Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
7 results
Search Results
Item Організаційно-економічні засади розвитку системи освіти дорослих(Сумський державний університет, 2023) Онопрієнко, Катерина Володимирівна; Onopriienko, Kateryna VolodymyrivnaДисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення науково-методичних підходів та практичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення та регулювання розвитку системи освіти дорослих. Теоретичне дослідження організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих дозволило систематизувати її понятійно-категоріальний апарат, що передбачає розмежування ключових понять «освіта», «навчання», «дорослі» в системі соціально-економічних відносин. Освіту дорослих визначено як процес, який передбачає всебічний розвиток людини, що вважається дорослою у суспільстві, до якого вона належить, за допомогою навчання та нового досвіду для доповнення існуючих або формування нових знань, практичних та особистісних навиків та умінь. Визначено, що на неї покладено важливі не лише соціальні (підвищення кваліфікації, соціалізація та розвиток особистості), а й економічні (зменшення безробіття та соціальної нерівності, стимулювання інновацій та розвитку) функції. Розвиваючись в сучасних умовах для освіти дорослих характерними є такі тенденції як широке використання онлайн-форматів та дистанційних курсів, акцент на оцінці компетентностей та здобутті навичок для майбутньої роботи, підсилення ідеєю постійного навчання протягом усього життя, важливість соціальної інтеграції та включення. На основі проведеного аналізу організаційного забезпечення функціонування систем освіти дорослих в різних країнах світу було встановлено, що існуючі моделі не є ідентичними, і вони різняться залежно від соціокультурних, економічних, історичних та політичних умов кожної країни. Моделі освіти дорослих у Європі визначаються не лише економічними потребами, зокрема щодо досягнення високих стандартів зайнятості та освіти для населення, але й глобальними Цілями сталого розвитку. Виявлено, що розвиток освіти дорослих стає ключовим фактором у формуванні та модернізації відповідних стратегій розвитку в провідних країнах Європи, зокрема шляхом кореляційно- регресійного аналізу підтверджено, що при зміні рівня середньої заробітної плати в країнах Європи на 1$, відсоток залучених дорослих до навчання зростатиме на 0,004%. Більш широкого розгляду набули теоретичні засади обґрунтування структурно-функціональних взаємозв’язків системи освіти дорослих з конкурентоспроможністю економіки та Цілями сталого розвитку, що було здійснено з використанням комплексних методів бібліометричного аналізу за допомогою інструментарію наукометричної бази даних Scopus та програмного забезпечення VOSviewer. Це дозволило визначити основні тренди у кроссекторних наукових дослідженнях та простежити зміни у зацікавленості до освіти дорослих у хронологічному вимірі. Авторкою встановлено основні географічні центри наукових досліджень, що зосереджені в Америці, Об‘єднаному Королівстві Великобританії, Канаді та Швеції, та провідні дослідницькі організації (університет Стокгольму, університет соціальних досліджень Стокгольму, університет Умео), між якими налагоджені розгалужені мережі співавторства. Серед представників наукового співтовариства, праці яких присвячені економічному забезпеченню розвитку системи освіти дорослих, визнаними є праці таких науковців як Штенберг А., Вестерланд О., Ксолл К. Дана робота наочно висвітлює стратегічну важливість інвестицій у сферу освіти дорослих, розглядаючи їх як ключовий фактор розвитку персоналу. Підкреслено, що вони не тільки позитивно впливають на підвищення кваліфікації і розвитку працівників, а й є ефективним засобом адаптації людських ресурсів до змінних умов бізнес-середовища. Вагомість інвестицій в освіту дорослих підтверджується і результатами ретроспективного та структурного аналізу. За експертними оцінками, у 2023 році світові витрати на навчання на робочому місці досягнуть 380 млн дол. США у порівнянні з 244 млн дол. США у 2009 році. В середньому по світу за 2008-2021 роки на професійне навчання одного співробітника на робочому місці компанії виділяють близько 1,308 дол. США, при чому більше 65% даних витрат припадають на внутрішні сервіси компаній. Щодо ринку корпоративного електронного навчання, то прогнозується його двократне зростання до рівня 44 млн дол. США у 2028 році порівняно з 2021 роком. Авторкою висунуто та емпірично підтверджено за допомогою кореляційного, лінійного регресійного аналізів та ряду непараметричних тестів існування системних взаємозв’язків у ланцюзі «попит на освіту дорослих – конкурентоспроможність країни – добробут населення» на прикладі країн Європи. Зокрема виявлено численні позитивні й тісні залежності між часткою осіб віком 18-64 роки, які залучені до навчання з субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності: інноваційним потенціалом, розвиненістю фінансових ринків, рівнем навичок та розвиненістю інститутів. Доведено, що зміна попиту на освіту дорослих на 1% призведе до більш відчутного збільшення глобального індексу конкурентоспроможності для країн з високим рівнем ВВП на душу населення ( на 0.004 од. з коефіцієнтом детермінації 0,92), ніж з низьким (на 0.007 од з коефіцієнтом детермінації 0,35). Це аргументує необхідність врахування показників розвитку системи освіти дорослих при створенні методології оцінки конкурентоспроможності країн. Враховуючи результати проведеного аналізу, здійснено кластеризацію країн Європи на основі поєднання ієрархічного метода Ворда та неієрархічного k-середніх за найбільш релевантними детермінантами забезпечення конкурентоспроможності та попитом на освіту дорослих. В основу процедури покладено п’ять індикаторів (інститути, навички, розвиток бізнесу та інноваційний потенціал, попит на освіту дорослих), відібраних за методом головних компонент як каталізаторів конкурентоспроможності національної економіки та системи освіти дорослих в країнах Європи. У результаті виділено динамічну траєкторію змін європейських країн між п’ятьма основними кластерами за 2012-2021 роки. Заслуговує на окрему увагу перший кластер, який визнано найбільш стабільним, постійними членами якого були Австрія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Франція, що характеризуються високим рівнем економічного розвитку та тривалим досвідом у розвитку системи освіти дорослих. Саме вони визнані практичним орієнтиром для України, що належала до п’ятого кластеру разом з іншими країнами, що розвиваються, в контексті використання досвіду та успішних практик становлення та розвитку організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих. Розроблено методологічний підхід обґрунтування детермінант впливу на споживчий вибір економічних агентів на ринку освітніх послуг, що базується на основі лабораторного експерименту, заснованого на положеннях поведінкової теорії. Реакції відібраних учасників серед студентів та викладачів Сумського державного університету як типових економічних агентів ринку освітніх послуг для дорослих досліджували за допомогою нейрокогнітивних технологій відслідковування зорових та шкірно-гальванічних реакцій. Отримані результати стали основою для формалізації матриці параметрів щодо формування патернів навчального онлайн-контенту у бізнес-освіті дорослих, у тому числі щодо більш ефективного використання аудіовізуального та графічного дизайну, що може бути використано як стимул попиту на освітні послуги. Доведено, що наразі сектор освіти дорослих переживає споживацький бум завдяки численним можливостям, які відкриває Інтернет та сучасні технології. У зв’язку із цим, освітній маркетинг стає новим напрямом діяльності, що призвело до появи маркетингових агентств, при чому деякі з них займаються суто просуванням освіти та створенням професійних освітніх брендів. Встановлено, що найбільш ефективними маркетинговими каналами розподілу на сьогоднішній день через Інтернет є соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та мобільні додатки, а через іммерсивний маркетинг – технології 3D, AR та VR, що допомагають забезпечити навчання через досвід та відчуття, що підвищує мотивацію споживача освітніх послуг. На основі моделі «принципал – агент» авторкою запропоновано трансформаційні механізми організаційно-економічної взаємодії органів місцевої влади та провайдерів освіти дорослих, що передбачають перерозподіл їх функцій, повноважень і відповідальності щодо використання та контролю бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення розвитку системи освіти дорослих. Очікується, що провайдери освіти дорослих всіх форм власності та організаційно-економічних форм господарювання зможуть отримувати кошти на фінансування своєї діяльності (реалізації освітніх програм та інших заходів щодо освіти дорослих) на конкурсній основі. Обґрунтовано, що органи місцевого самоврядування мають стати агентами, які не безпосередньо фінансують заклади освіти дорослих, а контролюють ефективність використання наданих на конкурсній основі бюджетних фінансових ресурсів для освіти дорослих, що дозволить диверсифікувати ресурсний кошик для надання освітніх послуг для дорослих та знизити навантаження на місцеві бюджети.Item Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обґрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.Item FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo MykolaiovychУ дисертації уточнено визначення сутності поняття "FinTech інновація", поглиблено критеріальну базу структуризації ринку FinTech інновацій та обгрунтовано їх роль у розвитку національної економіки. Розроблено методологічні засади інтегрального оцінювання рівня технологізації фінансових послуг, виявлено загальні закономірності його взаємного впливу з детермінантами розвитку національної економіки. Запропоновано структурно-логічну схему вибору моделі онлайн-фінансування, виявлено регіональні закономірності та детермінанти їх розвитку. Систематизовано ознаки, сфери функціонального використання й ризики криптовалют, запропоновано концепцію оцінювання їх вартості. Оцінено рівень цифрової фінансової інклюзії сектору домогосподарств, розроблено рекомендації щодо вибору моделі онлайн-фінансування в секторі нефінансових корпорацій.Item Фінансова безпека держави під впливом розвитку ринку капіталу(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Кубах, Тетяна Григорівна; Кубах, Татьяна Григорьевна; Kubakh, Tetiana HryhorivnaРозвиток фінансової системи держави в умовах посилення глобалізаційних процесів супроводжується зростанням зовнішніх та внутрішніх загроз, які негативно впливають на рівень її фінансової безпеки. Особливо гостро проблема забезпечення фінансової безпеки держави постає внаслідок скорочення часових лагів між фінансовими кризами, динамічного входження іноземного капіталу на фінансовий ринок України з одночасним загостренням дефіциту фінансових ресурсів, посилення тенденцій використання операцій на ринку капіталу для відмивання брудних коштів та виведення капіталу за межі держави.Item Методичні засади інвестиційної діяльності страхових компаній(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2013) Роєнко, Вікторія Володимирівна; Роенко, Виктория Владимировна; Roienko, Viktoriia VolodymyrivnaУ дисертації досліджено теоретичні основи реалізації інвестиційної діяльності страховими компаніями, визначено ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності, ідентифіковано сутність інвестиційної діяльності страхових компаній. Обґрунтовано критерії прийняття інвестиційних рішень страховиками, проаналізовано ступінь їх впливу на компанії залежно від специфіки їх діяльності. Систематизовано інвестиційні ризики страхової компанії та методи їх оцінки. Проведено аналіз сучасного стану розвитку інвестиційної діяльності страхових компаній в Україні та за кордоном, ідентифіковано фактори впливу (стимулюючі та дестимулюючі) на розміщення коштів вітчизняними страховиками та визначено перспективні напрямки її подальшого розвитку. У роботі розглянуто способи організаційно-економічного забезпечення інвестиційної діяльності страхових компаній, представлено методику оцінки інвестиційної привабливості об’єктів для вкладення коштів, формалізовано вплив ринкових факторів на інвестиційну діяльність страховиків. Здійснено кількісну оцінку рівня характеристик інвестиційної діяльності страхових компаній на основі роз-робленого науково-методичного підходу, визначено інвестиційні стратегії, удосконалено систему державного регулювання, нагляду та контролю за інвестиційною діяльністю страховиків в Україні. Economic and methodological approaches to definition of investment activity by insurance company and main principles have been improved. The thesis presents the methodology for assessing investment attractiveness of financial assets, which is the basis for determining the optimal structure of investment portfolio of insurance company. The scientific and methodological approach to assessing the interdepend-ence between yield on financial assets and efficiency of investment activity has been improved. Economic and mathematical model of evaluation insurers’ investment ac-tivity has been designed. Problem aspects and priority directions of observation, regu-lation investment activity conducting control system have been examined.Item Фінансове забезпечення інноваційного розвитку національної економіки(Харківський національний економічний університет, 2010) Колодізєв, О.М.Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретико-методологічних засад та механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку національної економіки та обґрунтуванні впливу ресурсних можливостей банківської системи і фінансового ринку на ефективність реалізації даного механізму.Item Банки України в інтеграційних процесах на інвестиційному ринку(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011) Сисоєва, Лариса Юріївна; Сысоева, Лариса Юрьевна; Sysoieva, Larysa YuriivnaДисертаційне дослідження присвячене розвитку науково-методичних засад обґрунтування ефективності, вибору організаційних форм та інституційних умов участі банків в інтеграційних процесах на інвестиційному ринку. В роботі досліджено роль та місце інвестиційного ринку в системі економічних відносин; обґрунтовано його розвиток в Україні за банкоцентричною моделлю; визначено загальні тенденції, проблеми та перспективи діяльності посередників на інвестиційному ринку України; обґрунтовано організаційні форми створення інтеграційних об’єднань за участю банків; розроблено концептуальні основи формування та функціонування інвестиційних консорціумів; визначено напрямки реформування механізму державного регулювання інституційних умов на інвестиційному ринку України; розвинуто методичний інструментарій врахування асиметрії інформації на інвестиційному ринку при оцінці доцільності участі банків в інтеграційних об’єднаннях; обґрунтовано доцільність та умови передачі банку функцій моніторингу за об’єктами інвестування в межах інтеграційних структур; визначено необхідні та достатні умови зниження інвестиційними посередниками витрат на інформування ринку стосовно якості інвестиційних інструментів; удосконалено критерії прийняття рішення про включення нового інвестиційного посередника до складу інтеграційного утворення.