Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
2 results
Search Results
Item Морфогенетичні особливості гіперпластичних процесів ендометрія(Сумський державний університет, 2024) Циндренко, Наталія Леонідівна; Tsyndrenko, Nataliia LeonidivnaАктуальність дослідження гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) обумовлена значною поширеністю цієї патології у жінок різного віку, високим потенціалом до переродження в ендометріальний рак, впливом на репродуктивну функцію, а саме – вони є причиною непліддя. ГПЕ можуть значно погіршити якість життя жінок через симптоми, такі як аномальні маткові кровотечі, кровотечі в період менопаузи, біль, психологічний дискомфорт. Лікування та менеджмент ГПЕ вимагають значних фінансових витрат як для системи охорони здоров’я, так і для пацієнток. Дослідження ГПЕ сприяють розвитку медичних технологій, таких як новітні методи діагностики (наприклад, молекулярні маркери). Покращення діагностики та лікування сприятиме поліпшенню загального стану здоров'я і якості життя пацієнток. ГПЕ є одними із найбільш поширених гінекологічних захворювань у світі. В Україні не існує статистичних даних щодо їх розповсюдження. До ГПЕ відноситься гіперплазія ендометрія (ГЕ) та поліпи ендометрія (ПЕ), серед яких виділяють залозисті, залозисто-фіброзні та фіброзні ПЕ (ЗПЕ, ЗФПЕ, ФПЕ відповідно). ГПЕ є естрогензалежними гіперпроліферативними патологіями матки, які виникають на фоні хронічної гіперестрогенії при відносній прогестероновій недостатності. Естрогени виконують свою роль головним чином шляхом взаємодії з рецепторами естрогену альфа (ERα). Останні є ліганд-залежними факторами транскрипції, які регулюють транскрипцію генів через елементи відповіді на естрогени, тим самим реалізуючи нормальні біологічні їх функції. Однак аномальна передача сигналів ERα може призвести до багатьох розладів, включаючи різні види гіперпроліферативних захворювань, в тому числі ГПЕ. ERα кодується геном ESR1, який розташований на хромосомі 6q25 і має вісім екзонів та сім інтронів. Гени, що кодують ERα, мають багато поліморфних варіантів, одним із найважливіших з яких з клінічної точки зору є однонуклеотидний поліморфізми PvuII (rs2234693), який виникає внаслідок заміни тиміну (T) на цитозин (C) у першому інтроні гена. Модифікації в гені ESR1 призводять до порушення рецептивності гормональних рецепторів. Циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2) бере участь у синтезі простагландинів із арахідонової кислоти. Вона відіграє роль у регуляції стійкості до апоптозу, індукції проліферації, ангіогенезу. Eкспресія ЦОГ-2 стимулюється різними факторами росту, цитокінами та простагландинами, що пов’язано із запальною відповіддю та розглядається як прогностичний фактор злоякісності. Вона є індикатором неопластичної трансформації нормальних клітин у пухлинні. Рівень експресії ЦОГ-2 слугує прогностичним маркером для таргетної терапії. Враховуючи актуальність даної теми представлена дисертаційна робота присвячена вивченню поширеності гіперпластичних процесів ендометрія у Сумському регіоні, особливостей їх клінічних проявів, їх морфологічній, імуногістохімічній та молекулярно-генетичній діагностиці. Для досягнення поставленої мети було виконано набір 95 пацієнток з діагнозом ГЕ чи ПЕ, що був гістологічно верифікований після хірургічного лікування, а саме – гістерорезектоскопії, на базі Сумського обласного клінічного онкологічного центру (Суми, Україна) протягом 2020-2022 років. Ці пацієнтки склали основну групу. Для дослідження поліморфізму PvuII гена ESR1 додатково була сформована контрольна група, що складалася з 80 жінок без ГПЕ. З дослідження виключено зразки тканин, які були отримано від жінок, які приймали нестероїдні протизапальні засоби, гормони та антигормональні препарати. Всі випадки було розподілено на три групи, залежно від отриманого результату гістологічного дослідження. До І групи ввійшло 29 зразків з неатиповою ГЕ; до ІІ групи – 11 зразків із ЗПЕ; до ІІІ групи – 55 зразків із ЗФПЕ. З метою досягнення поставлених завдань використовували наступні методи дослідження: загальноклінічні, морфологічні, імуногістохімічні, молекулярно-генетичні та методи статистичного аналізу. Дані анамнезу, клінічні прояви, результати морфологічних, імуногістохімічних та генетичних досліджень заносили до спеціально сформованої бази даних. Виконано збір та аналіз кількості пролікованих випадків ГПЕ у Сумському регіоні у період 2011 – 2020 років. За результатами наукового дослідження спостерігалося збільшення загальної захворюваності на ГПЕ. Пік їх захворюваності припадав на 2016 рік. Прослідковувся зв’язок між захворюваністю на ГПЕ та віком. У старших вікових групах виявлене переважання локальних форм ГПЕ з фіброзним компонентом. Зростає кількість безсимптомного перебігу ГПЕ. У 51% випадків вони були асоційовані з підвищеним індексом маси тіла або ожирінням, що має ключове значення як постійний фактор ризику прогресування гіперплазії ендометріального комплексу та пухлинної трансформації. Приблизно третина випадків ГПЕ характеризується рецидивуючим перебігом, наявністю супутніх гіперпроліферативних захворювань (ендометріозу, лейоміоми матки), а також екстрагенітальної патології, що підкреслює необхідність застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні цих пацієнток. Аналіз морфологічних характеристик ГПЕ показав переважання збільшення співвідношення ендометріальних залоз до строми порівняно з нормальним проліферативним ендометрієм. При ГЕ визначалися численні нерівномірно розташовані залози різної форми та розміру, інколи кістозно розширені. При цьому зберігаються характеристики залозистого епітелію, схожі на стадію проліферації. ПЕ утворювалися з базального шару ендометрія і характеризувалися локалізованим розростанням залоз та строми. ЗФПЕ характеризувалася наявністю виразної фібротизації строми. Як у стромі гіперплазованого ендометрія, так і у тканинах поліпів визначалися вогнищеві ділянки лімфоцитарної інфільтрації, що свідчить про активний реактивний процес. Вивчено особливості експресії ERα та ЦОГ-2 при ГПЕ. Позитивна експресія ERα виявлена у всіх досліджуваних зразках як в епітеліальному, так і в стромальному компонентах. Вона мала строкатий характер. Статистично достовірної різниці між групами у жінок з різними гістологічними варіантами ГПЕ щодо експресії ERα як в епітелії, так і в стромі не виявлено (F = 0,63, р = 0.54; F = 2,21, р = 0,12 відповідно). При цьому встановлено статистично достовірний менший ступінь експресії ERα у стромі як у загальній групі з ГПЕ, так і у кожній окремій групі (р < 0.05). Експресія ЦОГ-2 виявлена в епітелії всіх зразків тканин з ГПЕ. Найвищий рівень її експресії був у групі із ЗФПЕ. Статистично достовірної різниці в експресії ЦОГ-2 між трьома групами тканин з ГПЕ нами не виявлено (F = 1,81, р = 0,197). Рівні експресії цих білків не корелюють з антропометричними параметрами пацієнтів. Статистично доведено пряму кореляційну залежність між експресією ЦОГ-2 та ERα в епітелії ендометріальних залоз у групі із ЗФПЕ (r = 0,91, p = 0,013), а також пряму кореляційну залежність між експресією ERα в епітелії та стромі ендометрія у загальній групі тканин з ГПЕ (r = 0,49, p < 0,01) та із ЗФПЕ (r = 0,55, p < 0,01). Імуногістохімічна діагностика експресії ERα та ЦОГ-2 при ГПЕ є важливим інструментом для детального визначення патологічних змін в ендометрії, що дозволяє проводити диференційну діагностику між різними типами даної патології, визначати ризик їх рецидивів, прогресування, пухлинної трансформації, особливо у жінок із факторами ризику та обтяженим спадковим сімейним анамнезом. Результати імуногістохімічних досліджень експресії ERα та ЦОГ-2 можуть слугувати критеріями диференційованого підходу до вибору тактики лікування ГПЕ. Уперше вивчено розподіл варіантів генотипів за PvuІІ поліморфізмом гена ESR1 у жінок з ГПЕ у Сумському регіоні. Він був наступним: гомозиготи за основним алелем (Т/Т) – 31,6%, гетерозиготи (Т/С) – 49,5%, гомозиготи за мінорним алелем (С/С) – 18,9%. Для жінок без ГПЕ ці показники склали відповідно 30%, 52,5% та 17,5%. Статистично достовірної різниці у розподілі генотипів між жінками з ГПЕ та без них не було виявлено (χ2 = 0,163, p = 0,922). Також не було знайдено зв'язку між PvuII поліморфізмом і гістологічним типом ГПЕ (χ2 = 4,14, p = 0,387), антропометричними характеристиками пацієнток (p > 0,05), віковими категоріями (χ2 = 2,98, p = 0,560), даними анамнезу (p > 0,05), а також супутньою генітальною та екстрагенітальною патологіями (p > 0,05). Вивчений зв'язок рівня експресії ERα та ЦОГ-2 залежно від генотипу за поліморфізмом PvuII гена ESR1 при ГПЕ. Дослідження показало, що різниця між алельними групами за рівнями експресії не є статистично достовірною, з p - значеннями, що перевищують поріг статистичної значущості у всіх випадках (χ2 та F-тести показали значення p > 0.05). Науково-доведені результати поглиблюють розуміння молекулярних основ патогенезу ГПЕ. Ці дані підкреслюють потребу шукати інші генетичні чи негенетичні фактори, які можуть впливати на розвиток ГПЕ. Це вказує на важливість розширення досліджень за межами вже відомих генетичних маркерів і може спонукати до розробки більш цілісних підходів у діагностиці та лікуванні цієї патології.Item Морфофункціональні зміни в матці за умов впливу солей важких металів(Сумський державний університет, 2023) Сікора, Катерина Олексіївна; Сикора, Екатерина Алексеевна; Sikora, Kateryna OleksiivnaНезважаючи на численні повідомлення Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших агентств із захисту довкілля, промисловий розвиток та бурхлива урбанізація призводять до неконтрольованого забруднення навколишнього середовища важкими металами (ВМ), що супроводжується зростанням ризиків розвитку екологічно-обумовлених порушень в організмі. При цьому, все частіше контамінацію довкілля ВМ пов’язують зі зростанням загрози погіршення репродуктивного здоров’я, де одне з провідних місць відводиться патології матки. Більш того, даних щодо використання ефективних коригуючих засобів з дезінтоксикаційними та антиоксидантними властивостями для зменшення пагубного впливу ВМ на матку все ще не існує. Враховуючи актуальність даної проблематики та складність розуміння її патогенетичних ланок, представлена дисертаційна робота зосереджена на комплексному вивченні морфофункціональних особливостей матки статевозрілих щурів за умов експериментального впливу на організм суміші солей важких металів (СВМ) та оцінці ефективності застосування вітаміну Е для корекції їх дії. Для досягнення поставленої мети було використано тканини матки статевозрілих самиць щурів, які згідно експериментальної моделі вживали воду забруднену сумішшю СВМ (цинку, міді, заліза, марганцю, свинцю і хрому) упродовж 30-ти та 90-то днів. Для дослідження можливостей корекції їх впливу використовували вітамін Е. Додатково будо сформовано групу відновлення, куди увійшли тварини на 90-ту добу після відміни дії ВМ на організм з та без додавання до раціону вітаміна Е. Для детального вивчення та оцінки отриманих результатів було проведено мікроскопічний аналіз стінки матки щурів з використанням гістологічних, морфометричних, імуногістохімічних та імунофлюоресцентних методик, а також атомно абсорбційне дослідження тканин та статистичну обробку даних. Такий комплексний аналіз дозволив розширити сучасні погляди на будову матки інтактних щурів, її структурні властивості, імунопрофіль і біоелементний склад, а також інтерпретувати термін-залежні особливості порушення цих показників на тлі споживання та накопичення ВМ, а також після їх відміни. Так, у дисертаційній роботі представлене узагальнення особливостей патоморфологічних змін у матці щурів за умов надлишкового впливу на організм СВМ, опис важливих діагностичних критеріїв оцінки та прогнозування їх перебігу, а також аналізу ефективності застосування вітаміну Е для зменшення виявлених порушень. Науково-доведені результати поглиблюють розуміння варіації морфологічної та морфометричної трансформації структурних елементів органа в залежності від термінів експерименту. Так, вивчено та обґрунтовано термін-залежні гістологічні трансформації у матці щурів різного ступеню виразності та інтенсивності, які представленні гетерогенністю дистрофічних, гіперпластичних, гіпертрофічних, дегенеративно-атрофічних, дезорганзаційних, запальних та циркуляторних порушень. У той же час, аналіз гістоморфометричних параметрів вказав на виражену варіабельність динамічних змін товщини структурних елементів матки тварин як важливого індикатору змін, зумовлених дією ВМ. При цьому, різниця морфометричних показників достовірно змінювалася з пролонгацією термінів дії ВМ. Так, після 30-ти діб впливу полютантів спостерігалось (p < 0,001) потовщення стінки органа на 31,03 %, зокрема за рахунок слизової (на 37,84 %) та м’язової оболонок (на 20,54 %). Протилежно направленими виявилися зміни (p < 0,001) на 90-ту добу досліду – стоншення стінки матки на 37,99 %, за рахунок зменшення товщини ендометрію (на 40,28 %) та міометрію (на 35,28 %). Більш того, вперше описано та порівняно інтенсивність накопичення хімічних елементів на тлі експозиції сумішшю ВМ у різні терміни. Експозиція полютантами упродовж 30-ти діб супроводжувалася збільшенням (p < 0,0001) рівнів цинку на 34,11 %, міді – на 44,83 %, марганцю – на 38,68 %, заліза – на 61,95 %, свинцю – на 53,15 %, хрому – на 47,91 %. При цьому, пролонгація дослідження до 90-та діб призвела до динамічного зростання (p < 0,0001) акумуляції відповідних показників до 49,34 % для цинку, 61,08 % для міді, 63,6 % для марганцю, 86,26 % для заліза, 88,11 % для свинцю та 73,09 % для хрому. Окрім високих показників прийнятності тканини органа щурів до акумуляції ВМ на 30-ту добу експерименту (на 52,74 %, p < 0,0001), було також помічено тенденцію до зменшення інтенсивності їх акумуляції з пролонгацією дослідження до 90-то діб (на 74,46 %, p < 0,0001). Більш того, відбувається зміна порядку акумулятивного потенціалу хімічних елементів в тканині матки: Fe > Pb > Cr > Cu > Mn > Zn на 30-ту добу та Pb > Fe > Cr > Mn > Cu > Zn на 90-ту добу. Вивчено особливості порушення експресії естрогенових (ЕР) та прогестеронових (ПР) рецепторів, молекул клітинної адгезії раково ембріонального антигену 1 (МКА-РЕА1), білків теплового шоку 90α (Hsp90α) та супероксиддисмутази 1 (СОД1) як потенційних маркерів діагностики, що поглиблює розуміння перебігу порушень у матці щурів за умов впливу ВМ та дає можливість прогнозувати інтенсивність та ступінь відновлення після їх відміни у реадаптаційний період. Так, імунний профіль паренхіматозних та стромальних компонентів матки щурів супроводжується виразним порушенням експресії обраних біомаркерів, а їх імунореактивність залежить від терміну експерименту. Встановлено, що зміни експресії даних білків не є однонаправленими та з пролонгацією експериментального впливу ВМ можуть характеризуватися як їх інтенсифікацією, так і супресією. При цьому, лише деякі показники мають тенденцію до стабілізації у відновний період. Вперше було проведено порівняльну характеристику ефективності використання вітаміну Е на морфологічні, морфометричні, імуногістохімічні, імунофлюресцентні та спектрофотометричні показники матки щурів під час модельованого впливу ВМ. Деталізовано дані про особливості зменшення та уповільнення інтенсивності і глибини патоморфологічних процесів у всі терміни дослідження, а також статистично доведено й описано роль вітаміну Е у забезпеченні резистенції матки для протидії накопичення ВМ. На основі отриманих результатів, рекомендується розглядати застосування вітаміну Е у дозі 9,1 мг/кг як ефективного засобу для зменшення акумулятивного потенціалу хімічних елементів і зниження пов’язаних з ними патологічних змін у стінці матки для розроблення експериментальних детоксикаційних протоколів і нівелювання дії ВМ (або інших токсикантів з схожим механізмом дії) на організм тварин. Встановлено та сформовано концепцію розуміння відновних механізмів у матці щурів на 90-ту добу після відміни дії ВМ на організм, а також за умов застосування вітаміну Е у період реадаптації. Так, у відновний період було виявлено тенденцію до поступового зменшення виразності патоморфологічних змін у матці, тенденції до покращення експресії ЕР, ПР, Hsp90α, МКА-РЕА1 та СОД1, поступового зниження рівнів ВМ у тканині органа і стабілізації товщини його стінки. При цьому, інтенсивність і швидкість відновлення значно відрізнялись та переважали у тварин, яким проводилась корекція вітаміном Е. Статистично доведено кореляційну залежність патологічних морфологічних, морфометричних, імуногістохімічних та імунофлюоресцентних індикаторів від показників акумуляції хімічних елементів та терміну їх експозиції на організм. Результати дисертаційного дослідження значно розширюють уявлення щодо особливостей діагностики перебігу та прогнозування виразності змін у різні терміни спостереження за умов негативного впливу ВМ на матку щурів. Розроблена та запатентована у співавторстві корисна модель автостейнеру з високими експлуатаційними можливостями програмного забезпечення може бути рекомендована до використання для одночасного забарвлення великої кількості предметних скелець з біологічними зразками за обраним протоколом для різних гістологічних та гістохімічних технік у наукових та діагностичних дослідженнях. Матеріали даної роботи мають цінність для поглиблення знань при підготовці фахівців з медицини, біології, ветеринарії та екології за тематикою екологічно-обумовлених патологій органів репродуктивної системи.