Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
2 results
Search Results
Item Economic Consequences of Crypto-Asset Fraud in the Context of Digital Transformation: Analysis of Costs and the Potential of Preventive Technologies(Sumy State University, 2025) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Перекрестов, Максим Борисович; Perekrestov, Maksym Borysovych; Дмитрішин, Дмитро Миколайович; Dmytrishyn, Dmytro Mykolaiovych; Богаченко, Максим Михайлович; Bohachenko, Maksym MykhailovychСтаття присвячена дослідженню економічних наслідків криптовалютного шахрайства в умовах цифрової трансформації, розкриваючи його вплив на фінансові системи, основні форми прояву, а також можливості протидії через превентивні технології. Зазначено, що криптовалюти як децентралізовані цифрові активи, відіграють двоїсту роль: вони стимулюють інноваційний економічний розвиток, і, водночас, стають осередком фінансової злочинності. Наголошено, що зростання транзакційної активності супроводжується поширенням шахрайських практик (фальшивих ICO, пірамідальних схем, хакерських атак і фішингу), що завдають значних збитків інвесторам, підривають довіру до ринків і створюють макроекономічні ризики. У статті зауважено, що економічні наслідки криптовалютного шахрайства проявляються на різних рівнях: прямі втрати від крадіжок активів, репутаційні потрясіння для ринків, а також державні витрати на розслідування та регулювання. Шахрайство охоплює широкий спектр деструктивних практик, які експлуатують технологічні та людські вразливості, посилюючи нерівність і скорочуючи інвестиційний потенціал. Зазначено, що технологічний прогрес відіграє амбівалентну роль, полегшуючи злочинні схеми через інструменти типу «міксерів» і автоматизованих атак, і, водночас, надаючи інструменти для їхньої нейтралізації. Акцентовано, що разом із викликами, цифрова трансформація відкриває нові можливості для протидії шахрайству та зміцнення фінансових систем. Зауважено, що впровадження превентивних технологій, таких як аналіз потоків капіталу в реальному часі та верифікація користувачів, сприяє зниженню асиметрії інформації, підвищенню довіри до криптовалют і зменшенню транзакційних ризиків. Підкреслюється, що попри значні переваги, впровадження превентивних технологій супроводжується викликами: високими витратами на інфраструктуру, питаннями кібербезпеки та необхідністю адаптації регуляторного поля. Загалом, дослідження підкреслює, що криптовалютне шахрайство є системною проблемою, яка вимагає комплексного підходу для мінімізації його економічного тиску.Item Assessment of the use of digital banking as a part of banks' credit management system in Ukraine(Sumy State University, 2024) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Медвідь, А.; Дмитрішин, Дмитро Миколайович; Dmytrishyn, Dmytro MykolaiovychПоширення світового тренду цифровізації призводить до змін у методах банківського обслуговування, зокрема, у питаннях отримання кредитних ресурсів, що пов’язано із підвищенням зручності та безпеки пропонованих продуктів і послуг, розширенням їх асортименту. Крім того, цифровізація призводить до зміни вподобань клієнтів, які прагнуть оптимізувати взаємодію з банком за рахунок використання сучасних цифрових технологій. Одним із таких методів є цифровий банкінг, який представляє собою надання банківських послуг дистанційно за допомогою мережі Інтернет та базується на таких перевагах, як зручність, швидкість, час та географічна доступність у використанні, що й зумовлює актуальність питання впровадження цифрового банкінгу діяльність банків як складову системи кредитного менеджменту. Метою дослідження є здійснення оцінки рівня використання цифрового банкінгу в провідних банках України та поширення його серед населення. У статті охарактеризовано поняття цифрового банкінгу, наведено його особливості у контексті його функціонування в межах системи кредитного менеджменту в банку. Здійснено оцінку рівня використання цифрового банкінгу на основі аналізу таких показників, як кількість читачів офіційних сторінок банків України; рівень відвідуваності сайтів банків; кількість завантажень мобільних додатків; оцінка користувачів мобільних додатків у Google Play та App Store. Для аналізу було обрано п’ятнадцять найбільш популярних банків України. Також було проаналізовано офіційні сайти банків за критеріями, що характеризують зручність користування сайтами та доступність отримання необхідної інформації. На основі розрахунку інтегрального показника використання цифрового банкінгу населенням доведено зростання попиту серед користувачів щодо отримання цифрових банківських послуг. Розрахований інтегральний показник дав підстави стверджувати про високий рівень цифрового банкінгу в Україні та його активне використання українцями.