Economic sustainability and business practices (ES&BP) / Економічна стійкість та бізнес практики
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97063
Browse
2 results
Search Results
Item Key Features of Corporate Project Management(Sumy State University, 2025) Khilukha, О.У цій статті досліджуються фундаментальні елементи управління проектами та бізнесом, визначаючи три основні дисципліни: управління проектами, загальне управління та корпоративне управління проектами. Управління проектами характеризується як тимчасовий та цілеспрямований процес, відмінний від традиційного процесу управління, спрямований на досягнення унікальних результатів у рамках таких обмежень, як час, обсяг та бюджет. Традиційні моделі, такі як класичний поетапний підхід, протиставляються сучасним методологіям, таким як управління критичним ланцюгом проектів, бережливе управління, екстремальне управління проектами та управління реалізацією переваг. Кожна з них пропонує конкретні інструменти та стратегії для вирішення проблем складності, невизначеності та цінності для зацікавлених сторін. Стаття присвячена корпоративному управлінню проектами розробленому для масштабних, стратегічно орієнтованих та часто міжнародних проектів. Ця методологія наголошує на відкритості, постійній комунікації, інтеграції з організаційними структурами та формалізованій гнучкій системі управління. Ефективне корпоративне управління проектами забезпечує відповідність місії організації, потребам зацікавлених сторін та умовам навколишнього середовища, що змінюються. У статті робиться висновок, що хоча багато організацій уникають спеціалізованих структур управління для управління спеціалізованими проектами через проблеми з витратами, найуспішнішими корпоративними проектами є ті, що підтримуються спеціалізованими механізмами управління, які балансують інновації, стратегічний вплив та підзвітність. Структурований, процесний підхід особливо підходить для організацій, які керують кількома проектами, що дублюються, що мають вирішальне значення для стратегічного зростання. Він сприяє узгодженню проектної діяльності з корпоративною політикою та довгостроковими цілями, а також підвищує прозорість та довіру зацікавлених сторін. Ключові особливості включають графіки проектів, інструменти спільного управління, визначені ролі та адаптивне управління, яке розвивається разом із життєвим циклом проекту. У міру розвитку проектів управління забезпечує безперервність даного процесу та узгодженість з місією організації. У статті висвітлено дві моделі лідерства, внутрішню та зовнішню, кожна з яких має різні переваги залежно від організаційного контексту та складності проекту. Внутрішня модель використовує існуючі знання корпоративної стратегії, тоді як зовнішня модель виграє від свіжих перспектив професіоналів. Крім того, підкреслюється необхідність постійного моніторингу та інституціоналізованих оновлень для підтримки актуальності в динамічному середовищі. У статті обґрунтовується необхідність спеціального механізму корпоративного управління проектами як стратегічного активу. Стверджується, що така система не лише підвищує ймовірність успіху проекту, але й сприяє сталим інноваціям та створенню цінності. За умови правильного впровадження вона зменшує залежність від засновників, залучає зовнішню підтримку та дозволяє проектам масштабуватися, зберігаючи при цьому стратегічну узгодженістьItem Modern digital practices for sustainable development: analysis of world experience(Sumy State University, 2024) Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia MykolaivnaЦифрові технології відіграють критично важливу роль у забезпеченні сталого розвитку, сприяючи економічному зростанню, соціальній рівності та екологічній безпеці. У статті розглянуто сучасні цифрові практики та їх вплив на досягнення Цілей сталого розвитку, а також проаналізовано міжнародний досвід застосування інноваційних технологій у різних сферах суспільства. Дослідження зосереджене на оцінці ролі штучного інтелекту, великих даних, Інтернету речей, блокчейну та фінансових технологій у формуванні сталих економічних моделей і покращенні управління ресурсами. Зокрема, висвітлено вплив цифрових фінансових технологій на розширення доступу до банківських послуг та кредитування для вразливих верств населення, що сприяє економічній інклюзії. Розвиток електронної комерції та цифрових платформ дозволяє малим підприємствам виходити на глобальні ринки, що позитивно позначається на конкурентоспроможності економік. Екологічний аспект цифровізації охоплює розробку "розумних" міст, впровадження IoT-рішень для моніторингу навколишнього середовища та ефективного управління енергетичними ресурсами. Цифрові екологічні платформи сприяють моніторингу забруднення повітря, води та ґрунтів, а також допомагають автоматизувати процеси управління відходами. Використання блокчейну у відстеженні постачальницьких ланцюгів дозволяє забезпечити прозорість бізнес-процесів, що сприяє екологічній відповідальності підприємств. Соціальний аспект цифрової трансформації охоплює покращення доступу до якісної освіти через онлайн-курси, цифрові платформи та адаптивне навчання на основі штучного інтелекту. Такі технології дозволяють персоналізувати навчальний процес, роблячи його ефективнішим і доступним для широкого загалу. Аналіз фінансових інвестицій Європейського Союзу у цифрову трансформацію свідчить про значний рівень фінансування розвитку штучного інтелекту, квантових технологій, хмарних обчислень та цифрової інфраструктури. Водночас у статті розглянуто ключові виклики цифровізації, серед яких зростання цифрової нерівності, питання кібербезпеки, необхідність регулювання штучного інтелекту та проблеми управління електронними відходами. У статті також представлено рекомендації щодо ефективного використання цифрових технологій для сталого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегій цифрової трансформації, що сприятимуть збалансованому економічному зростанню, екологічній стійкості та соціальній рівності.