Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
5 results
Search Results
Item From Compliance to Competitiveness: The Role of Green Marketing and ESG in B2B Relations(Sumy State University, 2025) Ілляшенко, Анастасія Григорівна; Illiashenko, Anastasiia Hryhorivna; Пугач, Олександр Володимирович; Puhach, Oleksandr Volodymyrovych; Barlit, O.У статті досліджується трансформація зеленого маркетингу у відносинах B2B, підкреслюючи його перехід від підходу, заснованого на дотриманні вимог, до стратегічного джерела конкурентоспроможності в контексті Індустрії 4.0 та зростаючих вимог ESG. Дослідження підкреслює, як цифровізація, норми сталого розвитку та очікування зацікавлених сторін посилюють інтеграцію екологічної відповідальності в корпоративні маркетингові стратегії. На відміну від традиційних концепцій, орієнтованих на B2C, зелений маркетинг у сфері B2B проявляється через конкретні практики: екологічну сертифікацію процесів і продуктів, стале управління ланцюгами постачання, ініціативи циркулярної економіки та цифрові інструменти прозорості, що забезпечують підзвітність перед партнерами та регуляторними органами. Методологічна основа статті базується на теоретичному узагальненні та кабінетному дослідженні. Аналізуються консультаційні звіти, розкриття інформації про сталий розвиток та кейсстаді глобальних і вітчизняних B2B-компаній для виявлення загальних тенденцій і викликів. Результати показують, що компанії з вищим рівнем цифрової зрілості мають більше можливостей для впровадження принципів ESG та просування стратегій зеленого маркетингу. Більше того, перехід від дотримання вимог до конкурентоспроможності відображається в тому, як B2B-підприємства розглядають сталий розвиток не тільки як регуляторну необхідність, але й як ринкову перевагу, що забезпечує міцніші партнерські відносини, репутаційний капітал та інноваційний ріст. У статті пропонується концептуальна модель, яка пов'язує цифрову трансформацію, результати діяльності в галузі ESG та зелений маркетинг у відносинах B2B, яка показує, що конкурентоспроможність підприємств все більше залежить від їхньої здатності поєднувати екологічні інновації з цифровою комунікацією та залученням зацікавлених сторін на основі даних. Таким чином, зелений маркетинг перетворюється на багатовимірний інструмент управління, що формує створення вартості в різних галузях. Особлива увага приділяється виробничим, агропромисловим та фармацевтичним компаніям, де інтеграція ESG з маркетингом зміцнює довіру в рамках довгострокових партнерських відносин. У дослідженні робиться висновок, що для B2B-компаній, особливо на ринках, що розвиваються, зелений маркетинг та інтеграція ESG більше не є опціональними, а є необхідною умовою для стабільної конкурентоспроможності та стійкості на нестабільних світових ринках. Основний висновок полягає в тому, що зелений маркетинг у відносинах B2B вийшов за межі дотримання вимог і зараз є основним рушієм конкурентоспроможності, цифрової трансформації та сталого зростання.Item Economic Consequences of Crypto-Asset Fraud in the Context of Digital Transformation: Analysis of Costs and the Potential of Preventive Technologies(Sumy State University, 2025) Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Перекрестов, Максим Борисович; Perekrestov, Maksym Borysovych; Дмитрішин, Дмитро Миколайович; Dmytrishyn, Dmytro Mykolaiovych; Богаченко, Максим Михайлович; Bohachenko, Maksym MykhailovychСтаття присвячена дослідженню економічних наслідків криптовалютного шахрайства в умовах цифрової трансформації, розкриваючи його вплив на фінансові системи, основні форми прояву, а також можливості протидії через превентивні технології. Зазначено, що криптовалюти як децентралізовані цифрові активи, відіграють двоїсту роль: вони стимулюють інноваційний економічний розвиток, і, водночас, стають осередком фінансової злочинності. Наголошено, що зростання транзакційної активності супроводжується поширенням шахрайських практик (фальшивих ICO, пірамідальних схем, хакерських атак і фішингу), що завдають значних збитків інвесторам, підривають довіру до ринків і створюють макроекономічні ризики. У статті зауважено, що економічні наслідки криптовалютного шахрайства проявляються на різних рівнях: прямі втрати від крадіжок активів, репутаційні потрясіння для ринків, а також державні витрати на розслідування та регулювання. Шахрайство охоплює широкий спектр деструктивних практик, які експлуатують технологічні та людські вразливості, посилюючи нерівність і скорочуючи інвестиційний потенціал. Зазначено, що технологічний прогрес відіграє амбівалентну роль, полегшуючи злочинні схеми через інструменти типу «міксерів» і автоматизованих атак, і, водночас, надаючи інструменти для їхньої нейтралізації. Акцентовано, що разом із викликами, цифрова трансформація відкриває нові можливості для протидії шахрайству та зміцнення фінансових систем. Зауважено, що впровадження превентивних технологій, таких як аналіз потоків капіталу в реальному часі та верифікація користувачів, сприяє зниженню асиметрії інформації, підвищенню довіри до криптовалют і зменшенню транзакційних ризиків. Підкреслюється, що попри значні переваги, впровадження превентивних технологій супроводжується викликами: високими витратами на інфраструктуру, питаннями кібербезпеки та необхідністю адаптації регуляторного поля. Загалом, дослідження підкреслює, що криптовалютне шахрайство є системною проблемою, яка вимагає комплексного підходу для мінімізації його економічного тиску.Item Modern digital practices for sustainable development: analysis of world experience(Sumy State University, 2024) Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaЦифрові технології відіграють критично важливу роль у забезпеченні сталого розвитку, сприяючи економічному зростанню, соціальній рівності та екологічній безпеці. У статті розглянуто сучасні цифрові практики та їх вплив на досягнення Цілей сталого розвитку, а також проаналізовано міжнародний досвід застосування інноваційних технологій у різних сферах суспільства. Дослідження зосереджене на оцінці ролі штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, блокчейну та фінансових технологій у формуванні сталих економічних моделей і покращенні управління ресурсами. Зокрема, висвітлено вплив цифрових фінансових технологій на розширення доступу до банківських послуг та кредитування для вразливих верств населення, що сприяє економічній інклюзії. Розвиток електронної комерції та цифрових платформ дозволяє малим підприємствам виходити на глобальні ринки, що позитивно позначається на конкурентоспроможності економік. Екологічний аспект цифровізації охоплює розробку "розумних" міст, впровадження IoT-рішень для моніторингу навколишнього середовища та ефективного управління енергетичними ресурсами. Цифрові екологічні платформи сприяють моніторингу забруднення повітря, води та ґрунтів, а також допомагають автоматизувати процеси управління відходами. Використання блокчейну у відстеженні постачальницьких ланцюгів дозволяє забезпечити прозорість бізнес-процесів, що сприяє екологічній відповідальності підприємств. Соціальний аспект цифрової трансформації охоплює покращення доступу до якісної освіти через онлайн-курси, цифрові платформи та адаптивне навчання на основі штучного інтелекту. Такі технології дозволяють персоналізувати навчальний процес, роблячи його ефективнішим і доступним для широкого загалу. Аналіз фінансових інвестицій Європейського Союзу у цифрову трансформацію свідчить про значний рівень фінансування розвитку штучного інтелекту, квантових технологій, хмарних обчислень та цифрової інфраструктури. Водночас у статті розглянуто ключові виклики цифровізації, серед яких зростання цифрової нерівності, питання кібербезпеки, необхідність регулювання штучного інтелекту та проблеми управління електронними відходами. У статті також представлено рекомендації щодо ефективного використання цифрових технологій для сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій цифрової трансформації, що сприятимуть збалансованому економічному зростанню, екологічній стійкості та соціальній рівності.Item Innovation as a catalyst for business transformation(Sumy State University, 2024) Slavhorodska, K.Стаття присвячена теоретико-наукометричному аналізу ролі інновацій у процесі трансформації бізнесу з акцентом на стратегічне планування, управління змінами та адаптацію до нових ринкових умов. Для досягнення означеної мети проведено комплексний бібліометричний аналіз наукових публікацій за темою «Інновації як каталізатор бізнесу». Вхідний масив публікації згенеровано за відповідним пошуковим запитом у базі даних Scopus. Подальший наукометричний аналіз проведено за допомогою програмного забезпечення R Studio, мови R, пакетів Shiny, Biblioshiny (для аналізу даних та візуалізацій у вигляді хмари ключових слів, деревоподібної карти, мережі сумісності ключових слів, тематичної карти). Крім того, проведено статистичний аналіз даних для оцінки впливу цифрової трансформації на економічне зростання країн, продуктивність підприємств. А проведений компаративний аналіз даних різних країн (США, Велика Британія, Канада, Японія, Франція, Італія) дозволив виявити загальні тенденції та особливості. Ефективна національна система, яка сприяє генерації та впровадженню інновацій, є запорукою успішного розвитку країни, а країни, які лідирують у технологічному розвитку, задають тренди для всієї світової економіки. В результаті дослідження було обґрунтовано, що інновації є ключовим фактором розвитку сучасного бізнесу. Цифрова трансформація, як невід’ємна частина інноваційного процесу, дозволяє компаніям оптимізувати процеси, персоналізувати взаємодію з клієнтами та підвищити ефективність. Аналіз наукових публікацій показав, що основні напрямки досліджень в контексті інновацій як каталізатору бізнес-трансформацій зосереджені на таких питаннях, як: цифрова трансформація, штучний інтелект, великі дані, сталий розвиток та інноваційні бізнес-моделі. Наукова новизною проведеного дослідження є обґрунтування та доповнення існуючих знань про роль інновацій у бізнес-трансформації шляхом детального наукометричного та бібліометричного аналізу наукових публікацій та візуалізації результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані менеджерами компаній, науковцями та розробниками політики для розробки інноваційних стратегій, оцінки впливу інновацій на бізнес та розробки рекомендацій щодо впровадження інноваційних технологій.Item Innovative management strategies of higher education institutions in the conditions of digital transformation(Sumy State University, 2024) Матвєєва, Юлія Анатоліївна; Matvieieva, Yuliia Anatoliivna; Рибальченко, Світлана Миколаївна; Rybalchenko, Svitlana Mykolaivna; Bohdan, E.; Пересадько, Ігор Олексійович; Peresadko, Ihor OleksiiovychОстанні роки принесли значні зміни в освітній сектор, що стають реакцією на швідкі зміни зовнішнього середовищі закладів освіти. Ці зміни пов’язані з постійним активним розвитком технологій та підходів до системи та форм навчання. Дослідження в даній галузі сприяють розумінню та розробці стратегій, які допомагають вищим навчальним закладам ефективно адаптуватися до сучасних освітніх викликів, та зберігати високий рівень конкурентоспроможності. Метою цієї роботи є глибокий аналіз та дослідження наукових праць, присвячених формуванню і реалізації стратегій розвитку закладів вищої освіти. Особлива увага приділяється визначенню ключових елементів стратегічного управління, які забезпечують впровадження найкращих світових практик у національну систему менеджменту освіти. Мета включає вивчення адаптаційних механізмів, що дозволяють закладам вищої освіти ефективно реагувати на глобальні зміни та зберігати конкурентоспроможність у контексті швидкої цифровізації та інтернаціоналізації освітнього процесу. Також важливим аспектом є дослідження того, як інтеграція міжнародних освітніх практик сприяє покращенню якості освітніх послуг і управлінських рішень на рівні українських університетів. Відповідно до поставленої мети вирішено такі основні завдання: досліджено структурно-логічну сутність поняття «стратегічне управління освітньою діяльністю»; проведено аналіз наукових публіувцій за визначеною тематикою; проаналізовано поточний стан ринку освітніх послуг; встановлено пріорітені напрямки розвитку та вдосконалення підходів до розробки і впровадження інноваційних стратегій в освітній сфері; досліджено досвід використання технологічних інновацій в контексті стратегічного управління освітньою діяльністю. Під час дослідження були використані методи та інструменти: абстрактно-логічний і системноструктурний аналіз - при визначенні сутності поняття «стратегічне управління освітньою діяльністю»; інструментарій БД Scopus® - при дослідженні актуальності обраної тематики та визначенні зацікавлених країн та науковців у тематиці, що вивчається; програмне забезпечення VOSviewer (версія 1.6.16) - при кластеризації даних, яка допомагає визначити найбільш релевантні ключові слова та відфільтрувати менш пріоритетні; Google trends-аналіз - при визначенні найбільш популярного рівня освітнього простору серед громадськості.