Дисертації

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Адміністративно-правове забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами
    (Сумський державний університет, 2021) Байдюк, Іван Іванович; Байдюк, Иван Иванович; Baidiuk, Ivan Ivanovych
    Дисертацію присвячено визначенню особливостей адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, існуючих прогалин його здійснення та обґрунтуванню напрямків їх усунення. Пропонується під взаємодією Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами розуміти здійснення Державною прикордонною службою України і правоохоронними органами держави в межах наданих повноважень та на підставі положень закону, узгоджених за місцем, часом, і з найбільш раціональним й ефективним використанням можливостей, дій і заходів для досягнення спільної мети. У науковій праці дістав подальший розвиток генезис інституту взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, зокрема, виокремлено такі етапи: 1-й етап (із 31.07.2003 р. до 2006 р.), що розпочинається з моменту створення Державної прикордонної служби України та здійснення нею взаємодії з правоохоронними органами на підставі інструкції 1994 року, яка згодом втратила чинність; 2-й етап (2006–2015 рр.), початок якого обумовлений затвердженням Концепції розвитку Державної прикордонної служби України, одним із напрямків якого стало вдосконалення її взаємодії з правоохоронними органами України; 3-й етап (із 2015 р. – до цього часу), що відзначився особливими умовами взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та силовими структурами на території проведення операції Об’єднаних сил, їх участю в спільних спеціальних прикордонних операціях. Встановлюється, що мета взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами є похідною від мети правоохоронної діяльності й мети діяльності кожного суб’єкта взаємодії і полягає в підтриманні умов для охорони визначених законом інтересів людини, суспільства і держави на державному кордоні та в межах прикордонних територій, своєчасному реагуванні на загрози, що можуть чи вже завдали шкоди таким інтересам, їх нейтралізації та ліквідації наслідків. З’ясовується, що мета обумовлює завдання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, які охоплюють превентивні, відновлювальні та каральні правовідносини, що виникають під час здійснення зазначеними суб’єктами правоохоронної діяльності на державному кордоні та в межах прикордонних територій. Класифікуються принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами на: 1) загальні принципи (верховенство права, законність, повага й додержання прав і свобод людини та громадянина, рівність, науковість, плановість); 2) спеціальні принципи (персональна відповідальність керівництва та співробітників суб’єктів взаємодії за її наслідки, поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності, оперативність, ефективність форм та методів взаємодії, професіоналізм співробітників суб’єктів взаємодії, узгодженість дій суб’єктів взаємодії та самостійність кожного з них у межах їх повноважень). Пропонується під адміністративно-правовим забезпеченням взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами розуміти впорядкування за допомогою адміністративно-правових норм законодавчих і підзаконних актів рівнів, напрямів, форм, методів, інших умов взаємодії зазначених суб’єктів і безпосередньо реалізацію останніми розподілених між ними в межах такої взаємодії обов’язків із метою підтримання умов для охорони визначених законом інтересів людини, суспільства і держави на державному кордоні та в межах прикордонних територій, своєчасного реагування на загрози, що можуть чи вже завдали шкоди таким інтересам, їх нейтралізації та ліквідації наслідків. Виділяються особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Зазначається, що, зважаючи на відсутність спільного нормативного акта, положення якого б визначали концептуальні засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами доцільно розробити та затвердити спільним наказом зазначених суб’єктів Концепцію взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Формулюється авторське розуміння поняття «форми взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами» та визначаються їх види: 1) обмін інформацією; 2) спільні операції, зокрема, проведення прикордонних операцій; 3) спільне патрулювання поза пунктами пропуску на державному кордоні; 4) спільна координація діяльності інших суб’єктів у межах наданої компетенції; 5) проведення спільних навчань співробітників, наукових та методичних заходів. Визначається сутність методів взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та виокремлюються адміністративні (регламентаційні, розпорядчі методи, метод примусу), організаційні (методи планування, прогнозування, інформаційного забезпечення, вироблення рішень, організації виконання рішень й контролю за виконанням, інструктування, роботи з персоналом) та економічні методи. Розкриваються підстави неналежної юридичної відповідальності Державної прикордонної служби України і правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії та вдосконалюються положення щодо її визначення. Узагальнюється зарубіжний досвід діяльності та взаємодії органів прикордонної служби та органів публічної адміністрації, що виконують правоохоронні функції (Польща, Латвія, США, Казахстан, Киргизстан, Грузія, Молдова). З’ясовується, що правові засади взаємодії прикордонних органів цих держав з іншими суб’єктами містяться в законодавчих та підзаконних актах, які визначають їх статус. Пропонується вдосконалити зміст Закону України «Про Державну прикордонну службу України» таким чином: 1) викласти назву та частину 1 статті 22 в новій редакції; 2) змінити закріплене в статті 3 формулювання такого принципу, як «взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань». Обґрунтовується доцільність оцінювання ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами за такими критеріями: 1) рівнем довіри: а) громадян до Державної прикордонної служби України та правоохоронних органів, які взаємодіють між собою; б) суб’єктів, що взаємодіють один до одного; 2) станом прикордонної безпеки в регіоні та державі; 3) швидкістю оброблення і передавання аналітичної, статистичної та іншої інформації між суб’єктами взаємодії; 4) відповідністю між оцінкою ризику та обраним варіантом захисту, витратами на його мінімізацію до прийнятного рівня; 5) кількістю порушень керівництвом і співробітниками суб’єктів, що взаємодіють, норм законодавства, зокрема антикорупційного, а також порушень розробленого та погодженого ними плану взаємодії. Наголошується на недоцільності виділяти професіоналізм співробітників як критерій оцінювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є однією із перших комплексних спроб враховуючи останні досягнення правової доктрини, положення чинного законодавства України та практику їх реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та обґрунтувати пріоритетні напрямки його удосконалення. Теоретична і практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані для подальшого вивчення адміністративно-правового забезпечення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами; підготовки навчально-методичної літератури та проведення лекційних, семінарських і практичних занять із навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи», «Кримінальна юстиція»; а в перспективі уточнення та доповнення чинних законів та підзаконних актів, розроблення проєктів нормативно-правових актів з метою поліпшення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами.
  • Item
    Адміністративно-правові засади здійснення контролю за діяльністю судово-експертних установ України
    (Сумський державний університет, 2021) Рувін, О.Г.
    Встановлено місце та значення судово-експертних установ в системі правоохоронної діяльності України; з’ясовано поняття та особливості контролю як способу забезпечення законності за діяльністю судово-експертних установ України; охарактеризовано правові засади здійснення контролю за діяльністю судово-експертних установ України та встановлено місце серед них адміністративно-правового регулювання; визначено систему та межі контролю за діяльністю судово-експертних установ; окреслено мету, завдання та принципи контролю за діяльністю судово-експертних установ; розглянуто систему суб’єктів контролю за діяльністю судово-експертних установ та встановлено особливості їх адміністративно-правового статусу; з’ясовано об’єкт та предмет контролю за діяльністю судово-експертних установ; встановлено адміністративні форми та методи здійснення контролю за діяльністю судово-експертних установ; узагальнено зарубіжний досвід здійснення контролю за діяльністю судово-експертних установ та опрацьовано можливості його використання в Україні; переглянуто критерії оцінювання ефективності контролю за діяльністю судово-експертних установ; запропоновано напрямки оптимізації системи суб’єктів контролю за діяльністю судово-експертних установ та удосконалення їх взаємодії.
  • Item
    Адміністративно-правові засади здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні
    (Сумський державний університет, 2020) Василенко, Я.М.
    У дисертації з’ясовуються сутність та особливості відомчого контролю як одного із засобів забезпечення законності у сфері судочинства. Окреслюються особливості діяльності судів (суддів) як об’єкта відомчого контролю. Визначається система принципів відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Надається характеристика правовим засадам відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні та встановлюється місце серед них адміністративно-правових норм. Окреслюються предмет та межі відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Надається характеристика адміністративно-правового статусу суб’єктів відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Визначаються адміністративні форми та методи здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. З’ясовується зміст адміністративних процедур здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Окреслюються перспективні напрямки вдосконалення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні.
  • Item
    Адміністративно-правові засади оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України
    (Сумський державний університет, 2020) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia Serhiivna
    Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України, визначенню напрямків їх удосконалення. У роботі набула подальшого розвитку характеристика правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розглядаються результати соціологічного дослідження щодо оцінювання виконання зазначеними суб’єктами своїх завдань. Надається авторське визначення понять "оцінювання діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України" та "ефективність діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України". З’ясовано мету оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України, зміст існуючих критеріїв оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів загалом. Запропоновано адміністративно-правове регулювання оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України розуміти як здійснюваний за допомогою закріпленої на законодавчому рівні сукупності адміністративноправових норм владний вплив держави на суспільні відносини у сфері визначення відповідності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України їх призначенню, раціональному співвідношенню досягнутих ними результатів з обсягами використаних ресурсів та подальшого прийняття управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення виконання ними своїх завдань і функцій. Класифіковано джерела адміністративно-правового регулювання оцінювання ефективності діяльності зазначених правоохоронних органів. З’ясовуються зміст і види адміністративно-правових форм оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Виділено внутрішні, зовнішні та змішані форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Акцентовано увагу на підвищенні відкритості правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України до громадськості, обгрунтовано доцільність зобов’язати органи державної влади, яким подаються звіти про діяльність цих правоохоронних органів, оприлюднювати висновок після їх вивчення. Пропонується передбачити разом зі звітом про результати проведення оцінки рівня довіри громадян до правоохоронних органів підготовку плану заходів для підвищення довіри громадян і звіту про результати їх здійснення. Підтримано норми законопроекту "Про Бюро фінансових розслідувань", який пропонує звільняти керівника бюро у разі висновку комісії зовнішнього контролю про неефективність діяльності бюро або неналежне виконання його керівником своїх обов’язків. Запропоновано удосконалити внутрішню оцінку корупційних ризиків через доповнення її контролем за виконанням звіту про оцінку корупційних ризиків у діяльності правоохоронного органу, конкретизацію норм Закону України "Про запобігання корупції" про персональну відповідальність керівника правоохоронного органу за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної стратегії. Узагальнено досвід США, Північної Ірландії, Великої Британії (крім Шотландії), Франції, Японії, Австрії, Італії у сфері оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів. З метою вдосконалення адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України визначено критерії оцінювання ефективності діяльності зазначених правоохоронних органів і запропоновано створити спеціальну службу за прикладом Північної Ірландії та Великої Британії для систематичного оцінювання їх діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є одним із перших у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України та визначення напрямків їх удосконалення. У результаті дослідження сформульовані нові висновки і положення, запропоновані особисто здобувачем. Практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) для розроблення подальших напрямків удосконалення адміністративно-правових засад оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України; 2) для вдосконалення практичної діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансовоекономічної безпеки України; 3) під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури із дисциплін "Адміністративне право" й "Судові та правоохоронні органи"; вони вже використовуються під час проведення занять з цих дисциплін у Сумському державному університеті.
  • Item
    Адміністративно-правові засади взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами
    (Сумський державний університет, 2017) Бурбика, В.О.
    Дисертаційна робота присвячена визначенню змісту та особливостей взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Встановлюються сутність та особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Розкриваються мета, завдання та функції взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами, узагальнюються її принципи. Характеризується стан адміністративно-правового регулювання взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Пропонується поняття та окреслюється структура адміністративно-правового механізму взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Встановлюються рівні, види, форми та методи взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами, узагальнюються її процедури. Визначаються організаційні засоби забезпечення взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Вивчається зарубіжний досвід взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами та встановлюються можливості його використання в Україні. Пропонуються напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами. Оптимізуються критерії оцінювання ефективності взаємодії органів місцевого самоврядування з правоохоронними органами.
  • Item
    Теоретико-методологічні засади управління вибором напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств
    (Вид-во СумДУ, 2015) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych
    Дисертація присвячена розробленню теоретичних та методологічних засад управління вибором ефективних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів на підприємствах промислового комплексу. З позицій системного підходу розвинуто сутність поняття «реінжиніринг бізнес-процесів». Удосконалено теоретико-методологічні засади управління вибором напрямів реінжинірингу бізнес-процесів, що характеризують принципи його проведення.Розроблено теоретико-методологічні положення механізму управління вибором напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств. Удосконалено методологічні засади формування системи ризик-менеджменту реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств у системі управління вибором напрямів його проведення. Розроблено науково-методичні положення щодо обґрунтування вибору ефективних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств на основі витратного та результатного підходів з використанням інструментарію нейромережних технологій. Розвинуто методичний підхід до вибору стратегічних напрямів реінжинірингу бізнес-процесів. Запропоновано методологічні положення щодо формування механізму інвестиційного забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів промислових підприємств при управлінні вибором напрямів його проведення.
  • Item
    Урахування екологічної складової при оцінюванні інвестиційної привабливості регіону
    (СумДУ, 2014) Петровська, Світлана Анатоліївна; Петровская, Светлана Анатолиевна; Petrovska, Svitlana Anatoliivna
    У дисертації обгрунтовано необхідність урахування екологічної складової при оцінюванні інвестиційної привабливості регіону. Розроблено відповідний науково-методичний підхід, який передбачає визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості регіону на основі формування інтегральних показників взаємопов’язаних між собою синтетичних категорій: інвестиційний потенціал, інвестиційний клімат, інвестиційна активність, інвестиційні ризики, екологічна складова. У роботі запропоновано авторське визначення поняття «інвестиційна привабливість регіону» і сформовано систему економічних та екологічних показників для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості регіону. Розроблено організаційно економічний механізм регулювання залучення інвестицій у регіон, що вміщує комплекс організаційно-економічних інструментів екологічного спрямування, згрупованих у функціональні блоки.
  • Item
    Оцінка та регулювання конкуренції в банківській системі України
    (Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011) Ярошенко, А.С.
    Дисертаційне дослідження присвячене поглибленню науково-методичних підходів та практичних механізмів оцінки та регулювання рівня конкуренції в банківській системі України. В роботі досліджено еволюцію розвитку теоретичних уявлень про конкуренцію; узагальнено теоретичну базу дослідження конкурентних відносин в економіці; визначено специфічні особливості та узагальнено підходи до оцінки конкуренції в банківській системі; поглиблено методичні засади врахування розгалуженості філіальної мережі при формуванні просторової моделі територіальних конкурентних відносин між банками; розвинуто методичну базу та здійснено практичний розрахунок оптимальної кількості банків України з урахуванням загальносвітових тенденцій розвитку банків-ського бізнесу; поглиблено інструментарій формалізації параметрів конкурентно-го середовища на кредитному та депозитному ринках України; оцінено готовність банківської системи України до застосування зарубіжних моделей регулювання консолідаційних процесів; визначено функції НБУ та застосовувані ним інструменти регулювання рівня конкуренції в банківській системі України.