних фінансових потрясінь. Запропоновано рекомендації з підвищення якості контролю та керування управлінськими рішеннями щодо удосконалення оцінки фінансової безпеки держави в контексті повоєнного відновлення України. Уряд має приділяти особливу увагу зміцненню фінансової безпеки держави, реалізовуючи запропоновані напрямки та приймаючи відповідні заходи для захисту фінансових інтересів країни та забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку.Item Боргова безпека в системі забезпечення економічної безпеки держави(Сумський державний університет, 2021) Філатова, Ганна Петрівна; Филатова, Анна Петровна; Filatova, Hanna PetrivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретичних засад та практичних рекомендацій й удосконалення науково- методичних підходів щодо забезпечення боргової безпеки в системі економічної безпеки держави. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання щодо визначення економічної сутності поняття "боргова безпека держави", у результаті чого її запропоновано розуміти як невід’ємну складову фінансово- економічної безпеки держави, яка характеризується оптимальним рівнем та структурою державного боргу з урахуванням вартості його обслуговування з метою забезпечення стійкості фінансової системи держави та її фінансового суверенітету, підтримки належного рівня платоспроможності та кредитного рейтингу. На відміну від існуючих підходів запропоноване визначення спирається на структурний, системний, функціональний, управлінський та ризик-орієнтований підходи, що дозволяє врахувати усі складові боргової безпеки держави, забезпечити транспарентність та ефективність управління нею. Розвинуто концептуальні засади системи забезпечення боргової безпеки держави; визначено її суб’єкти, об’єкти, стратегічну та оперативну мету, принципи, методи та інструменти. Особливу увагу акцентовано на розробленні дієвої системи оцінювання та управління борговою безпекою держави. Запропоновано розглядати управління борговою безпекою держави, як сукупність відповідних заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо планування, організації, оцінювання, прогнозування, координації, моніторингу, розробки ефективних методів і важелів щодо збереження боргового навантаження на безпечному рівні, а також скороченню вартості обслуговування державного боргу з метою забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. У роботі обґрунтовано, що боргова безпека є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. З цією метою розроблено структурно-логічну схему, у якій відображено місце та визначено роль боргової безпеки в системі економічної безпеки держави та яка передбачає виокремлення відповідних підсистем, принципів, функцій, об’єктів і суб’єктів. Це дозволило окреслити вектор трансформації існуючої системи забезпечення боргової безпеки держави з метою її конвергенції з міжнародними принципами. Проаналізовано та узагальнено основні методичні підходи до оцінювання та аналізу рівня боргової безпеки держави. Аналізуючи наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених-дослідників, а також дослідження проведені міжнародними фінансовими організаціями, обґрунтовано, що перелік індикаторів боргової безпеки держави має визначатися для кожної держави окремо та включати таке число показників та їх граничних значень, що в повній мірі відображають стан боргової сфери з позиції її безпеки, забезпечують об’єктивність інформації та позитивно впливають на якість прийняття управлінських рішень щодо боргової безпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено стан державного та гарантованого державою боргу України. Визначено ключові тенденції в борговій сфері, ризики й загрози борговій безпеці. У дисертації надано перелік ключових індикаторів боргової безпеки, проведено порівняння їх граничних значень в Україні зі світовою практикою; удосконалено науково-методичний підхід до визначення стану боргової безпеки держави на основі кількісного оцінювання релевантних показників, їх подальшої кластеризації, який, на відміну від існуючих, дозволяє ідентифікувати основні потенційні загрози і джерела нестабільності, спрогнозувати їх майбутню динаміку та розрахувати інтегральний індекс боргової безпеки. На основі системи релевантних показників удосконалено методичний інструментарій та проведено розрахунок інтегрального індексу боргової безпеки України. Подальше практичне застосування запропонованої методики дозволить своєчасно та оперативно оцінити рівень боргової безпеки країни в той чи інший період часу єдиним узагальнюючим показником. Аналіз розрахованого інтегрального показника боргової безпеки дозволить своєчасно реагувати на потенційні загрози та нейтралізувати ризики, спричинені надмірним борговим навантаженням. В цілому, результати розрахунків, згідно із запропонованим алгоритмом, дають підстави стверджувати, що для оперативного та якісного визначення реального рівня боргової безпеки держави, проведення його постійного моніторингу цілком достатньо наведених показників, щоб просигналізувати про критичність ситуації в даній сфері та нейтралізувати основні загрози. Обґрунтовано, що незадовільні значення як окремо взятих індикаторів боргової безпеки так і інтегрального індексу свідчать про необхідність серйозної уваги органів державної влади та розроблення заходів з оптимізації управління борговою безпекою України в системі забезпечення економічної безпеки. Запропоновано напрями підвищення ефективності управління боргом та підвищення рівня боргової безпеки. Розроблено та запропоновано до практичного використання науково- методичний підхід щодо коротко- та середньострокового прогнозування державного боргу за допомогою авторегресійної моделі ARMA. Зазначений підхід передбачає визначення рівня персистентності державного боргу шляхом проведення R/S аналізу для розрахунку експоненти Херста. Розрахований показник Херста для державного боргу України підтверджує гіпотезу про існування «пам’яті даних», засвідчує наявність автокореляції в його динаміці та обумовлює вибір авторегресійних моделей для прогнозування майбутньої динаміки державного боргу. Спираючись на запропоновану методику щодо побудови ARMA моделі, у роботі проілюстрована процедура прогнозування державного боргу: визначено параметри рівняння регресії, обрано найоптимальнішу специфікацію моделі, проведено перевірку отриманого рівняння на адекватність. Запропонований в дисертації науково-методичний підхід дозволяє визначати динаміку державного боргу України та отримати прогнозні його значення на найближчі три роки. У роботі виокремлено основні чинники, що впливають на боргову політику держави. Запропоновано науково-методичне підґрунтя оцінювання впливу показників економічного розвитку (ВВП, прямі іноземні інвестиції, індекс інфляції, ЗВР, експорт та імпорт товарів і послуг) на державний борг України на основі системи регресійних рівнянь з розподіленим лагом (за методом Алмона). Це дозволило зробити позитивний висновок про можливість не лише оцінювання часового відставання між показниками, але й про перспективу здійснення прогнозних розрахунків як для державного боргу, так і для ключових показників економічного розвитку держави. Запропонований науково-методичний інструментарій сприятиме вирішенню двох основних завдань: 1) відображення ключових взаємозв’язків в економіці, в яких безпосередньо чи опосередковано бере участь державний борг; 2) забезпечення можливості прогнозування державного боргу в майбутніх періодах та визначення його впливу на основні макроекономічні показники і процеси. Визначено, що вагомого значення серед інструментів забезпечення боргової безпеки держави набуває моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави. У роботі обґрунтовано методичні засади моніторингу ефективності управління борговою безпекою держави шляхом проведення узагальненого оцінювання відповідності національної практики розкриття інформації про боргову сферу в Україні міжнародним принципам забезпечення економічної безпеки держави, що дозволяє підвищити ефективність системи забезпечення боргової безпеки. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, зокрема, Міністерства фінансів України – з питань управління державним боргом; Рахункової палати України – у ході здійснення аудиту ефективності державного бюджету та боргу; Національного банку України – в контексті взаємодії монетарної та боргової політики держави; професійними спілками та асоціаціями. Крім того, результати роботи можуть бути цікавими для наукових кіл, оскільки вони розширюють існуючі знання щодо можливостей прогнозування державного боргу та дозволяють запровадити заходи з покращення економічної та боргової ситуації в Україні.Item FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo MykolaiovychУ дисертації уточнено визначення сутності поняття "FinTech інновація", поглиблено критеріальну базу структуризації ринку FinTech інновацій та обгрунтовано їх роль у розвитку національної економіки. Розроблено методологічні засади інтегрального оцінювання рівня технологізації фінансових послуг, виявлено загальні закономірності його взаємного впливу з детермінантами розвитку національної економіки. Запропоновано структурно-логічну схему вибору моделі онлайн-фінансування, виявлено регіональні закономірності та детермінанти їх розвитку. Систематизовано ознаки, сфери функціонального використання й ризики криптовалют, запропоновано концепцію оцінювання їх вартості. Оцінено рівень цифрової фінансової інклюзії сектору домогосподарств, розроблено рекомендації щодо вибору моделі онлайн-фінансування в секторі нефінансових корпорацій.Item Державне регулювання національної економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків(Сумський державний університет, 2019) Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn IvanovychУ дисертації розроблено методичні засади врахування впливу якості державного регулювання економіки та ефективності уряду на рівень економічного розвитку країни, визначення часових орієнтирів та економічних наслідків зміни регуляторної спроможності держави, чутливості соціального сектору економіки до регуляторних інтервенцій держави, оцінювання ефективності політичних інститутів в Україні, дослідження стійкості соціо-економіко-політичних взаємозв’язків та внутрішніх взаємозв’язків у системі "економічний – політичний – соціальний розвиток"; визначено концептуальні напрямки реформування системи державного регулювання економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків.Item Макроекономічна стабільність національної економіки: соціальні, політичні та маркетингові детермінанти(Сумський державний університет, 2018) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychДисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.Item Теоретико-методологічні засади розвитку еколого-економічних систем в умовах флуктуацій(Сумський державний університет, 2018) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychДисертацію присвячено обґрунтуванню та розробленню теоретико-методологічних і науково-методичних засад для забезпечення екологічно сталого (сестейнового) розвитку еколого-економічних систем та підвищення економічної безпеки до флуктуацій кліматично-ресурсного і еколого-економічного походження. У дисертації запропоновано й обґрунтовано концептуальні засади формування критеріальної бази оцінки узгодженості розвитку еколого-економічних систем на основі принципів екологічної сестейновості, в яких флуктуації забруднення навколишнього природного середовища повинні бути нееластичними та некогерентними відносно флуктуацій відповідного економічного розвитку. Розроблено структурно-векторну авторегресійу модель сестейнового розвитку еколого-економічної системи, в основу якої покладено взаємозв’язок таких параметрів як доходи, здоров’я населення та забруднення довкілля, з метою виявлення впливу економічних, екологічних та соціальних флуктуацій на розвиток даної еколого-економічної системи. Реалізація цих пропозицій дозволяє стимулювати довгостроковий економічний розвиток та екологічнодружні напрями господарювання, не порушуючи баланс екологічної стійкості.Item Формирование инновационного механизма экологизации экономического развития(Украинская академия банковского дела, 1997) Мельник, Ольга Іванівна; Мельник, Ольга Ивановна; Melnyk, Olha IvanivnaДиссертация посвящена рассмотрению проблем формирование инновационного механизма экологизации экономического развития.