Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
2 results
Search Results
Item Ukraine's cross-border energy security as a strategy for reducing energy dependence and developing renewable energy exports(Sumy State University, 2025) Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Багрій, Ростислав Романович; Bahrii, Rostyslav RomanovychУ статті розглянуто питання транскордонної енергобезпеки України як стратегії зменшення залежності від імпорту енергоресурсів та розвитку відновлюваної енергії. Досліджено теоретичні засади транскордонної енергобезпеки, зокрема визначено підходи до забезпечення енергетичної незалежності та інтеграції в міжнародні енергетичні ринки. Розкрито роль відновлюваної енергетики у зміцненні енергетичної безпеки, проаналізовано потенціал відновлюваних джерел енергії у диверсифікації енергетичного балансу та зниженні залежності від традиційних видів енергії. Особливу увагу приділено розвитку просьюмерства як механізму підвищення енергетичної автономності та стійкості енергосистеми України. Метою статті є дослідження основних питань транскордонної енергобезпеки України, визначення її ролі у забезпеченні енергетичної незалежності та аналіз стратегічних напрямків розвитку відновлюваної енергетики для зменшення залежності від імпортованих енергоресурсів. На основі аналізу світового досвіду транскордонного енергетичного співробітництва визначено основні стратегічні напрямки розвитку енергетичної політики України, серед яких диверсифікація енергопостачання, впровадження інноваційних технологій, розширення інтеграції з європейськими енергетичними ринками та створення умов для залучення інвестицій у відновлювану енергетику. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до оцінки транскордонної енергобезпеки України з урахуванням сучасних геополітичних викликів та потенціалу відновлюваних джерел енергії. Систематизовано стратегічні напрями розвитку енергетичного сектору України у контексті зменшення залежності від імпортних енергоносіїв та формування сталих механізмів в енергетичному секторі. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування напрацьовань для формування державної політики у сфері енергетичної безпеки, розробки інструментів підтримки розвитку відновлюваної енергетики, а також удосконалення механізмів інтеграції України в європейський енергетичний простір. Висновки дослідження можуть бути корисними для державних органів влади, енергетичних компаній, інвесторів та наукової спільноти, що займається питаннями енергетичної політики та сталого розвитку.Item Coopetitive patterns of interaction between subjects of the knowledge triangle(Sumy State University, 2024) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Карпуша, Василь Данилович; Karpusha, Vasyl Danylovych; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna OleksiivnaВ статті розглянуто коопетиційні патерни взаємодії між суб’єктами трикутника знань - бізнесом, освітою і наукою - як інструменту підвищення інноваційного потенціалу та стійкого розвитку суспільства. У роботі акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації, стрімких технологічних змін, соціально-економічних викликів та наслідків війни коопетиція набуває важливого значення для забезпечення конкурентоспроможності і розвитку суспільства. Автори досліджують переваги стратегії, що поєднує конкуренцію та співпрацю, для ефективного використання ресурсів, розвитку інноваційних підходів, створення нових освітніх та дослідницьких підходів. У роботі представлено детальну типологію коопетиційних патернів, до яких належать партнерство, конкуренція, колаборація та коінновація. Описано механізми, які дозволяють забезпечити баланс між співпрацею та конкуренцією, що є основою для підвищення ефективності взаємодії між суб’єктами трикутника знань. Наголошено, що кожен із патернів взаємодії сприяє досягненню синергії через об’єднання знань, технологій та ресурсів, водночас зберігаючи індивідуальну конкурентоспроможність кожного учасника процесу. В дослідженні особливу увагу приділено аналізу кейсу Альянсу українських університетів, який став прикладом ефективної коопетиційної практики. Підписання Меморандуму про співпрацю провідними українськими університетами різних форм власності відкрило нові можливості для розвитку освіти, науки та інновацій навіть у складних умовах війни та соціальних потрясінь. Альянс демонструє, як інтеграція горизонтальних зв’язків між академічними спільнотами сприяє розвитку інноваційних стратегій, збереженню національної ідентичності, посиленню соціальної згуртованості та вирішенню актуальних суспільних викликів. Стаття також висвітлює сторони управління коопетиційними відносинами, що передбачає балансування інтересів учасників, ефективне управління знаннями, визначення спільних цілей та забезпечення прозорості у відносинах. Зокрема, автори рекомендують використання сучасних інформаційних систем для координації співпраці, укладення договорів і формування мережевих структур для оптимізації взаємодії. У статті підкреслено, що коопетиція у трикутнику знань є не лише інструментом розвитку інноваційної економіки, але й механізмом соціального прогресу. Результати дослідження демонструють, як спільні ініціативи між університетами, бізнесом і науковими установами можуть створювати унікальну синергію для подолання глобальних викликів. Аналіз кейсу Альянсу українських університетів виявив ефективність інтеграції конкурентних та кооперативних стратегій для зміцнення позицій вищої освіти України на міжнародній арені, збереження людського капіталу та сприяння відновленню країни. Таким чином, результати роботи підтверджують, що коопетиція є важливою стратегією для університетів, які прагнуть зберігати індивідуальність, одночасно працюючи на благо суспільства. Досвід Альянсу українських університетів свідчить про можливість реалізації інноваційних підходів до співпраці навіть у кризових умовах, що є перспективним напрямом для подальших досліджень і практичних ініціатив.